Рішення № 33789516, 16.09.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1326/1733/12 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.

Провадження № 22-ц/783/3364/13 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія: 55

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Каблака П.І., Савуляка Р.В.,

секретаря - Березюка О.З.,

з участю: представника ПАТ «Львівобленерго» - Рібуна Р.В.,

позивача ОСОБА_3, її адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Львівського комунального підприємства «Вулецьке», Львівської міської ради, публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про захист прав споживача,-

в с т а н о в и л а:

08.02.2012 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, який уточнила під час розгляду справи, з остаточними вимогами, які були розглянуті судом першої інстанції, про: зобов"язання Львівського міського комунального підприємства (далі-ЛМКП) "Львівтеплоенерго" визнанати її право на відключення та фактичне відключення квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення, починаючи з 15.07.1999 року, та з 2000 року - від постачання гарячої води відповідно до умов, встановлених висновками експертизи; визнання права на встановлення в квартирі та підключення до електромережі м. Львова електроприладів, призначених для обігріву квартири; забов'язання відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) «Львівобленерго» надати технічні умови для облаштування у квартирі автономного опалення та гарячого водопостачання, шляхом монтажу електроприладів для обігріву квартири та електробойлера для підігріву води, виходячи з технічних можливостей, зазначених у висновку експертизи; зобов'язання ВАТ «Львівобленерго» прийняти в експлуатацію встановлені електроприлади, призначені для обігріву квартири АДРЕСА_1 автономного опалення і гарячого водопостачання, шляхом монтажу електроприладів для обігріву квартири та електробойлера для підігріву води, згідно з попередньо розробленими технічними умовами.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що у зв"язку з неналежним теплозабезпеченням її квартири та з метою реалізації свого права, як споживача і як власника, на вільне користування та розпорядження належним її майном, вона відмовилась від надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, встановивши в квартирі електробатареї для обігріву жилого приміщення квартири та електробойлер для підігріву води. Вважає, що від"єднавшись від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання у зв"язку з неналежним наданням вказаного виду комунальних послуг, вона у такий спосіб скористалась своїм правом споживача і розірвала договірні відносини з виконавцями, обравши автономний (відокремлений від інших споживачів у будинку) спосіб опалення та підігріву води.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 28.12.2012 року уточнені позовні вимоги задоволено. Суд вирішив: зобов'язати ЛМКП «Львівтеплоенерго» визнати право ОСОБА_3 на відключення та фактичне відключення квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення, починаючи з 15.07.1999 року, та з 2000 року - від постачання гарячої води, відповідно до умов встановлених висновками експертизи; визнати право ОСОБА_3 на встановлення та підключення до електромережі м. Львова електроприладів, призначених для обігріву квартири АДРЕСА_1; забов'язати ВАТ «Львівобленерго» надати технічні умови для облаштування у квартирі АДРЕСА_1 автономного опалення і гарячого водопостачання, шляхом монтажу електроприладів для обігріву квартири та електробойлера для підігріву води, виходячи з технічних можливостей, зазначених у висновку експертизи; зобов'язати ВАТ «Львівобленерго» прийняти в експлуатацію встановлені електроприлади, призначені для обігріву квартири АДРЕСА_1 автономного опалення і гарячого водопостачання шляхом монтажу електроприладів для обігріву квартири та електробойлера для підігріву води, згідно з попередньо розробленими технічними умовами.

Рішення суду оскаржило публічне акціонерне товариство (далі-ПАТ) «Львівобленерго», яке є правонаступником ВАТ«Львівобленерго», просить його скасувати в частині, яким визнано право позивача на встановлення та підключення до електромережі м. Львова електроприладів, призначених для обігріву її квартири; забов'язано ПАТ «Львівобленерго» надати технічні умови для облаштування у квартирі автономного опалення та гарячого водопостачання шляхом монтажу електроприладів для обігріву квартири та електробойлера для підігріву води, виходячи з технічних можливостей, зазначених у висновку експертизи; зобов'язано ПАТ «Львівобленерго» прийняти в експлуатацію встановлені електроприлади, призначені для обігріву квартири позивача, автономного опалення і гарячого водопостачання шляхом монтажу електроприладів для обігріву квартири та електробойлера для підігріву води, згідно з попередньо розробленими технічними умовами, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 в цій частині - відмовити.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не мав жодних правових підстав зобов'язувати ПАТ «Львівобленерго» видавати технічні умови на окрему квартиру в багатоквартирному будинку, оскільки технічні умови можуть видаватись на цілий будинок за зверненням установи і органзації у віданні чи власності якої перебуває будинок (в даному випадку ЛКП «Вулецьке» або позивачу за згоди ЛКП «Вулецьке, але також на весь будинок»), та не мав правових підстав зобов'язувати ПАТ «Львівобленерго» приймати в експлуатацію внутрішньоквартирне електрообладнання. Зазначає, що споживач електричної енергії зобов"язаний, зокрема, узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої проводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності. Однак, ні позивач, ні попередній власник квартири, з яким було укладено договір на постачання електричної енергії, не узгоджували з ПАТ "Львівобленерго" підключення індивідуального електроопалення та бойлера в квартирі, використання вказаних електроприладів суперечить ПКЕЕН та умовам договору, оскільки перевищуватиме договірну потужність - 3кВт.

