Вирок № 33803987, 01.10.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/10681/13-к

Пр. № 1-кп/643/362/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2013 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого-судді Зінченко Ю.Є.,

за участю секретаря Колтур Я.С.,

прокурора Сороки М.К.,

захисника ОСОБА_1,

законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6,

потерпілої ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. № НОМЕР_1, місце народження: м. Харків, громадянина України, українця, учня 3-го курсу ЦПТО №2 за спеціальністю слюсар з ремонту автомобілів, не одруженого, не працюючого, у відношенні якого за скоєння суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, постановою Московського районного суду м. Харкова від 04.03.2010 року в порядку ст. 7-3 КПК України (в редакції 1960 року) застосовано примусовий захід виховного характеру - передано під нагляд батьків, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ід. № НОМЕР_2, місце народження: м. Ізюм Харківської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ід. № НОМЕР_3, місце народження: м. Харків, громадянина України, українця, з середньою освітою, учня 3-го курсу Харківського професійного ліцею машино будування, за спеціальністю верстатник широкого профілю, оператор верстатів з програмним керуванням, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,

неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, ід. № НОМЕР_4, місце народження: м. Харків, громадянина України, українця, учня 2 курсу ЦПТО № 2 за спеціальністю бухгалтер, не одруженого, офіційно не працюючого, у відношенні якого за скоєння суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, постановою Московського районного суду м. Харкова від 04.03.2010 року в порядку ст.7-3 КПК України (в редакції 1960 року) застосовано примусовий захід виховного характеру, передано під нагляд батьків, звільненому за постановою Московського районного суду м. Харкова від 13.10.2011 року, від кримінальної відповідальності за скоєння злочину передбаченого ст. 185 ч.1 КК України на підставі п. «а» ст. 1 Закону України від 08.07.2011 року «Про амністію», раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4,

всіх у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

22.05.2013 року, близько 18 години 30 хвилин, ОСОБА_3, на перехресті вул. Блюхера та пр. Тракторобудівників м. Харкова, зустрівся зі своїми знайомими, а саме з ОСОБА_5, ОСОБА_4 та неповнолітнім ОСОБА_6, з котрими направився в бесідку, розташовану в дворі будинку АДРЕСА_5.

В ході бесіди, неповнолітній ОСОБА_6, запропонував незаконно заволодіти транспортним засобом, котрий належить батькам раніше знайомого їм всім ОСОБА_8 - ОСОБА_9 та ОСОБА_7 і покататись на ньому. При цьому неповнолітній ОСОБА_6 повідомив, що він разом з ОСОБА_10 з цією метою вже підшукали засіб для злому гаража, в котрому знаходиться транспортний засіб, а саме: сантехнічний металевий ключ, котрий наразі знаходиться біля будинку № АДРЕСА_6. На вказану пропозицію ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дали свою згоду.

Після цього, в цей же день 22.05.2013 року, близько 22 години, ОСОБА_3, діючи узгоджено з ОСОБА_5, ОСОБА_4 та неповнолітнім ОСОБА_6, взявши сантехнічний металевий ключ, котрий несли по черзі, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, прибули до гаражного кооперативу «Гігант-2», розташованому по АДРЕСА_7, де реалізовуючи свої злочинні наміри, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом, знаходячись на території гаражного кооперативу біля підземного заїзду, в котрому знаходився необхідний їм гараж № НОМЕР_6, про місце розташування якого їм було відомо, в якому зберігався автомобіль «Форд Оріон», державний знак НОМЕР_5, котрий належить ОСОБА_9, та ОСОБА_7, ОСОБА_3, разом з ОСОБА_5, ОСОБА_4 та неповнолітнім ОСОБА_6, розподілили між собою ролі, за якими ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 повинні були знаходитись по обидва боки заїзду до підземного гаражного масиву, в котрому розміщений гараж № НОМЕР_6, з метою сповіщення ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_6, в разі можливої появи сторонніх осіб, для того, що б не бути застигнутими на місці скоєння злочину, так як останні направилися з сантехнічним ключем для злому замка гаража.

