Ухвала суду № 33794726, 24.09.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справи:105/1955/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Басова О.А. № провадження:22-ц/190/4644/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О. _______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Харченко І.О. суддів:Філатової Є.В. Іващенко В.В. при секретарі:Почотовій Я.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Джанкойської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим до ОСОБА_6, треті особи - КРУ «Республіканський притулок для дітей», Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кіндратівської сільської ради Джанкойського району Автономної Республіки Крим, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 06 червня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

10 квітня 2013 року Орган опіки та піклування Джанкойської районної державної адміністрації звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6, треті особи - КРУ «Республіканський притулок для дітей», Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кіндратівської сільської ради Джанкойського району Автономної Республіки Крим, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6 є матір'ю малолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відомості щодо батька дітей у свідоцтвах про їх народження записані на підставі частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України. Рішенням Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 06 березня 2013 року ОСОБА_6 позбавлена батьківських прав відносно старших синів - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4. В ході слухання даної справи, відповідачка визнала позовні вимоги та зобов'язалась для двох інших синів створити нормальні умови проживання, піклуватися про здоров'я, займатись їх вихованням, обіцяла працевлаштуватись та не зловживати спиртними напоями. Однак, на сьогодні ОСОБА_6 так ніде і не працює, на обліку у центрі зайнятості не перебуває, живе за рахунок дитячої допомоги як одинока матір, зловживає спиртними напоями, веде асоціальний спосіб життя. Нею не створюються належні умови для проживання, виховання та розвитку дітей. Домоволодіння, де проживає сім'я ОСОБА_6, знаходиться у аварійному стані, водопостачання відключено за несплату. Просили позбавити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, батьківських прав відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2; стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частки її доходів, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття, після чого стягувати аліменти за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, до повноліття другої дитини, починаючи стягнення з 10.04.2013 року та перераховуючи аліменти на ОСОБА_7 на р/р НОМЕР_1, а на ОСОБА_11 на р/р НОМЕР_2 у територіальному окремому безбалансовому відділенні № 10011/099 філії Кримського Республіканського управління «Державний ощадний банк України» ЄРДПОУ 09324508 (96100 м. Джанкой, вул. Леніна, 36).

Рішенням Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 06 червня 2013 року зазначений позов задоволений.

Позбавлено ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, батьківських прав відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, передано на опікування органові опіки та піклування Джанкойської районної державної адміністрації АР Крим.

Стягнуто з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частки доходів, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття, після чого стягувати аліменти за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, до повноліття другої дитини, починаючи стягнення з 10.04.2013 року та перераховуючи аліменти на ОСОБА_7 на р/р НОМЕР_1, а на ОСОБА_11 на р/р НОМЕР_2 у територіальному окремому безбалансовому відділенні № 10011/099 філії Кримського Республіканського управління «Державний ощадний банк України» ЄРДПОУ 09324508 (96100 м. Джанкой, вул. Леніна, 36).

Допущене негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, судовий збір в дохід держави в розмірі 229 грн. 40 коп.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, з апеляційною скаргою звернулася ОСОБА_6, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначила, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення порушив норми матеріального і процесуального права, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Так, судом першої інстанції були взяті до уваги тільки пояснення свідків з боку позивача, однак пояснення інших осіб, які спростовують факти, наведені у позові, судом до уваги не взяті. В рішенні також помилково вказано, що в будинку, де вона проживає з дітьми, не зроблений ремонт, відсутнє водопостачання, не має нової білизни. Дані недоліки були усунені під час розгляду справи, однак даний факт судом не перевірений.

Прокурором Джанкойської міжрайонної прокуратури Автономної Республіки Крим до апеляційного суду надані письмові заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_6, в якій він просить зазначену апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін (аркуші справи 98-101).

Частиною 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Враховуюче вищенаведене колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за відсутності не з'явившихся сторін та/або їх представників, оскільки про місце та час слухання справи вони повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянтки ОСОБА_6, представника позивача Сосєдову Я.О., представника третьої особи Кухаренко І.В., прокурора Тарабас І.В., дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі статтею 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до статті 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про судові рішення по цивільній справі» від 18 грудня 2009 року, що містяться у пункті 2, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 Цивільного процесуального кодексу України, а також правильно витлумачив ці норми.

Згідно з вимогами статей 10, 11, 60 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог, зазначених та доведених ним обставин. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Задовольняючи позов про позбавлення відповідачки ОСОБА_6 батьківський прав суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості таких позовних вимог.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і визнає їх обґрунтованими та законними, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам справи, наявним у матеріалах справи доказам та відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Розглядаючи зазначену справу суд першої інстанції правомірно зазначив, що правовідносини сторін регулюються статтями 150, 151, пунктом 2 частини 1 статті 164, 165, 166, 180, 191 Сімейного кодексу України, Конвенцією про права дитини, Законом України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 року № 2402.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України, підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в пункті 15 постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 16 зазначеної постанови роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей: не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

При апеляційному перегляді справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_6 є матір'ю малолітніх: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. (аркуші справи 4-5). Відомості щодо батька дітей у свідоцтвах про їх народження записані на підставі частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України (аркуші справи 6-7).

З 19.03.2013 року малолітній ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 року перебуває на вихованні у ОСОБА_14, тобто сторонньої для нього людини.

З 27.03.2013 року до тепер малолітній ОСОБА_7 знаходиться у КРЗ "Республіканський притулок для дітей" (аркуші справи 18, 20). За цей період відповідачка ОСОБА_6 жодного разу сина не провідала та не поцікавилася його станом здоров'я, утриманням, не виявила бажання забрати дитину додому.

В ході розгляду справи по суті судом першої інстанції встановлено, що відповідачка ОСОБА_6 всіляко ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню своїх малолітніх синів, не проявляє інтересу до їх розвитку, стану здоров'я, не піклується про духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовкою до самостійного життя. Відповідачка не забезпечує малолітнім синам необхідного медичного догляду, що призвело до порушення режиму щеплення та мікозу, що негативно впливає на фізичний розвиток дітей як складову виховання.

Відповідачка ОСОБА_6 не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає їм доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання ними освіти, що призвело до того, що малолітній ОСОБА_7 не засвоює шкільну програму, погано читає, має проблеми з пам'яттю, вважає нормальним ходити до магазину за алкогольними напоями, пробує палити.

Відповідачка проживає з цивільним чоловіком, ніде не працює, на обліку у Центрі зайнятості не стоїть. Вживає алкогольні напої. Будинок відключений від водопостачання за наявну заборгованість (аркуші справи 103-104). В холодильнику відсутні продукти харчування, навіть на добу. Дрова для опалення не заготовлені. Згідно акту від 23.09.2013 року відповідачкою була приведена до ладу лише одна кімната, інші не відремонтовані, кухня знаходиться в антисанітарному стані; підсобне господарство не ведеться, присадибна ділянка не обробляється (аркуш справи 102).

Зазначені обставини підтверджується наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами (актами, листами, довідковими записками, поясненнями свідків тощо).

При вирішенні питання щодо позбавлення відповідачки ОСОБА_6 батьківських прав відносно синів ОСОБА_7 та ОСОБА_11 судом першої інстанції обґрунтовано врахована й та обставина, що питання про позбавлення її батьківських прав відносно малолітніх синів позивачем вже порушувалось, але позов був залишений без розгляду (аркуші справи 10-11), оскільки відповідачка ОСОБА_6 запевнила орган опіки в тому, що її поведінка зміниться. Проте, свого ставлення до виконання батьківських обов'язків відповідачка ОСОБА_6 не змінила, у зв'язку з чим постановою судді від 20.05.2013 року вона була притягнута до адміністративної відповідальності по частині 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (аркуш справи 48).

Апелянтом ОСОБА_6 ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду не надано жодного належного та допустимого доказу того, що вона змінила своє ставлення до виховання та утримання дітей.

Все вищезазначене свідчить про те, що позивачем відносно відповідачки ОСОБА_6 було вжито усіх заходів впливу, проте вони результату не дали. Відповідачка продовжує свідомо нехтувати своїми батьківським обов'язками, вести аморальний спосіб життя. Крім того, умови проживання дітей з матір'ю створюють реальну загрозу для їх життя та розвитку, а тому відповідачка ОСОБА_6 правильно була позбавлена судом першої інстанції батьківських прав, оскільки це буде відповідати інтересам цих дітей.

Обґрунтованими та доведеними також є вимоги щодо стягнення з відповідачки аліментів на утримання дітей, відносно яких вона позбавлена батьківських прав, оскільки відповідачка в змозі працювати та отримувати дохід, а тому позов в цій частині також обґрунтований, а розмір аліментів справедливий.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що суд повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо порушенням судом норм матеріального та процессуального права, то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права, висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313-314, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 06 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяті днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

І.О.Харченко Є.В.Філатова В.В.Іващенко