Постанова № 33795242, 23.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2013 р. Справа №805/12299/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосуд І.М.,

при секретарі судового засідання Рижук В.І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Заікіна О.Г., Богуславської Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: місто Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

21.08.2013 ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування наказу від 22.07.2013 № 140-о про звільнення з посади старшого слідчого відділу розслідування кримінальних справ слідчого управління Державної податкової служби у Донецькій області у запас за підпунктом «г» пункту 64, зобов'язання винести наказ про відрядження до Головного управління Міндоходів у Донецькій області та наказ про призначення на аналогічну до звільнення посаду, зобов'язання надати компенсацію за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що до 22.07.2013 він працював на посаді старшого слідчого відділу з розслідування кримінальних справ слідчого управління Державної податкової служби у Донецькій області. 22.07.2013 наказом № 140-0 Голови комісії з проведення реорганізації Державної податкової служби у Донецькій області, заступника начальника Головного управління Міндоходів у Донецькій області Чабаненка О.В. його було звільнено у запас за підпунктом «Г» пункту 64 Положення «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ». ОСОБА_1 не погоджується з даним наказом, вважає його протиправним та винесеним з порушенням чинного законодавства. Позивач зазначає, що спірний наказ було прийнято на виконання наказу Державної податкової служби України від 26.04.2013 № 11 «Про реорганізацію» ДПС в окремих областях, м.м. Києві та Севастополі, Центрального офісу» та підпункту 4 пункту 21 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Позивач вважає, що у разі реорганізації юридичної особи, дія трудового договору працівника продовжується, крім того, можливість ліквідації державної установи з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати її повноваження, передбачає зобов'язання роботодавця працевлаштувати працівників ліквідованої установи. На думку позивача, у випадках реорганізації установи, трудовий договір розривається тільки при скороченні штату або чисельності співробітників, а в інших випадках - дія договору продовжується.

Позивач зазначає, що при звільненні у запас відповідачем не було враховано його право на працевлаштування на іншу посаду та не було запропоновано можливість зайняття інших можливих вільних посад.

Крім того, ОСОБА_1 вважає, що фактичного скорочення штату слідчого підрозділу Державної податкової служби у Донецькій області не відбулося, натомість, штат слідчих збільшився. На посади слідчих були призначені особи, які не мали досвіду роботи, у той час, як він мав багатий досвід роботи у сфері розслідування кримінальних справ з питань оподаткування. Згідно з його послужним списком, він працював на слідчих посадах в системі МВС та ДПС з 1997 року, тобто більше 16 років. Таким чином, призначення осіб на вакантні робочі місця у Головному управлінні Міндоходів у Донецькій області відбулося без врахування його опиту роботи. Просив суд скасувати наказ № 140-о від 22.07.2013 Голови комісії з проведення реорганізації ДПС у Донецькій області, заступника начальника Головного управління Міндоходів у Донецькій області Чабаненка О.В., зобов'язати відповідача винести наказ про його відрядження до Головного управління Міндоходів у Донецькій області та наказ про призначення його на аналогічну посаду, з якої він був звільнений. Також позивач просив зобов'язати відповідача виплатити йому компенсацію за вимушений прогул.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що на виконання наказу ДПС України від 26.04.2013 № 11 «Про реорганізацію» ДПС в окремих областях, м.м. Києві та Севастополі, Центрального офісу», Указу Президента України від 18.03.2013 року № 141/2013 «Про Міністерство доходів і зборів», постанов Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів та від 12.03.2005 № 179 «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій», наказів Міністерства доходів і зборів від 26.04.2013 № 80 «Про затвердження чисельності працівників територіальних органів Міндоходів» та № 81 «Про затвердження тимчасових структур територіальних органів Міндоходів, від 22.05.2013 № 120 «Про затвердження чисельності працівників державних податкових інспекцій головного управління Міндоходів» та наказу ДПС у Донецькій області від 27.04.2013 № 149 «Про реорганізацію державної податкової служби у Донецькій області», була розпочата реорганізація ДПС у Донецькій області шляхом приєднання до Головного управління Міндоходів у Донецькій області, яке 24.04.2013 року було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до чисельності працівників головних управлінь Міндоходів в АР Крим, областях, м.м. Києві, Севастополі, Міжрегіонального головного управління, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 12.02.2013 № 80, штатна чисельність Головного управління Міндоходів у Донецькій області складала 671 штатну одиницю, а на час звільнення позивача штатна чисельність вже складала 490 штатних одиниць. Тобто, скорочення штатних одиниць по області після реорганізації складає 182 одиниці або 27% від загальної чисельності працівників. 14.05.2013 старший слідчий відділу розслідування кримінальних справ слідчого управління ДПС у Донецькій області підполковник податкової міліції ОСОБА_1 був попереджений про наступне вивільнення, про що свідчить його особистий підпис.

23.05.2013 до Головного управління Міндоходів у Донецькій області надійшов лист Міністерства доходів і зборів України № 368/04-0317 «Про відрядження працівників податкової міліції» з вимогою відрядити співробітників слідчого управління ДПС у Донецькій області у розпорядження Міністерства доходів і зборів України для подальшого проходження служби.

Відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України від 24.05.2013 № 424-о «Про зарахування у розпорядження» співробітники, які вказані у раніше зазначеному листі були прийняті на службу в податкову міліцію Міністерства доходів і зборів України, зараховані у розпорядження Головного управління Міндоходів у Донецькій області та пізніше призначені на відповідні посади. Оскільки, ОСОБА_1 не був відряджений для подальшого проходження служби до Міністерства доходів і зборів України, не був прийнятий на службу в податкову міліцію Міністерства доходів і зборів України та не був зарахований у розпорядження Головного управління Міндоходів у Донецькій області, тому наказом № 140-о від 22.07.2013 року він був звільнений у запас за підпунктом «г» пункту 64 (через скорочення штатів) Положення №114 від 29.07.1991 року.

Відповідач зазначає, що при звільненні позивача у запас, зайняття можливих посад йому не пропонувалось у зв'язку з тим, що станом на 22.07.2013 відбулось значне скорочення штатної чисельності (182 одиниці) обласного апарату, також в усіх підрозділах податкової міліції Донецької області вакантні посади були відсутні.

Крім того, за час служби в органах податкової міліції ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 притягувався до дисциплінарної відповідальності та мав 9 дисциплінарних стягнень.

З огляду на те, що Міністерством доходів і зборів України позивач не був відряджений для подальшого проходження служби до Міністерства доходів і зборів України, не був прийнятий на службу в податкову міліцію Міністерства доходів і зборів України та не був зарахований у розпорядження Головного управління Міндоходів у Донецькій області, а наказ про звільнення ОСОБА_1 відповідає вимогам законодавства України, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (арк. справи 64 - 66).

У судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд зазначає, що правовідносини, пов'язані з проходженням служби в податковій міліції та звільненням зі служби регулюються спеціальним законодавством, зокрема, Податковим кодексом України, Законом України «Про міліцію» та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 № 114 (із змінами та доповненнями).

Судом встановлено, що позивач - фізична особа ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу на різних посадах в органах Державної податкової служби з 19.04.1999 року, що підтверджується трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 (арк. справи 8 - 9) та витягом з послужного списку (арк. справи 10 зворотній бік). Наказом Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 31.01.2012 № 34-о призначено ОСОБА_1 з 01.02.2012 на посаду старшого слідчого відділу з розслідування кримінальних справ слідчого управління Державної податкової служби у Донецькій області (арк. справи 100-102).

Відповідач - Головне управління Міндоходів у Донецькій області є юридичною особою публічного права, тобто є суб'єктом владних повноважень, територіальним органом Міністерства доходів і зборів, який у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані Податковим кодексом України.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ № 897395, Головне управління Міндоходів у Донецькій області зареєстровано в якості юридичної особи 24.04.2013 (арк. справи 67).

З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 09.01.2013 № 14 «Про внесення змін у додатки до постанов Кабінету Міністрів України від 07.09.2011 №937 і від 14.11.2011 №1184» (якою передбачено скорочення чисельності працівників, які виконували функції органів, що реорганізуються), від 20.03.2013 №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», відповідно до Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1074, Державною податковою службою України було видано наказ від 26.04.2013 № 11, яким було розпочато реорганізацію державних податкових служб в окремих областях, містах Києві та Севастополі, Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС (пункт 1); утворено комісії з проведення реорганізації державних податкових служб в окремих областях, містах Києві та Севастополі, Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС, керівниками яких призначити посадових осіб згідно з додатком (пункт 2); встановлено 3-місячний строк для проведення реорганізації з моменту опублікування повідомлення про прийняте рішення щодо припинення державних податкових служб в окремих областях, містах Києві та Севастополі, Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з- обслуговування великих платників податків ДПС у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації (пункт 3); також наказано забезпечити вжиття комплексу заходів щодо попередження та звільнення працівників відповідно до чинного законодавства (підпункт 4.2) (арк. справи 50 - 51).

14.05.2013 року підполковника податкової міліції, старшого слідчого відділу розслідування кримінальних справ слідчого управління Державної податкової служби у Донецькій області ОСОБА_1 було попереджено про наступне звільнення із органів податкової міліції 22.07.2013 за підпунктом «г» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що підтверджується особистим підписом позивача (арк. справи 52).

23.05.2013 розпорядженням Міністерства доходів і зборів України № 368/04/0317 були відряджені працівники податкової міліції Державної податкової служби у Донецькій області для подальшого проходження служби до Міністерства доходів і зборів. В списку відряджених працівників ОСОБА_1 не значився (арк. справи 53 - 55).

24.05.2013 Наказом Міністерства доходів і зборів України № 424-о було прийнято на службу в податкову міліцію Міністерства доходів і зборів України та зараховано у розпорядження Головного управління Міндоходів України у Донецькій області працівників податкової міліції. Однак, ОСОБА_1 в списку зазначених працівників, прийнятих на службу в податкову міліцію Міністерства доходів і зборів України та зарахованих у розпорядження Головного управління Міндоходів України у Донецькій області також не значився (арк. справи 56 - 58).

Отже, не відповідач, а Міністерство доходів і зборів України приймало рішення про відрядження конкретних працівників податкової міліції Державної податкової служби у Донецькій області для подальшого проходження служби до Міністерства доходів і зборів, приймало наказ про прийняття цих працівників на службу в податкову міліцію Міністерства доходів і зборів України та про зарахування вказаних працівників у розпорядження Головного управління Міндоходів України у Донецькій області.

Таким чином, Міністерством доходів і зборів України ОСОБА_1 не був відряджений для подальшого проходження служби до Міністерства доходів і зборів України, не був прийнятий на службу в податкову міліцію Міністерства доходів і зборів України та не був зарахований у розпорядження Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Суд зазначає, що порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки встановлено Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 № 114 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 10 Положення передбачено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Згідно п.64 Положення, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік):

г) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Наказом Голови комісії з проведення реорганізації Державної податкової служби у Донецькій області від 22.07.2013 № 140-о, на виконання наказу ДПС України від 26.04.2013 № 11 «Про реорганізацію ДПС в окремих областях, мм. Києві та Севастополі, Центрального офісу» та згідно з підпунктом 4 пункту 21 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074, підполковника податкової міліції ОСОБА_1, старшого слідчого відділу розслідування кримінальних справ слідчого управління ДПС у Донецькій області 22 липня 2013 року звільнено у запас за підпунктом «г» пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 № 114 (із змінами та доповненнями) (арк. справи 6).

Як вбачається з заперечень відповідача, наказом Міністерства доходів і зборів України від 12.02.2013 № 80 встановлена штатна чисельність Головного управління Міндоходів у Донецькій області - 671 штатна одиниця, а на час звільнення позивача штатна чисельність вже складала 490 штатних одиниць, тобто скорочення штатних одиниць по області після реорганізації складала 182 одиниці або 27% від загальної чисельності працівників.

З довідки Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 20.09.2013 № 69 також вбачається, що станом на 22.07.2013 в усіх оперативних підрозділах та слідчих підрозділах фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Донецькій області вакантні посади були відсутні (арк. справи 86).

Посилання позивача, що він мав переважне право на залишення на роботі та, що йому не були запропоновані інші посади, суд не приймає до уваги з наступних підстав.

Згідно довідки Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 04.09.2013 № 62, позивач за час проходження служби в органах податкової міліції притягувався до дисциплінарної відповідальності та на час попередження про звільнення та на час звільнення з посади мав дисциплінарне стягнення, що підтверджується наказом ДПС у Донецькій області від 03.04.2013 № 120 (арк. справи 26 - 27, 47 - 49).

На час звільнення позивача з посади в усіх оперативних підрозділах та слідчих підрозділах фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Донецькій області вакантні посади були відсутні, що підтверджується відповідною довідкою.

Крім того, Міністерством доходів і зборів України ОСОБА_1 не був відряджений для подальшого проходження служби до Міністерства доходів і зборів України, не був прийнятий на службу в податкову міліцію Міністерства доходів і зборів України та не був зарахований у розпорядження Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Таким чином, рішення про звільнення позивача з роботи за підпунктом «г» пункту 64 (через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі)

Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ прийнято відповідачем правомірно, оскільки Міністерством доходів і зборів України він не був прийнятий на службу в податкову міліцію Міністерства доходів і зборів України та не був зарахований у розпорядження Головного управління Міндоходів у Донецькій області, тобто в даному випадку не відповідач, а Міністерство фактично прийняло рішення щодо відсутності можливості подальшого використання позивача на службі.

У відповідності до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів перед судом правомірність свого наказу від 22.07.2013 № 140-о, тобто у повному обсязі виконавши обов'язок, покладений на нього частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підсумовуючи вищевикладене, а також те, що під час судового розгляду справи з боку Головного управління Міндоходів у Донецькій області не встановлено порушень чинного законодавства, у суду відсутні підстави для скасування спірного наказу від 22.07.2013 № 140-о, для зобов'язання відповідача винести наказ про відрядження ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Донецькій області, для зобов'язання відповідача винести наказ про його призначення на аналогічну до звільнення посаду та зобов'язання відповідача надати йому компенсацію за час вимушеного прогулу.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, та враховуючи приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір стягненню з Державного бюджету України на користь позивача не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 17 - 20, 51, 69 - 72, 86, 94, 112, 121, 136, 158 - 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 23 вересня 2013 року.

Повний текст постанови виготовлено 27 вересня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Старосуд І.М.