Постанова № 33798471, 23.09.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2013 р. Справа № 922/1853/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Онищенко О.Є. за довіреністю № 100-Д від 01.04.2013 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2002Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 04.06.13 у справі № 922/1853/13

за позовом Інституту овочівництва та баштанництва НААН, с. Селекційне, Харківська область

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Національної академії аграрних наук України", с. Борки, Харківська область

про стягнення 9090,97 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2013 р. Інститут овочівництва та баштанництва Національної академії аграрних наук України звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Національної академії аграрних наук України (Відповідача) суми попередньої оплати у розмірі 9090,97 гривень.

Заявлену вимогу обґрунтував тим, що під час проведення Чугуївською міжрайонною державною фінансовою інспекцією ревізії фінансово-господарської діяльності його підприємства за період з 01.07.2010 року по 31.122010 року, 2011 рік та завершений звітний період 2012 року, було встановлено факт переплати позивачем зайвих грошових коштів відповідачу за договором №237 про надання послуг, укладеного між сторонами 29 липня 2011 року. Крім того, позивач просив суд покласти судові витрати на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.06.2013 р. по справі № 922/1853/13 (суддя Аріт К.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ДП "Дослідне господарство "Борки" Національної академії аграрних наук України на користь Інституту овочівництва та баштанництва Національної академії аграрних наук України - суму збитків у розмірі 9090,97 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

У апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та недоведеність обставин, які суд визнав встановленими.

Так, відповідач зазначає, що судом першої інстанції не було належним чином перевірено факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження і призначено її до розгляду на 19.08.2013 р. та запропоновано надати до апеляційного суду позивачу відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, відповідачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 р. розгляд справи було відкладено на 18.09.2013 р.

В судове засідання, призначене на 18.09.2013 р. представник позивача не з'явився, причину неявки не повідомив, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи) не заявляв.

Враховуючи належне повідомлення позивача про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності представника позивача, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, з чим не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подаючи позов посилався на договір № 237 від 29.07.2013 р. про надання послуг, у відповідності до якого виконавець (відповідач) зобов'язався надати послуги по прямому комбайнуванню ранніх зернових культур на площі 190 га комбайнами ДОН-1500, а замовник (позивач), в свою чергу, зобов'язався провести оплату, у відповідності до умов цього договору.

Вартість послуг за вказаним договором складала 35250,00 гривень.

Оплата повинна була проводитись позивачем, згідно акту приймання виконаних робіт за фактично надані послуги (п.п.2.1, 2.2 договору).

Звертаючись з позовом, позивач посилався на частково виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором, а саме відповідач виконав роботи на площі 141 га, замість передбаченої умовами договору площі у 190 га, чим завдав збитків позивачу на суму 9090,97 грн. Даний факт, на думку позивача, підтверджується змістом акту виконаних робіт №7 від 29.07.2011 р., в якому зазначена площа обробленої ділянки - 75 та 66 га; вартість робіт за один гектар - 250 грн. та повна вартість робіт - 35 250 грн.

Посилаючись на п. 1.1. договору від 29.07. 2011 р. №237, де визначена площа робіт - 190 га та п. 2.1. договору, де зазначена загальна вартість договору - 32 250, 00 грн., позивач зазначає, що роботи виконані не в повному обсязі (не всі 190 га., а тільки 141 га.), відповідно відбулося завищення ціни обробки одного гектару. Безпідставно отримана передоплата, на думку позивача, склала 9090,27 грн.

Крім того, до матеріалів позову позивачем наданий акт №770-20/16 ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства позивача від 24.01.2013 року за період з 01 липня 2010 року по 31.12.2010 року, 2011 рік та завершений звітний період 2012 року, який був складений Чугуївською міжрайонною державною фінансовою інспекцією під час відповідної перевірки та актом виконаних робіт № 7 від 29.07.2011 р., де також зафіксований факт безпідставної оплати послуг відповідача на 9090,27 грн.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, не може погодитися із твердженнями позивача, оскільки вони суперечать наданим останнім доказам.

Так, з дослідження первинних бухгалтерських документів - акту виконаних робіт, зазначеного вище, колегією суддів встановлено, що він складений на виконання договору № 227 від 13.07.2011 р., а не договору №237 від 29.07.2011 р., на який послався позивач у позові.

Інших доказів невиконання відповідачем своїх зобов'язань в матеріалах справи немає, оскільки акт №770-20/16 ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства позивача від 24.01.2013 року не є первинним бухгалтерським документом, а його зміст також суперечить змісту акту виконаних робіт.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі зазначив, що існує інший договір, затверджений повноважними представниками сторін, № 237, укладений не 29.07.2011 р., як зазначено у рішенні місцевого господарського суду, а 13.07.2011 року. Саме за цим договором складений акт виконаних робіт, представлений суду позивачем. Вартість робіт за 1 га. В цьому договорі складає 250 грн., що прямо відповідає вартості робіт, зазначених у акті виконаних робіт.

Так, договором від 13.07.2011 р. передбачено надання послуг з комбанування ранніх зернових на площі 190 га при вартості послуг - 250 грн. за 1 га.

На підтвердження виконання саме цього договору складений акт про виконання робіт від 29.07.2011 року, в якому визначено, що виконано робіт: збирання зернових культур : обмолот озимої пшениці на площі 75 га вартістю 1 га 250 грн. на загальну суму 18750,00 грн. та збирання ячменю: обмолот ячменю на площі 66 га вартістю 1 га 250,00 грн. на загальну суму 16500,00 грн.

Загальна сума згідно даного акту - 35250,00 грн. Саме згідно цього акту було виписано рахунок № 239 від 29.07.2011 року та позивачем проведено відповідну оплату за фактично надані послуги .

Таким чином, місцевим господарським судом не було досліджено того факту, що у акті про виконання робіт № 7 від 29.07.2011 р. міститься посилання на інший договір, аніж наданий позивачем.

Тобто, місцевий господарський суд не звернув уваги на протиріччя між умовами договору № 237 від 13.07.2011 року та акту виконаних робіт № 7 від 29.07.2011 р., де є посилання на інший договір та зазначена інша ціна послуг, хоча ця обставина мала суттєве значення для правильного вирішення спору.

На підставі викладеного, враховуючи неповного дослідження матеріалів справи господарським судом Харківської області, колегія суддів вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Позивачем під ставність позовних вимог не доведена, оскільки акт виконаних робіт, покладений в обґрунтування позову, складений за іншим договором, аніж той, на який послався позивач.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував істотні обставини справи та не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Національної академії аграрних наук України", с. Борки, Харківська область на рішення господарського суду Харківської області від 04.06.13 у справі № 922/1853/13 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.06.13 у справі № 922/1853/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Інституту овочівництва та баштанництва Національної академії аграрних наук України (62478, Харківська область, Харківський район, сел.Селекційне, вул.Інститутська, 1, код ЄДРПОУ 00497124, п/р №31254273210076 в ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Національної академії аграрних наук України (63421, Харківська область, Зміївський район, сел.Борки, код ЄДРПОУ 05460404, п/р №26001004223 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589) 860,25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 23.09.2013 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Гребенюк Н. В.