Постанова № 33795378, 25.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 вересня 2013 р. № 820/6240/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання - Романенко Т.С.,

за участю: представників позивача - Перевєрзєвої К.М., Лемента О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Дочірнє підприємство"Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000284700 від 23.07.2013 року в сумі грошового зобов'язання за основним платежем 3504159,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 876039,75 грн.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що висновок податкового органу про вчинення ним порушення п. 198.2 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є необґрунтованим та спростовується відповідними первинними документами дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Крім того, вказав, що на виконання приписів абз.11 п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем разом з декларацією з податку на додану вартість за травень 2013 року було подано додаток № 8 «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. На підставі викладеного, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000284700 від 23.07.2013 року, прийняте відповідачем на підставі вказаного висновку, підлягає скасуванню.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, в яких послався на обґрунтованість висновків акту СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 1/47.0-13/31941174 від 05.07.2013 року та прийнятого на підставі зазначеного акту податкового повідомлення-рішення № 0000284700 від 23.07.2013 року. Зазначив, що позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту за травень 2013 року податкову накладну № 18 від 23.04.2013 року на суму ПДВ 3504159,14 грн., оскільки відповідно до ЄДРПН факт реєстрації вказаної податкової накладної відсутній, що не дає покупцю права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неприбуття не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, дочірнє підприємство"Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи - код 31941174, місцезнаходження: 61202, м. Харків, вул. Ахсарова, будинок 2, перебуває на обліку як платник податків в СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів та зареєстрований як платник податку на додану вартість (а.с. 8-14, 15).

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Так, судом встановлено, СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального ГУ Міндоходів було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2013 року дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31941174).

Результати проведеної перевірки оформлені актом № 1/47.0-13/31941174 від 05.07.2013 року (а.с. 21-25).

Згідно висновків акту перевірки дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" встановлено, що в порушення п. 198.2 ст. 198, п. 201.10. ст. 201 ПК України позивачем завищено суму податкового кредиту за травень 2013 року у розмірі 3504159,14 грн., що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2013 року на суму ПДВ 3504159,14 грн.

З акту перевірки № 1/47.0-13/31941174 від 05.07.2013 р. судом встановлено, що викладені в ньому висновки відповідачем зроблено з огляду на наступне. Встановлено, що податковий кредит за травень 2013 року позивачем сформовано, зокрема, на підставі податкової накладної № 18 від 23.04.2013 р. від контрагента позивача ТОВ «БК Євродор» на загальну суму 17520795,70 грн. (сума ПДВ 3504159,14 грн.). Разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2013 року до податкового органу позивачем було подано також додаток № 8 - заяву із скаргою на постачальника - ТОВ «БК Євродор». Відповідно до даних Єдиного державного реєстру податкових накладних факт реєстрації вказаної накладної відсутній, як і відсутня сам податкова накладна на зазначену суму. Проте, як встановлено в акті перевірки, незважаючи на вказані обставини зазначена податкова накладна включена позивачем до складу податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за травень 2013 року.

На підставі акту перевірки № 1/47.0-13/31941174 від 05.07.2013 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000284700 від 23.07.2013 року, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4 380 198,75 грн., з яких 3 504 159,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 876039,75 грн. (а.с. 34).

Суд, перевіряючи висновки вказаного вище акту перевірки, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, приходить до наступного.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість регламентовані п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Відповідно до п. 198.2 статті 198. Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.4 ст. 204 Податкового кодексу України податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Абзацом 6 п.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних (абз.8 п.201.10 ст.201 ПК України).

