Ухвала суду № 33794489, 26.09.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гурін Д.М.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"26" вересня 2013 р. Справа № 806/5369/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Бучик А.Ю.

Малахової Н.М.,

при секретарі Хаюк Т.В. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" серпня 2013 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Рейл" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Рейл".

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області форми "П" від 10 липня 2013 року № 0000372200 та форми "Р" від 10 липня 2013 року № 0000382200.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на користь Публічного акціонерного товариства "Рейл" 2408 грн. 70 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

В апеляційній скарзі Малинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі Малинська ОДПІ), посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про відмову у задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт посилається на те, що судом при ухваленні судового рішення не враховано вимог ст.138 КАС України, а також, вимог Закону України «Про судовий збір» при вирішенні питання про відшкодування судових витрат.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи убачається, що за результатами планової виїзної перевірки ПАТ "Рейл" з питань дотримання вимог податкового законодавства та правомірності формування доходів і витрат, повноти сплати податку на прибуток, за період з 1 січня 2013 року до 31 березня 2013 року, Малинською ОДПІ складено акт перевірки № 62/22-10/30793280 від 14 червня 2013 року (а.с. 19-28).

Згідно висновків даного акту, ПАТ "Рейл" допущено порушення вимог підпункту 138.1.1, пункту 138.1, підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки, Малинською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення форми "П" від 10 липня 2013 року №0000372200, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 289347 грн. 00 коп. та форми "Р" від 10 липня 2013 року №0000382200, яким збільшено суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій в сумі 11157 грн. 00 коп., з яких 8926 грн. 00 коп. - основний платіж та 2231 грн. 00 коп. - штрафні санкції. (а.с. 17-18).

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суд прийшов до висновку, що ПАТ "Рейл" правомірно, відповідно до ст.138 Податкового кодексу України, відобразило у рядку 06.4 ІВ "Інші витрати та інші операційні витрати" Декларації з податку на прибуток за І квартал 2013 року показники за період з 1 січня 2013 року до 31 березня 2013 року у загальній сумі 601205 грн. 00 коп. (а.с. 11).

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, на порушення якого посилається відповідач, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до підпункту 138.8.2 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Таким чином заробітна плата відноситься до складу собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у разі якщо вона виплачена робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу "Про режим роботи та простої" від 26 грудня 2013 року №216 на ПАТ "Рейл" з січня 2013 року розпочатий простій, у зв'язку з призупиненням робіт з причин відсутності замовлень та матеріально-технічного забезпечення (а.с.29) та надав письмові пояснення із розшифровкою рядків додатку "Інші витрати та інші операційні витрати" згідно з якою підприємством відображено в даному рядку декларації витрати понесені у зв'язку із виплатою працівникам оплати праці та сум нарахованого єдиного соціального внеску на дану оплату праці, а саме:

- рядок 06.4.2 - 7004 грн. 00 коп. - відрахування профспілковій організації 0,3%;

- рядок 06.4.13 - 170260 грн. 00 коп. - суми податків, що включає: податок за землю в розмірі 73410 грн. 00 коп., податок за воду в розмірі 183 грн. 00 коп., податок за забруднення в розмірі 2179 грн. 00 коп., єдиний соціальний внесок на відпускні в розмірі 45052 грн. 00 коп., єдиний соціальний внесок на оплату простоїв в розмірі 38901 грн. 00 коп., єдиний соціальний внесок на оплату лікарняних в розмірі 10935 грн. 00 коп.;

- рядок 06.4.16 - 2793 грн. 00 коп. - собівартість реалізованого автомобіля;

- рядок 06.4.19 - 1500 грн. 00 коп. - витрати по оренді автомобіля;

- рядок 06.4.27 - 108122 грн. 00 коп. - амортизація тимчасової податкової різниці;

- рядок 06.4.28 - 241837 грн. 00 коп. в тому числі: оплата відпусток 125464 грн. 00 коп., оплата часу простоїв 102838 грн. 00 коп., оплата листів тимчасової непрацездатності (лікарняних) 10665 грн 00 коп., вихідна допомога при звільненні 2970 грн. 00 коп.;

- рядок 06.4.34 - 281 - сума повернутих підзвітних коштів;

- рядок 06.4.36 - 7395 грн. 00 коп. - інформаційно-консультативні послуги в сумі 3496 грн. 00 коп., інтернет послуги - 475 грн. 00 коп., підписка на періодичні видання - 3424 грн. 00 коп.;

- 06.4.39 - 62013, в тому числі утримання медпункту 12951 грн. 00 коп. та собівартість послуг аренди 49062 грн. 00 коп. (а.с.82-83).

Отже, з січня 2013 року, окремі працівники ПАТ "Рейл" не були зайняті у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), але отримували заробітну плату.

За змістом підпункту 138.12.2 пункту 138.12 статті 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат, у тому числі включаються: інші витрати господарської діяльності, до яких цим розділом прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат.

Відповідно до абзаців 3, 5 пункту 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248 терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення: прямі витрати - витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом. Об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Згідно з пунктом 13 вищезазначеного Положення до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Таким чином заробітна плата робітникам, які не були зайняті у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), у тому числі і за час простою, а також, сума єдиного соціального внеску на таку оплату праці, не може бути віднесена до виробничих витрат, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що висновки Малинської ОДПІ, викладені в акті перевірки (а.с. 25, 28) про неправомірне віднесення ПАТ "Рейл" заробітної плати робітникам за час простою та сум єдиного соціального внеску на таку оплату праці до складу інших витрат та висновки про порушення ПАТ "Рейл" податкового законодавства, є помилковими.

Разом з тим, слід зазначити, що посилання податкового органу на підпункт 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, є безпідставним, оскільки ним визначаються інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення в частині задоволення позовних вимог, а тому підстави для скасування такого рішення відсутні.

Разом з тим, вирішуючи питання про відшкодування судового збору, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що судові витрати на користь позивача підлягають стягненню із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача, оскільки відповідно до абз.21 п.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», Державна податкова служба та її територіальні органи - у справах, пов»язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів, звільняються від сплати судового збору.

Окрім того, за змістом статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. N845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 р. N45) чітко визначено, що цей Порядок визначає механізм виконання рішень судів про стягнення коштів: 1) державного та 2) місцевих бюджетів або 3) боржників.

При цьому відповідними розділами Порядку визначено процедуру стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів, в тому числі шляхом безспірного списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

Будь-яких посилань на те, що такі кошти мають бути списані з рахунків суб»єктів владних повноважень, зазначені вище положення не містять, а тому судове рішення у названій частині підлягає зміні. Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Рейл" у розмірі 2408 грн. 70 коп.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області задовольнити частково, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" серпня 2013 р. змінити в частині стягнення судових витрат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Рейл" 2408 грн. 70 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.Ю.Бучик Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "27" вересня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Публічне акціонерне товариство "Рейл" вул.Огієнка,61-А,м.Малин,Житомирська область,11601

3- відповідачу Малинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирської області пл.Соборна,10,м.Малин,Житомирська область,11603