Постанова № 33793758, 19.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 вересня 2013 р. № 820/7925/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єгупенко В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення прийняті Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 18.07.2013 року №0000484400 про сплату 104 грн., 00 коп. податку на прибуток підприємств та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19 грн., 25 коп., від 18 липня 2013 року №0000474400 про сплату 306 грн., 00 коп., податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 76., 50 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що не погоджується з рішенням СДПІ з ОВП у м.Харкові МГУ Міндоходів та вважає повідомлення-рішення №0000484400 та № 0000474400 від «18» липня 2013р. такими, що прийняті неправомірно та безпідставно.

В судове засідання сторони не прибули, надали суду клопотання в яких просили розглядати справу за своєю відсутності в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з таких підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Амкор Тобакко Пекеджинг Україна» має статус юридичної особи, що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.18), є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.19).

Судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 04.07.2013р. №8, виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів головному державному ревізору-інспектору відділу податкового супроводження підприємств медичної та хімічної промисловості СДПІ з ОВП у м.Харкові Сисцовій Олені Вікторівні, згідно з наказом №13 від 03.07.13р., була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Амкор Тобакко Пекеджинг Україна» (код за ЄДРПОУ 32796990) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за червень 2010р., та з податку на прибуток за 2010р. - 2012р. по взаємовідносинах з ТОВ «Альфакласс» (код ЄДРПОУ 33677280) за результатами якої був складений акт №11/44.0-08/32796990 від 08.07.2013р. «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Амкор Тобакко Пекеджинг Україна» (код за ЄДРПОУ 32796990) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за червень 2010р., та з податку на прибуток за 2010р. - 2012р. по взаємовідносинах з ТОВ «Альфакласс» (код ЄДРПОУ 33677280)» (а.с.20-36).

Відповідно до висновків вищевказаного акту Товариством порушено вимоги:

п.п. 7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 п.7.4 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами і доповненнями), в результаті чого ТОВ «Амкор ТП Україна» безпідставно завищено суму податкового кредиту за червень 2010р. за рахунок включення до його складу податкової накладної № 178 від 08.06.2010р., отриманої від ТОВ «Альфакласс» на суму ПДВ 306 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати в бюджет за червень 2010р. у сумі 306 грн.; п.п. 8.1.1, 8.1.2 п.8.11 сг. 8, п.п.8.3.1, 8.3.5 п.8.3 ст. 8 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) завищено амортизаційні відрахування на загальну суму 415 грн., в тому числі у 2010 р. у сумі 291 грн., у 1-му кварталі 2011р. у сумі 124 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 104,00 грн., у тому числі: за 2010р. у сумі 73 грн., за 1-й кв. 2011р. - у сумі 31 грн.

ТОВ «Амкор Тобакко Пекеджинг Україна» не погодилось з висновками акту перевірки та скориставшись правом адміністративного оскарження надало до СДПІ з ОВП у м.Харкові МГУ Міндоходів свої заперечення до нього (вих. № 281 від 12.07.2013р.).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів були розглянуті заперечення та надана відповідь (вих.№ 518/10/44.0-20 від 16.07.2013р.), згідно якої у задоволені заперечень ТОВ «Амкор Тобакко Пекеджинг Україна» було відмовлено.

На підставі висновків акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів були прийняті на направлені ТОВ «Амкор Тобакко Пекеджинг Україна» податкові повідомлення - рішення: від "18" липня 2013р. № 0000484400 про сплату 104 грн. 00 коп. податку на прибуток підприємств та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19 грн. 25 коп., застосованих на підставі пп. 8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.8.3.1, 8.3.5 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94- ВР зі змінами та доповненнями; від "18" липня 2013р. № 0000474400 про сплату 306 грн. 00 коп. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 76 грн. 50 коп., застосованих на підставі пп.7.4.1, 7.4. та 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями.

Не погоджуючись з отриманими податковими повідомленнями - рішеннями ТОВ «Амкор ТП Україна» звернулось зі скаргою до Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Міжрегіонального головного управління Міндоходів (вих. № 308 від 20.07.2013р.), в якій просило скасувати податкові повідомлення - рішення.

27 серпня 2013 року ТОВ «Амкор Тобакко Пекеджинг Україна» було отримано Рішення про результати розгляду скарги від Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Міжрегіонального головного управління Міндоходів (вих. №5015/110/10-233 від 20.08.2013р.), яким у задоволенні скарги відмовлено, а податкові повідомлення рішення № 0000484400 та № 0000474400 від 18 липня 2013 року залишені без змін.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в червні 2010 року між позивачем ТОВ «Амкор Тобакко Пекеджинг Україна», (покупець), та ТОВ «Альфакласс», (постачальник), було укладено письмовий правочин у формі рахунка-фактури № СФ-239 від 03.06.2010р., предметом якого є придбання шафи АМ 1891 у кількості 1 шт. Перед укладанням даного правочину відділом логістики був отриманий внутрішній заказ на придбання шафи металевої для документів та був проаналізований ринок постачальників шаф у м.Харкові.

На момент укладання згаданого правочину ТОВ «Альфакласс» мало правоздатність і дієздатність юридичної особи, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 3332123 від 12.07.2013р.