Згідно з абз. 9 п.201.10 ст.201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 6.1 - п. 6.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011, № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" (далі - Наказ № 1379), податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після реєстрації, що здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою "Х"). Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку. Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Системно аналізуючи зазначені норми законодавства, суд приходить до висновку, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів (послуг) податкових накладних в Єдиному реєстрі не надає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказану в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Однак, абзацом 11 п.201.10 ст.201 ПКУ встановлено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Аналізуючи наведену норму законодавства, суд приходить до висновку, що заява із скаргою на постачальника, який відмовляється надати покупцю товарів/послуг податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі (додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість), є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Також, суд звертає увагу на те, що імперативною нормою п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідна позиція була також підтримана Верховним судом України (постанова Верховного Суду України від 26 березня 2012 р. у справі № 21-268а11), який зазначив, що у разі, якщо право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Так, судом встановлено, що податковий кредит сформований позивачем у травні 2013 року на підставі господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «БК Євродор» за договором підряду № 19/05/2012 від 24.05.2012 року. Акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт підписаний сторонами договору 18.04.2013 року, відповідно до яких вартість будівельних робіт склала - 21024954,84 грн., в тому числі ПДВ - 3504159,14 грн. З пояснень представника позивача та матеріалів справи встановлено, що 11.06.2013 року позивач отримав від ТОВ «БК Євродор» податкову накладну № 18 від 23.04.2013 р. на суму 5 400 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 900 000,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем 20.06.2012 р. до податкового органу було надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року з додатками: розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), реєстр виданих та отриманих податкових накладних за вказаний період в електронній формі, заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8) (а.с.37-56). У відповідь позивач отримав відповідні квитанції про прийняття зазначеної податкової звітності. Крім того, до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8) позивачем надано до податкового органу, що зазначено також в акті перевірки ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України": договір підряду №19/05/2012 від 24.05.2012 р., укладеного між ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "БК Євродор"; акт приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за квітень 2013 р. від 18.04.2013р. на суму 21 024 954,84 грн., в тому числі ПДВ у сумі 3 504 159,14 грн.; довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) (форма № КБ-3) на суму 21 024 954,84 грн., в тому числі ПДВ у сумі 3 504 159,14 грн.; платіжні доручення: № 5784 від 31.05.2013р. на суму 5 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ 833 333,33 грн. та № 5787 від 31.05.2013р. на суму 400 000,00 грн., в тому числі ПДВ 66 666,67 грн., відповідно до яких була здійснена часткова оплата будівельних робіт згідно договору підряду №19/05/2012 від 24.05.2012 р.; податкова накладна № 18 від 23.04.2013 р. на суму 5 400 000,00 грн., в тому числі ПДВ 900 000,00 грн., виписана ТОВ "БК Євродор".

В заяві про відмову постачальника надати податкову накладну позивачем зазначено, що податкова накладна в порушення ст. 201.10 ПК України: 1) не зареєстрована ТОВ "БК Євродор" в ЄРПН, 2) сума податку на додану вартість не відповідає формі № КБ-3 та № КБ-2в та дата податкової накладної вказана не вірно, а саме: вірною є дата - 18.04.2013 року та загальна сума, що підлягає сплаті за податковою накладною, повинна бути зазначена - 21 024 954,84 грн., в тому числі ПДВ у сумі 3 504 159,14 грн., відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за квітень 2013 р. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) від 18.04.2013р. на суму 21 024 954,84 грн., в тому числі ПДВ у сумі 3 504 159,14 грн.

Таким чином, судом встановлено, що позивач скористався правом звірити дані отриманої податкової накладної на відповідність її даним Єдиного реєстру податкових накладних, також матеріалами справи підтверджено, що позивачем в електронній формі, в строк, визначений нормами ПК України (20.06.2013 року), подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року разом з заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (додаток 8). Крім того, як встановлено судом, позивачем до вказаної заяви подано до податкового органу копії первинних документів, що підтверджують факт отримання наданих будівельних послуг. Доказів зворотнього представником відповідача до суду не надано. Відтак, позивач мав обґрунтовані та законні підстави для включення спірної податкової накладної, незареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних, до складу податкового кредиту у травні 2013 року.

Крім того, суд зазначає, що Податковий кодекс України чітко визначає, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так само як і порушення порядку заповнення податкової накладної не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Так, відповідно до листа Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області № 4502/12-36-22-05/16 від 28.08.2013 року контрагент позивача - ТОВ "БК Євродор" по взаємовідносинам з дочірнім підприємством "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" станом на 28.08.2013 року за період квітень 2013 року задекларував податкові зобов'язання на суму ПДВ 3 504 159,14 грн.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивачем у справі суду в повній мірі не доведено обґрунтованість своєї позиції, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в силу приписів ч. 2 ст. 71 КАС України, надано вичерпні докази законності та обґрунтованості прийнятих рішень.

Суд зазначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000284700 від 23.07.2013 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000284700 від 23.07.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України в особі УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області (код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (юридична адреса: вул. Ахсарова, буд. 2, м. Харків, 61202, код: 31941174) витрати по сплаті судового збору в сумі 2294 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.) грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 30.09.2013 року.

Суддя К.О. Севастьяненко