Постанова № 33799050, 24.09.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 вересня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/1614/13-а

12 год. 50 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скакун О.П.

за участю

секретаря судового засідання Кривохижі Н.В.

представника позивача Бобика Й.Б., Аврама Ю.М.

представника відповідача Васійчука С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жентол" до Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,-

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Жентол" звернулось з адміністративним позовом до Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 липня 2013 р. №0000362200.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було прийнято незаконне податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2013 р. №0000362200. Позивач вважає, що при проведенні перевірки податковому органу була надана податкова накладна №140 від 17 серпня 2011 р. на придбання дизельного палива у Товариства з обмеженою відповідальністю «Лек Ойл», яка необгрунтовано не взята до уваги з тих підстав, що згідно даних Єдиного державного реєстру податкових накладних продавець зареєстрував цю накладну без кодів УКТ ЗЕД. Зазначає, що на момент виникнення спірних відносин законодавством не було передбачено код товару згідно УКТ ЗЕД, як обов'язкового реквізиту податкової накладної. На думку позивача, редакція абз.9 п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, передбачала обов'язкову наявність двох умов, які не давали права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а саме, відсутність факту реєстрації продавця платником ПДВ та порушення порядку заповнення податкової накладної. Позивач стверджує, що відсутність окремих реквізитів не можна вважати підставою для неможливості формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Жентол" вважає, що податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2013 р. №0000362200 є незаконним, протиправним та підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали повністю.

Представник відповідача проти позову заперечував. У письмових запереченнях відповідач зазначає, що документальною позаплановою виїзною перевіркою валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2012 р. виявлено завищення податкового кредиту за вказаний період в сумі 100374 грн. Позивачем віднесено до складу податкового кредиту податкову накладну №140 від 17.08.2011 р. на придбання дизельного пального у Товариства з обмеженою відповідальністю «Лек Ойл» в сумі 602246.60 грн., в тому числі ПДВ в сумі 100374.43 грн., оформлену з порушенням норм чинного законодавства. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру податкових накладних Товариство з обмеженою відповідальністю «Лек Ойл» зареєструвало накладну №140 від 17.08.2011 р. без кодів УКТ ЗЕД, що є порушення норм чинного законодавства.

На думку податкового органу, такі обставини підтверджують правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення та спростовують обгрунтування позивача.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Кіцманською міжрайонною державною податковою інспекцією Чернівецької області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Жентол" податкового законодавства за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 26 червня 2013 р. № 506/36/2200/31595484 (а.с. 7-27).

Актом перевірки встановлено, зокрема, порушення:

п. 188.1 ст. 188, пп. «і» п. 201.1 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 100910 грн., у тому числі: за липень 2011 р. в сумі 67 грн., за листопад 2011 р. в сумі 67 грн., за грудень 2011 р. в сумі 67 грн., за січень 2012 р. в сумі 67 грн., за лютий 2012 р. в сумі 67 грн., за червень 2012 р. 100374 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000362200 від 10.07.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Жентол" з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у сумі 151365 грн., в тому числі основного платежу 100910 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 50455 грн.

Судом досліджено податкову накладну №140 від 17.08.2011р., форма якої затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 р. №969, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Лек Ойл» Товариству з обмеженою відповідальністю «Жентол» без зазначення кодів УКТ ЗЕД, якою підтверджено постачання дизельного палива на суму 602246,60грн., в тому числі податок на додану вартість 100374,43 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд вважає обґрунтованим твердження позивача щодо відсутності у відповідача підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, передбаченого Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до абз. 9 пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (станом на момент виникнення спірних правовідносин), відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Суд погоджується з твердженням позивача, що вказана норма законодавства, в редакції чинній на момент видачі податкової накладної та включення її до Єдиного реєстру податкових накладних, не давала права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняла продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період при наявності одночасно двох умов, а саме:

- відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- порушення порядку заповнення податкової накладної.

У відповідності до абз. 9 пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції від 01.07.2012 р.), було змінено положення зазначеної статті, а саме визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період при наявності двох умов одночасно, або однієї з таких умов:

- відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- порушення порядку заповнення податкової накладної.

Таким чином, на думку суду, до спірних правовідносин підлягає застосуванню абз. 9 пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в редакції чинній на момент видачі податкової накладної та включення її до Єдиного реєстру податкових накладних, тобто, станом на 17.08.2011р.

Згідно змін до податкового законодавства, а саме пп. «і» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції від 07.07.2011 р.), платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

У відповідності до п.201.2. ст..201 Податкового кодексу України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

У відповідності до абз. 8 п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», продавець складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Проаналізувавши зазначені норми законодавства, слід дійти висновку, що платник податку - продавець не має права вносити жодних змін до затвердженої у встановленому законодавством порядку форми податкової накладної.

Суд звертає увагу на те, що нова форма податкової накладної, відповідно до якої необхідно зазначати в окремих рядках код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України), затверджена наказом Міністерства фінансів України 01 листопада 2011 р.

Таким чином, суд доходить висновку, що твердження відповідача про реєстрацію накладної №140 від 17.08.2011 р. без кодів УКТ ЗЕД після набрання чинності вищезазначених змін до податкового законодавства, не відповідає дійсності. Форма податкової накладної, яка передбачає зазначення кодів УКТ ЗЕД, була затверджена 01 листопада 2011 р., тобто після дати видачі податкової накладної № 140 від 17.08.2011 р.

Суд вважає за необхідне зазначити, що на момент виникнення спірних правовідносин був чинний наказ Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 р. №969, в якій зазначення кодів УКТ ЗЕД не передбачалося. Зареєстрована накладна №140 від 17.08.2011 р. відповідає вимогам наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 р. №969 та вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Судовим розглядом справи встановлено, що податковим органом під час проведення перевірки не було виявлено інших порушень законодавства позивачем при віднесенні сум ПДВ до податкового кредиту, зокрема щодо наявності доказів реальності господарських операцій.

Крім того, суд зазначає, що порушення порядку складання податкової накладної щодо не зазначення податкового номеру, місця розташування, номера свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, при наявності доказів реальності господарських операцій не є суттєвими недоліками з точки зору повноти та достовірності відтворення змісту операції з поставки, не повинно мати наслідком виключення її з кола доказів, які підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту. Зазначену правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.06.2012р. у справі № К-20630/10.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Кіцманською міжрайонною державною податковою інспекцією Чернівецької області державної податкової служби не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Жентол" до Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 липня 2013 р. №0000362200 підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)

Орган Державної казначейської служби України зобов'язаний стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. В даному випадку стягнення судових витрат необхідно провести шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області від 10 липня 2013 р. №0000362200.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Жентол" судовий збір в розмірі 1505.61 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У судовому засіданні 24 вересня 2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У зв'язку з тим, що закінчення строку складення постанови у повному обсязі припадає на вихідний день, постанову складено в повному обсязі 30 вересня 2013 року. Сторони можуть отримати копію постанови безпосередньо в суді 01 жовтня 2013 року.

Суддя О.П. Скакун