Рішення № 33804762, 24.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"24" вересня 2013 р. Справа № 911/2846/13

за позовом квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир, м. Житомир,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «МетСобСтар-ХК», м. Васильків,

про стягнення 7 486,26 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Курдиляс Ю.Л., уповноважений, довіреність від 08.08.2013р. №4187;

від відповідача: Зініна Н.М., уповноважена, довіреність від 12.08.2013р. № 154-1.

СУТЬ СПОРУ :

позивач - квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомир, м. Житомир, звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 19.07.2013р. №3021 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «МетСобСтар-ХК», м. Васильків, в якій просить суд стягнути з відповідача 7 486,26 грн. заборгованості за договором від 01.03.2012р. №192 про відшкодування вартості з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, утворених в процесі надання послуг з харчування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором про відшкодування вартості з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, утворених в процесі надання послуг з харчування від 01.03.2012р. №192 та не відшкодував вартість наданих послуг з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, утворених в процесі надання послуг з харчування для кожної військової частини за квітень-травень 2013р., у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 7 486,26 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2013р. порушено провадження у справі №911/2846/13 та призначено справу до розгляду на 13.08.2013р.

В судовому засіданні 13.08.2013р. представник позивача надав витребувані судом документи та додаткові докази, в усних поясненнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити. Представник відповідача в судове засідання 13.08.2013р. не з'явився, вимоги ухвали суду від 24.07.2013р. не виконав, витребувані судом документи не подав. Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2013р. розгляд справи відкладено на 18.09.2013р.

18.09.2013р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 17.09.2013р. №175-6 з доданими документами, у якому відповідач просить суд в позовних вимогах відмовити повністю, обґрунтовуючи це тим, що строк дії договору про відшкодування вартості з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, утворених в процесі надання послуг з харчування від 01.03.2012р. №192 закінчився 30.04.2013р., у зв'язку з чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача оплати за послуги вивезення ТПВ за травень 2013р. є безпідставними.

У судовому засіданні 18.09.2013р. суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача. 18.09.2013р. у судовому засіданні відповідно до частини третьої ст. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 24.09.2013р. 12 год. 00 хв., про що представникам сторін було повідомлено особисто під розпис.

24.09.2013р. в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача, які надали пояснення по суті справи.

Розглянувши позов квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомир, м. Житомир (далі - КЕВ), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «МетСобСтар-ХК», м. Васильків (далі по тексту - ТОВ «МетСобСтар-ХК»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі господарських договорів (частина 1 ст. 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків позивача та відповідача у справі є укладений 01.03.2012р. між КЕВ (сторона 1) та ТОВ «МетСобСтар-ХК» (Сторона 2) Договір №192 про відшкодування вартості з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, утворених в процесі надання послуг з харчування (далі - Договір), згідно якого Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 вартість послуг, спожитих в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі Договору про закупівлю послуг харчування від 02.02.2012р. №286/2/12/1 (далі - Договір з харчування) для кожної військової частини, до площ яких має доступ Сторона 2 згідно наказу Міністра оборони України від 28.12.2011р. №846 та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Відповідно до умов Договору:

- Сторона 1 зобов'язується своєчасно забезпечувати послуги з вивезення твердих побутових відходів протягом дії договору, прийняті стороною 2 об'єкти харчування, що задіяні у наданні послуг згідно із договором про харчування, дотримуючись норм споживання та технічних правил користування (п. 2.2.2 Договору);

- Сторона 2 зобов'язується здійснювати відшкодування вартості за спожиті послуги відповідно до показників встановлених засобів обліку, або до складеної та затвердженої стороною 1 калькуляції (п. 2.3.2 Договору);

- Сторона 2 зобов'язується після отримання від Сторони 1 рахунку-фактури, акта виконаних робіт, протягом 5-ти банківських днів здійснювати оплату за спожиті послуги на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки КЕВ м. Житомир (п. 2.3.3. Договору);

- щомісячно, в термін до 10 числа Сторона-1 надає Стороні-2 рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, які є підставою для проведення оплати по даному договору протягом 5-ти банківських днів (п. 6.6 Договору);

- цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк з 01.03.2012р. до 31.12.2012р. (п. 9.1 Договору);

- даний Договір може бути пролонгований у разі укладення Стороною 2 нового договору про закупівлю послуг з харчування з Міністерством оборони України з укладанням додаткової угоди (п. 9.2. Договору).

Так, відповідно до Додатку до Договору, сторонами погоджено перелік військових частин та кількість контейнерів, що підлягають вивозу.

25.12.2012р. між КЕВ та ТОВ «МетСобСтар-ХК» укладено додаткову угоду від 25.12.2012р. б/н до Договору, згідно якої сторони дійшли згоди викласти п. 9.1. розділу 9 «Термін дії договору» у наступній редакції: « 9.1. Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк з 01.03.2012р. до 31.01.2013р.».

