ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" вересня 2013 р. Справа № 920/661/13
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Івакіна В.О., суддя Россолов В.В.
при секретарі Вороні В.С.
за участю прокурора - Кондратюк Н.А. (посв. №009093 від 12.10.2012 р.)
та представників:
позивача - Матюха Д.М. (дов. №05/-08 від 02.01.2013 р.)
третьої особи - не з'явився
відповідача - Торута О.З. (дов. №588 від 16.07.2013 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. №2496С/1-8) на рішення господарського суду Сумської області від 15 липня 2013 року у справі
за позовом Конотопського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області, м. Суми
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дубов'язівська сільська рада, смт. Дубов'язівка, Конотопський район, Сумська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Лат", смт. Дубов'язівка, Конотопський район, Сумська область
про стягнення 78087,88 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Конотопський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ "Біо Лат" на користь Дубов'язівської сільської ради 78087,88 грн. збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.
Рішенням господарського суду Сумської області від 15 липня 2013 року по справі № 920/661/13 (суддя Котельницька В.Л.) позов задоволено.
ТОВ "Біо Лат" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального, процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема зазначає, що розрахунки розмірів відшкодування збитків, здійсненні інспекцією, виконані з порушенням Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Державна екологічна інспекція у Сумській області проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що при розрахунку шкоди був застосований розрахунковий метод, оскільки у відповідача з 01.01.2009 р. по 10.07.2012 р. був відсутній дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Дубов'язівська сільська рада вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 р. не виконала, відзив на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своїх заперечень не надала, в судове засідання свого представника не направила, про причини неявки суд не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.
Колегія суддів вважає, що судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. за №75, вважає, що не з'явлення в судове засідання представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, відзивів на неї, вислухавши в судовому засіданні пояснення прокурора та сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, з 20.03.2012 р. по 09.04.2012 р. Державною екологічною інспекцією у Сумській області було проведено планову перевірку дотримання природоохоронного законодавства в діяльності ТОВ "Біо Лат", в результаті якої встановлено факт здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в порушення вимог ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
Результати перевірки зафіксовані в акті планової перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 20.03.-09.04.2012 р. (а.с.12-13).
За результатами перевірки позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 22.03.2012 р. за №000234 стосовно посадової особи ТОВ "Біо Лат" Пелипенка Андрія Анатолійовича (а.с.17).
Постановою Державної екологічної інспекції у Сумській області від 22.03.2012 р. за №000234 на визнану винною особу накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн. (а.с.18).
В зв'язку з виявленими порушеннями позивачем відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Мінприроди України від 10.12.2008 р. за №639, здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин від стаціонарних джерел ТОВ "Біо Лат" внаслідок роботи без дозволу на викиди в атмосферне повітря (а.с.14-16).
Згідно розрахунку збитки складають 78087,88 грн.
Відповідач, завдані порушенням вимог природоохоронного законодавства, збитки не відшкодував, що стало підставою для звернення Конотопського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з ТОВ "Біо Лат" на користь Дубов'язівської сільської ради 78087,88 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт спричинення шкоди навколишньому природному середовищу, правомірність та обґрунтованість розрахованої суми для відшкодування збитків, нанесених внаслідок неправомірних дій відповідача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Статтею 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" обумовлено, що підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
Згідно статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно - господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Відповідно до ч. 5 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
На момент здійснення перевірки відповідач мав укладений договір від 03.03.2011 р. з ТОВ НВП "Екостандарт" на розробку інвентаризації викидів та документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
В ході перевірки було встановлено, що на балансі ТОВ "Біо Лат" знаходиться 34 одиниці атмосферних засобів, з них 7-дизельні, 27-карбюраторні. Контроль автотранспорту на вміст забруднюючих речовин у вихлопних газах двигунів автомобілів здійснюється під час проходження техогляду.
З матеріалів справи вбачається та підтверджується представником відповідача в судовому засіданні, що ТОВ "Біо Лат" здійснювало наднормативні без спеціального дозволу викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, чим порушило приписи ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
Колегія суддів вважає, що господарський суд правомірно не взяв до уваги заперечення відповідача, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та аналізом нормативно-правових актів у сфері спірних правовідносин.
Пунктами 2.1., 2.1.2 Методики передбачається, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
Пунктом 2.2. Методики передбачається, що факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.
Пунктами 2.7. та 2.7.1 Методики передбачається, що розрахунковий метод застосовується у випадку викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що в період з 01.01.2009 р. по 10.07.2012 р., за який нараховано суму збитків, у відповідача був відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з урахуванням цього і був застосований розрахунковий метод.
Пунктом 3.6. Методики передбачається, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Пунктом 3.11 Методики передбачено: час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
З матеріалів справи вбачається, що часом виявлення порушення є період проведення перевірки - з 20.03.2012 р. по 09.04.2012 р., момент усунення порушення - 10.07.2012 р., фактично відпрацьований час без дозволу - з 01.01.2009 р.
Таким чином, збитки розраховані посадовими особами позивача, з урахуванням пункту 3.6 Методики та на підставі матеріалів звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин ТОВ "Біо Лат", згідно формули № 12 (розділ 4 п.4.1) Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за весь період роботи відповідача без спеціального дозволу.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає твердження відповідача щодо необ'єктивного розрахунку Державною екологічною інспекцією у Сумській області розміру заподіяної шкоди безпідставними та необґрунтованими.
Згідно ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Виходячи з положень ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини".
Відповідно до частин 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" також встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, у повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що факт невиконання вимог природоохоронного законодавства відповідачем є доведеним, заявлені позовні вимоги нормативно та документально обґрунтовані, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 15 липня 2013 року по справі № 920/661/13 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 22, 75, 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 15 липня 2013 року по справі № 920/661/13 залишити без змін.
Повна постанова складена 26.09.2013 р.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
Суддя Івакіна В.О.
Суддя Россолов В.В.
Судове рішення № 33798462, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 23.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 920/661/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: