Рішення № 33804982, 26.09.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року Справа № 925/1408/13

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі судового засідання Хелис Н.М., за участю представників:

від позивача: Яковенко П.А. - за довіреністю;

від відповідача: Рашевська Т.В. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Міський водоканал" про стягнення 914 756 грн. 37 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі за текстом позивач) заявлено позов до Комунального підприємства "Міський водоканал" (далі за текстом відповідач) про стягнення 914 756 грн. 37 коп., з яких: 781 828,72 грн. заборгованість за договором поставки природного газу №66/11-БО від 28.01.2011, 64 754,86 грн. пеня, 10 542,78 грн. інфляційні, 57 630,01 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.01.2011 сторони уклали договір купівлі-продажу природного газу № 66/11-БО, в порушення умов якого відповідач за отриманий природний газ розрахувався частково в сумі 233 648,97 грн., повну оплату за спожитий природний газ своєчасно не здійснив.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву вказав, що позовні вимоги визнає частково, так як вони не згідні з розрахунком суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів за березень 2011 року - липень 2013, оскільки позивачем неправильно вказано суми, які були фактично сплачені відповідачем. Комунальне підприємство «Міський водоканал» визнає основний борг за поставлений природний газ в сумі 781 828,72 грн. Вказали, що відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право розстрочити виконання рішення. При прийнятті рішення просять врахувати часткову сплату боргу та скрутне матеріальне становище підприємства та розстрочити виконання рішення. Сплата штрафних санкцій призведе до погіршення фінансового стану КП «Міський водоканал», завдасть значних матеріальних збитків, підірве та дестабілізує його фінансово-господарську діяльність. Враховуючи викладене просять суд зменшити розмір пені та розстрочити виконання рішення терміном на 24 місяці.

Ухвалою суду від 12.09.2013 судове засідання відкладено на 26.09.2013, в зв'язку з клопотанням позивача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 26.09.2013 представник позивача позов підтримав повністю, з підстав та мотивів викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечив проти задоволення позову в повному обсязі та просив розстрочити виконання рішення, в зв'язку з скрутним матеріальним становищем підприємства.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

28.01.2011 між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (постачальник за Договором, позивач у справі) та КП «Міський водоканад» (покупець за договором, відповідач у справі) був укладений договір поставки природного газу № 66/11-БО (далі - Договір).

Згідно з п.1.1. Договору, постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2. Договору. Газ, що постачається за цим Договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

Згідно п.1.2. Договору, постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ (надалі - газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 501,0 тис. (п'ятсот одна тисяча) куб.м., в тому числі по місяцях.

Згідно п.4.1. Договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку : - перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; - подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місцем поставки газу.

Згідно з п.7.3.1. Договору, у разі порушення покупцем умов п.4.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У п. 9.3. Договору, сторони вказали, що строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 (три) роки. Неустойка нарахування за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Відповідно до п.2.2 Додатку № 1 до Договору від 28.01.2011, приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання -передачі газу складається на підставі технічних актів приймання -передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником. Не пізніше 5 числа, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця і погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу.

В додатковій угоді № 1 до Договору, сторони домовились про те, що з 01 квітня 2011 року пункт 3.1. Договору вступає в дію в наступній редакції : ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2553,20 грн. без урахування податку на додану вартість , збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2863,96 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ- 3436,75 грн..

В додаткові угоді № 2 до Договору, сторони встановили, що з 01 липня 2011 року викласти пункт 3.1. Договору в наступній редакції : до сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3368,97 грн., крім того ПДВ -20 %, всього з ПДВ - 4042,76 грн.

В додаткові угоді № 3 до Договору, сторони домовились вважати договір № 66/11-БО від 28 січня 2011 року припиненим в частині поставки природного газу з 01 жовтня 2011 року.

На виконання умов Договору, протягом січня - квітня 2011 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на суму 1 015 477,69 грн., що не заперечується відповідачем та підтверджується актами прийому-передачі природного газу

- від 31.01.2011 на суму 380741,68 грн.,

- від 28.02.2011 на суму 361452,53 грн.,

- від 31.03.2011 на суму 259319,94 грн.,

- від 30.04.2011 на суму 13963,54 грн.

Однак, відповідач своїх зобов'язання за договором поставки не виконав, а за отриманий природний газ розрахувався лише частково у розмірі 233 648,97 грн.

Станом на 27.08.2013 заборгованість за отриманий природний газ складає 781 828,72 грн.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст..193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст. 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Кодексом, законами або договором.

Пунктом 7.3.1. Договору, у разі порушення покупцем умов п.4.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач просить суд стягнути 64 754,86 грн. пені. Розрахунок суми пені зроблено вірно.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 10 542,78 грн. інфляційних нарахувань та 3 % річних у сумі 57 630,01 грн. Розрахунок вказаних сум зроблено вірно.

Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду на 24 місяці, вказуючи, що КП «Міський водоканал» засноване на комунальній власності територіальної громади м. Золотоноша і підпорядковане Золотоніській міській раді. Підприємство створене з метою здійснення ефективної господарської діяльності, спрямованої на максимальне забезпечення попиту населення, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, на якісні послуги з водопостачання, водовідведення, теплопостачання та інших комунальних послуг в інтересах територіальної громади м. Золотоноша.

Згідно з п.6 ст. 83 ГПК України суд приймаючи рішення має право розстрочити або відстрочити йог виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд , який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок його виконання.

Так, при виконанні рішення про стягнення коштів може бути неможливим через відсутність коштів на рахунках боржника.

Разом з тим, ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Обставини, на які посилається зацікавлена особа як на підставу розстрочки виконання рішення, повинні бути підтверджені належним чином.

Відповідачем не надано будь-яких доказів, які б слугували підставою для розстрочки рішення.

Крім того, відзив на позов не може вважатися заявою про розстрочку виконання рішення.

За таких обставин клопотання про розстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає.

Відмова у задоволенні клопотання не позбавляє відповідача від повторного звернення з такою заявою, при умові дотримання вимог ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, Закону України "Про судовий збір", з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 18 296,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Міський водоканал" (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 156, код 32601205) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) - 781 828,72 грн. боргу, 64 754,86 грн. пені, 10 542,78 грн. інфляційних витрат, 57 630,01 грн. 3% річних та 18 296,00 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 30 вересня 2013 року.

Суддя В.А. Швидкий