Згідно Додаткової угоди від 22.03.2013р. до Договору, сторони дійшли згоди викласти: п. 1.2. розділу 1 «Предмет договору» у наступній редакції: « 1.2. Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 вартість послуг вивезення ТПВ, які утворились в результаті надання Стороною 2 послуг з харчування на підставі договору №286/2/13/7 від 20.03.2013р. про закупівлю послуг щодо забезпечення харчування за контрактом (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно законодавства мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин.»; п. 9.1. розділу 9 «Термін дії договору» у наступній редакції: « 9.1. Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк з 01.03.2012р. до 30.04.2013р., а в частині фінансових розрахунків - до повного їх виконання».

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 173 та частиною 1 ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно частини 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а з відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як стверджує позивач, у квітні - травні 2013р. ним надано послуги з вивезення твердих побутових відходів, спожитих в процесі надання послуг з харчування на загальну суму 7 486,26 грн., що підтверджується відповідними актами виконання робіт (надання послуг) від 31.05.2013р. б/н на суму 3 765,31 грн. та від 31.05.2013р. б/н на суму 3 720,95 грн.

На підставі зазначених актів виконання робіт (надання послуг) від 31.05.2013р. б/н на суму 3 765,31 грн. та від 31.05.2013р. б/н на суму 3 720,95 грн. позивачем виставлено відповідні рахунки від 31.05.2013р. №15 та від 31.05.2013р. №16 на загальну суму 7 486,26 грн. (належним чином засвідчені копії актів виконаних робіт (надання послуг) та рахунків-фактур наявні в матеріалах справи). Зазначені Акти виконаних робіт та рахунки на сплату були направлені відповідачу поштою 06.06.2013р., про що свідчать додані до матеріалів справи копії опису вкладення в лист від 06.06.2013р. та фіскального чеку «Укрпошти» від 06.06.2013р., та отримані відповідачем 12.06.2013р., про що свідчить копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Згідно частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 2.3.3 Договору встановлено обов'язок відповідача протягом 5 банківських днів з дня отримання актів виконаних робіт та рахунків-фактур здійснювати оплату за спожиті послуги.

В порушення зазначених умов Договору відповідач, отримавши акти виконаних робіт (надання послуг) від 31.05.2013р. б/н на суму 3 765,31 грн., від 31.05.2013р. б/н на суму 3 720,95 грн., їх не підписав та не відшкодував позивачу вартість наданих послуг у квітні, травні 2013р., спожитих в процесі надання послуг з харчування особового складу військових частин.

Судом встановлено, що відповідачем на адресу позивача надіслано лист від 14.06.2013р. №112-1, у якому відповідач повідомляв, що акт виконаних робіт (надання послуг) з відшкодування вартості вивезення твердих побутових відходів за травень 2013р., згідно договору від 01.03.2012р. №192 підписаний зі сторони ТОВ «МетСобСтар-ХК» бути не може та рахунок-фактура з відшкодування вартості вивезення твердих побутових відходів за травень 2013р., згідно договору від 01.03.2012р. №192 оплаті не підлягає, так як строк дії договору від 01.03.2012р. №192 закінчився 30.04.2013р.

Поряд з цим, відповідач у відзиві на позовну заяву від 17.09.2013р. №175-6 вказує, що вимоги позивача про стягнення з відповідача оплати за послуги вивезення ТПВ за травень 2013р. є безпідставними, оскільки строк дії договору про відшкодування вартості з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, утворених в процесі надання послуг з харчування від 01.03.2012р. №192 закінчився 30.04.2013р.

Проте з вказаними твердженнями відповідача суд не погоджується на підставі наступного.

Як визначено сторонами у п. 1.2. Договору, ТОВ «МетСобСтар-ХК» відшкодовує квартирно-експлуатаційному відділу м. Житомир вартість послуг вивезення ТПВ, які утворились в результаті надання ТОВ «МетСобСтар-ХК» послуг з харчування на підставі договору №286/2/13/7 від 20.03.2013р. про закупівлю послуг щодо забезпечення харчування за контрактом (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно законодавства мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин).

Харчування особового складу Збройних сил України є процесом безперервним, який перервати або відкласти неможливо, відповідно безперервним є і утворення твердих побутових відходів в процесі здійснення харчування військовослужбовців.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що за період з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. ТОВ «МетСобСтар-ХК» надано послуги з харчування згідно договору про закупівлю послуг щодо харчування за контрактом (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно законодавства мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин) від 20.03.2013р. №286/2/13/7, що підтверджується зведеними актами приймання наданих послуг з харчування з 01.05.2013р. по 10.05.2013р. №6/1735, з 11.05.2013р. по 20.05.2013р. №6/1735, з 21.05.2013р. по 31.05.2013р. №7/1735, з 01.05.2013р. по 10.05.2013р. №5/1065, з 11.05.2013р. по 20.05.2013р. №6/1065, з 21.05.2013р. по 31.05.2013р. №7/1065, з 01.05.2013р. по 10.05.2013р. №10/0281, з 01.05.2013р. по 10.05.2013р. №11/0281, з 11.05.2013р. по 20.05.2013р. №12/0281, з 11.05.2013р. по 20.05.2013р. №13/0281, з 21.05.2013р. по 31.05.2013р. №14/0281, з 21.05.2013р. по 31.05.2013р. №15/0281, з 21.05.2013р. по 31.05.2013р. №7/1494, з 11.05.2013р. по 20.05.2013р. №6/1494, з 01.05.2013р. по 10.05.2013р. №5/1494, з 11.05.2013р. по 20.05.2013р. №6/0339, з 21.05.2013р. по 31.05.2013р. №7/0339, з 01.05.2013р. по 10.05.2013р. №5/0339, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Вказані акти підписані з боку ТОВ «МетСобСтар-ХК» та Міністерства оборони України без зауважень щодо якості та обсягів наданих послуг.

Згідно довідки Міністерства оборони України від 19.07.2013р. №3025, у період з 01.03.2012р. по 31.05.2013р. включно ТОВ «МетСобСтар-ХК» дійсно надавалися послуги з харчування особового складу Збройних Сил України та відповідно товариству «МетСобСтар-ХК» надавалися послуги з постачання електроенергії, водопостачання та водовідведення, газопостачання, вивезення твердих побутових відходів.

Таким чином, враховуючи факт надання відповідачем Міністерству оборони України послуг з харчування за контрактом (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно законодавства мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин) за договором від 20.03.2013р. №286/2/13/7, що відповідачем не заперечується, суд дійшов висновку, що в результаті надання ТОВ «МетСобСтар-ХК» таких послуг за період з квітня 2013р. по травень 2013р. утворились тверді побутові відходи, послуги з вивезення яких були надані квартирно-експлуатаційним відділом м. Житомир, про що складено акти виконаних робіт (надання послуг) від 31.05.2013р. б/н на суму 3 765,31 грн., від 31.05.2013р. б/н на суму 3 720,95 грн., та виставлено для оплати рахунки від 31.05.2013р. №15 та від 31.05.2013р. №16 на загальну суму 7 486,26 грн.

Поняття неукладений договір є тотожним договору, що не відбувся. Такі підходи закріплені в частині 8 статті 181 ГК України, де зазначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся), але якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Ця правова позиція закріплена частиною 2 статті 640 Цивільного кодексу України, де вказується, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Тобто, з цього слідує, що виконаний договір або договір, що виконується не може бути неукладеним (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.02.2009 р. у справі №10/33/08).

У квітні 2013р. та травні 2013р. відповідач фактично не припиняв здійснювати діяльність на території військових частин із харчування особового складу і фактично не припиняв споживання послуг з вивезення ТПВ, а позивач фактично не припиняв надання відповідачу послуг з вивезення твердих побутових відходів, що в порядку частини 1 ст. 173 та частини 1 ст. 175 ГК України, частини 1 ст. 509 ЦК України, ст. 526 ЦК України (звичай ділового обороту) породжує обов'язок відповідача сплатити вартість спожитих послуг.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів пред'явлення позивачу претензій та/або зауважень щодо якості чи обсягу наданих послуг суду не подав, доказів сплати заборгованості за надані послуги суду не подав, відповідно вимоги позивача не спростував.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем - ТОВ «МетСобСтар-ХК» своїх грошових зобов'язань перед квартирно-експлуатаційним відділом м. Житомир в частині відшкодування позивачу вартості наданих у квітні, травні 2013р. послуг, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7 486,26 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи подані позивачем розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, задовольняє позов повністю та приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «МетСобСтар-ХК» на користь позивача - квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир заборгованості в розмірі 7 486,26 грн. та, відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 11, ст. 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 536, ч. 1 ст. 546, ст. ст. 547, 610, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 627, 629, ч. 2 ст. 640, ст. 642 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 179, ст.ст. 180, 181, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів до товариства з обмеженою відповідальністю «МетСобСтар-ХК» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МетСобСтар-ХК» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 22-А, кімната 310, код ЄДРПОУ 37250616)

на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир (10014, м. Житомир, вул. Адмірала Щасного, буд. 20, код ЄДРПОУ 08492505)

7 486,26 грн. (сім тисяч чотириста вісімдесят шість гривень двадцять шість копійок) основної заборгованості та

1 720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 30.09.2013р.