Після чого, зайнявши місця, з котрих проглядалися підходи до гаража № НОМЕР_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діючи за узгодженим злочинним планом, стали спостерігати за оточуючою обстановкою, а ОСОБА_5 разом з неповнолітнім ОСОБА_6 за допомогою спеціально принесеного з собою сантехнічного ключа, намагалися скоїти злом навісного замка, котрим було оснащено ворота гаражу НОМЕР_6. Після невдалих спроб, близько 22 години 30 хвилин, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 діючи в злочинному зговорі, переслідуючи єдину мету, а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, відлучилися з місця скоєння злочину за власною необхідністю, попередньо домовившись про те, що неповнолітній ОСОБА_6 та ОСОБА_4 залишаються на місці, та продовжують спроби злому замка, а в разі позитивного результату, телефонують та сповіщають, де саме зустрінуться.

Так, ОСОБА_4 разом з неповнолітнім ОСОБА_6, зоставшись біля гаражу № НОМЕР_6 гаражного кооперативу «Гігант-2», розташованому по АДРЕСА_7, продовжили діяти згідно узгодженого злочинного плану, при цьому неповнолітній ОСОБА_6 спостерігав за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_4 з третьої спроби відігнув металевим сантехнічним ключем дужку замка, котрим було зачинено двері гаража. Після чого, ОСОБА_4 сповістивши раніше обумовленим свистом неповнолітнього ОСОБА_6, про те, що спроба вдала, разом з останнім проникли до приміщення гаражу, де знаходився автомобіль «Форд Оріон», державний знак НОМЕР_5, що належав ОСОБА_9 та ОСОБА_7, з демонтованим лівим переднім колесом.

Після цього, ОСОБА_4 разом з неповнолітнім ОСОБА_6, маючи на меті незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою реалізації свої злочинних намірів, сумісно прикріпили демонтоване ліве переднє колесо автомобіля, після чого неповнолітній ОСОБА_6 сів за кермо і за допомогою саморобного пристрою, котрим був оснащений автомобіль - тумблеру, про наявність котрого неповнолітньому ОСОБА_6 та його товаришам було відомо заздалегідь, привів в дію двигун автомобіля «Форд Оріон», а ОСОБА_4 відчинив ворота гаража, для безперешкодного виїзду автомобіля, після чого ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_6, на автомобілі «Форд Оріон», під керуванням неповнолітнього ОСОБА_6, покинули територію гаражного кооперативу «Гігант-2», тим самим незаконно заволоділи транспортним засобом.

В цей же день, близько 22 години 50 хвилин, неповнолітній ОСОБА_6, керуючи автомобілем, котрим він незаконно заволодів за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, сповістив ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про незаконне заволодіння автомобілем та з'ясувавши, що останні знаходяться між 605 м/р та 603 м/р, направився за ними, а після зустрічі зазначені особи на автомобілі «Форд Оріон» поїхали в сторону розміщення сел. Кірова у м. Харкові.

В цей же день, близько 23 години 10 хвилин, неповнолітній ОСОБА_6, керуючи автомобілем, разом з ОСОБА_4, який сидів на передньому сидінні, ОСОБА_3 і ОСОБА_5, які сиділи на задньому сидінні автомобіля, об'єктивно усвідомлюючи, що вони діють неправомірно, побачивши сина власників транспортного засобу, яким вони незаконно заволоділи -ОСОБА_8, не бажаючи бути застигнутими під час скоєння злочинних дій, повернули на ґрунтову дорогу вул. Магаданської м. Харкова, де неповнолітній ОСОБА_6 не впорався з керуванням та колесом застряг в вибоїні, в результаті чого автомобіль зупинився. Після чого сумісно було прийнято рішення залишити автомобіль на вказаній вулиці та повернутися до бесідки, котра розміщена в дворі будинку АДРЕСА_5, попередньо викотивши автомобіль з вибоїни.

23.05.2013 року, близько 00 годин, неповнолітній ОСОБА_6 вирушив додому, а ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, не бажаючи припиняти свої злочинні дії, направлені на користування транспортним засобом, яким незаконно заволоділи, повернулися до місця на вул. Магаданській м. Харкова, де біля будинку № 28 знаходився автомобіль «Форд Оріон», державний знак НОМЕР_5, для того, щоб продовжити кататися на ньому. Так, прибувши до зазначеного автомобіля, ОСОБА_5 сів за кермо, та за допомогою тумблеру завів двигун, після чого вони поїхали в напрямку розміщення Хлібозаводу №8, а потім переїхавши через Салтівське Шосе м. Харкова направилися вздовж вул. Дунайської м. Харкова, де біля будинку №44 ОСОБА_5 не впорався з керуванням та о 01 годині 18 хвилин, допустив наїзд на бордюрний камінь, в результаті чого автомобіль зіткнувся з огорожею будинку №44 по вул. Дунайській м. Харкова та деформувався.

