Постанова № 33793694, 09.09.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2013 року Справа №810/4285/13-а

Суддя Київського окружного адміністратиного суду -Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання- Луценко К.Ю.;

за участю:

представника позивача- Лавришинець М.В. (довіреність б/н від 22.07.2013 р.);

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МС "Транспорт"

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС

про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду, пред'явивши позовні вимоги до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень №№0004152202 та 0004102202 від 09.07.2013 р.

Звернення до суду обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки №4729/10/22-5/720 від 21.05.13 р., на підставі якого були прийняті оскаржуванні рішення, є хибними, з посиланням на порушення податковим органом порядку проведення перевірки та застосування до позивача Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94 р., який не був чинним на момент існування спрних відносин, неправильне визначення перевіряючими юридичних термінів та понять, які вживаються в акті перевірки вказує, що господарські операції ТОВ «МС Транспорт» з його контрагентами мали реальний характер та були вчинені задля досягнення економічної вигоди підприємством.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Преставник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, про причини неприбуття у судове засідання не повідомив, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи та матеріали, надавши доказам відповідної правової оцінки, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне:

ТОВ «МС Транспорт» зареєстроване Броварською міською радою народних депутатів 28.03.2006 р., перереєстроване 23.02.2012 р. за №1355777002003284. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 34198695. Взято на податковий облік 29.03.2006 р. за №3904, є платником податків на загальних підставах. У перевіряємому періоді був зареєстрований платником податку на прибуток, ПДВ та податку доходів фізичних осіб.

В червні 2013 р., Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області було проведено позапланову виїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Торговий Дім «ДОАР» за період з 01.03. по 30.06.2011 р.

Підстава для проведення перевірки визначена, як пп.78.1 п.78.1 ст.78 ПК України. Повідомлення про проведення перевірки та копія наказу органу ДПС від 14.06.13 р. №5575 надіслано поштою з повідомленням про вручення. Перевірка проведена з відома директора товариства Кармацьких А.В.

За наслідками проведення перевірки було складено акт №/222/34198695 від 21.06.13 р., яким виявлено порушення позивачем п.198.1. п.198.3 п.198.6 ст.198, в результаті чого відбулось завищення від'ємного значення з ПДВ по рядку 24 Декларації на 1136 грн. за березень 2011 р.; п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» наслідком чого стало заниження податку на прибуток на 1420 грн. за 1 квартал 2011 р.; пп.1.2 п.1, пп.2.1, пп.2.4, пп.2.16 п.2 та пп.3.2 п.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 р.; п.8 розділу 3 «Положення про затвердженян форм та порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.11 р. № 41, зареєстрованого в Мін'юсті України 16.02.11 р.

На підставі даних акту перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення №№0004152202 та 0004102202 від 09.07.2013 р., якими позивачу зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ у сумі 1136 грн. та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1421 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Як вбачається із акту перевірки №/222/34198695 між ТОВ «МС Транспорт» та ТОВ «Торговий Дім «ДОАР» в перевіряємому періоді проводились розрахунки на підставі виписаної податкової накладної, рахунку-фактури №СФ0000056 від 01.04.11 р. та акту здачі-прийняття робіт №56/310311 від 31.03.11 р. Договір про надання послуг з перевезення спецтехніки не надано.

Позивач в березні 2011 р. одержав від ТОВ «Торговий Дім «ДОАР» податкову накладну №3187 від 31.03.11 р. Вищевказана накладна була включена до складу податкового кредиту за березень 2011 р. у сумі 1136 грн. Сума ПДВ у вказаній податковій накладній включено до податкового кредиту, відображено у реєстрі податкових накладних, який відповідає даним додатку №5 до податкової декларації з ПДВ та даним декларації з ПДВ за березень 2011 р.

На підтвердження факту надання послуг від ТОВ «Торговий Дім «ДОАР» було представлено акт здачі-прийняття послуг №56/310311 б/д, податкова накладна та копія платіжного доручення №3110 від 06.04.11 р.; ксерокопія оборотно-сальдової відомості.

Згідно наданого письмового пояснення від 30.05.13 р. №38 посадових осіб ТОВ «МС Транспорт» послуги по перевезенню власної спецтехніки придбавались у ТОВ «Торговий Дім «ДОАР» з метою подальшого використання у власній господарській діяльності підприємства, для виконання робіт замовника. Вказані послуги віднесено до валових витрат за 1 квартал 2011 р. у розмірі 5680 грн. по рядку 04.1 Декларації з прибутку підприємства, в порушення п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України №334/94 ВР.

Перевіряючими було встановлено завищення валових витрат позивачем на 5680 грн. та заниження оподатковуваного прибутку за 1 квартал 2011 р. на 5680 грн., податок на прибуток складає 1420 грн.

За висновком податкового органу органу операція позивача з «Торговий Дім «ДОАР» мала ознаки нікчемності, а відтак у позивача було відсутнє право на формування податкового кредиту та віднесення до складу валових витрат суми послуг з перевезення.

