Постанова № 33795263, 19.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"19" вересня 2013 р. Справа № 820/7367/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Чернової М.С.,

представника позивача - Нос Т.І.,

представника відповідача - Сорокового О.В.,

представника відповідача - Кириченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс", в якому просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 13780,07грн. та пеню в розмірі 160,08грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що всупереч вимогам Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідно до якого сплата адміністративно-господарських санкцій є обов'язковою для всіх підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, відповідач самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції в сумі 13780,07грн. у строки та в порядку, що передбачені цим Законом, у зв'язку з чим позивачем було нараховано пеню в розмірі 160,08грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні та поданих до суду письмових запереченнях (а.с.37-40) представники відповідача проти позову заперечували, посилаючись на те, що з боку ТОВ "Бастіон-Сервіс" не було порушено норм статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Представники відповідача стверджують, що у 2012 році товариством з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" розраховувався норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів виключно відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Представники відповідача повідомили, що основним напрямком діяльності ТОВ "Бастіон-Сервіс" є надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності та надання послуг з охорони громадян відповідно до Ліцензії серії АВ номер 540479, виданої Міністерством внутрішніх справ України 22 вересня 2010 року. У своїй діяльності ТОВ "Бастіон-Сервіс", відповідно до вимог чинного законодавства, керується Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства внутрішніх справ України №145/1501 від 14 грудня 2004 року та Законом України «Про охоронну діяльність», який відповідно до прикінцевих положень набрав чинності 18 жовтня 2012 року.

Представники відповідача посилаються на те, що частиною 6 статті 11 Закону України «Про охоронну діяльність» встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється суб'єктом охоронної діяльності згідно з чинним законодавством виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони.

З огляду на зазначене представники відповідача вважають, що до листопада 2012 року товариством з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів повинен був розраховуватись із загальної кількості штатних працівників товариства з обмеженою відповідальністю «БАСТІОН-СЕРВІС», а з листопада 2012 року норматив робочих місць товариства з обмеженою відповідальністю «БАСТІОН-СЕРВІС» для працевлаштування інвалідів повинен був розраховуватись відповідно до Закону України «Про охоронну діяльність» з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони.

Представники ТОВ "Бастіон-Сервіс" зазначили, що норматив робочих місць товариства з обмеженою відповідальністю «БАСТІОН-СЕРВІС» для працевлаштування інвалідів становить: 256/100x4=10,24.

Середньооблікова кількість штатних працівників ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС», яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність за 2012 рік, становить 11 осіб.

Таким чином, представники відповідача вважають, що норматив по працевлаштуванню інвалідів Товариством з обмеженою відповідальністю «БАСТІОН-СЕРВІС» було виконано в повному обсязі без порушення норм Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Також представники відповідача зазначили, що товариство з обмеженою відповідальністю «БАСТІОН-СЕРВІС» не зверталось протягом 2012 року до Центру зайнятості із звітами про наявність вільних робочих місць за формою 3-ПН, оскільки норматив для працевлаштування інвалідів виконувався у повному обсязі та Товариство з обмеженою відповідальністю «БАСТІОН-СЕРВІС» не мало потреби у працевлаштуванні інвалідів.

Представники відповідача вважають, що оскільки товариством з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" було виконано у повному обсязі норматив, передбачений статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», застосування адміністративно- господарських санкцій до ТОВ "Бастіон-Сервіс" є неправомірним та суперечить діючому законодавству.

Тому, на думку представників відповідача, позовна заява Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів не підлягає задоволенню.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"від 21 березня 1991 року N 875-XII зі змінами і доповненнями (далі - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. (Частина 2 ст.19 Закону.)

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. (Частина 9 ст.19 Закону.)

Частина 1 ст.20 Закону встановлює, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно з ч.4 ст.20 Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Підпунктами 2.2 та 2.3 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 №223, затвердженого в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 за №552/13819, (далі - Порядок) визначено, що пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом, за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання; адміністративно-господарська санкція - це грошове зобов'язання, альтернативне зобов'язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону, сплачується у порядку і розмірах, передбачених Законом та постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 N 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Згідно з п.п.3.1 Порядку, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до звіту ТОВ "Бастіон-Сервіс" про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, який було подано у лютому 2013 року, (а.с.8) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 306 осіб; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 11 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", - 12 осіб.

