Рішення № 33804809, 24.09.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 вересня 2013 року Справа № 913/2198/13

Провадження №2/913/2198/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ

до Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 942807 грн. 92 коп.

Суддя Седляр О.О.

Секретар судового засідання Чех Т.М.

у засіданні брали участь:

від позивача: Григор'єв О.М., довіреність № 600 від 01.10.2012;

від відповідача: Косторна І.О., довіреність № 20/658 від 12.03.2012;

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованість за активну електроенергію у розмірі 816391 грн. 34 коп., суму боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 4068 грн. 05 коп., пеню у розмірі 115963 грн. 56 коп., 3% річних у розмірі 5129 грн. 14 коп. та інфляційні нарахування у розмірі 1255 грн. 83 коп. за договором про постачання електричної енергії № 21 від 01.03.2008 року.

Відповідач відзивом на позовну заяву № 20/2337 від 23.09.2013, позовні вимоги визнав та просить суд у відповідності до вимог п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, заслухавши представників сторін під час судового розгляду справи, суд встановив наступне.

01.03.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» в особі першого заступника начальника Рубіжанської дільниці Кремінського РЕМ Лисичанської філії товариства зі збуту електроенергії - Шевченка Олексія Петровича та Комунальним підприємством «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» укладено договір про постачання електричної енергії № 21, у відповідності з умовами пункту 1.1 якого, Постачальник (позивач у справі) постачає електричну енергію Споживачу (відповідачу у справі) для забезпечення потреб електричних установок Споживача з загальною приєднаною потужністю 3048,0 кВт, а останній, в свою чергу зобов'язався оплачувати позивачеві вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно з умовами пункту 2.3.3 договору для визначення величини спожитої електричної енергії щомісячно 1-го числа відповідач зобов'язаний згідно з Додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до Додатку «Форма «Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії» та направляти уповноваженого представника до відділу збуту Лисичанської філії (РЕМ) за адресою: м. Рубіжне, вул. Крупської, 1-А для подання Акту про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором.

Відповідно до умов договору, позивачем на підставі актів про використану електричну енергію за період з вересня 2012 року по березень 2013 року відповідачеві надавалися рахунки для оплати спожитої активної електричної енергії № 21-2/9/1 від 01.10.2012 на суму 149194 грн. 81 коп., № 21-2/10/1 від 02.11.2012 на суму 151202 грн. 72 коп., № 21-2/11/1 від 03.12.2012 на суму 153654 грн. 43 коп., № 21-2/12/1 від 02.01.2013 на суму 169662 грн. 56 коп., № 21-2/1/1 від 01.02.2013 на суму 171743 грн. 98 коп., № 21-2/2/1 від 01.03.2013 на суму 154540 грн. 14 коп., № 21-2/3/1 від 01.04.2013 на суму 167055 грн. 30 коп., всього на суму 1117053 грн. 94 коп.

Вказані рахунки були отримані повноважним представником відповідача у справі, що підтверджується відповідними розписками. Факт отримання рахунків відповідачем не оспорюється.

Крім того, згідно з умовами договору (розділ 5 договору), позивачем для відповідача було встановлено договірні величини споживання електричної енергії для кожної площадки вимірювання за місяцями року, яка надається Споживачем Постачальнику не пізніше ніж за 45 днів до початку року.

Відповідно до п.5.5 договору, сторони передбачили, що у разі необхідності коригування договірної величини споживання Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до Постачальника з заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Відповідач не звертався до Позивача щодо коригувань договірних величин споживання вказаних об'єктів.

А тому, у відповідності до п.4.4.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, позивач нарахував відповідачеві двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною за липень 2012 року, що склало 4068 грн. 05 коп.

Повідомлення про перевищення договірних величин № 826 від 02.08.2012, було вручено відповідачеві разом з рахунками на сплату перевищення договірних величин, що останнім не заперечується.

