Рішення № 33803800, 13.08.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

643/1008/13- ц

13.08.2013 року Московський районний суд м. Харкова у складі судді Крівцова Д.А., при секретарі Мещеряковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, факту родинних відносин, визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить встановити факт належності ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, договору дарування, посвідченого 19.12.1978 року Харківською державною нотаріальною конторою № 3 за № 2-8657; встановити той факт, що ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, є матір'ю позивача; визнати за позивачем право власності на 4/10 частин домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5.

В обґрунтування позову зазначила, що на підставі договору дарування, посвідченого 19.12.1978 року ХДНК № 3 за реєстровим № 2-8657, матері позивача ОСОБА_2 належали 4/10 частини домоволодіння АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 померла. Позивач прийняла спадщину після смерті матері, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори. Інші спадкоємці за законом відсутні, заповіт її мати не залишала, батько позивача, чоловік померлої ОСОБА_3, помер в 1965 році. Проте позивач позбавлений можливості оформити свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, оскільки в договорі дарування прізвище матері позивача зазначене як «ОСОБА_2», а в свідоцтві про її смерть - «ОСОБА_2». Крім того, у свідоцтві про народження позивача її прізвище російською мовою зазначене як «ОСОБА_2», а в витязі РАЦС про шлюб - «ОСОБА_2». Вказані розходження в написанні прізвища виникли у зв'язку з його перекладом на українську мову. Дошлюбне прізвище позивача - ОСОБА_3. У 1986 році позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та змінила власне прізвище на прізвище чоловіка. Після розірвання шлюбу в 2001 році позивачем було залишено прізвище «ОСОБА_1».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги та доводи, викладені в позові, підтримала в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, надав суду письмові пояснення, в яких просить розглядати справу за його відсутності та прийняти рішення на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 05.10.1961 року та оформленого російської мовою, родителями ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, являются ОСОБА_6 и ОСОБА_2. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, оформленого російською мовою, ОСОБА_6 (рос.) помер ІНФОРМАЦІЯ_6.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00011282971 від 30.10.2012 року, а також відповідно до Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 17.05.1986 року, 17.05.1986 року в м. Харкові було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Актовий запис про реєстрацію шлюбу № 1253. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище «ОСОБА_1».

Відповідно до Свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_4 від 18.02.2004 року, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розірвано, після розірвання шлюбу прізвище колишньої дружини залишено «ОСОБА_1».

Згідно будинкової книги для прописки громадян, що проживають в буд. АДРЕСА_1, у вказаному будинку були зареєстровані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка до цього проживала за адресою: АДРЕСА_2, а також ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що є тіткою позивача, та підтвердила факт того, що позивач ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_2 та до свого одруження проживала разом с останньою.

Згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Харкові у віці 74 роки.

Відповідно до договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Третьої державної нотаріальної контори 19.12.1978 року в м. Харкові, зареєстрованого в реєстрі за № 2-8657, ОСОБА_11 подарував, а ОСОБА_2 - невістка, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3, прийняла в дар 4/10 частини будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний договір зареєстровано в Харківському міському бюро технічної інвентаризації.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 36652981 від 11.12.2012 року, виданого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві власності наступним особам: 4/10 частини - ОСОБА_2 на підставі зазначеного вище договору дарування від 19.12.1978 року; 6/10 - ОСОБА_10, яка була допитана в якості свідка у вказаній справі, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2-80 від 24.01.1987 року.

Як вбачається із технічного паспорту на вказаний Житловий будинок, він виданий на ім'я ОСОБА_2, якій належить 4/10 частин зазначеного будинку.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, а також належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеними факт того, що ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, є матір'ю позивача ОСОБА_1, а також факт належності ОСОБА_2 договору дарування, посвідченого 19.12.1978 року Харківською державною нотаріальною конторою № 3 за № 2-8657, згідно якого ОСОБА_2 є власником 4/10 частин житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття.

За змістом ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно листа Третьої Харківської державної нотаріальної контори № 646/01-16 від 21.03.2013 року, після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5, із заявою про прийняття спадщини 17.05.2012 року звернулась донька померлої ОСОБА_1, заведено спадкову справу № 130/2012. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Відповідно до листа Третьої Харківської державної нотаріальної контори № 64/02-14 від 24.01.2013 року, видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 не видається можливим, оскільки в свідоцтві про смерть, виданому Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову ІНФОРМАЦІЯ_5 серії НОМЕР_6, померлою записана ОСОБА_2, а в договорі дарування частини житлового будинку, посвідченому третьою ХДНК 19.12.1978 року за № 2-8657, та в витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому КП «Харківське міське БТІ» 11.12.2012 року за № 36652981, зазначена ОСОБА_2. Крім того, в свідоцтві позивача про народження (заповненому на російській мові), виданому бюро РАЦС м. Сталінабада Таджикської РСР 05.10.1961 року НОМЕР_7, її прізвище зазначено як «ОСОБА_2», а в витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб, виданого 30.10.2012 року № 00011282971, прізвище до державної реєстрації шлюбу зазначено як «ОСОБА_2».

Як вбачається з копії спадкової справи № 130/2012, наданої суду, позивач ОСОБА_1 17.05.2012 року звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4. Інші спадкові справи після смерті ОСОБА_2 на заводились, заповіту та спадкових договорів померла не укладала.

Таким чином, зібрані у справі докази свідчать, що позивач, яка є дочкою померлою ОСОБА_2, у встановлений ст. 1270 ЦК України строк прийняла спадщину після смерті останньої, подавши нотаріусу відповідну заяву.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог позивача в частині визнання за нею права власності на 4/10 (чотири десятих) частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: в АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5.

Керуючись 10, 11, 60, 208-209, 212-215, 256-259 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, факту родинних відносин, визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, є матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Душанбе Таджикістану.

Встановити, що договір дарування, посвідчений державним нотаріусом Третьої державної нотаріальної контори 19.12.1978 року в м. Харкові, зареєстрований в реєстрі за № 2-8657, згідно якого ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3, отримала в дар 4/10 (чотири десятих) частини будинку за адресою: АДРЕСА_1, належав ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою м. Душанбе Таджикістану, право власності на 4/10 (чотири десятих) частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: в АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Крівцов Д.А.