Як зазначив позивач в позові потреба в укладанні згаданого правочину була зумовлена необхідністю використання підприємством шафи металевої АМ 1891 в господарській діяльності, а саме: зберігання первинних документів ТОВ «Амкор Тобакко Пекеджинг Україна», що підтверджують здійснення господарських операцій.

Слід відзначити, що факт отримання товару підтверджується видатковими накладними з огляду на ст. 664 Цивільного кодексу України, відповідно до якої обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положення про документальне підтвердження забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфін України №88 від 24.05.1995р., до первинних документів відносять видаткові накладні.

В межах згаданого правочину була проведена господарська операція з придбання шафи металевої АМ 1891, яка оформлена видатковою накладною № РН-0160 від 21.06.2010р. на загальну суму 1836,00 грн., у т.ч. ПДВ- 306,00 грн., (а.с.50).

Відповідно до вимог п.3.1 ст. 3, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп. 7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», ТОВ «Альфакласс» було видано ТОВ «Амкор ТП Україна» податкову накладну № 178 від 08.06.2010р. на загальну суму 1836,00 грн., у т.ч. ПДВ - 306,00 грн. Вказана податкова накладна була оформлена в порядку, передбаченому п.7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами і доповненнями) та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, що діяли на час оформлення вищезгаданої податкової накладної (а.с.51).

Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними бухгалтерського рахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи".

Доставка товару на підприємство за адресою: Харківська область, Дергачівський район, м.Дергачі, вул.3алізнична,буд.31, була здійснена постачальником - ТОВ «Альфакласс». Товар був отриман організатором з постачання ОСОБА_2

Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується даними складського обліку, а саме: прибутковим ордером № 104552 від 21.06.2010р., Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) від 21.06.2010р. (типова форма 03-1) та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 394/10 від 21.06.2010р. (копія журналу реєстрації довіреностей додається).

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані ТОВ «Амкор ТП Україна» шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням №746 від 08.06.2010р. на загальну суму 1836,00 грн., у т.ч. ПДВ - 306,00 грн., (а.с.52).

В подальшому придбаний товар було використано позивачем для зберігання первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій ТОВ «Амкор Тобакко Пекеджинг Україна» (а.с.62-67).

Наявність та фактичне використання шафи металевої АМ1891 також підтверджується інвентаризаційним описом № 201310 2667 від 08.04.2013р.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Щодо порушень п.п. 7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 п.7.4 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами і доповненнями), в результаті чого ТОВ «Амкор ТП Україна» безпідставно завищено суму податкового кредиту за червень 2010р. за рахунок включення до його складу податкової накладної № 178 від 08.06.2010р., отриманої від ТОВ «Альфакласс» на суму ПДВ 306 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати в бюджет за червень 2010р. у сумі 306 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сумм податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.4.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з до пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже як вбачається з матеріалів справи, позивачем повністю доведено, що придбана у контрагента ТОВ «АльфаКласс» металева шафа використовується в господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна".

Також придбання даної шафи підтверджено податковими накладними, що дає право позивачу на включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку, а тому висновки податкового органу є безпідставними а прийняте за наслідками цих висновків податкове повідомлення рішення від 18.07.2013 року №0000474400 таким є таким що підлягає скасуванню.

Щодо висновків податкового органу порушення позивачем п.п. 8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст. 8, п.п.8.3.1, 8.3.5 п.8.3 ст. 8 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) завищено амортизаційні відрахування на загальну суму 415 грн., в тому числі у 2010 р. у сумі 291 грн., у 1-му кварталі 2011р. у сумі 124 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 104,00 грн., у тому числі: за 2010р. у сумі 73 грн., за 1-й кв. 2011р. - у сумі 31 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Згідно з п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України №334/94-ВР під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Відповідно до пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України №334/94-ВР під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку з метою отримання доходу протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно з пп.8.3.5 п.8.3 цієї статті облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів.

Підпунктом 8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону України №334/94-ВР визначено, що сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначається шляхом застосування норм амортизації, встановлених п.8.6 ст.8 цього Закону, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Суд дійшов висновку, що відповідно до приписів п.8.3.1, 8.3.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємство мало право нараховувати амортизацію по придбанню шафи, а податковим органом в акті перевірки від 03.07.2013 року №11/44.0-08/32796990 зроблено помилковий висновок, що взаємовідносини ТОВ «АМКОР ТП Україна» з ТОВ «Альфакласс» не пов'язані з фінансово-господарською діяльністю підприємства, що перевіряється, придбані у ТОВ «Альфакласс» основні засоби амортизації не підлягають, а податкове повідомлення від 18.07.2013 року №0000484400 є таким що підлягає скасуванню.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд відмічає, що відповідно до вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача -орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що податкові податкові повідомлення - рішення СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Мідрегіонального головного управління Міндоходів від 18.07.2013 р., №0000474400 та від 18.07.2013 р.,№0000484400, повинні бути скасованими, як такі, що прийняті з порушенням ч.3 ст.2 КАС України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити .

Скасувати податкові повідомлення - рішення прийняті Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 18.07.2013 року №0000484400 про сплату 104 грн., 00 коп. податку на прибуток підприємств та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19 грн., 25 коп., від 18 липня 2013 року №0000474400 про сплату 306 грн., 00 коп., податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 76., 50 коп.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна" (код ЄДРПОУ 32796990) сплачений судовий збір у розмірі 114.70 (сто чотирнадцять грн., 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Єгупенко В.В.