Постанова № 33798571, 19.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 серпня 2013 року 12:05 № 826/1352/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.

за участю сторін:

представників позивача - Собко О.В., Малярчук Ю.Б.,

представників відповідача - Орлова М.Є., Куришко О.Я.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали справи за позовом дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - позивач, ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України») до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області ДПС (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.03.2012 року № 0000011801, № 0000021801, № 0000031801, № 0000041801, № 0000051801, № 0000061801, № 0000071801, № 0000081801.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленням-рішеннями, оскільки рентну плату за нафту, природний газ газовий конденсат та плату за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення позивач сплатив повністю та в строки, передбачені податковим законодавством та вважає, що підстави для нарахування штрафних санкції за порушення строків сплати грошових зобов'язань, згідно укладених договорів про розстрочення грошових зобов'язань, у податкового органу відсутні.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

Представники відповідача заперечували проти позовних вимог та вважають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення протягом 2011 року позивачем граничних термінів сплати узгоджених грошових зобов'язань, прийняті на підставі чинних законодавчих та нормативно-правових актів, діючих на час виникнення спірних правовідносин, а відповідач, діючи відповідно до норм податкового законодавства правомірно прийняв спірні рішення в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України, а тому вважають позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні 19.08.2013 року представником відповідача заявлено клопотання про заміну сторони.

Так, відповідно до Указу Президента України від 18.03.2013 року № 141/2013 «Про Міністерство доходів і зборів України» та постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» утворено як юридичну особу публічного права територіальний орган Міністерства доходів і зборів - Гадяцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38601394, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Лохещька, 30-6) (далі - Гадяцька ОДПІ) та яка є правонаступником Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби.

Враховуючи наведене, на підставі ст. 55 КАС України, у зв'язку з проведенням реорганізації суд допустив заміну сторони відповідача його правонаступником, а саме Гадяцьку міжрайонну державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби на Гадяцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38601394) (далі - Гадяцька ОДПІ Головного управління Міндоходів).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 30019775) є юридичною особою, зареєстрованою Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 28.08.1998 року.

За видами діяльності за КВЕД підприємство займається добуванням природного газу, добуванням нафти, виробництвом продуктів нафтопереробки, оптовою торгівлею паливом, розподіленням та постачанням газу тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі п.п. 57 п. 57 ст.57, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, згідно з наказом № 163 від 14.02.2012 року проведено документальну невиїзну перевірку ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» з питання своєчасності сплати самостійно визначених грошових зобов'язань по рентній платі за нафту, природний газ і газовий конденсат та по платі за користування надрами по Гадяцькому, Куличихинському, Тимофіївському, Валюхівському, Римарівському родовищах та по Підлісківській площі за період з 01.01.2011 року по 14.01.2012 року.

Податковим органом під час проведення перевірки встановлено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по рентній платі за нафту, по рентній платі за природний газ, по рентній платі за газовий конденсат, плата за користування надрами по Гадяцькому, Куличихинському, Тимофіївському, Валюхівському, Римарівському родовищах та по Підлісківській площі: сума погашеної заборгованості із затримкою до 30 календарних днів становить 89 176 726,35 грн., сума погашеної заборгованості із затримкою більше 30 календарних днів - 231297089,37 грн.

За результатами перевірки складено акт від 24.02.2012 року № 20/15-30019775.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки Гадяцькою ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.03.2012 року:

- № 0000011801, згідно з яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 20% з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні на суму 5 662 930,93 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 121 календарних днів;

- № 0000021801, згідно з яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 10% з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні на суму 1 833 093,96 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 29 календарних днів;

- № 0000031801, згідно з яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 20% з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні на суму 4 347 460,64 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 83 календарних днів;

- № 0000041801, згідно з яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 10% з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні на суму 2 434 472,06 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 26 календарних днів;

- № 0000051801, згідно з яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 20% з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні на суму 34 563 500,74 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 118 календарних днів;

- № 0000061801, згідно з яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 10% з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні на суму 3 770 429,77 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 27 календарних днів;

- № 0000071801, згідно з яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 20% з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на суму 1 685 420,55 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 67 календарних днів;

- № 0000081801, згідно з яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 10% з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на суму 879 376,85 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 4 календарних дні;

- № 0000081801, згідно з яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 10% з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на суму 879 376,85 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 4 календарних дні.

Вважаючи всі вищеперелічені податкові повідомлення-рішення протиправними та прийнятими із порушенням норм законодавством, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Спірні правовідносини виникли в сфері справляння податків (зборів) і стосуються правомірності рішень відповідача про накладення штрафу за затримку із сплатою узгоджених та розстрочених грошових зобов'язань з рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат та по платі за користування надрами.

Згідно із п. 8.2. Податкового кодексу України до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 9.1.8. та 9.1.9. п. 9 ст. 9 Податкового кодексу України до категорії загальнодержавних податків і зборів належать рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, а також плата за користування надрами.

У відповідності до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В контексті наведеного п. 36.1 ст. 36 цього Кодексу також визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно, та відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України являється податковим боргом - сумою узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У взаємозв'язку з наведеним, слід додати, що відповідно до п. 260.1 ст. 260 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.

Згідно з п. 260.3 ст. 260 Податкового кодексу України платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (п. 260.5 ст. 260 ПК України).

Відповідно до п. 260.7 ст. 260 Податкового кодексу України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

В силу норм до п. 261.1 ст. 126 Податкового кодексу України платник несе відповідальність за правильність обчислення рентної плати, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Щодо законності та обґрунтованості винесення податкових повідомлень-рішень від 07.03.2012 року № 0000011801 та № 0000021801, згідно з якими позивачу визначено сплатити штраф з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою судом встановлено, що за результатами оскарження зазначені рішення частково скасовані рішенням ДПС у Полтавській області від 09.04.2012 року № 898/10/10-215, а саме: в частині визначення штрафу у розмірі 135 765,67 грн. та 33 571,97 грн. відповідно.

На підставі цього рішення, відповідачем прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 19.04.2012 року № 0000161801 та № 0000171801, які отримані позивачем та є предметом оскарження в іншій справі № 2а-9079/12/2670.

