Рішення № 33804097, 24.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.13р. Справа № 904/5810/13

За позовом Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі: позивача-1: Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ; позивача-2: Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ВВ», м. Дніпропетровськ

про стягнення 25 547,23 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

Прокурор: Ягольник Г.В.

від позивача - 1: Євстигнеєв А.О. - представник ( дов. № 605 від 02.04.2013р.)

від позивача - 2: Дмитренко Д.О. - представник ( дов. № 2064 від 05.12.2013р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (позивач-1) та Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (позивач-2) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ФІРМА ВВ" (відповідач), та просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача-1 (Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради) заборгованість з орендної плати у сумі 12 598, 23 грн. та пеню в розмірі 898,43 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача - 2 (Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради) заборгованість з орендної плати у сумі 11 881, 37 грн. та пеню в розмірі 169, 20 грн.;

- судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням відповідачем умов договору № 928-УКВ/08 від 03.12.2008 року щодо своєчасної оплати орендних платежів.

13.09.2013 року від прокурора до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача-1 (Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради) заборгованість з орендної плати у сумі 18 928, 71 грн. та пеню в розмірі 1 636, 23 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача - 2 (Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради) заборгованість з орендної плати у сумі 11 881, 37 грн. та пеню в розмірі 169, 20 грн.;

- судові витрати покласти на відповідача.

Заяву про збільшення розміру позовних вимог прийнято судом.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, але 09.09.2013 року надіслав до господарського суду Дніпропетровської області відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що 11.12.2012 року господарським судом Дніпропетровської області між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав було винесено рішення у справі № 9/5005/8726/2012, яким повністю задоволені позовні вимоги, тому просить суд припинити провадження відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24.09.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представника позивача-1 та представника позивача-2, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2008 року між Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого є Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, що підтверджується положенням Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (а.с.30) (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ВВ" (орендар) був укладений договір № 928-УКВ/08 (а.с.18).

Відповідно до пункту 1.1 договору з урахуванням додаткової угоди від 01.02.2012 року з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.07 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в стокове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 105,9 кв.м., розміщені за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Урицького, 13 у цокольному поверсі 8-ми поверхового будинку, що перебуває на балансі КП „Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (а.с.23).

Балансоутримувачем об'єкту оренди є Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (позивач-2), який не є стороною договору оренди.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 стаття 510 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Таким чином, позивач-2 є третьою особою у зобов'язанні, яке породжує для нього певні права щодо боржника (відповідача), зокрема право на отримання частини орендної плати, але позивач-2 не є стороною вказаного договору оренди.

Згідно з пунктом 2.2 договору орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди.

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.02.2012 року (а.с.22) відповідачу було передано об'єкт оренди, зазначений в п.1.1 договору.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору, становить 1 924, 30 грн., без ПДВ /базова за жовтень місяць 2008 рік/.

Згідно з пунктом 3.3 договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 50 % від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету м. Дніпропетровська на розрахункові рахунки, які відкриті управліннями Державного казначейства за місцем реєстрації орендаря, як платника податків та зборів, в районних податкових інспекціях м. Дніпропетровська, відповідно з кодом бюджетної класифікації 22080401 - у розмірі 962,15 грн.;

- 50 % від загальної суми орендної плати у розмірі 962,15 грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря (частина 1 пункту 3.5 договору).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частинами 1 та 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Цей договір діє з 31.12.2008 року по 19.11.2011 року включно (пункт10.1 договору).

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до умов чинного законодавства, договір було пролонговано на таких самих умовах і на той самий строк, у зв'язку з відсутністю заперечень сторін протягом місяця про закінчення терміну дії Договору.

11.12.2012 року рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 9/5005/8726/2012 договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 928-УКВ/08 від 03.12.2008 року розірвано та виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ВВ" з нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Урицького, 13 у цокольному поверсі 8-ми поверхового будинку та стягнуто з відповідача заборгованість з орендної плати за період лютий-серпень 2012 року у сумі 35 879,82 грн., пеню за період з 16.03.2012 року по 01.10.2012 року в сумі 1 594,80 грн. та судовий збір у сумі 1 609,50 грн. (а.с.48).

Пунктом 5 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2012 року набрало законної сили 26.02.2013 року, що підтверджується постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 року (а.с.53).

Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно (частина 2 пункту 3.5 договору).

