Рішення № 33804531, 18.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15465/13 18.09.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА»до про Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» стягнення 28 350 гривень 22 копійок

Представники:

від Позивача: Штифурко Ю.І. (представник за довіреністю);

від Відповідача: Скопич Ю.В. (представник за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (надалі також - «Відповідач») про стягнення 28 350 гривень 22 копійок.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 14 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» та Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» укладено договір поставки № УГВ 6765/11-12. На виконання зобов'язань за Договором у період з 14 грудня 2012 року по 19 грудня 2012 року Позивач поставив на адресу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» трубну продукцію на загальну суму 3 052 395 гривень 86 копійок, однак станом на 15 квітня 2013 року поставлений товар залишається не сплаченим. Таким чином, враховуючи те, що Відповідачем були порушені умови договору в частині своєчасної оплати отриманого товару, Позивач просить Суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» 2 787 гривень 96 копійок пені за час прострочення оплати, 22 914 гривень 74 копійки 3% річних та 2 647 гривень 52 копійки інфляційних збитків.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.08.2013 року порушено провадження у справі № 910/15465/13, розгляд справи призначено на 04.09.2013 року.

04.09.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника Позивача на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.08.2013 року надійшли додаткові документи до матеріалів справи.

Також, 04.09.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника Відповідача отримано Відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Позивач неправильно здійснив розрахунок пені та 3% річних, а саме: здійснив розрахунок пені та 3% річних з дати відвантаження товару, в той час як необхідно було здійснити розрахунок з дати фактичного отримання товару Відповідачем. Також, Відповідач зазначає, що Позивач при розрахунку інфляційних витрат використав коефіцієнти тільки того місяця, в якому була інфляція, не враховуючи місяці коли мала місце дефляція. Крім того, Відповідач звертає увагу на те, що внаслідок систематичного порушення строків оплати за поставлений природний газ з боку Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Відповідач не мав можливості своєчасно здійснювати оплату поставленої продукції за Договором та не має змоги сплатити нараховану Позивачем суму штрафних санкцій. Таким чином, Відповідач просить Суд прийняти до уваги розрахунок пені та 3% річних Відповідача та з урахуванням тяжкого фінансового стану останнього, на підставі статті 83 ГПК України та статті 233 ГК України, зменшити розмір пені до 1 гривні.

В судовому засіданні 04.09.2013 року представник Позивача надав суду усні пояснення по суті спору. Представник Відповідача заявив усне клопотання про зміну назви Дочірня компанія "Укргазвидобудування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобудування".

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, який не заперечував проти заявленого клопотання, прийшов до висновку щодо задоволення усного клопотання Відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.09.2013 року відкладено розгляд справи на 18.09.2013 року, змінено назву: "Дочірня компанія "Укргазвидобудування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на "Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобудування" та зобов'язано Позивача дати письмові пояснення по суті спору з урахуванням відзиву Відповідача.

11 вересня 2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача Заперечення на відзив, в яких зазначено, що відповідно до пункту 5.3. Договору датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Тобто, з дати видаткових накладних і був здійснений вірний розрахунок штрафних санкцій Позивачем, а не з дати фактичного отримання товару, про що стверджує Відповідач у своєму відзиві. Також, представник Позивача звертає увагу на те, що будь-яких доказів як підтвердження того, що у Відповідача фактично не здійснюється тривалий час рух коштів на рахунках в банківських установах, у зв'язку з їх відсутністю, суду не надано.

В судовому засіданні 18 вересня 2013 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 18.09.2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» («Постачальник») та Дочірньою компаніє «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» («Покупець») укладено Договір поставки № УГВ 6765/11-12 (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товар, зазначений в специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар.

Відповідно до пункту 3.1. Договору, ціна Договору вказується в Специфікації в гривнях та включає ПДВ або в іноземній валюті.

Розрахунки проводяться шляхом: оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунку на оплату Товару та підписаного Сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у Специфікації (пункт 4.1. Договору).

Відповідно до Специфікації № 1 від 14 грудня 2012 року, загальна вартість товару з ПДВ складає 3 094 998 гривень 34 копійки.

Пунктом 4 Специфікації № 1 від 14 грудня 2012 року визначено, що оплата по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати постачання.

Як вбачається з Накладних № 2295180, № 2294180, № 2242180, № 2339180 від 14 грудня 2012 року та № 2373180 від 19 грудня 2012 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙ УКРАЇНА» поставило на адресу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» товар на загальну суму 3 052 395 гривень 86 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, станом на 15 квітня 2013 року поставлений товар залишається не сплаченим. Таким чином, враховуючи те, що Відповідачем були порушені умови договору в частині своєчасної оплати отриманого товару, Позивач просить Суд стягнути з Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 2 787 гривень 96 копійок пені за час прострочення оплати, 22 914 гривень 74 копійки 3% річних та 2 647 гривень 52 копійки інфляційних збитків.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки № УГВ 6765/11-12 між сторонами згідно пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що факт виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором підтверджується матеріалами справи, а саме: Накладними № 2295180, № 2294180, № 2242180, № 2339180 від 14 грудня 2012 року та № 2373180 від 19 грудня 2012 року.

Однак, Відповідачем до матеріалів справи не додано належних доказів на підтвердження сплати грошових коштів на рахунок Позивача за поставлений товар, відповідно до зазначених Накладних.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання за вказаним Договором.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд не приймає до уваги доводи представника Відповідача про те, що Позивач здійснив розрахунок пені та 3% річних з дати відвантаження товару, в той час як необхідно було здійснити розрахунок з дати фактичного отримання товару Відповідачем, оскільки відповідно до пункту 5.3. Договору датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної.

Здійснивши математичний перерахунок нарахованих 3% річних та інфляційних нарахувань, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» про стягнення 22 914 гривень 74 копійки 3% річних та 2 647 гривень 52 копійки інфляційних збитків підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.11 Договору визначено, що за порушення оплати Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд зазначає, що не підлягає задоволенню Клопотання представника Відповідача про зменшення розміру пені до 1 гривні, оскільки останнім не надано належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного фінансового стану Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування».

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» про стягнення 2 787 гривень 96 копійок пені підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04053, м. Київ, вул.. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» (49055, м. Дніпропетровськ, Жовтневий р -н, вул. Писаржевського, 1-А, код ЄДРПОУ 33668606) 28 350 (двадцять вісім тисяч триста п'ятдесят) гривень 22 копійки, з яких: 2 787 гривень 96 копійок пені за час прострочення оплати, 22 914 гривень 74 копійки 3% річних та 2 647 гривень 52 копійки інфляційних збитків.

3. Стягнути з Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 20 вересня 2013 року.

Cуддя О.В. Чинчин