Відповідно до п.п. 60.1.3. п.60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 60.4. ст. 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених, зокрема, п.п. 60.1.3 п. 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Оскільки в даному випадку внаслідок часткового скасування первинних податкових повідомлень-рішень від 07.03.2011 року № 0000011801 та № 0000021801 суму грошового зобов'язання позивача зменшено та прийнято нові податкові повідомлення-рішення на зменшену суму, які були отримані позивачем та оскаржені окремо у судовому порядку, то в силу положень п.п. 60.1.3. п. 60.1, п. 60.4. ст. 60 Податкового кодексу України, вищезгадані первинні податкові повідомлення-рішення є відкликаними, що визнається і у листі відповідача від 07.08.2012 року № 1839/10/10-019, ці рішення не створюють для позивача обов'язків із сплати податків, не породжують для позивача інших негативних наслідків, а відтак і не порушують прав позивача, тому суд приходить до висновку, що позов у цій частині, а саме щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 07.03.2011 року № 0000011801 та № 0000021801 задоволенню не підлягає.

Щодо законності та обґрунтованості прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.03.2012 року № 0000031801, згідно з яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 20% з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні на суму 4 347 460,64 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 83 календарних дні та яке ґрунтується на обставинах нарахування та сплати податкових зобов'язань з рентної плати за газ за серпень та вересень 2011 року, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 260.5. ст. 260 Податкового кодексу України платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: - за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; - за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Так, наявними матеріалами справи підтверджується подання позивачем до податкової інспекції податкових розрахунків з рентної плати № 9007413908, № 9007413909, № 9007413907, № 9007413913, №9007413930, № 9007413911 за серпень 2011 року із самостійно узгодженими сумами податкового зобов'язання по рентній платі за природний газ в сумі 10 514 298,66 грн. З урахуванням переплати у сумі 6 171,46 грн. сума зобов'язань до сплати склала 10 506 086,22 грн., що відображено в картці особового рахунку.

Відповідно до наведених вище норм законодавства, граничний строк подання податкового розрахунку - 20.09.2011 року, у зв'язку з чим останній день граничного строку сплати припадав на 30.09.2011 року.

Станом на зазначену дату самостійно визначені податкові зобов'язання позивачем не були сплачені.

Щодо фактичної сплати позивачем податкових зобов'язань за серпень 2011 року, сплата яких була прострочена, позивачем надано платіжне доручення № 155 від 23.12.2011 року на суму 10 758 086,36 грн., яке, у зв'язку з відсутністю у позивача коштів, було проведено банком лише 26.12.2011 року.

Згідно з податковими розрахунками позивача за вересень 2011 року з рентної плати за природний газ, позивачем самостійно визначено податкове зобов'язання у розмірі 11 231 232,01 грн.

Відповідно до наведених вище норм законодавства граничний строк подання розрахунків - 20.10.2011 року, у зв'язку з чим строком сплати податкових зобов'язань є наступні 10 календарних днів.

Станом на 01.11.2011 року податкові зобов'язання за вересень 2011 року позивачем сплачені не були.

Проте, до зазначеної дати, 22.12.2011 року позивачем було здійснено інший платіж з рентної плати за природний газ платіжним дорученням № 99 (223124) на загальну суму 12 634 400,47 грн. (призначення платежу - «рентна плата за газ за жовтень 2011 р.»), що відображено в картці особового рахунку, та на підставі п. 87.9. Податкового кодексу України, враховуючи наявність у позивача податкового боргу із рентної плати за газ за серпень 2011 року, частина цього платежу від 22.12.2011 року (платіжне доручення № 99 (223124)), була зарахована по картці особового рахунку у розмірі прострочених сплатою зобов'язань з рентної плати за газ за серпень 2011 року на погашення цього податкового боргу (за серпень 2011 року), тобто в порядку черговості виникнення податкового боргу, що і відображено в картці особового рахунку та розрахунку штрафних санкцій.

У свою чергу, як зазначено вище платіж з призначенням платежу за серпень 2011 року, який проведений банком 26.12.2011 року, як такий, що надійшов пізніше, ніж наведені платежі, був зарахований, як зазначено вище, в рахунок погашення податкового боргу з рентної плати за газ за жовтень 2011 року.

Щодо сплати податкових зобов'язань з рентної плати за газ за вересень 2011 року, позивачем надано платіжне доручення від 23.12.2011 року № 158 (228380) на суму 11 411 516,36 грн., яке проведено банком 26.12.2011 року.

Проте, як і відносно сплати рентної плати за серпень 2011 року, враховуючи наявність у позивача податкового боргу з рентної плати за вересень 2011року, частина платежу у розмірі 2 128 314,20 грн. за вищезгаданим платіжним дорученням від 22.12.2011 р. № 99 (223124) в порядку п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України була зарахована на часткове погашення податкового боргу за вересень 2011 року.

Крім того, до проведення 26.12.2011 року вищезгаданого платежу № 158 (228380) (з призначенням платежу «рентна плата за газ за вересень 2011 року»), позивачем також був здійснений платіж за платіжним дорученням № 121 (223699) на загальну суму 12 765 275,72 грн. (призначення платежу -«рентна плата за листопад 2011 року»), частина якого у сумі 9 102 917,80 грн., враховуючи наявність податкового боргу з рентної плати за газ за вересень 2011 року, була спрямована на підставі п.87.9. ст. 87 Податкового кодексу України на погашення вищезгаданої частини податкового боргу за вересень 2011 року, тобто в порядку черговості виникнення податкового боргу, що відображено в картці особового рахунку та розрахунку штрафних санкцій.

У свою чергу, як зазначено вище платіж, з призначенням за вересень 2011 року, який був проведений банком 26.12.2011 року, як такий, що надійшов пізніше зазначених платежів, був спрямований в порядку п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України на погашення податкового боргу за жовтень 2011 року.

В даному випадку проведене податковим органом зарахування поточних платежів в рахунок податкового боргу за вищевказані місяці в порядку черговості виникнення податкового боргу та незалежно від визначеного позивачем призначення платежу відповідає вимогам п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України, тобто дії податкового органу у цьому випадку є правомірними.

Таким чином, у зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання з рентної плати за природний газ за серпень та вересень 2011 року не були сплачені своєчасно, отже, висновки податкового органу щодо застосування у зв'язку з цим до позивача штрафу у розмірі 20% від зазначеної суми, відповідають фактичним обставинам сплати позивачем зазначених податкових зобов'язань а тому підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 07.03.2012 року № 0000031801 відсутні.

Щодо обґрунтованості підстав прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.03.2012 року № 0000041801, яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 10% з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні на суму 2 434 472,06 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 26 календарних днів за липень та жовтень 2011 року, встановлено наступне.

Відповідно до податкових розрахунків за липень 2011 року позивачем самостійно визначено податкове зобов'язання із рентної плати за природний газ на загальну суму 8 010 230,63 грн.

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, граничний строк сплати зобов'язань зазначений - 30.08.2011 року, однак позивач, сплатив узгоджене податкове зобов'язання 31.08.2011 року (платіжне доручення № 42 у сумі 8 010 230,63 грн.), тобто, як стверджує відповідач, з пропущенням граничного строку на 1 день.

Проте, суд не погоджується із висновком відповідача з огляду на зазначене.

Останній день подання податкового розрахунку з рентної плати за липень 2011 року припадав на 20.08.2011 року (суботу). Відповідно до п.п. 49.20. п.49 ст. 49 Податкового кодексу України - якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем, а отже, останнім днем граничного строку подання розрахунків за липень 2011 року в даному випадку є 22.08.2011 року, у зв'язку з чим протягом наступних 10-ти календарних днів позивач мав сплатити узгоджені зобов'язання і цей строк охоплює 31.08.2011 року, тобто сплата податкових зобов'язань 31.08.2011 року є належним та своєчасним виконанням податкового обов'язку позивачем.

Отже нарахування позивачу штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0000041801 від 07.03.2012 року у частині визначення штрафу у розмірі 800 405,92 грн. не відповідає дійсним обставинам справи та прийнято з порушенням норм податкового законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню у зазначеній частині.

Щодо нарахування іншої суми штрафних санкцій за цим же спірним рішенням (у розмірі 10% від простроченої платежем суми), слід зазначити, що відповідно до податкових розрахунків за жовтень 2011 року позивачем самостійно визначено податкове зобов'язання із рентної плати за природний газ у розмірі 16 340 661,34 грн.

Відповідно до наведених вище норм законодавства, граничний строк подання податкового розрахунку - 20.11.2011 року (неділя), який згідно із п.п. 49.20. п. 49 ст. 49 Податкового кодексу України переноситься на 21.11.2011 року, у зв'язку з чим строком сплати податкових зобов'язань є наступні 10 календарних днів.

В контексті наведеного позивачем надано платіжне доручення № 99 (223124) від 22.12.2011 року про сплату 12 634 400,47 грн. з призначенням платежу: «рентна плата за жовтень 2011 року», що вже само по собі свідчить про те, що перший платіж проведений з порушенням встановленого строку та строк прострочення не перевищує 30 днів.

Проте, на підставі наявних податкових розрахунків минулих періодів, наявних платіжних доручень, відомостей з облікової картки, розрахунку штрафних санкцій, під час розгляду справи встановлено, що вказаний платіж був спрямований податковим органом на погашення податкового боргу минулих періодів, а саме податкового боргу з рентної плати за газ за серпень 2011 року та частково за вересень 2011 року, що відображено в обліковій картці позивача.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, слід зазначити, що згідно з п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, незалежно від визначеного платником податку призначення платежу, у разі наявності податкового боргу, сума такого платежу у розмірі податкового боргу зараховується на погашення цього податкового боргу в порядку черговості його виникнення.

Так, в даному випадку податковими розрахунками, платіжними дорученнями та відомостями з облікової картки підтверджується, що податкові зобов'язання за зазначені вище минулі періоди не були сплачені станом на граничну дату строку платежу, а відтак, прострочені виконанням податкові зобов'язання набули статусу податкового боргу, а отже зарахування податковим органом поточних платежів та, зокрема, в даному випадку - вищезгаданого платежу за жовтень 2011 року в рахунок податкового боргу, що виник раніше та згідно з черговістю його виникнення, є правомірним.

Що стосується фактичної сплати податкових зобов'язань з рентної плати за природний газ за жовтень 2011 року, під час розгляду справи встановлено, що прострочені виконанням податкові зобов'язання позивача з рентної плати за природний газ за жовтень 2011 року (податковий борг) були погашені частково у сумі 3 662 357,90 грн. відповідно до платіжного доручення від 22.12.2011 року № 121 (223699), яке проведено банком 23.12.2011 року та остаточно у сумі 12 678 303,50 грн. - згідно платіжного доручення № 228373 (155), проведеного банком 26.12.2011 р. (призначення платежу - рента плата за газ за серпень 2011 року) у сумі 10 758 086,36 грн. та частини платежу у сумі 1 920 217,14 грн. за платіжним дорученням № 228380 (№158), який проведений банком 26.12.2011 року, що відображено в картці особового рахунку та розрахунку штрафних санкцій.

Виходячи з наявних у справі податкових розрахунків минулих періодів, платіжних доручень, відомостей з облікової картки та розрахунків штрафних санкцій, встановлено, що зазначена сума платежу на підставі п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України у першу чергу була спрямована на погашення податкового боргу минулих періодів (погашення залишку боргу за вересень 2011 року), що є наслідком несвоєчасної сплати самостійно визначених податкових зобов'язань минулих періодів. Надалі за рахунок цього ж платежу була погашена вищезгадана частина податкового боргу за жовтень 2011 року у сумі 3 662 357,90 грн.

Отже, в даному випадку податкові зобов'язання з рентної плати за газ за жовтень 2011 року у загальній сумі 16 340 661,34 грн. не були сплачені своєчасно, період прострочення не перевищив 30 днів, а відтак висновки податкового органу щодо застосування у зв'язку з цим до позивача штрафу у розмірі 10% від зазначеної суми, відповідають фактичним обставинам сплати позивачем зазначених прострочених виконанням податкових зобов'язань та ґрунтуються на положеннях п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України.

Таким, чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 07.03.2012 року № 0000041801 підлягає скасуванню в частині визначення штрафу у розмірі 800 405,92 грн.

Щодо законності та обґрунтованості обставин та підстав прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.03.2012 року № 0000051801, яким позивачу за затримку сплати суми грошового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у розмірі 172 817 953,70 грн. нараховано штраф у розмірі 20%, що складає 34 563 590,74 грн., судом встановлено наступне.

Згідно податкових розрахунків за травень 2011 року по Валюхівському, Куличихинському, Тимофіївському родовищах позивачем самостійно визначено податкові зобов'язання із рентної плати за газовий конденсат у розмірі 35 787 679,57 грн. (255 164,59 + 19 159 023,37 + 16 373 491,61).

За зверненням позивача, на підставі ст. 100 Податкового кодексу України та рішення ДПА України від 30.06.2011 року № 56, між відповідачем та позивачем 30.06.2011 року укладено договір № 14 про розстрочення грошових зобов'язань (з урахуванням наявної переплати у сумі 5963,20 грн.) у розмірі 35 781 716,37 грн. строком з 30.06.2011 року по 26.12.2011 року (далі -Договір № 14), які повинні були сплачуватись в строки: 25.07.2011 року - 5 963 621,37 грн., та станом на 25.08.2011 року, 26.09.2011 року, 25.10.2011 року, 25.11.2011 року, 26.12.2011 року по 5 963 619 грн.

Згідно податкових розрахунків за червень 2011 року по Куличихинському, Тимофіївському родовищах позивачем самостійно визначено податкові зобов'язання із рентної плати за газовий конденсат у розмірі 34 198 997,44 грн. (16 713 770,19 + 17 485 227,25).

За зверненням позивача, на підставі ст. 100 Податкового кодексу України та рішення ДПА України від 30.07.2011 року № 66, між відповідачем та позивачем 30.06.2011 року укладено договір № 15 про розстрочення грошових зобов'язань у розмірі 34 197 966,25 грн. строком з 30.07.2011 року по 26.12.2011 року (далі -Договір № 15), які повинні були сплачуватись: станом на 25.08.2011 року - 6838770,25 грн. та станом на 26.09.2011 року, 25.10.2011 року, 26.12.2011 року по 6 839 799,00 грн.

Розділом 2 цих договорів передбачено, що відповідач має право розстрочені суми грошових зобов'язань та суми нарахованих процентів, що залишилися не сплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення, стягувати у порядку, встановленому законодавством для стягнення податкового боргу.

Пунктом 4.2. вищезазначених договорів передбачено, що відповідач зобов'язується достроково розірвати договір на підставі рішення про скасування розстрочення та пред'явити до сплати невнесену суму грошового зобов'язання, а також процентів, якщо: з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекручено або неповно; платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів; платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Згідно з п. 4.3. зазначених договорів, від дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми грошового зобов'язання, що залишилися не сплаченими, відповідач зобов'язується нараховувати пеню та штраф у розмірах, передбачених Податковим кодексом України.

При цьому, згідно з п. 5.1. договору платник зобов'язується забезпечувати своєчасну сплату розстроченої суми грошового зобов'язання.

Згідно з п. 5.3. цього договору, від дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстроченого грошового зобов'язання та суму процентів.

Згідно з п. 6.3. договору, строк дії цього договору встановлюється з дати його укладання та закінчується останньою датою дії розстрочення грошового зобов'язання, за винятком випадків дострокового розірвання такого договору.

Проте, як вбачається з картки особового рахунку та платіжних документів, за зазначеними договорами позивачем сплачено своєчасно лише перший платіж за Договором № 14.

У той же час, по строку сплати на 25.08.2011 року розстрочені за вищевказаними договорами суми у розмірі, відповідно, 5 963 619 грн. (друга сума розстроченого платежу за Договором № 14) та 6 838 770,25 грн. (перша сума розстроченого платежу за Договором № 15) у загальній сумі 12 802 389,25 грн. на зазначену дату сплачені не були, що відображено в картці особового рахунку.

Окрім цього, відповідно до податкових розрахунків з рентної плати за газовий конденсат за липень 2011 року по Куличихинському, Тимофіївському родовищах позивачем самостійно визначені податкові зобов'язання у розмірі 36 637 937,92 грн. (17 435 723,51 (по розрахунку № 9006581936) + 19 202 214,41 (по розрахунку 9006582027)).

Відповідно до наведених вище норм законодавства, граничний день строку подання податкового розрахунку - 20.08.2011 року (субота), який згідно із п.п. 49.20. п.49 ст. 49 Податкового кодексу України переноситься на 22.08.2011 року, у зв'язку з чим строком сплати податкових зобов'язань є наступні 10 календарних днів. Проте, станом на кінець дня граничного строку сплати цих податкових зобов'язань, ці суми не були сплачені позивачем, що відповідає відомостям, наведеним в обліковій картці та акті перевірки.

Оскільки перші платежі, після спливу строку платежу за вищезгаданими зобов'язаннями з рентної плати за конденсат, надійшли до бюджету лише 23.12.2011 року, та враховуючи те, що станом на дату цих платежів вищезгадані податкові зобов'язання набули статусу податкового боргу, платежі, що надійшли 23.12.2011 року, 26.12.2011 року на підставі п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України зараховані податковим органом в погашення податкового боргу із сплати рентної плати, зарахування яких таким чином (незалежно від призначення цих платежів) відповідає приписам п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України.

Зокрема, згідно з платіжним дорученням № 100 (225105) від 22.12.2011 року, яке проведено банком 23.12.2011 року, позивачем сплачено 5 385 026,61 грн. із призначенням платежу «рентна плата за газовий конденсат за жовтень 2011 р.», які враховані в погашення заборгованості за Договором № 14 (розмір другого чергового платежу повинен був скласти 5 963 619 грн.), що відображено в картці особового рахунку та розрахунках штрафних санкцій.

Другий черговий платіж за Договором № 14 остаточно погашений 23.12.2011 року у сумі 578 592,40 грн. з коштів, які надійшли за платіжним дорученням № 122 (226450) від 22.12.2011 року, яке проведено банком 23.12.2011 року, та сума платежу за яким склала 35 429 991,85 грн. з призначенням платежу «рентна плата за газовий конденсат за листопад 2011 року».

З цього ж платежу на підставі п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, 23.12.2011 року погашений перший прострочений виконанням платіж за Договором № 15 у сумі 6 838 770,25 грн.

За рахунок цього ж платежу на підставі п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України 23.12.2011 року погашено прострочені виконанням податкові зобов'язання по розрахунку № 9006581936 за липень 2011 року у сумі 17 435 723,51 грн., що відображено в картці особового рахунку.

За рахунок цього ж платежу на підставі п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України були частково погашені (у розмірі 10 576 905,69 грн.) прострочені виконанням податкові зобов'язання по розрахунку 9006582027 за липень 2011 року (загальна сума зобов'язань по розрахунку - 19 202 214,41 грн.).

Залишок заборгованості по зазначеному розрахунку погашений за рахунок платежу у розмірі 59678,12 грн. за платіжним дорученням від 22.12.2011 року № 140 (226710), який проведений банком 23.12.2011 року (з призначенням платежу «рентна плата за газовий конденсат за липень 2011 року») та остаточно у сумі 8 565 630,60 грн. - за рахунок платежу за платіжним дорученням № 113 (227425) від 22.12.2011 року, який проведений банком 26.12.2011 року (загальна сума платежу за платіжним дорученням 37 776 825,71 грн. з призначенням платежу «рентна плата за газовий конденсат за липень 2011 року»).

З наведеного вбачається, що наведені вище прострочені виконанням податкові зобов'язання погашалися в порядку черговості виникнення податкового боргу за рахунок поточних платежів, які на підставі п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України правомірно враховувались податковим органом в погашення податкового боргу незалежно від визначеного у платіжних дорученнях призначення платежу.

З урахуванням наведеного, суд також приходить до висновку, що наведені вище прострочені виконанням податкові зобов'язання погашені з простроченням більш ніж на 30 днів, що є підставою для визначення штрафних санкцій у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Окрім того, щодо інших обставин, покладених в основу нарахування штрафних санкцій за податкове повідомлення-рішення від 07.03.2012 року № 0000051801, слід додати наступне.

Протягом вересня 2011 року, внаслідок несплати 26.09.2011 р. чергових частин розстрочених податкових зобов'язань за Договорами № 14 та № 15, відповідно у сумі 5 963 619 грн. та 6 839 799,00 грн., а всього 12 803 418,00 грн., заборгованість з рентної плати за конденсат збільшилась на зазначену вище суму прострочених виконанням податкових зобов'язань, що відображено в картці особового рахунку.

Окрім того, відповідно до податкових розрахунків за серпень 2011 року по Куличихинському, Тимофіївському родовищах позивачем самостійно визначено податкові зобов'язання з рентної плати за конденсат у розмірі 35 420 778,00 грн. (17 096 811,22 грн. (по розрахунку № 9007413908) + 18 323 966,78 грн.(по розрахунку № 9007413907)).

Відповідно до наведених вище норм законодавства, граничний день строку подання податкового розрахунку - 20.09.2011 року, граничний строк сплати - 30.09.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи та облікової картки, наведені вище зобов'язання не сплачені у встановлений строк, а отже набули статусу податкового боргу.

В погашення податкового боргу за Договором № 14 у розмірі третього чергового простроченого платежу у розмірі 5 963 619 грн. зарахована частина вищезгаданого платежу за платіжним дорученням № 113 (227425) від 22.12.2011 року, який проведений банком 26.12.2011 року (загальна сума платежу за платіжним дорученням 37 776 825,71 грн. з призначенням платежу «рентна плата за газовий конденсат за липень 2011 року»).

В погашення податкового боргу за Договором № 15 у розмірі другого чергового простроченого платежу у розмірі 6 839 799,00 грн. також зарахована частина вищезгаданого платежу за платіжним дорученням № 113 (227425) від 22.12.2011 року, який проведений банком 26.12.2011 року (загальна сума платежу за платіжним дорученням 37 776 825,71 грн. з призначенням платежу «рентна плата за газовий конденсат за липень 2011 року»).

Як вбачається з картки особового рахунку, за рахунок залишку зазначеного платежу за платіжним дорученням № 113 (227425) у розмірі 16 407 777,11 грн. 26.12.2011 року погашена частина прострочених виконанням податкових зобов'язань на цю суму за вищезгаданим податковим розрахунком за серпень 2011 року № 9007413908, де сума податкових зобов'язань з рентної плати за конденсат, як зазначено вище, склала 17 096 811,22 грн.

Залишок від простроченої виконанням суми податкових зобов'язань за податковим розрахунком за серпень 2011 року № 9007413908 у розмірі 689 034,10 грн. погашений за рахунок чергового платежу, здійсненого позивачем за платіжним дорученням № 114 (227426) від 22.12.2011 року, проведеного банком 26.12.2011 року, сума якого за платіжним дорученням склала 10 833 708,78 грн. з призначенням платежу «рентна плата за газовий конденсат за серпень 2011 р.».

Окрім того, як вбачається з карки особового рахунку та наявних платіжних доручень, прострочені виконанням податкові зобов'язання за серпень 2011 року у сумі 18 323 966,78 грн. по розрахунку № 9007413907, були частково погашені 26.12.2011 року за рахунок залишку наведеного вище платежу на суму 10 144 674,68 грн.

Залишок простроченої сплатою суми податкових зобов'язань за зазначеним розрахунком у розмірі 8 179 292,10 грн. був погашений за рахунок платежу за платіжним дорученням № 116 (227427), де загальна сума платежу склала 37 332 979,98 грн. з призначенням «рентна плата за газовий конденсат за вересень 2011 року».

З наведеного вбачається, що за наведеними епізодами вищевказані зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат були прострочені виконанням та погашалися податковим органом в порядку черговості виникнення податкового боргу за рахунок поточних платежів без врахування призначення платежу, що відповідає приписам п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України. Період прострочення в даному випадку склав більш ніж 30 днів, що відповідає умовам застосування штрафних санкцій у розмірі 20% від сум прострочених платежів.

Щодо інших обставин сплати позивачем податкових зобов'язань, покладених в основу нарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішення від 07.03.2012 року № 0000051801, під час розгляду справи судом встановлено наступне.

У зв'язку з порушеннями позивачем умов погашення розстрочених грошових зобов'язань за Договорами № 14 та № 15 ДПА України прийнято рішення від 29.09.2011 року № 10 та № 12 про скасування розстрочення грошових зобов'язань.

Під час розгляду справи позивачем не надано відомостей та документальних підтверджень щодо скарження цих рішень або ж судових рішень про скасування зазначених рішень.

У взаємозв'язку з наведеним, суд зазначає, що відповідно до п.п. 17.1.5. п.17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право одержувати, зокрема, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.32. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право надавати, зокрема, розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в порядку, передбаченому законом.

Згідно з п. 32.1. ст. 32 Податкового кодексу України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Згідно з п. 32.2. ст. 32 Податкового кодексу України зміна строку сплати податку здійснюється, зокрема, у формі розстрочки.

Відповідно до п. 32.3. ст. 32 Податкового кодексу України зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

У взаємозв'язку з наведеним пунктом 100.1. Податкового кодексу України також визначено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Окремі питання розстрочення сум грошових зобов'язань визначені у Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженому наказом ДПА України № 1036 від 24.12.2010 року зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1431/18726, який прийнятий на виконання п. 100.13. ст. 100 Податкового кодексу України (далі -Порядок № 1036).

Пунктом 2.1. Порядку № 1036 передбачено, що розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком: центральний орган державної податкової служби - без обмежень суми; органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - на суму не більше 3 млн. гривень; органи державної податкової служби в містах з районним поділом (крім міст Києва і Севастополя), в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних органах державної податкової служби - на суму не більше 300 тис. гривень.

Пунктом 1.9. Порядку № 1036 передбачено, що строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 3.9. Порядку № 1036 на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Згідно з п. 4.5. зазначеного Порядку рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) є підставою для дострокового розірвання договору.

Відповідно до п. 4.6. Порядку № 1036 з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом.

Пунктом 4.7. Порядку № 1036 визначено, що з дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення).

Згідно з п. 4.9. Порядку № 1036 рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокове розірвання договору за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене у порядку, встановленому Кодексом для оскарження рішень органу державної податкової служби щодо нарахованої суми грошових зобов'язань.

Отже, виходячи з положень наведених вище правових актів, договорів про розстрочення, у разі скасування рішення про розстрочення, договір про розстрочення є розірваним з дати прийняття такого рішення та з дня дострокового розірвання договору платник повинен сплатити невнесені суми розстрочених зобов'язань, а з дня наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились несплаченими, нараховуються пеня та штрафи у розмірах, передбачених Податкового кодексу України, що також відповідає положенням вищезгаданих договорів про розстрочення.

При цьому, судом враховується, що в даному випадку йдеться про виникнення та виконання податкових зобов'язань, а не про виконання договірних (у звичайному розумінні) зобов'язань у сфері цивільно-правових відносин, відносини щодо чого (щодо податкових зобов'язань) є предметом регулювання Податкового кодексу України, у т.ч. в частині встановлення відповідальності за несвоєчасну сплату податків/зборів на підставі п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України, що також відповідає положенням вищезгаданих договорів про розстрочення, а також приписам Положення № 1036, а отже до відносин із сплати розстрочених за договорами податкових зобов'язань не застосовуються норми цивільного законодавства та застосовуються положення Податкового кодексу України, у зв'язку з чим доводи позивача відносно того, що договорами не передбачено санкцій за несвоєчасне виконання податкових зобов'язань, а відтак їх нарахування - безпідставне, є помилковими.

В контексті наведеного слід також додати, що відповідно до ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України цивільне законодавство не застосовується до податкових та бюджетних відносин.

В контексті спірних відносин слід додати, що податкове законодавство не передбачає окремого узгодження податковим органом с платником податків розірвання договору про розстрочення, направлення йому пропозицій про розірвання договору та укладання окремих угод про розірвання таких договорів. В даному випадку розстрочення припиняється в силу закону у зв'язку з прийняттям відповідного рішення про скасування розстрочення та, у разі незгоди платника податків з рішенням про скасування розстрочення, платник має право оскаржити це рішення, що є гарантією для платника податків від безпідставного скасування розстрочення. В даному випадку, як зазначено вище та встановлено під час розгляду справи, позивачем не оскаржувались рішення про скасування розстрочення.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що у зв'язку із скасуванням розстрочення, в обліковій картці позивача з рентної плати за газовий конденсат станом на 13.10.2010 року відображено нарахування зобов'язань, що були розстрочені за Договором № 14 у загальній сумі 17 890 857,00 грн., що складає суму трьох останніх платежів по 5 963 619,00 грн. (щодо податкових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат за травень 2011 року).

На цю ж дату, у зв'язку із скасуванням розстрочення за Договором № 15, в обліковій картці відображена сума нарахованих зобов'язань у загальному розмірі 20 519 397 грн., тобто три останніх платежі за договором по 6 839 799 грн. (щодо податкових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат за червень 2011 р.)

Окрім того, відповідно до податкових розрахунків з рентної плати за газовий конденсат за вересень 2011 року позивачем було самостійно визначено податкові зобов'язання по Куличихинському та Тимофіївському родовищам 36743176,50 грн. відповідно 18 535 968,29 грн. по розрахунку № 9008477169 та 18 207 208,21 грн. по розрахунку 9008477211).

В даному випадку днем граничного строку подання є 20.10.2011 року, а строком сплати - наступні 10 календарних днів. В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, самостійно визначені позивачем податкові зобов'язання не були сплачені у встановлений строк, а відтак у зв'язку із про строчкою платежу набули статусу податкового боргу.

Фактично податкові зобов'язання, у зв'язку із скасування розстрочення за Договором № 14, погашені 26.12.2011 року у розмірі 17 890 857,00 грн., тобто з простроченням більш ніж 30 днів, за рахунок залишку платежу за вищезгаданим платіжним дорученням № 116 (227427), де залишок не зарахованої в погашення податкового боргу суми від загальної суми платежу 37 332 979,98 грн. (призначення платежу «рентна плата за газовий конденсат за вересень 2011 року») складав 29 153 687,88 грн.

Окрім того, за рахунок залишку від зазначеного платежу, який складав 11 262 830,88 грн., 26.12.2011 року погашено частину податкових зобов'язань у зв'язку із скасуванням розстрочення за Договором № 15, при цьому, як і у попередньому випадку, з простроченням.