Порушенням судом норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, на думку апелянта, є: розгляд справи без належного повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про час та місце її розгляду (про оскаржуване рішення апелянту стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень), та зобов"язання ПАТ «Львівобленерго», яке за своїм процесуальним статусом не є відповідачем, а третьою особою, вчинити названі вище дії. Апелянт вважає, що вимоги позивача, звернені до третьої особи, не підлягають до задоволення.

Крім того, апелянт вказує на порушення судом вимог ст.360-7 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України, яка встановлює обов"язок судів України застосовувати рішення Верховного Суду України, прийняті за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. На думку апелянта, постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував, що нормами, які регулюють спірні правовідносини, забороняється самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, а також забороняється відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води окремих квартир у багатоквартирному будинку. Стверджує, що рішення суду в іншій частині не стосується інтересів апелянта, однак, є теж незаконним.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення у відповідності до вимог ст.303 ЦПК України та в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1.

Виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання є ЛМКП "Львівтеплоенерго", а з послуг постачання електричної енергії - ПАТ "Львівобленерго".

Квартира позивача знаходиться у багатоквартирному будинку і постачання теплової енергії та гарячої води у квартири здійснюється централізовано.

Вказана квартира у 1999 році була самовільно відключена від мережі централізованого опалення. Цей факт підтверджується матеріалами справи (а.с.14) та визнається позивачем.

Згідно з актом Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" від 20.12.2000 року квартиру було відключено від мережі централізованого постачання гарячої води шляхом опломбування та встановлення заглушки на ввідній трубі подачі гарячої води (а.с.13). Підігрів води здійснюється за допомогою електричного бойлера, влаштованого у квартирі позивача.

Задовольняючи вимоги позивача про визнання її права на відключення та фактичне відключення квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, а також на встановлення та підключення до електромережі м.Львова електроприладів, призначених для обігріву квартири та підігріву води, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у такий спосіб реалізувала своє право, як власник і як споживач, на влаштування індивідуального електроопалення, оскільки жодним чином не порушуються права власників інших квартир у багатоквартирному будинку та санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитись, оскільки вони суперечать нормам матеріального права та правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у судових рішеннях, які, в силу вимог ст.360-7 ЦПК України, є обов"язковими для всіх судів, що розглядають справи з подібними правовідносинами.

На момент відключення квартири позивача від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання у 1999 році чинними були Правила надання послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1497 від 30.12.1997 року, які регулювали відносини між споживачами і виконавцями у наданні послуг з централізованого холодного та гарячого водопостачання, теплопостачання (центральне опалення) та водовідведення.

Згідно з п.34 цих Правил, споживач не мав права самовільно, з порушенням проектних рішень, переобладнувати і використовувати не за призначенням та псувати санітарно-технічне обладнання житлових будинків і житлових приміщень.

Статтею 152 ЖК України було визначено, що переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), який належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 було затверджено нові Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, якими було врегульовано питання відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

У відповідності до п.п.24-26 названих Правил, споживач міг відмовитись від отримання послуг з централізованого опалення, за умови дотримання ним порядку відключення квартири від мережі централізованого опалення, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Ця норма збережена і після внесення до вказаних пунктів змін постановою Кабінету Міністрів України №1268 від 31.10.2007 року. Однак, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України №1268 від 31.10.2007 року було дозволено лише відключення житлового багатоквартирного будинку в цілому, а не окремої у ньому квартири, у випадку відмови споживачів від послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання (далі-ЦО і ГВП).

