Рішення № 33791547, 25.09.2013, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 25.09.2013

Справа N 320/8789/13-ц

(2/320/3185/13)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Кучеренко В.В.

при секретарі - Левандовській О.М.

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» про стягнення моральної шкоди за затримку розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку», в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду за затримку розрахунку при звільнені в розмірі 15 000 гривень, зазначивши, що він 23.01.2012 року звільнений з посади начальника будівельно-монтажної дільниці ТОВ «Товари народного вжитку» за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. При звільнені відповідач по справ не розрахувався своєчасно з позивачем, у зв'язку з чим він просить стягнути з нього моральну шкоду, оскільки у зв'язку з неправомірними діями відповідача, ОСОБА_1 перетерпів моральні страждання, пов'язані зі стресом, безсонням та депресією, що призвело до того, що він втратив нормальні життєві зв'язки, що потребує від нього додаткових зусиль в організації його життя. Спричинену йому моральну шкоду оцінює в 15 000 гривень.

Позивач в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, на задоволені позовних вимог наполягає в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у відповідності до письмових заперечень на позовну заяву, позовні вимоги не визнає в повному обсязі та просить відмовити у задоволені позову. Вважає, що позивачем не надано доказів спричинення позивачу моральної шкоди незаконними діями відповідача.

Вивчивши матеріали справи, письмові заперечення представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно наказу № 31 від 06.04.2011 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду начальника будівельно-монтажної дільниці ТОВ «Товари народного вжитку» /а.с. 10/.

Згідно наказу № 183 від 23.10.2012 року ОСОБА_1 звільнений з ТОВ «Товари народного вжитку» за ст.38 КЗпП України за власним бажанням /а.с. 10/.

Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.02.2013 року з ТОВ «Товари народного вжитку» на користь ОСОБА_1 стягнуто суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 4 927,76 грн. /а.с. 2/.

Таким чином, судом встановлено, що на даний час позивачеві заборгованість по заробітній платі не виплачена.

Відповідно до ст. 23 ЦК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як встановлено у судовому засіданні, неправомірними діями відповідача позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягає у тому, що у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати позивач отримав моральні страждання, які виявились у безсонні, постійному стресі та депресії у зв'язку з відсутністю грошових коштів на лікування. Зазначена обставина призвела до того, що він втратив нормальні життєві зв'язки, що потребувало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зазначена обставина підтверджується копіями довідок про стан здоров'я позивача, які маються у матеріалах справи.

Аналізуючи докази, які маються у матеріалах справи, кожен окремо та всі у сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення зазначеної позовної заяви частково та стягнення з відповідача на користь позивача однієї тисячі гривень у якості компенсації за моральні страждання.

Керуючись ст. 117, 233 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 10, 11, 58-60, 212, 213 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» про стягнення моральної шкоди за затримку розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» (р/р 260030134644, МФО 320627 ВАТ «Сбербанк Росії» м. Київ код ЄДРПОУ 25482098) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за несвоєчасну виплату заробітної плати у розмірі одної тисячі гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» (р/р 260030134644, МФО 320627 ВАТ «Сбербанк Росії» м. Київ код ЄДРПОУ 25482098) на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 гривень.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: