Рішення № 33804388, 26.09.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.09.2013 Справа № 905/5702/13

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Поддубній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харків

до Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів», м.Артемівськ, Донецька область

про стягнення заборгованості в розмірі 7199,73 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 6287,76 грн., пеня в розмірі 471,83 грн., штраф в розмірі 440,14 грн.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, за довір. від 02.09.2013р.,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів» про стягнення заборгованості в розмірі 7199,73 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 6287,76 грн., пеня в розмірі 471,83 грн., штраф в розмірі 440,14 грн.

Правовою підставою стягнення позивач під час розгляду справи вважає норми статей 11, 625, 638, 1212 Цивільного кодексу України, статей 174, 179, 180, 181, 318, 324 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором постачання від 01 листопада 2012 року № 277Дон. Позивач зазначив, що відповідачем не сплачена в повному обсязі вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується накладною. Сума заборгованості становить 6287,76 грн.

Відповідно до пункту 7.3 договору позивачем нарахована пеня в розмірі 471,83 грн. та штраф в розмірі 440,14 грн.

Загальна сума заборгованості становить 7199,73 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Причини неявки суду не відомі, заперечень не надійшло.

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2012 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) та Дочірнім підприємством «Артемівський завод стінових матеріалів» (Покупець) укладений договір постачання № 277 Дон (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Постачальник протягом усього терміну дії договору зобов'язується постачати Покупцеві продукцію, що є об'єктом торгівлі Постачальника (надалі - товар), а саме: пакувальне обладнання та витратні матеріали, а Покупець зобов'язується приймати у Постачальника товар і сплачувати його на умовах, передбачених цим договором (пункти 1.1, 1.2 договору).

Умовами договору сторони визначили предмет договору, умови постачання, порядок здійснення розрахунків, ціну та загальну вартість, відповідальність сторін, строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Відповідно до пункту 2.1 договору асортимент та кількість кожної партії товару визначається на підставі заявок Покупця і вказуються в рахунку-фактурі Постачальника. Оплата рахунку-фактури або надання Постачальникові довіреності для одержання товару, зазначеного в рухунку-фактурі, є підтвердженням узгодження з боку Покупця асортименту, кількості, ціни товару, що постачається, та умов його постачання.

Згідно із пунктом 2.7 договору датою поставки товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній Постачальника.

Товар стає власністю Покупця з моменту передачі товару Покупцеві (пункт 2.10 договору).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунок за кожну поставлену партію товару Покупець здійснює протягом 7 календарних днів з дати здійснення поставки, але не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому було здійснено постачання, навіть, якщо строк здійснення оплати менш, ніж вказана кількість днів.

Відповідно до пункту 5.1 договору ціна кожної партії товару встановлюється в рахунку-фактурі Постачальника та узгоджується в порядку, визначеному пунктом 2.1 цього договору.

Згідно із пунктом 5.2 договору орієнтовна вартість договору становить 500000,00 грн. в т.ч. ПДВ та складається із загальної вартості товару, відвантаженого Покупцеві.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складений рахунок-фактура №8596 від07 грудня 2012 року на суму 6287,76 грн. (а.с.15).

На виконання умов договору, позивачем було здійснено постачання товару, що підтверджується накладною №7926 від 07 грудня 2012 року на суму 6287,76 грн.(а.с.16).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, накладна є первинним обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем вищевказаної накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом особи, відповідальної за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме, ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності № 327 від 07 грудня 2012 року (а.с.17).

Також, в матеріалах справи міститься податкова накладна, якою підтверджується факт здійснення господарських операцій між сторонами (а.с.18).

Відповідач отримав товар, але у визначений у договорі строк за нього в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

На адресу відповідача позивачем надіслана вимога №35 від 18 березня 2013 року на суму 6287,76 грн. (а.с.19).

Факт надсилання вищевказаної вимоги підтверджується фіскальним чеком про поштове відправлення з описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.8).

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України, статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не сплати за поставлений товар відповідно до накладної у встановлені договором терміни. Суд вважає, що сума основного боргу в розмірі 6287,76 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 471,83 грн. та штрафу в розмірі 440,14 грн., необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пункту 7.3 договору за порушення термінів оплати Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, від суми не сплаченого, але поставленого товару, за кожний календарний день прострочення платежу, а у разі перевищення затримки більш, ніж на 30 банківських днів, додатково штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив строки оплати товару більше ніж на 30 календарних днів, а тому перевіривши арифметичний розрахунок штрафу, суд визнає його вірним, сума 440,14 грн. підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також, відповідно до приписів Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем були допущенні арифметичні помилки. За розрахунком суду розмір пені за період з 15 грудня 2012 року по 15 червня 2013 року на суму заборгованості 6287,76 грн. становить 471,72 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів» про стягнення заборгованості в розмірі 7199,73 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 6287,76 грн., пеня в розмірі 471,83 грн., штраф в розмірі 440,14 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів» (84536, Донецька область, м.Артемівськ, смт. Червона Гора, вул. Першотравнева, код ЄДРПОУ 25093764) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) суму основного боргу в розмірі 6287 (шість тисяч двісті вісімдесят сім) грн., 76 коп., пеню в розмірі 471 (чотириста сімдесят одну) грн., 72 коп., штраф в розмірі 440 (чотириста сорок) грн., 14 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів» (84536, Донецька область, м.Артемівськ, смт. Червона Гора, вул. Першотравнева, код ЄДРПОУ 25093764) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн., 47 коп.

У судовому засіданні 26 вересня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 01 жовтня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява