Постанова № 33805150, 27.09.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.09.2013 р. справа №905/2448/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.суддівБойченка К.І., Шевкової Т.А.від позивача: від відповідача:Онищенко І.П. - за дов. №12/10 від 08.07.2013р. Савенков О.В. - за дов. №08-8598 від 19.06.2013р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ на рішення господарського суду Донецької областівід20.06.2013 рокуу справі№905/2448/13 ( суддя Сажнева М.В.)за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київдо відповідача Комунального підприємства "Макіївтепломережа" м.Макіївка Донецької областіпростягнення 3% річних та інфляційних витрат ВСТАНОВИВ:

У 2013р. Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства "Макіївтепломережа" м.Макіївка Донецької області про стягнення 3% річних за несвоєчасні розрахунки у розмірі 1 561 132,53 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4 424 340,79 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.06.2013р. частково задоволено позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ. Стягнено з Комунального підприємства "Макіївтепломережа" м.Макіївка Донецької області на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ 3% річних у розмірі 1 384 796 грн. 84 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 424 340 грн. 79 коп. та судовий збір у розмірі 66 789 грн. 81 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Позивач, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ, з прийнятим рішенням суду першої інстанції від 20.06.13р. не згодно, вважає його необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 20.06.13р. скасувати в частині часткової відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних.

Позивач у судовому засіданні наполягає на вимогах, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач, Комунальне підприємство "Макіївтепломережа" м.Макіївка Донецької області, через канцелярію суду надав відзив, який долучено до матеріалів справи та у судовому засіданні просить рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2013р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2008р. між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та КП "Макіївтепломережа" (Покупець) був укладений договір поставки природного газу №06/08-1569ТЕ-8 (далі по тексту - договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов»язується передати у власність покупцеві природний газ, а покупець зобов»язується прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору.

Продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року газ у обсязі до 41 960 тис. куб.м. (п.2.1 договору).

На виконання умов договору, позивачем протягом січня 2009р. - квітня 2009р. було поставлено відповідачу природний газ на суму 45 951 749,44 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Відповідачем зобов»язання з оплати отриманого газу виконані частково, в зв"язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення боргу та штрафних санкцій з КП "Макіївтепломережа" за поставлений природний газ по договору №06/08-1569ТЕ-8 від 29.09.2008р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.10.2010 у справі № 25/186 стягнуто з КП "Макіївтепломережа" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" заборгованість за поставлений природний газ в сумі 44 690 614,07 грн., пеню у розмірі 3 384 652,59 грн., інфляційні в сумі 5 419 710,68 грн., 3% річних в сумі 2 017 796,66 грн. та судові витрати.

Рішення у справі №25/186 набрало законної сили. Цим рішенням встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості природного газу отриманого за період з січня по квітень 2009р. у розмірі 44 690 614,07 грн., а також стягнуто 3% річних у розмірі 2 017 796,66 грн. за період з 11.02.2009 по 10.09.2010 та інфляційні втрати у розмірі 5 419 710,68 грн. за період з лютого 2009 р. по березень 2010 р.

У подальшому згідно протоколу № 4 засідання комісії з питань списання заборгованості ДК "Газ України" від 11.11.2011 сума основного боргу відповідача по Договору № 06/08-1569-ТЕ-8 від 29.09.2008р. у розмірі 44 690 614,07 грн. була списана позивачем на підставі Закону Україну "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Предметом позову у справі, що розглядається є вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, які нараховані на заборгованість яка була до 11.11.2011р., та яка стягнута рішенням господарського суду Донецької області від 28.10.2010р. у справі №25/186, а саме: 3% річних у розмірі 1 561 132,53 грн. за період з 11.09.2010р. до 11.11.2011р. та інфляційні втрати в сумі 4 424 340,79 грн. за період з серпня 2010 року по листопад 2011 року.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 598-609 Цивільного кодексу України не встановлена в якості підстави припинення грошового зобов»язання прийняття судом рішення про стягнення боргу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

При зверненні з позовом позивач нарахував 3% річних за період з 11.09.2010р. по 11.11.2011р. та інфляційні за період серпень 2010р. по листопад 2011р. Кінцева дата нарахувань визначена позивачем згідно протоколу засідання комісії з питань списання заборгованості ДК "Газ України" №4 від 11.11.2011р.

Задовольняючі частково позов господарський суд визначив кінцеву дату нарахувань 22.09.2011р. Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком господарського суду з огляду на таке.

Відповідно до п. 2.2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" на умовах, визначених цим Законом, підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 894.

Згідно з п. 6 вказаного Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем було створено комісію з питань списання заборгованості. За результатами засіданні комісії відповідачем було складено та затверджено протокол від 23.09.2011р., відповідно до якого прийнято рішення про списання кредиторської заборгованості зокрема за договором №06/08-1569-ТЕ-8 від 29.09.2008р., а саме: основного боргу у розмірі 44 690 614,07 грн., пені, 3% річних, інфляційних втрат.

Відповідач листом № 04-11476 від 26.09.2011р., повідомив позивача про списання вказаної заборгованості.

Таким чином господарським судом вірно встановлено і з цим погоджується колегія суддів, що заборгованість є списаною 23.09.2011р.

Перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних здійснений господарським судом Донецької області судова колегія вважає, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а судом першої інстанції правомірно стягнуто з Комунального підприємства "Макіївтепломережа" м.Макіївка 3% річних в розмірі в сумі 1 384 796,84 грн., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання та інфляційні нарахування в сумі 4 424 340,79 грн., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов"язання в зв"язку з девальвацією грошовою одиниці України.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2013 року у справі №905/2448/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2013 року у справі №905/2448/13 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2013 року у справі №905/2448/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді К.І.Бойченко

Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;5- ГС Дон. обл.