Ухвала суду № 33802008, 18.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 р.Справа № 2а-3915/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Василенко І.Ю.,

за участю представника позивача Бондаренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Южтехстрой» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Южтехстрой» до Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2012 року ТОВ «Южтехстрой» звернулось до суду з позовом до Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області ДПС про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 вересня 2012 року № 0000332310.

В обґрунтування позову зазначалось, що 06 серпня 2012 року посадовою особою Бериславської МДПІ Херсонської області ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Южтехстрой» з питань правильності формування податкового кредиту при проведених взаєморозрахунках з контрагентом ПП «Севелітстрой» за грудень 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 13 серпня 2012 року за № 299/231/32618219, в якому зазначено про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2 та п. 198.6 ст. 198, а також п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті, у розмірі 49386 грн.. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2012 року № 0000332310, яким ТОВ «Южтехстрой» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 49386 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 24684 грн.. На думку позивача, висновки акта перевірки щодо порушення ТОВ «Южтехстрой» вимог податкового законодавства не є обґрунтованими, а тому прийняте на підставі акта перевірки податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року відмовлено ТОВ «Южтехстрой» у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ТОВ «Южтехстрой» в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 щодо наявності або відсутності мети у позивача та ПП «Севелітстрой» укладати угоду, яка порушує публічний порядок, суперечить моральним засадам суспільства та спрямована на заволодіння майном держави. Також судом не надано належної оцінки доказам, які надано позивачем для підтвердження реальності договору субпідряду. На думку апелянта, реальність вказаного договору підтверджується також ухвалою Господарського суду АРК від 03 січня 2013 року про порушення провадження у справі за позовом ТОВ «Южтехстрой» до ПП «Севелітстрой» про стягнення 3575 грн. в рахунок відшкодування витрат на усунення недоліків виконаних робіт. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника позивача в підтримку апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що 06 серпня 2012 року посадовою особою Бериславської МДПІ Херсонської області ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Южтехстрой» з питань правильності формування податкового кредиту при проведених взаєморозрахунках з контрагентом ПП «Севелітстрой» за грудень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 13 серпня 2012 року за № 299/231/32618219, в якому зазначено про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2 та п. 198.6 ст. 198, а також п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму ПДВ, що підлягала сплаті у грудні 2011 року, у розмірі 49386 грн..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2012 року № 0000332310, яким ТОВ «Южтехстрой» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 49386 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 24684 грн..

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Южтехстрой», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, виданої йому виконавцем робіт та оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, а також сплата продавцю вартості робіт з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту за відсутності підтвердження позивачем факту реальності виконання контрагентом обумовлених договором робіт.

Так, відповідно до п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 названого Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що податковий кредит за грудень 2011 року позивач формував на підставі податкових накладних, виданих його контрагентом ПП «Севелітстрой».

За наданими документами ПП «Севелітстрой» виконало будівельно-монтажні роботи на об'єкті центральної районної лікарні в м. Берислав Херсонської області на загальну суму 296313 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ - 49386 грн..

На підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у ціні виконаних робіт, позивач надав до суду першої інстанції копії договору субпідряду, акту виконаних робіт, відомостей ресурсів до акту виконаних робіт та до договірної ціни, розрахунків прямих і загальновиробничих витрат до договірної ціни, приймально-здавального акту на передачу основних матеріалів, конструкцій, деталей, рахунку-фактури, податкової накладної, платіжного доручення, банківських виписок з особового рахунку, акту звірки розрахунків.

Проте, як вірно визначено судом першої інстанції, за своєю суттю будівельні та монтажні роботи потребують залучення відповідних фахівців, транспорту, матеріалів.

Як встановлено відповідачем та не спростовано позивачем під час розгляду справи, контрагент позивача ПП «Севелітстрой» не мав у своєму розпорядженні трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для фактичного виконання робіт по будівництву та монтажу у грудні 2011 року, а лише документував виконання цих робіт.

Так, згідно акту перевірки від 06 квітня 2012 року № 28/22/35096833 у ПП «Севелітстрой» відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, технічний персонал та фахівці для виконання будівельно-монтажних робіт.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги, що ПП «Севелітстрой» у зв'язку із відсутністю основних фондів, транспортних засобів, трудових ресурсів не мало можливості фактично здійснювати будівельно-монтажні роботи з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, значних обсягів виконаних робіт, віддаленості підприємства від об'єкта будівництва (ПП «Севелітстрой» знаходиться в м. Сімферополі, а об'єкт будівництва - в м. Берислав Херсонської області).

Крім того, позивачем не надано жодного доказу того, що транспортні засоби, які зазначені у відомості ресурсів до договірної ціни і нібито належали ПП «Севелітстрой», транспортувалися з м. Сімферополя до м. Берислава та знаходилися у м. Бериславі протягом майже двох місяців.

За таких обставин, не зважаючи на наявність у позивача таких документів, як акт виконаних робіт, платіжного документу та податкової накладної, окружний адміністративний суд надійшов до правильного висновку про те, що наявність наданих позивачем документів дійсно є обов'язковою, але не вичерпною, обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту. При цьому якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Враховуючи відсутність підтвердження фактичного виконання робіт ПП «Севелітстрой», висновок суду першої інстанції про правомірність визначення позивачу податковим органом оскарженим податковим повідомленням-рішенням зобов'язань з податку на додану вартість є також обґрунтованим.

Доводи апелянта щодо звернення позивача до господарського суду з позовом до ПП «Севелітстрой» про стягнення 3575 грн. в відшкодування витрат на усунення недоліків виконаних контрагентом робіт не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки сам по собі факт звернення позивача до суду з таким позовом, що мав місце після визначення податковим органом підприємству зобов'язань з податку на додану вартість та розгляду справи окружним адміністративним судом, не є безумовним підтвердженням реальності спірної господарської операції.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Южтехстрой» залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 23 вересня 2013 року.

Головуючий:

Судді