Ухвала суду № 33794549, 19.09.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"19" вересня 2013 р. Справа № 806/1762/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Хаюк Т.В. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" серпня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест".

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 07.06.2010 року №0005482330/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 290247,00 грн.

Зобов'язано Новоград-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію зарахувати суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за січень 2010 року в розмірі 290247,00 грн. у зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Присуджено Товариству з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" понесені ним судові витрати у розмірі 2328,41 грн.

В апеляційній скарзі Новоград-Волинська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житиомирській області (правонаступник Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції), посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи убачається, що за результатами позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Церсаніт Інвест" (код 33529350) з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалась в період, з 01.12.2009 року по 31.01.2010 року, Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією складено акт (а.с.12-58).

Відповідно до висновків акту від 21.05.2010 року № 726/05-53/23-30/33529350, податковий орган посилається на те, що товариством порушено п.1.3, п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 року в розмірі 328916,00 грн.

Також, згідно акту перевірки, позивачем завищено податковий кредит за січень 2010 року в розмірі 290247 грн. за рахунок того, що товариством включено в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних податкові накладні від постачальників, якими не задекларовані та не сплачені податкові зобов'язання (ТОВ "Март-2005" на суму ПДВ 266000,00 грн., ПП "Спецголовгосптехпостач" - 10490,67 грн., ТОВ "Будпласт" - 9711,32 грн., ТОВ "Ел Сі Ес Логістікс Україна" - 4045,13 грн.), а тому у ТОВ "Церсаніт Інвест" відсутнє право вимагати бюджетне відшкодування за січень 2010 року у розмірі 290247 грн., формуючи від'ємне значення по вищезгаданим контрагентам.

07 червня 2010 року, на підставі вказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення форми "В1" № 0005482330/0 (а.с.77), згідно якого ТОВ "Церсаніт Інвест" зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових забов'язань наступних податкових періодів) з податку на додану вартість у розмірі 328916,00 грн. за лютий 2010 року.

Скасовуючи зазначене податкове повідомлення рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 290247 грн., суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з висновками відповідача про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за відсутності підтвердження факту сплати сум податку на додану вартість до Державного бюджету постачальниками позивача.

Таких висновків суд першої інстанції дійшов проаналізувавши законодавство, яке визначає порядок та умови формування податкового кредиту платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Так, згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Виходячи з вищевикладеного, право платника податку - покупця на податковий кредит кореспондується з податковими зобов'язанням іншого платника податку - постачальника товарів (послуг), який зобов'язаний включити до податкових зобов'язань суму податку на додану вартість, сплачену (нараховану) покупцем у ціні придбання товарів (послуг).

Положення п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку як неодмінної умови бюджетного відшкодування стосується саме платника податку - покупця постачальникам товарів (послуг) у зв'язку з придбанням товарів (послуг).

В період, що перевірявся, та на підставі включених товариством в реєстр отриманих та виданих податкових накладних, позивач включив до бюджетного відшкодування суму ПДВ по взаємовідносинах :

- з ТОВ «Март-2005» на суму 123639,30 грн. (декларація за грудень 2009 року) та 266000,0 грн. (декларація за січень 2010 року) при придбанні природного газу;

- з ПП «Спецголовгосптехпостач» на загальну суму ПДВ 9810,66 грн. (декларація за грудень 2009 року) та 10490,67грн. (декларація за січень 2010 року) при отриманні піддонів;

- з ТОВ «Ел Сі Ес Логістикс Україна» на загальну суму ПДВ 8838,64 грн. (декларація за грудень 2009 року) та 4045,13 грн. (декларація за січень 2010 року) при отриманні послуги в організації перевезень вантажу.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується дослідженими судом матеріалами справи, факт включення позивачем суми податку на додану вартість до податкового кредиту у розмірі 290247,00 грн. в декларацію за січень 2010 року (а.с.78-83) підтверджені податковими накладними, виписаними платником податку на додану вартість ТОВ "Март-2005", ПП "Спецголовгосптехпостач", ТОВ "Будпласт", ТОВ "Ел Сі Ес Логістікс Україна", що не заперечується відповідачем, як і те, що ПДВ у вказаній сумі сплачено позивачем в ціні придбаного товару, послуг, робіт.

Досліджені первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, а тому, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем правомірно віднесено суми податку на додану вартість до податкового кредиту у розмірі 290247,00 грн. в декларацію за січень 2010 року по господарських операціях з ТОВ "Март-2005", ПП "Спецголовгосптехпостач", ТОВ "Будпласт", ТОВ "Ел Сі Ес Логістікс Україна".

Колегія суддів не погоджується з доводами податкового органу, що позивач не мав права на включення до бюджетного відшкодування суми ПДВ по вказаним господарським операціям, оскільки в ході проведення зустрічних перевірок зазначеними контрагенти не дотримано вимог податкового законодавства.

Так, відсутність підтвердження сплати податку на додану вартість постачальником товарів, робіт, послуг не впливає на віднесення позивачем до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість та не ставить формування податкового кредиту та визначення суми до бюджетного відшкодування в залежність від неналежного виконання постачальником своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум до державного бюджету. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Окрім того, як в суді першої інстанції, так і при розгляді справи судом апеляційної інстанції, податковим органом не надано належних доказів на підтвердження невиконання контрагентами позивача вимог податкового законодавства.

Отже, законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником сумами податку, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків.

З урахуванням принципу персональної відповідальності підстави для позбавлення такого платника права на включення до податкового кредиту та отримання з бюджету надмірно сплачених сум податку у зв'язку з невиконанням іншими платниками податку покладеного на них законом обов'язку щодо внесення до бюджету сплачених покупцем сум податку в ціні придбання товарів (послуг) відсутні.

Також, окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит (який в подальшому бере участь в розрахунку суми бюджетного відшкодування), є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

Як убачається з матеріалів справи та не заперечується податковим органом, вказані господарські операції мали реальний характер, придбані позивачем товари (послуги) відображено в бухгалтерському та податковому обліку та використано в господарській діяльності.

Зі змісту податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року (а.с.84-93), позивачем, у відповідності з приписами п.п.7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів заявлена сума 1646350,00 грн., в яку, відповідно до матеріалів справи, увійшла сума у розмірі 290247,00 грн.

Враховуючи практику Європейського Суду з прав людини та відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість", суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що винесене податковим органом податкове повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 290247,00 грн. є протиправним і підлягає скасуванню.

Так само, є правильними висновки суду першої інстанції про те, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" про зобов"язання відповідача зарахувати суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за січень 2010 року в розмірі 290 247 грн. у зменшення податкових зобов"язань з ПДВ наступних податкових періодів, підлягають до задоволення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" серпня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Т.С. Котік

судді: (підпис) (підпис) А.В. Жизневська Н.М. Малахова

З оригіналом згідно: суддя _______ Т.С. Котік

Повний текст судового рішення виготовлено "20" вересня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" вул. Чижівська, 4,с. Чижівка,Новоград-Волинський район, Житомирська область,11708

3- відповідачу Новоград-Волинська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул. Ушакова,3,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11700