Дослідивши представлені позивачем документи у співставленні їх з фактичними обставинами справи, суд приходить до висновку про правомірність зроблених висновків податковим органом.

Так, документи які позивач вважає такими, що підтверджують реальний характер проведеної операції не містять обов'язкових як для таких реквізитів, визначених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Із вказаних документів неможливо встановити місце його складання, обсяг проведеної господарської операції та її зміст.

У судовому засіданні представник позивача не змогла надати пояснення стосовно механізму здійснення цієї господарської операції, порядок відвантаження товару перевізнику та подальший рух товару на підприємстві. Не надано доказів, які б підтверджували факт оприбуткуванян товару на складі позивача, його зберігання та використання.

Як пояснила у судовому засіданні уповноважений представник товариства позивачем здійснювалось перевезення власного товару із залученням сторонньої транспортної організації.

З огляду на це суд зазначає, що основними нормативними документами, які регламентують перевезення вантажів автомобільним транспортом є Статут автомобільного транспорту і Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. Підприємства, які виконують перевезення вантажів, забезпечують транспортно-експедиційне обслуговування вантажовідправників і вантажоодержувачів, здійснюють прямі, змішані залізнично-автомобільні та водно-автомобільні перевезення вантажів. Автомобільним транспортом здійснюються перевезення, які класифікуються за: належністю транспорту (транспорт загального користування, відомчий транспорт, власний транспорт підприємницьких організацій та формувань); відстанню перевезень (приміські, міжміські, міжнародні); способами організації і виконання перевезень (централізовані, децентралізовані, прямі, змішані, комбіновані, контейнерні, пакетні) тощо.

Для здійснення будь-якого перевезення необхідно укдадання відповідного дововору. За умовами договору перевезення вантажів перевізник зобов'язується доставити наданий вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (одержувачеві), а відправник зобов'язується оплатити за перевезення вантажу встановлену плату. У договорі встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення цілісності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і т. ін.), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов'язки сторін, відповідальність тощо. На перевезення вантажів автотранспортом замовник надає перевізнику за наявності договору заявку (на день, тиждень, декаду, місяць) встановленої форми. Заявка подається перевізнику в строк, визначений договором, телефонограмою, телетайпом, телеграфом, телексом, іншим фіксованим способом. У цьому разі в заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси завантаження та розвантаження, відстані перевезення та вид упаковки. Перевезення торговельних вантажів можуть здійснюватися також за разовим договором.

Основними документами, які оформляються на перевезення вантажів автотранспортом є товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Вантажовідправник повинен виписати товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів у будь-якому випадку у кількості, не меншій ніж 4 примірники, засвідчити їх підписом і за необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною експедитор (водій) підписує всі її примірники. Перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у вантажовідправника, другий - передається експедитором (водієм) вантажоодержувачу, третій і четвертий примірники, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби - печаткою або штампом), передаються перевізнику. Основними етапами технологічного процесу перевезення вантажів автомобільним транспортом є: приймання вантажу до перевезення; маркування і пломбування вантажу; завантаження автомобіля; оформлення документації; здійснення процесу перевезення і доставки вантажу одержувачеві; розвантаження автомобіля; приймання вантажу одержувачем; проведення розрахунків за перевезення вантажу.

Кожний етап процесу перевезення повинен супроводжуватись оформленням відповідних документів, які є обов'язковими для розрахунку за надані транспортні послуги та врахування у власній господарській діяльності підприємства.

З огляду на вищевикладене, суд вважає недостатнім доведення факту надання послуг з перевезення вантажу неналежно оформленим актом здачі-прийняття (послуги). Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".

Первинні документи позивача були досліджені судом, на підставі чого суд дійшов висновку про нереальний характер операції позивача по отриманню послуг з перевезення вантажу.

Згідно з п.п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом досліджено документи, які підтверджують факт надання послуг перевезення. Оскільки господарські операції фактично не здійснювались підприємством позивача і не підтверджуються оформленими належним чином документами, за відсутності документів, що підтверджують факт перевезення та наявності суттєвих недоліків у представлених документах, які згідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили та доказовості, - відсутні правові підстави для врахування цих документів як доказів дійсності укладання та виконання певної угоди.

Наявність господарської операції з надання послуг перевезення, яка в подальшому начебто використовувалась у межах господарської діяльності платника податку є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та валових витрат. Суд вважає встановленим факт відсутності у ТОВ «МС Транспорт» права на віднесення до складу податкового кредиту за березень 2011р. суми у розмірі 1136 грн. та завищення валових витрат у розмірі 5680 грн., що утворює порушення п.1.32 ст.1, п.5.1. пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України №334/94-ВР.

Відповідно до Підрозділу 4. Особливості справляння податку на прибуток підприємств ПК України п.1 Розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані платником податків і проведені з 01 квітня 2011 р., якщо інше не встановлене підрозділом. Отже, застосування відповідачем до спірних правовідносин- березень 2011 р. положень Закону України №334/94-ВР є правомірним, а висновки податкового органу такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 13 вересня 2013 р.