Постанова № 33795338, 25.09.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5054/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Лебідь Т.М.,

за участю:

представників позивача - Дробот Р.Д., Харченко В.В.,

представника відповідача - Решетнік М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Полтавський автоагрегатний завод" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0005051503 від 15.04.2013 року, яким йому зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 405 754 грн.; №0005041503 від 15.04.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 45 грн.; №0005021503 від 15.04.2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3 070 667 грн. та застосовано фінансові санкції в сумі 1 535333,50 грн.; №0009681503 від 03.07.2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3 070 667 грн. та застосовано фінансові санкції в сумі 347 416 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на необґрунтованість та протиправність висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки №1794/15.3/00232124 від 27.03.2013 року щодо порушення ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" ст.198, 200, 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суми податкового кредиту та бюджетного відшкодування за відповідні звітні періоди. Наголошував на тому, що оскаржувані рішення відповідачем винесено безпідставно та протиправно, суперечать чинному законодавства та підлягають скасуванню. Такі свої твердження обґрунтовував тим, що оподатковані позивачем у відповідному звітному періоді господарські операції зафіксовані та підтверджені первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, що не ставилось під сумнів і самим податковим органом у ході перевірки. Підприємством для перевірки податковому органу було надано всі первинні документи бухгалтерського обліку щодо підтвердження господарських операцій з контрагентами. Податкові накладні, на підставі яких сформовано спірний податковий кредит, оформлені відповідно до чинного законодавства, в Акті перевірки не зазначено жодного факту включення до податкового кредиту сум за недійсними податковими накладними. Зазначення назви підприємства - покупця літерами, розмір яких відрізняється від розміру літер, що зазначені у статутних документах суб'єкта господарювання, не може бути підставою для визнання таких накладних недійсними, враховуючи, що назва підприємства відповідає назві у його статутних документах. Означене не можна вважати порушенням позивачем п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України. Відтак, оскільки в діях позивача відсутні порушення податкового законодавства, оскаржувані рішення відповідача є необґрунтованими, протиправними та підлягають скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити у повному обсязі, надали додаткові пояснення по суті справи, аналогічні обґрунтуванню адміністративного позову.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на законність, обґрунтованість та правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень . Наголошувала на тому, що спірний податковий кредит позивачем у відповідному звітному періоді сформований на підставі податкових накладних, які оформлені з порушенням вимог законодавства, а саме назва підприємства - покупця ( позивача), яка вказана у податкових накладних, не відповідає назві, зазначеній у статутних документах. Так, в полі податкових накладних "найменування покупця" значиться назва отримувача товарів / послуг ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод", Відкрите Акціонерне Товариство "Полтавський автоагрегатний завод", ОАО "Полтавський автоагрегатний завод", тоді як, відповідно до установчих документів позивача, дійсних у період, що перевірявся, повна назва останнього була вказана Відкрите Акціонерне Товариство "Полтавський автоагрегатний завод", скорочена - ВАТ "ПААЗ". Таким чином, як на думку відповідача, такі податкові накладні не є дійсними та не можуть слугувати підставою для формування позивачем податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод" ( на даний час ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод") зареєстровано як юридичну особу розпорядженням виконавчого комітету Полтавської міської ради 27.12.1994 р. ( код ЄДРПОУ 00232124 ), перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві з 29.12.1995 року , зареєстрований платником на додану вартість на підставі Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 27.06.1997 року. (т.1, а.с. 10-12)

Відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за квітень, травень, червень, липень 2011 року.

Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.

За результатами даної перевірки ДПІ у м. Полтаві складено акт (надалі - Акт перевірки) №1794/15.3/00232124 від 27.03.2013 року, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем:

1) п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень 2011р. в сумі ПДВ 1 141 157,00 грн., за квітень 2011р. в сумі ПДВ 1 141 438,00 грн., за травень 2011р. в сумі ПДВ 503 910,00 грн., за червень 2011р. в сумі ПДВ 698 351,00 грн.;

- завищено суму бюджетного відшкодування по податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2011р. в сумі 917 511 грн., за травень 2011р. в сумі 950 895 грн., за червень 2011р. в сумі 507430 грн., за липень 2011р. в сумі 694 831грн.;

- завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду по уточнюючих розрахунках до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 р. в сумі 405754грн.;

- занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового періоду) по податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень 2011р. в розмірі 8 435,00грн.;

2) п. 198.6 ст. 198, підпункту б) п.201.11 ст.201, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту липня 2011 року в розмірі 45,00 грн.; завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту липня 2011 року в розмірі 45,00 грн.

На підставі означеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкові повідомлення - рішення №0005051503 від 15.04.2013 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 405 754 грн.; №0005041503 від 15.04.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 45 грн.; №0005021503 від 15.04.2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3 070 667 грн. та застосовано фінансові санкції в сумі 1 535333,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження Рішеннями про результати розгляду скарг Головного Управління Міндоходів у Полтавській області від 13.06.2013 року №154/10/10.2-07 та Міністерства доходів і зборів України від 15.07.2013 року №16/99-99-10.01.15 було скасовано податкове повідомлення - рішення №0005021503 від 15.04.2013 року в частині нарахування позивачу штрафної санкції в сумі 1 187 917 грн., в іншій частині скарги залишено без задоволення.

У зв'язку з вищевикладеним, відповідачем 03.07.2013 року винесено податкове повідомлення - рішення №00096681503, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3 070 667 грн. та застосовано фінансові санкції в сумі 347 416 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача, вважає спірні податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, протиправними, такими, що суперечать законодавству, обмежують та порушують його права, свободи та інтереси, оскільки прийняті без урахування фактичних обставин, з порушенням діючого законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, звернувся до суду з вимогою про їх скасування.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням та перевіряючи їх на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до наступних висновків.

Приймаючи оскаржувані рішення №0005051503 від 15.04.2013 року, №0009681503 від 03.07.2013 року відповідач посилався як на правову підставу його винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем ст. 198, 201 Податкового Кодексу України.

Зокрема, податковий орган стверджував, що позивачем податковий кредит у відповідних звітних періодах сформований на підставі податкових накладних, які оформлені з порушенням вимог податкового законодавства, а саме, назва підприємства - покупця ( позивача), яка вказана у податкових накладних, не відповідає назві, зазначеній у статутних документах. Так, в полі податкових накладних "найменування покупця" значиться назва отримувача товарів/послуг ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод", Відкрите Акціонерне Товариство "Полтавський автоагрегатний завод", ОАО "Полтавський автоагрегатний завод", тоді як, відповідно до установчих документів позивача, дійсних у період, що перевірявся, повна назва останнього була вказана Відкрите Акціонерне Товариство "Полтавський автоагрегатний завод", скорочена - ВАТ "ПААЗ". Таким чином, як на думку відповідача, такі податкові накладні не є дійсними та не можуть слугувати підставою для формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

Суд знаходить означені висновки ДПІ у м. Полтаві помилковими та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного податкового законодавства, та є результатом суб'єктивного розуміння норм Податкового кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Вимоги до оформлення податкових накладних регламентовані п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України та у відповідності до п.201.2 статті 201 вказаного кодексу - Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за N 1333/20071 (далі - Порядок N 1379).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках із зазначенням обов'язкових реквізитів.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків - покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Як вбачається з Акту перевірки та не заперечувалось і самим представником відповідача, податковий орган не ставить під сумнів реальність оподаткованих позивачем господарських операцій , за рахунок яких сформовано спірний податковий кредит.

У ході розгляду справи судом було досліджено податкові накладні, складені, як на думку відповідача, з порушенням вимог Податкового кодексу України. (т.1, а.с.92-199, т.2,3,4,5,6, т.7 а.с.1-184).

Дослідивши спірні податкові накладні, суд не вбачає в їх оформленні порушень тих норм податкового законодавства, на які посилається відповідач.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що зазначення у податкових накладних повної чи скороченої назви та організаційно - правової форми підприємства - покупця (позивача) літерами, що не співпадають згідно статутних документів, не може бути підставою для визнання таких накладних недійсними, враховуючи, що назва суб'єкта господарювання відповідає назві, зазначеній у статутних документах. З даних податкових накладних, які маються у матеріалах справи, можливо точно ідентифікувати покупця, продавця та суми операцій.

Таким чином, суд вважає, що у відповідності з п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, які не було визнано недійсними та які включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних, є і повинні бути підставою для віднесення позивачем відповідних сум ПДВ до спірного податкового кредиту за березень - липень 2011 року .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість, безпідставність та протиправність податкових повідомлень - рішень ДПІ у м. Полтаві №0005051503 від 15.04.2013 року, яким ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 405 754 грн.; №00096681503 від 03.07.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3 070 667 грн. та застосовано фінансові санкції в сумі 347 416 грн.

Позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві №0005021503 від 15.04.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3 070 667 грн. та застосовано фінансові санкції в сумі 1 535333,50 грн. задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як уже було зазначено раніше, за результатами адміністративного оскарження Рішеннями про результати розгляду скарг Головного Управління Міндоходів у Полтавській області від 13.06.2013 року №154/10/10.2-07 та Міністерства доходів і зборів України від 15.07.2013 року №16/99-99-10.01.15 було скасовано податкове повідомлення - рішення №0005021503 від 15.04.2013 року в частині нарахування позивачу штрафної санкції в сумі 1 187 917 грн., в іншій частині скарги залишено без задоволення.

У зв'язку з вищевикладеним, відповідачем 03.07.2013 року винесено податкове повідомлення - рішення №00096681503, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3 070 667 грн. та застосовано фінансові санкції в сумі 347 416 грн.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0005021503 від 15.04.2013 року вважається відкликаним, а відтак відсутні і підстави та необхідність визнання його протиправним та скасування в судовому порядку.

Крім того, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовної вимоги щодо скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві №0005041503 від 15.04.2013 року, яким ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 45 грн., з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, означене рішення було прийнято податковим органом внаслідок встановлення у ході перевірки порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, підпункту б) п.201.11 ст.201, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту липня 2011 року в розмірі 45,00 грн.; завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту липня 2011 року в розмірі 45,00 грн.

Відповідно до п. 201.11. ст..200 Податкового кодексу України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У ході перевірки відповідачем було встановлено включення позивачем до податкового кредиту касових чеків на суму отриманих товарів/послуг більше ніж на 200 грн. за день (без урахування податку), а саме: за липень 2011 року - 01.07.2011 року чеки №13/373/517 ТОВ «Фоззі - фуд» - сума без ПДВ 125,87 грн. , сума ПДВ 25,17грн. , №13/373/516 ТОВ «Фоззі - фуд» - сума без ПДВ 163,58 грн. , сума ПДВ 32,72 грн., 24.07.2011 року чеки №13/396/315 ТОВ «Фоззі - фуд» - сума без ПДВ 165,21 грн. , сума ПДВ 33,04 грн., №13/396/316 ТОВ «Фоззі - фуд» - сума без ПДВ 98,33 грн. , сума ПДВ 19,67 грн.

У ході розгляду справи представником позивача не спростовувались та не заперечувались вказані факти, крім того, в обґрунтування позовних вимог не було наведено обставин на підтвердження помилковості висновків ДПІ у м. Полтаві щодо порушення ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" вищевказаних норм податкового законодавства в цій частині правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів в обґрунтування своїх заперечень, у той час як позивачем частково доведено правомірність позовних вимог.

Відтак, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в частково.

Податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтава №0005051503 від 15.04.2013 року та №0009681503 від 03.07.2013 року - визнати протиправними та скасувати.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі ДПІ у м. Полтаві на користь ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" витрати зі сплати судового збору у сумі 2 294 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 жовтня 2013 року.

Суддя І.С. Шевяков