Ухвала суду № 33798223, 19.09.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/5293/13-а

19.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дудін С.О. ) від 01.07.13 у справі № 801/5293/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Трейд" (вул. Козлова, 45,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95493)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грант Трейд" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0011661502 від 30.10.2012 р.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.07.13 у справі № 801/5293/13-а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Трейд"- задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0011661502 від 30.10.2012 р.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.07.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.10.2012 року податковим органом була проведена камеральна перевірка податкової звітності ТОВ "Грант Трейд" з податку на додану вартість за вересень 2012 р., за результатами якої складено акт №8233/15-2/33077185 від 23.10.2012 р.

За наслідками перевірки податковим органом був зроблений висновок про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість та завищення суми від'ємного значення, що підлягала включенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 430393 грн.

При цьому, в акті зауважено, що у податковій декларації з ПДВ за вересень 2012р. встановлено неправомірне декларування р. 21 ПДВ у сумі 789035 грн., внаслідок чого виникло завищення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду.

Такого висновку відповідач дійшов використавши акти № 896/15-2/33077185 від 02.10.2012 р. про результати камеральної перевірки ТОВ «Грант Трейд» з питань повноти нарахування ПДВ за серпень 2012 р. та № 6415/2307/33077/185 від 14.05.2010 р. про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Грант Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2009 р.

30.10.2012 р. на підставі вищевказаного акта перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011661502 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 430393 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності своїх висновків про порушення позивачем податкового законодавства, викладених у акті камеральної перевірки на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 ПК України.

Відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Зазначена норма вказує на те, що перевірці підлягає податкова звітність, якою, відповідно до п.2 наказу ДПС України від 14.06.2012, № 516 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України" є документи, які відповідно до Кодексу подаються платниками податків до органів ДПС і на підставі яких здійснюються нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Особливістю камеральної перевірки є спрощений процесуальний порядок її проведення. Посадові особи контролюючого органу мають право здійснювати камеральну перевірку без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Законодавець не визначає підстав проведення камеральних перевірок, а це означає, що всі податкові декларації (розрахунки) підлягають камеральній перевірці.

Відповідно до п. 86.2. ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 4 Розділу XII Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 N 1492 (далі - Порядок №1492), у редакції, чинній на момент проведення камеральної перевірки, у разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення, складається Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Відповідно до Додатку 3 до Порядку № 1492 можливими порушеннями, які можуть бути встановлені при проведені камеральної перевірки з боку платника податку на додану вартість є:

неподання податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49 розділу II, пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України;

несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49 розділу II, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України;

порушення Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 N 1492, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що не вплинула на розрахунки з бюджетом.

порушення Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 N 1492, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган вказує про помилку позивача, якою є арифметична (методологічна) помилка, що не вплинула на розрахунки з бюджетом. Також в акті вказано, що згідно бази даних до позивача було застосовано штрафні санкції, в зв'язку з чим позивачеві зменшено суму податкового кредиту на 430393 грн. та містить посилання на неподання (несвоєчасне подання) позивачем податкової звітності.

Стосовно використання податковою інспекцією матеріалів актів перевірок під час формулювання спірних висновків, відображених у акті № 8233/15-2/33077185 від 23.10.2012 р., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.54.5 ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що на момент розгляду справи цим судом, правомірність податкових повідомлень-рішень № 0020582301/0 від 26.05.2010 р. та №0020592301/0 від 26.05.2010 р., що винесені на підставі акта ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 6415/2307/33077185 від 14.05.2010 р., було предметом розгляду в Окружному адміністративному суді АР Крим.

Суд також зазначає, що відповідно до наявної в матеріалах справи податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 р. розмір позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду позивачем був відображений в сумі 6692 грн. Залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного періоду, який відображено у р. 21 декларації, визначений відповідачем у сумі 789035 грн., що, в свою чергу, відповідає показнику в р. 24 податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 р., тобто за попередній податковий період.

Отже, позивачем правомірно визначена сума від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у рядку 24 декларації з ПДВ за вересень 2012 р. -782343 грн. про що вірно вказав суд першої інстанції.

Апеляційним розглядом та судом першої інстанції встановлено, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення було, зокрема, не прийняття позивачем до уваги акту перевірки від 14.05.2010р. № 6415/2307/33077185, а підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ стало використання відповідачем висновків перевірки, викладених в акті від 14.05.2010 р. №6415/2307/33077185, без врахування при цьому того факту, що податкові повідомлення-рішення, винесені за результатом цієї перевірки, були оскаржені позивачем в судовому порядку.

Таким чином, оскільки грошове зобов'язання, яке встановлене податковими повідомленнями-рішеннями № 0020582301/0 від 26.05.2010 р. та №0020592301/0 від 26.05.2010 р., не було узгоджено, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для використання під час проведення перевірки зазначених повідомлень-рішень та акта № 6415/2307/33077185 від 14.05.2010 р. та, як наслідок, безпідставного зменшення суми від'ємного значення ПДВ, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 430393 грн.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції та не знайшли свого підтвердження як у суді першої інстанції так і при апеляційному розгляді справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.197; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206; ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 01.07.13 у справі № 801/5293/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна