Постанова № 33793823, 25.09.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2013 р. Справа № 821/3555/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - Охрименка М.І.,

представника відповідача - Мірошніченка О.В,

представника третьої особи - Кротко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, третя особа: Головне управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" (далі - позивач, ПрАТ "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), третя особа: Головне управління Міндоходів у Херсонській області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.05.2013 р. № 0003422200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 3849 грн., з яких за основним платежем на 2566 грн., за штрафними санкціями на 1283 грн.; № 0003432200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 2951 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що висновок ДПІ у м.Херсоні про безтоварність господарських операцій з придбання труби сталевої (б/у) діам.530 мм у ТОВ "ФерумПром Миколаїв" спростовується наданими до перевірки первинними документами, а посилання відповідача на відсутність товарно-транспортної накладної не відповідає вимогам податкового законодавства. Також зазначає, що позивач не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів, оскільки ст.61 Конституції України визначено індивідуальний характер юридичної відповідальності. Крім того, позивачем до Головного управління Міндоходів у Херсонській області було оскаржено податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Однак, в порушення вимог ст.56 Податкового кодексу України ГУ Міндоходів у Херсонській області надіслало рішення про результати розгляду первинної скарги з порушенням строків та без надіслання рішення про продовження строку розгляду первинної скарги. Таким чином, податкові повідомлення-рішення 16.05.2013 р. № 0003422200 та № 0003432200 вважаються скасованими.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити із зазначених підстав.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, оскільки в ході проведення перевірки ПрАТ "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" не підтверджено реальність здійснення господарської операції з його контрагентом ТОВ "ФерумПром Миколаїв", що стало підставою для нарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Позивачем не надано документів щодо транспортування товару, а зазначений контрагент позивача не знаходяться за юридичною адресою.

Представник третьої особи заперечувала проти позовних вимог та вказала на те, що скаргу ПрАТ "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" на податкові повідомлення-рішення було розглянуто з дотриманням вимог податкового законодавства, а рішення про продовження строку розгляду первинної скарги надсилалось позивачу поштою. Зазначила, що за результатами розгляду первинної скарги на податкові повідомлення-рішення від 16.05.2013 р. № 0003422200 та № 0003432200 ГУ Міндоходів у Херсонській області дійшло висновку про залишення їх без змін, а скарги - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 17.04.2013 р. по 19.04.2013 р. відповідачем проведено виїзну документальну позапланову перевірку ПрАТ "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період 3 квартал 2011 року та з податку на додану вартість за період липень 2011 року по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ "ФерумПром Миколаїв" та їх відображення у податковій звітності, за результатами якої складено акт від 24.04.2013 р. № 2396/22.4/14287749.

Вказаною перевіркою було встановлено, що транспортування товару (труби сталевої) здійснювалось постачальником, однак позивачем перевіряючим не було надано товарно-транспортної накладної. З огляду на вказані обставини податковий орган дійшов до висновку про порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, тобто проведення лише документування господарських операцій без фактичного здійснення, що призвело до заниження суми податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств ПрАТ "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" у липні 2011 року та 2-3 кварталах 2011 року.

Вказані висновки стали підставою для прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 16.05.2013 р.:

- № 0003422200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 3849 грн., з яких за основним платежем на 2566 грн., за штрафними санкціями на 1283 грн.;

-№ 0003432200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 2951 грн.

Щодо розгляду Головним управлінням Міндоходів у Херсонській області скарги ПрАТ "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" на податкові повідомлення-рішення від 16.05.2013 р. № 0003422200 та № 0003432200.

Згідно із п.56.1 та п.56.2 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Так, ПрАТ "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" не погоджуючись із податковими повідомлення-рішеннями від 16.05.2013 р. № 0003422200 та № 0003432200 24.05.2013 р. направило на адресу Державної податкової служби у Херсонській області скаргу за вих. № 67.

Положеннями п.56.8 ст.56 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті (п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України).

Представником третьої особи було надано рішення від 29.05.2013 р. № 325/7/10.2-07, згідно із яким для з'ясування обставин справи продовжено строк розгляду первинної скарги до 22.07.2013 р. включно.

Вказане рішення 30.05.2013 р. направлено ДПС у Херсонській області ПрАТ "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" за адресою: вул.Острівське шосе, буд.1, м.Херсон, 73000. Рекомендованому повідомленню про вручення поштового відправлення присвоєно № 7302601665649. Однак, поштове відправлення повернулося до відправника з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ДПС у Херсонській області під час розгляду первинної скарги ПрАТ "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" на податкові повідомлення-рішення дотримано вимог податкового законодавства.

Щодо правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до п.201.4. ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту, а понесених витрат - до валових витрат є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту та витрат необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій; наявність у продавця товарів, який видавав податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів, що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлено, що 01.07.2011 р. між ТОВ "ФерумПром Миколаїв" та ПрАТ "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" було укладено договір за № 132.

Відповідно до п.1.1 Договору продавець (ТОВ "ФерумПром Миколаїв") бере на себе зобов'язання передати у власність покупця (ПрАТ "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт"), а покупець - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах дійсного договору. Товар: труби сталеві (б/у) діам.219-720 мм (п.1.2 Договору).

На виконання умов договору продавцем (ТОВ "ФерумПром Миколаїв") було поставлено ПрАТ "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" трубу сталеву (б/у) діам.530 мм загальною вартістю 15398,51 грн., в тому числі ПДВ 2566,42 грн.

Факт поставки товару підтверджується рахунком від 12.07.2011 р. № 56, накладною від 12.07.2011 р. № 484, податковою накладною від 12.07.2011 р. № 24.

Розрахунки між сторонами проведені у безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням від 12.07.2011 р. № 532 на суму 15398,51 грн.

У подальшому отриману від ТОВ "ФерумПром Миколаїв" трубу було використано позивачем у своїй господарській діяльності. Вказаний факт підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт від 28.07.2011 р. № 1.

Аналіз наданих позивачем рахунку, накладної та податкової накладної, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум витрат та податкового кредиту по операціях з ТОВ "ФерумПром Миколаїв", які були предметом перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. N 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із ТОВ "ФерумПром Миколаїв" вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ТОВ "ФерумПром Миколаїв" є дійсними.

Суд вважає, що відповідачем безпідставно розширено ряд документів (доказів), якими повинен підтверджуватись факт поставки товарів, зокрема, відповідачем зазначено, що для перевірки не надано товарно-транспортних накладних, які засвідчили б факт передачі товарів від продавця до покупця.

Вимога податкового органу підтвердити отримання позивачем товарів, які постачалися ТОВ "ФерумПром Миколаїв", товарно-транспортними накладними, є протиправною, оскільки законодавець не ставить в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. А тому, безпідставним є твердження відповідача про те, що внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей не мали місце (не здійснювалися).

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м.Херсоні не надала суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ "ФерумПром Миколаїв" вчиняло порушення в сфері оподаткування, документував безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ТОВ "ФерумПром Миколаїв" є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

На думку суду, при здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару, отримання (надання) якого документується сторонами господарської операції.

Суд зазначає, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ "ФерумПром Миколаїв" анульовано 15.10.2012 р., тобто після здійснення господарських операцій з ПрАТ "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт", а тому у липні 2011 року товариство мало право виписувати податкові накладні.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано до суду доказів про наявність на час здійснення господарських операцій з позивачем записів у ЄДРПОУ про відсутність підприємства за юридичною адресою, скасування державної реєстрації чи припинення юридичної особи ТОВ "ФерумПром Миколаїв", визнання його банкрутом.

Оскільки у позивача наявна належним чином оформлена податкова накладна, ним сплачено постачальнику у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставленого товару, належним чином оформлені та здані до податкового органу податкові декларації, тобто, позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту, то, відповідно, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ, а до валових витрат вартість придбання товарно-матеріальних цінностей.

Зі змісту акту перевірки ПрАТ "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" слідує, що фактично ДПІ у м.Херсоні ставить в провину позивачу порушення, які допущено контрагентом-постачальником ТОВ "ФерумПром Миколаїв".

Між тим, за приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Такої позиції дотримується і Верховний Суд України. У своєму рішенні від 31.01.2011 р. у справі № 21-47а10 Верховний Суд України зазначив: "якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту".

Крім того, рішення Верховного Суду України узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником своїх зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Аналогічна позиція викладена і у рішенні Європейського Суду з прав людини "Інтерсплав проти України (заява № 803/02).

Відповідно до ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Згідно ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" рішення Європейського Суду з прав людини застосовується в Україні як джерело права.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 16.05.2013 р. №№ 0003422200, 0003432200.

Стягнути з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства "4-й Експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" (код ЄДРПОУ 14287749) судовий збір у сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 71 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 вересня 2013 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.1