Залишок прострочених сплатою податкових зобов'язань, які виникли у зв'язку із скасуванням розстрочення за Договором № 15 у сумі 9 256 566,12 грн., частково погашені за рахунок платежів від 26.12.2011 року: 20008 грн., 74942,51 грн., 180801,52 грн., 95458 грн. на загальну суму 371 210,03 грн. та остаточно у сумі 8 885 356,09 грн. - за рахунок платежу за платіжним дорученням № 115 (228274) від 22.12.2011 року, проведеного банком 26.12.2012 року у сумі 32 607 476,47 грн.

За рахунок залишку цього платежу у сумі 23 722 120,38 грн. погашені 26.12.2012 року прострочені виконанням податкові зобов'язання з рентної плати за конденсат у сумі 18 535 968,29 грн. по розрахунку № 9008477169 за вересень 2011 року.

За рахунок цього ж платежу, як вбачається з облікової картки, частково у сумі 3 924 844,03 грн. (із загальної суми 18 207 208,21 грн. по розрахунку № 9008477211), 26.12.2011 року погашені прострочені виконанням податкові зобов'язання з рентної плати за конденсат за вересень 2011 року.

Залишок податкового боргу 14 282 364,18 грн. по розрахунку № 9008477211 погашено за рахунок платежів: від 26.12.2011 року на суму 1200363 грн.; у сумі 997 891,17 грн. за платіжним дорученням № 165 (230652) від 23.12.2011 року, проведеного банком 27.12.2011 року («оплата розстрочення з рентної плати за газовий конденсат»), проведеного 27.12.2011 року платежу у сумі 1333158,53 грн. та остаточно у сумі 10 750 951,48 грн. за рахунок частини платежу за платіжним дорученням № 159 (230664) від 23.12.2011 року, проведеного банком 27.12.2011 року у загальній сумі 28 819 210,63 грн. з призначенням платежу «сплата розстрочення. з рентної плати за газовий конденсат»).

Відтак, як і в попередніх випадках, позивачем прострочено сплату податкових зобов'язань за наведеними епізодами, внаслідок чого ці зобов'язання набули статусу податкового боргу, який погашався в черговості його виникнення за рахунок надходження поточних платежів незалежно від призначення платежу, що відповідає приписам п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України. За даними епізодами, як і в попередніх випадках, період прострочення платежів склав більше 30 днів, що відповідає умовам застосування штрафу у розмірі 20% від сум прострочених платежів.

Враховуючи те, що розрахунок штрафних санкцій, який покладений в основу спірного податкового повідомлення-рішення від 07.03.2012 року № 0000051801, підтверджується встановленими вище судом обставинами та відповідає умовам застосування штрафних санкцій у розмірі 20 % за всіма епізодами нарахування штрафу за прострочення платежів більш ніж на 30 днів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування зазначеного повідомлення-рішення.

Щодо законності та обґрунтованості прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.03.2012 року № 0000061801, згідно з яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 10% з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні на суму 3 770 429,77 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 27 календарних днів, судом встановлено наступне.

Згідно з податковими розрахунками за жовтень 2011 року по Куличихинському, Тимофіївському родовищах позивачем самостійно визначено податкові зобов'язання по двом родовищам у розмірі 37 704 297,63 грн.

Відповідно до наведених вище норм законодавства, граничний строк подання податкового розрахунку - 20.11.2011 року (неділя), який згідно із п.п. 49.20. п. 49 ст.49 Податкового кодексу України переноситься на 21.11.2011 р., у зв'язку з чим строком сплати податкових зобов'язань є наступні 10-ть календарних днів.

Щодо сплати цих зобов'язань позивачем надано платіжне доручення № 100 (225105) від 22.12.2011 року, яке проведено банком 23.12.2011 року, на суму 5 385 026,61 грн. (призначення платежу - «рентна плата за газовий конденсат за жовтень 2011 року»).

Окрім того, позивачем також надано платіжне доручення № 115 (228274) від 22.12.2011 року, яке проведено банком 26.12.2011 року, на суму 32 607 476,47 грн.

Наявність вказаних платежів на зазначені вище дати вже сама по собі вказує на прострочення виконанням податкових зобов'язань за жовтень 2011 року строком менше ніж на 30 днів.

Проте, як вбачається з наявних податкових розрахунків минулих періодів, платіжних доручень, відомостей картки особового рахунку, розрахунку штрафних санкцій та акту перевірки, вказані платежі на підставі п. 87.9. ст.87 Податкового кодексу України були зараховані в погашення податкового боргу минулих періодів в порядку черговості його виникнення та розстрочених зобов'язань, які не були виконані своєчасно та набули статусу податкового боргу, а саме: за рішенням про розстрочення № 14, а другий платіж -за рішенням про розстрочення № 15, та прострочених податкових зобов'язань за податковими розрахунками за вересень 2011 року.

Враховуючи наявність податкового боргу на дату платежів, які позивач вважає платежами за зобов'язаннями жовтня 2011 року, зарахування відповідачем цих платежів в рахунок податкового боргу, що виник раніше та згідно з черговістю його виникнення, є правомірним.

У той же час, прострочені виконанням податкові зобов'язання за жовтень 2010 року з рентної плати за газовий конденсат фактично сплачені з урахуванням вимог п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України за рахунок частини платежу за платіжним дорученням № 159 (230664) від 23.12.2011 року (сума платежу за платіжним дорученням - 28 819 210,63 грн. з призначенням платежу - сплата розстрочення з рентної плати за газовий конденсат за рішенням № 56 від 30.06.2011 року), проведеного банком 27.12.2011року, який в першу чергу, був спрямований на погашення самостійно визначених, але несвоєчасно сплачених податкових зобов'язань за податковими розрахунками за вересень 2011 року та надалі - в погашення частини прострочених виконанням податкових зобов'язань за жовтень 2011 року у розмірі 18 068 259,17 грн. Остаточно прострочені виконанням податкові зобов'язання за жовтень 2011 року у розмірі 19 636 038,50 грн. погашені за рахунок сум за платіжним дорученням від 23.12.2011 року № 166 (229441), який проведений банком 27.12.2011 року (загальна сума платежу 32 668 950,30 грн. з призначенням - сплата розстрочки з рентної плати за газовий конденсат згідно з рішенням ДПА України № 66 від 30.07.2011 року). В даному випадку проведені податковим органом зарахування зазначених платежів в рахунок податкового боргу за жовтень 2011 року незалежно від визначеного позивачем призначення платежу відповідає вимогам п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України, тобто здійсненні дії податкового органу у цьому випадку є правомірними.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат за жовтень 2011 року не були сплачені своєчасно, період прострочення не перевищив 30 днів, а відтак висновки податкового органу щодо застосування у зв'язку з цим до позивача штрафу за даним епізодом у розмірі 10% від простроченої виконанням суми податкових зобов'язань з рентної плати за жовтень 2011 року, відповідають фактичним обставинам сплати позивачем зазначених податкових зобов'язань та ґрунтуються на положеннях п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України, а тому підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 07.03.2012 року № 0000061801 - не має.

Щодо обґрунтованості нарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню від 07.03.2012 року № 0000071801, яким позивачу за затримку сплати суми грошового зобов'язання з плати за користування надрами у розмірі 8427132,75 грн. нарахований штраф у розмірі 20%, що складає 1 685 426,55 грн., судом встановлено наступне.

Згідно з поданих позивачем податкових розрахунків по платі за користування надрами для видобування корисних копалин за другий квартал 2011 року від 21.07.2011 року позивачем самостійно визначено податкові зобов'язання, які у зв'язку з цим є узгодженими, у загальній сумі 8 427 132,78 грн.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що згідно з п.п. 9.1.9. п.9 ст. 9 Податкового кодексу України плата за користування надрами належить до загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до ст. 262 Податкового кодексу України плата за користування надрами, це загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:

- плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

- плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Виходячи з положень п.п. 263.11.1. п. 263 ст. 263, п.п. 49.18.2. п. 49 ст. 49 Податкового кодексу України (в редакції на час подання розрахунків) податковий (звітний) період щодо плати за користування надрами дорівнює календарному кварталу, у зв'язку з чим податковий розрахунок подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Згідно з п. 263.12. ст. 263 Податкового кодексу України платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини.

При цьому, відповідно до п.п. 263.13.1. 263 ст. 263 Податкового кодексу України платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України. Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.

Тобто, виходячи з наведених вище положень законодавства, в даному випадку останній день граничного строку сплати самостійно визначених позивачем податкових зобов'язань за звітний період - ІІ квартал 2011 року, припадав на 19.08.2011 року.

Проте, станом на зазначену дату податкові зобов'язання не сплачені, а отже набули статусу податкового боргу.

Фактично сума простроченого виконанням зобов'язання була сплачена 25.10.2011 року платіжним дорученням № 976 у сумі 8 427 132,78 грн. з призначенням платежу «плата за користування надрами за ІІ квартал 2011 року».

При цьому, платіжним дорученням від 25.10.2011 року № 978 позивачем також сплачено пеню за несвоєчасне погашення плати за користування надрами за ІІ квартал 2011 року у сумі 143 861, 55 грн., що по суті свідчить про визнання позивачем факту несвоєчасної сплати податкових зобов'язань.

З наведеного вбачається, що оплата податкових зобов'язань була прострочена більш ніж на 30 днів, що відповідає умовам застосування штрафу за прострочення сплати податкових зобов'язань у розмірі 20%.

Відтак, оскільки висновки акту перевірки та розрахунку штрафних санкцій за оскаржуваним рішенням підтверджуються вищенаведеними висновками суду, підстав для скасування оскаржуваного рішення від 07.03.2012 року № 0000071801 - не має, а отже у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо законності та обґрунтованості нарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню від 07.03.2012 року № 0000081801, згідно з яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 10% з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на суму 879 376,85 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 4 календарних дні, судом встановлено наступне.

Згідно з поданими позивачем податковими розрахунками по платі за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2011 року від 19.10.2011 року, позивачем самостійно визначено податкові зобов'язання за ІІІ квартал 2011 року у сумі 8 800 209,98 грн.

Виходячи з наведених вище положень податкового законодавства, день граничного строку подання розрахунку 09.11.2011 року, строк сплати - протягом наступних 10 календарних днів.

В даному випадку, як встановлено судом, наведені вище платежі у розмірі 8 793 768,42 грн. (з урахуванням наявної переплати) не були сплачені своєчасно. Фактично зазначені платежі були проведені поза межами граничного строку їх сплати, а саме - 23.11.2011 року платіжним дорученням № 183 у сумі 8 800 209,38 грн.

При цьому, платіжним дорученням від 23.11.2011 року № 203 позивачем також сплачено пеню у розмірі 11 211,23 грн. за несвоєчасне погашення плати за користування надрами за ІІІ квартал 2011 року.

З наведеного вбачається, що сплата податкових зобов'язань прострочена менш ніж на 30 днів, що відповідає умовам застосування штрафу у розмірі 10% за прострочення сплати податкових зобов'язань.

Таким чином, оскільки висновки акту перевірки та розрахунок штрафних санкцій за оскаржуваним рішенням підтверджуються вищенаведеними висновками суду, підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 07.03.2012 року № 0000081801 - не має, а отже у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Отже, системно проаналізувавши приписи законодавства України, оцінивши докази, які наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку, що штрафні санкції у розмірі 800 405,92 грн. за податкове повідомлення-рішення № 0000041801 від 07.03.2012 року нараховані безпідставно, розрахунок штрафних санкцій та оскаржуване рішення у цій частині не ґрунтуються на наведеним вище положеннях законодавства, а тому підлягає скасуванню. Натомість оскаржувані рішення від 07.03.2012 року № 0000031801, № 0000041801 (окрім частини визначення штрафу у розмірі 800 405,92 грн.), № 0000051801, № 0000061801, № 0000071801, № 0000081801 ґрунтуються на правильно встановлених податковим органом обставинах та положеннях наведених вище вимогам законодавства, відповідачем доведена законність та обґрунтованість прийнятих рішень.

Окрім того, як вже зазначено вище, внаслідок того, що податкові повідомлення-рішення від 07.03.2011 року № 0000011801 та № 0000021801 в силу закону є відкликаними, підстав для їх скасування судом також не вбачається.

Відповідно до ч. 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 07.03.2012 року № 0000041801 у частині нарахування штрафу у розмірі 800 405,92 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 23.08.2013 року.

Суддя В.П. Шулежко