Рішення № 33792066, 30.09.2013, Біловодський районний суд Луганської області

30.09.2013

справа № 2/408/264/13

408/823/13-ц категорія 2-45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2013 року Біловодський районний суд Луганської області

у складі: судді Ткаченко О.Д.

секретаря Торби Т.Є.

адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом гр. ОСОБА_3 до гр. ОСОБА_4 про розподіл майна подружжя в вигляді житлового будинку та автомобіля,-

В С Т А Н О В И В :

31 липня 2013 року до судового провадження прийнята позовна заява гр. ОСОБА_3 , за якою позивачка звернулася з позовом 25.07.2013 року до відповідача про розподіл спільного майна подружжя, вказавши, що з 09.02.2001 року знаходилася з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, фактично зараз шлюбні відносини припинені. За час спільного проживання сторони придбали за спільні кошти житловий будинок житловою площею 29,7 квадратних метрів в 2002 році за 5000 гривень в АДРЕСА_1, також в 2006 році автомобіль ВАЗ 21030 державний номер НОМЕР_1 2006 року випуску вартістю 35000 гривень. Позивачка просить виділити їй в натурі житловий будинок, а відповідачу залишити у власності автомобіль, вважаючи, що на час розгляду справи це майно має рівну вартість. Також позивачка зазначила, що вона не має власного житла, зараз з дітьми проживає у своїх батьків, але не вбачає перспектив жити в одному неподільному на дві окремі квартири будинку. Тому повністю підтримує своє вимоги, оскільки мирова угода не була укладеною за час, коли суд надавав таку можливість за її позовом, а вартість будинку збільшилася з часу його придбання за рахунок проведеного сторонами капітального ремонту, автомобіль також перебуває в належному стані.

Відповідач гр. ОСОБА_4 позовні вимоги визнав частково та вказав, що зараз пропонує дружині примиритися та поновити сімейні стосунки, але поки що такі пропозиції є безуспішними, але він пропонував позивачці два варіанти окремого житла, на придбання якого вона не погодилася, не має бажання його придбавати і він з причин його незручного розташування. Він згоден, щоб будинок був власністю обох сторін порівну по 1/2 частині, тому що він вклав свого часу в капітальний ремонт будинку свою працю, а не тільки кошти, а за автомобіль він винайде можливість сплатити дружині грошову компенсацію в розмірі ? частини його вартості, залишивши спірний транспортний засіб у власності відповідача.

Вислухавши учасників процесу, оглянувши всі письмові докази, надані сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Сторони дійсно під час перебування у шлюбі нажили перелічене в позовній заяві майно.

За нормами Сімейного Кодексу України, а саме за ст. 60,61, 63 цього Кодексу, майно, набуте подружжям під час шлюбу,належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності , об'єктом права сумісної власності подружжя може бути будь - яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, дружина та чоловік мають рівні права на володіння , користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності , якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Оскільки відповідно наданих сторонами доказів сторони придбали житловий будинок, який зараз зареєстрований на ім'я відповідача гр. ОСОБА_4, суд приходить до висновку, що з врахуванням інтересів неповнолітніх дітей, яких у подружжя двоє , та з причин невнесення позивачкою на депозит суду коштів, як це передбачено нормами ст. 71 СК України та ч.2 ст. 365 ЦК України, суд повинен визнати право власності на житловий будинок в розмірі ? частини за позивачкою у справі, також , виходячи з загальної вартості придбаного ними автомобіля, зареєстрованого на ім'я гр. ОСОБА_4, за технічним паспортом НОМЕР_2 23 січня 2007 року реєстраційний номер НОМЕР_1 марки ВАЗ 21130 2006 року випуску, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ? частину його вартості на користь позивачки у справі, залишивши автомобіль відповідачу як одноособовому власнику .

За виниклих між сторонами правовідносин на час розгляду справи суд виходить з доказів, наданих сторонами для встановлення реальної ринкової вартості придбаного за час спільного проживання майна на час розгляду справи , тобто суд бере до уваги вартість майна, вказаного за ціною позивачкою та визнаною відповідачем у позові,тому суд при винесені рішення у справі виходить з обставин, визначених ст. ст.10, 11, ,57-61 ЦПК України та з меж заявлених позовних вимог . Інші доводи та заперечення сторін не можуть бути взяті до уваги, вони не підтверджені належним чином і не можуть бути враховані судом при винесенні рішення по справі.

На основі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11, 88,213-215,294 ЦПК України, ст. ст.60,61,63,71 СК України, ст.365 ЦК України суд -

В И Р І Ш И В :

Позов гр. ОСОБА_3 .про поділ спільно майна подружжя задовольнити частково .

Визнати за гр. ОСОБА_3 право власності по ? частину без виділення в натурі житлового будинку ( разом з ? частиною господарських будівель) , розташованих в АДРЕСА_1, та стягнути на її користь з відповідача 17500 гривень вартості спірного автомобіля, залишивши автомобіль марки ВАЗ 21030 державний номер НОМЕР_1 2006 року випуску у власності гр. ОСОБА_4

Стягнути з гр. ОСОБА_4 на користь гр. ОСОБА_3 229,40 гривень судових витрат у справі , додатково стягнувши з гр. ОСОБА_4 на користь держави 70,60 гривень - отримувач: Державний бюджет Біловодський район, код: 37336169,розрахунковий рахунок: 31219206700103,Банк: ГУ ДКСУ у Луганській області,МФО банку: 804013,Код КД: 22030001.( 25000+35000=60тис. грн.:2=30 тис. гривень - ? частина;1%=300-229,40=70,60грн.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд 1-ї інстанції протягом 10 днів зі дня оголошення.

Суддя: О.Д.Ткаченко.