Згідно з п. 26 Правил (чинна редакція), відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена схемою теплопостачання, затвердженою органами місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання", за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

У відповідності до Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005, із змінами, внесеними до нього наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №169 від 06.11.2007 року, питання відключення від мережі ЦО і ГВП вирішується спеціально створеною органом місцевого самоврядування постійно дійючою міжвідомчою комісією для розгляду питань щодо відключення споживачів (п.1.2), яка при позитивному рішенні надає заявнику перелік організацій для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО та ГВП (п.2.2.1).

Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника квартири або уповноваженої ним особи (п.2.5 Порядку). Після закінчення робіт по відключенню, які проводяться в міжопалювальний період, складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження (п.2.6 Порядку).

Таким чином, централізоване постачання теплової енергії припиняється після затвердження у встановленому порядку акту про відключення будинку ( до внесення змін від 06.11.2007 року - після затвердження акту про відключення квартири) від мереж ЦО і ГВП (п.2.6, п.2.7 Порядку).

Названі вище нормативні акти забоняли і забороняють самовільне відключення від мереж ЦО і ГВП (п.25). Порядком №4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади. Крім того, Наказом №169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише в будинку в цілому.

Посилання позивача на те, що норми зазначених вище нормативних актів суперечать Конституції України, нормам Цивільного кодексу України, які закріплюють права власника на вільне користування та розпорядження своїм майном, є безпідставними, оскільки Верховний Суд України в своїй постанові від 16.05.2011 року у справі №6-9 цс11, яка в силу ст.360-7 ЦПК України є обов"язковою для всіх судів, висловив правові висновки про те, що відключення від системи ЦО та ГВП здійснюється згідно з Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005, із змінами, внесеними до нього наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №169 від 06.11.2007 року, а тому узаконення самовільного відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання без дотримання споживачами вказаного Порядку є недопустимим.

Посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на те, що вона мала право на самовільне відключення у названий нею спосіб від мережі ЦО та ГВП у зв"язку з неналежним наданням виконавцем вказаного виду послуг, є безпідставними, оскільки у відповідності до зазначених вище Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення…, споживач має право на зменшення розміру плати у разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, а також у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім"ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (пп.1 п.29).

Відносно гарячого водопостачання, ЛМКП "Львівтеплоенерго" роз"яснювало споживачу про те, що підприємство здійснює лише підігрів води, а тому необхідно звернутись в ЛМКП "Львівводоканал" для опломбування і складання акту про відключення, подавши ці документи в абонентський відділ для припинення нарахування за гаряче водопостачання (а.с.14).

Вказаними вище нормативними актами, а також Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357 (із змінами та доповненнями), які регулюють правовідносини в сфері надання послуг з постачання електричною енергією, не передбачено обов"язку виконавця послуг з постачання електричної енергії видавати технічні умови на підключення електроприладів для обігріву окремої квартири та підігріву води у ній та приймати їх в експлуатацію.

Таким чином, вимоги позивача не ґрунтуються на нормах закону, а тому правових підстав для їх задоволення немає.

Крім того, суд першої інстанції в порушення норм процесуального закону, зобов"язав третіх осіб у справі вчинити певні дії, не змінивши їх статусу з третьої особи на відповідачів (співвідповідачів) (в матеріалах справи та в журналі судового засідання відсутня ухвала суду про залучення ПАТ «Львівобленерго» та ЛМКП «Львівтеплоенерго» до участі у справі, як відповідачів (співвідповідачів), оскільки свої позовні вимоги позивач звернула до відповідача ЛКП "Вуглецьке", а ПАТ «Львівобленерго» та ЛМКП «Львівтеплоенерго» були третіми особами на стороні відповідача (а.с.2-8, 29-35, 66), що також підтверджено стороною позивача в судовому засіданні в апеляційному суді). Назване вище порушення норм процесуального права є також підставою у відповідності до ч.3 ст.303, п.4 ч.1 та ч.2 ст.309 ЦПК України для скасування оскаржуваного рішення в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи те, що всі вимоги позивача взаємопов"язані між собою, оскаржуване рішення суду ухвалене з порушенням вказаних вище норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, - рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в повному обсязі з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову у задоволенні вимог позивача з наведених вище мотивів та на підставі проаналізованих вище нормативних актів.

Керуючись ст.ст.303, ст.307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» задовольнити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2012 року скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Каблак П.І.

Савуляк Р.В.