ТОВ "Бастіон-Сервіс" звернулось до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів із заявою від 12.04.2013 №111 (а.с.7), в якій повідомило про недійсність звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС», який зареєстрований Харківським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за №7079 від 27.02.2013 (далі - Звіт). ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» є охоронним агентством та діє на підставі ліцензійних умов щодо надання послуг з охоронної діяльності.

Вищезазначений Звіт надано помилково, без урахування останніх змін у Законодавстві України, а саме Закону України від 22.03.2012 «Про охоронну діяльність», який набрав чинності з 18 жовтня 2012 року.

Згідно з п.6 статті 11 Закону України «Про охоронну діяльність» працевлаштування інвалідів здійснюється виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони.

У ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» середньооблікова кількість штатних працівників облікового особового складу за 2012 рік складала 306 осіб, а кількість штатних працівників, які не задіяні безпосередньо у виконанні заходів охорони - 18 осіб. На підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність, за 2012 рік становить 11 осіб. У Звіті кількість інвалідів, які повинні працювати на підприємстві, помилково було визначено із загальної кількості осіб, тобто із 306 осіб за весь рік. Не було враховано, що з 18 жовтня 2012 року (після набрання чинності Закону України «Про охоронну діяльність») кількість інвалідів, які повинні працювати на підприємстві, повинно вираховуватись із кількості 18 осіб. Таким чином, середньооблікова кількість інвалідів, які повинні працювати на підприємстві, для ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» за 2012 рік становить 10 осіб, а не 12 осіб, як зазначено у Звіті.

ТОВ "Бастіон-Сервіс" було надано інший звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік (а.с.34), відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 306 осіб; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 11 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", - 10 осіб. Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2012 рік становила 13780,07грн.

При вирішенні даного спору судом взято до уваги, що відповідно до ч.11 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Тобто, ТОВ "Бастіон-Сервіс", помилково посилаючись на приписи Закону України «Про охоронну діяльність», неправильно розрахувало кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для ТОВ "Бастіон-Сервіс" норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році становив 12 осіб, що підтверджується розрахунком (а.с.4). А середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 11 осіб.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 13780,07грн.

За порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій на суму заборгованості за 58 днів прострочення (з 16.04.2013 по 12.06.2013 включно) була нарахована пеня у розмірі 160,08грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості ТОВ "Бастіон-Сервіс" перед Фондом соціального захисту інвалідів становить 13940,15грн., що підтверджується розрахунком адміністративно-господарських санкцій (а.с.4).

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи, суду не подано.

Крім того, при вирішенні даного спору судом взято до уваги наступне.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, законодавством передбачена обов'язковість щомісячного подання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності звітності про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, до місцевих центрів зайнятості.

Відповідно до листа Харківського міського центру зайнятості від 22.04.2013 №ХМЦЗ-03-799122/13 (а.с.5) ТОВ "Бастіон-Сервіс" протягом 2012 року до Харківського міського центру зайнятості не надавало звіти про наявність вільних робочих місць для інвалідів (гр.15 Форми 3-ПН) із зазначенням потреби у працівниках за категорією громадян за шифром 11-інваліди. Протягом 2012 року на ТОВ "Бастіон-Сервіс" не було направлено та працевлаштовано жодної особи з обмеженими фізичними можливостями.

Суд зазначає, що неподання ТОВ "Бастіон-Сервіс" до центру зайнятості звітів про наявність вільних робочих місць для інвалідів свідчить про неналежне виконання відповідачем приписів ст.ст.18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст.20 Закону України "Про зайнятість населення".

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не вжито всіх передбачених законодавством заходів щодо працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч.1 ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами.

Відповідач не надав до суду доказів, що спростовують вимоги адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 13780,07грн. та пені в розмірі 160,08грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" (ідент. код 32236010; вул.Ком. Уборевича, 8, корп.А, кв.88, м.Харків, 61144; банківські реквізити: МФО 350448, р/р26008385201, банк ХФ ВАТ АБ УКРГАЗБАНК) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м.Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р\р31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м.Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 13780,07грн. та пеню в розмірі 160,08грн., всього 13940.15 грн. (тринадцять тисяч дев"ятсот сорок грн. п"ятнадцять коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 24.09.2013.

Суддя Р.В. Мельников