В акті державного виконавця від 28.05.2013 року (а.с.90) встановлено, що на адресу Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ 27.05.2013 року надійшла заява від боржника про виконання рішення суду самостійно. Виконавче провадження було закінчено 28.05.2013 року, про що було винесено Постанову ВП № 37186372 від 28.05.2013 року (а.с.102).

Відповідно до частини 4 пункту 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Прокурор вимагає стягнути заборгованість за період з вересня 2012 року по травень 2013 року.

Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем-1 за договором за період з вересня 2012 року по травень 2013 року включно з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог становить 18 928,71 грн., а перед позивачем-2 становить 11 881,37 грн., відповідно до розрахунку та п.3.5. договору.

Доказів щодо оплати заборгованості за вказаний період відповідачем не надано.

Отже, факт не виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасної оплати орендних платежів за фактичне користування об'єктом оренди матеріалами справи встановлено, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 3 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.

Обов'язок щодо своєчасного внесення орендної плати орендарем передбачено пунктом 5.2 договору, частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України, частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (частина 1 статті 286 Господарського кодексу України).

Право балансоутримувача на частку орендної плати передбачено частиною 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Таким чином, вимоги позивача-1 щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з вересня 2012 року по травень 2013 року у розмірі 18 928,71 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Підставою виникнення вимог позивача-2 є ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також ст. 511 Цивільного кодексу України, тому підлягають задоволенню у сумі 11 881,37 грн., відповідно до розрахунку (а.с.16).

Частинами 1 та 4 статті 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 9.2 договору встановлено, що за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні визначеному у п.3.3. цього договору.

За несвоєчасну сплату орендної плати позивач-1 здійснив нарахування відповідачу пені з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог за період з 03.10.2012 року по 11.09.2013 року у розмірі 1 636,23 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що пеня нарахована відповідно до умов договору, з урахуванням вимог чинного законодавства, та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі, а саме у розмірі 1 636,23 грн.

Також, за несвоєчасну сплату орендної плати позивач-2 здійснив нарахування пені відповідачу за період з 01.10.2012 року по 21.12.2012 року у розмірі 169,20 грн.

Стосовно нарахування пені позивачем-2 за несвоєчасну сплату орендної плати відповідачу, суд зазначає наступне:

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З аналізу вищезазначених норм слідує, що нарахування неустойки, зокрема пені, можливе лише на підставі договору. Оскільки судом встановлено, що спірні правовідносини позивач-2 не є стороною договору, тому, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 169,20 грн. слід відмовити.

У ході судового розгляду, відповідач надав до суду відзив, в якому зазначає, що 11.12.2012 року господарським судом Дніпропетровської області між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав було винесено рішення у справі № 9/5005/8726/2012, яким повністю задоволені позовні вимоги, тому просить суд припинити провадження відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу.

Суд не приймає доводи відповідача щодо наявності підстав для припинення провадження у справі згідно статті 80 Господарського процесуального кодексу, оскільки, підставою звернення позивача із позовною заявою до суду є неналежне виконання відповідачем свого обов'язку щодо виконання договору № 928-УКВ/08 від 03.12.2008 року, а саме, своєчасної оплати орендних платежів, а предметом є стягнення з відповідача основного боргу у сумі 30 810, 08 грн. за період з вересня 2012 року по травень 2013 року, тоді як у справі № 9/5005/8726/2012 між тими ж сторонами предметом спору було стягнення основного боргу у сумі 35 879,82 грн. за період лютий-серпень 2012 року.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при частковому задоволенні позову - покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 7 від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік " від 06.12.2012р. № 5515-VI з січня 2013 р. встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1 147 грн. 00 коп.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, з відповідача в доход державного бюджету України, підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 711,57 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ВВ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Обсерваторна, 57; ідентифікаційний код 32627532) на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75, ідентифікаційний код 37454258) заборгованість за орендну плату у розмірі 18 928,71 грн., пеню в розмірі 1 636,23 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ВВ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Обсерваторна, 57; ідентифікаційний код 32627532) на користь Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мечникова, 6, ідентифікаційний код 03341763) заборгованість в розмірі 11 881,37 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ВВ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Обсерваторна, 57; ідентифікаційний код 32627532) на користь Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805 012, ЄДРПОУ 379892 69, р/рахунок 312 142 067 830 05, код бюджетної класифікації 220 300 01) судовий збір в розмірі 1 711,57 грн., про видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.09.13р.

Суддя Я.С. Золотарьова