Таким чином ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_6 незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме автомобілем «Форд Оріон», державний знак НОМЕР_5, 1993 року випуску, вартість якого згідно висновку судової авто-товарознавчої експертизи № 4763 від 12.06.2013 року складає 18108,17 гривень, а вартість відновлювального ремонту складає 72483,62 гривень, котрий належить потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_7, чим спричинили останнім матеріальну шкоду на суму 18108,17 гривень.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітній обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України визнали повністю, у скоєному щиро розкаялися та дали показання, які відповідають обставинам скоєння кримінального правопорушення, встановленим як досудовим слідством, так і судовим розглядом. Цивільний позов визнали частково у розмірі залишкової вартості автомобілю..

За таких обставин, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом дії обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, вчинене за попередньою змовою групою осіб з проникненням у приміщення.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_6, суд приймає до уваги ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, наслідки, які настали від його скоєння, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання обвинувачених, їх відношення до скоєного правопорушення, та данні про їх особистості.

Кримінальне правопорушення, що скоїли обвинувачені, відповідно до ст.12 КК України віднесено до тяжких злочинів, а шкода, спричинена потерпілим, є значною.

Обвинувачені раніше не судилися, мають постійні місця мешкання, за якими характеризуються позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувають. ОСОБА_3, ОСОБА_4 та неповнолітній обвинувачений ОСОБА_6 навчаються у навчальних закладах.

При вирішенні питання про вид та міру покарання обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує їх щире каяття, скоєння кримінального правопорушення у неповнолітньому віці обвинуваченим ОСОБА_6, суттєву допомогу при судовому розгляді та визнає ці обставини, відповідно до ст. 66 КК України такими, що пом'якшують їх покарання. Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковані їх дії з наступним звільненням їх від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до вимог ст. 75 КК України, а неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_6 відповідно до статей 75 та 104 КК України, відповідно до ст. 77 КК України без застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, а також покладенням на них деяких обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Так, суд визнає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 зобов'язання, передбачені п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України. Також суд покладає на обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_6 зобов'язання передбачені п.п. 2,3 ст.76 КК України, без покладення на них зобов'язання, передбаченого п.4 ст. 76 КК України, оскільки останнє буде перешкоджати їх навчанню у навчальних закладах.

Вирішуючи питання про задоволення цивільного позову, суд виходить з наступного. Як вбачається з висновку судової авто-товарознавчої експертизи № 4763 від 12.06.2013 року, вартість автомобілю «Форд Оріон», державний знак НОМЕР_5, на час скоєння кримінального правопорушення складав 18108,17 гривень, а вартість відновлювального ремонту складає 72483, 62 гривень. Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. На підставі викладеного, суд задовольняє позов частково у розмірі вартості транспортного засобу на час скоєння злочину.

Речових доказів по кримінальному провадженню немає. Судові витрати підлягають стягненню з винних осіб. Запобіжний захід обвинуваченим не обирався.

Керуючись ст. ст. 369, 370,373, 374 КПК України суд -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винними ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_6 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України і призначити їм покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років кожному без конфіскації майна.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки і 6 місяців.

Відповідно до вимог ст.ст. 75 та 104 КК України засудженого неповнолітнього ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік і 6 місяців.

Згідно ст.76 КК України покласти на засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_5 і неповнолітнього ОСОБА_6 обов'язки не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця навчання та проживання. На засудженого ОСОБА_4 покласти обов'язки не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця навчання та проживання, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов потерпілих задовольнити частково та стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_6 на користь потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 18108 (вісімнадцять тисяч сто вісім) гривень 17 копійок у рівних частках по 9054 (дев'ять тисяч п'ятдесят чотири) гривень 09 копійок на користь кожного потерпілого.

Судові витраті за проведення дактилоскопічної експертизи у розмірі 586 гривень 80 копійок стягнути з засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та неповнолітнього ОСОБА_6 на користь НДЄКЦ ГУМВДУ в Харківській області (код доходів 24060300, р/р № 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 в УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова із зазначенням виду платежу: за експертні послуги) у рівних частках по 146,7 грн. з кожного засудженого.

Вирок може бути оскаржений через Московський районний суд м. Харкова до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.

Прокурору, засудженим та потерпілій копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя Зінченко Ю.Є.