Згідно з пунктом 8 додатку до договору «Порядок розрахунків» розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії; оплату сум на відшкодування збитків та пені за порушення строків розрахунків Споживач здійснювати на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5-ти операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Виставлені позивачем рахунки відповідачем сплачені частково в сумі 300622 грн. 60 коп., у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість за активну електроенергію в сумі 816391 грн. 34 коп., що заявлені до стягнення позивачем за даним позовом.

Про факт надання позивачем у повному обсязі обумовлених договором послуг свідчать наявні у матеріалах справи акти про використану електричну енергію, складені, підписані та засвідчені відповідачем у справі.

У відповідності з умовами пункту 4.4.1 договору у разі порушення Споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плат за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня.

На підставі умов договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення строків оплати поставленої активної електроенергії з урахуванням дат виникнення боргу у розмірі 115963 грн. 56 коп., що підтверджено відповідним розрахунком, наявним у матеріалах справи.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 5129 грн. 14 коп. та інфляційні нарахування в сумі 1255 грн. 83 коп., що також підтверджено відповідними розрахунками.

На суму нарахованої пені та 3 % річних позивачем відповідачеві були надані окремі рахунки.

Оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт виконання позивачем умов укладеного сторонами у справі договору № 21 від 01.03.2008 з поставки електричної енергії та наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за спожиту у період з вересня 2012 по березень 2013 (включно) активну електричну енергію в суму 816391 грн. 34 коп., та перевищення договірних величин в сумі 4068 грн. 05 коп. за липень 2012 року.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Обов'язок з оплати спожитої активної електричної енергії відповідачем у повному обсязі виконаний не був.

У відповідності з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 115963 грн. 56 коп., 3 % річних у розмірі 5129 грн. 14 коп. та інфляційні нарахування у сумі 1255 грн. 83 коп., що підтверджено відповідними розрахунками позивача, наявними у матеріалах справи.

На підставі приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України відповідачем заявлене письмове клопотання щодо зменшення розміру пені.

Положеннями ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобов'язання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне зменшити розмір належної до стягнення з відповідача сум пені на 50%, а саме до 57981 грн. 78 коп.

Задовольняючи клопотання відповідача щодо зменшення суми пені, суд виходить з того, що відповідач є комунальним підприємством, яке створено з метою ведення господарської діяльності і якнайповнішого задоволення потреб населення, підприємств та організацій в послугах з постачання водою і водовідведення, гарантованого забезпечення населення якісною і безпечною для здоров'я людини питною водою. Станом на 01.09.2013 заборгованість споживачів перед підприємством складає: населення - 10791558,77 грн., підприємств - 1918542,9 грн., бюджетних установ - 41399,33 грн., державних фондів по пільгах - 151137,9 грн. та субсидій - 5188,27 грн.

Крім того, КП «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради є збитковим підприємством, що підтверджується наявним в матеріалах справи балансом підприємства за 30.06.2013 року та звітом про фінансові результати за перше півріччя 2013 року, тому стягнення пені суттєво погіршить фінансовий стан відповідача та призведе до зростання заборгованості, що може відобразитися на якості надання послуг, що надаються підприємством.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 816391 грн. 34 коп., суми боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 4068 грн. 05 коп., 3% річних у розмірі 5129 грн. 14 коп. та інфляційні нарахування у розмірі 1255 грн. 83 коп.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені підлягають задоволенню частково, у сумі 57981 грн. 78 коп., з віднесенням судових витрат у справі на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради, вул. Менделеєва, буд. 49, м. Рубіжне Луганської області, код 32026192, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», кв. Гайового, 35а, м. Луганськ, код 31443937:

- заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 816391 грн. 34 коп. суму боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 4068 грн. 05 коп., на п/р зі спеціальним режимом використання № 260303289060 у філії ЛОУ ВАТ «Державний Ощад банк України», МФО 304665, код 31443937;

- пеню у розмірі 57981 грн. 78 коп., 3% річних у розмірі 5129 грн. 14 коп., інфляційні нарахування у розмірі 1255 грн. 83 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 18856 грн. 16 коп., на п/р № 2600518818 в ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, код 31443937, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову у частині стягнення пені у сумі 57981 грн. 78 коп. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення - 30.09.2013

Суддя О.О. Седляр