Рішення № 33789102, 25.09.2013, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1810/1227/12

Номер провадження 2/580/9/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2013 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого -судді Стеценко В. А.,

з участю секретаря -Кальченко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя;

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.01.1987 року в відділі РАЦС м. Волгодонська Ростовської області між сторонами був зареєстрований шлюб, актовий запис № 69. На даний час шлюбні відносини між ними припинені і вони проживають окремо. Однак відповідач відмовляється добровільно поділити майно, яке ними було придбано під час спільного проживання, сплатити кошти, витрачені на ремонт і поліпшення його житлового будинку та повернути речі, які належать позивачці. Тому вона звернулася до суду та просила поділити придбане в шлюбі майно, яке є їх спільною сумісною власністю, стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію за поліпшення житла відповідача, витребувати від нього її особисті речі та стягнути з відповідача судові витрати, понесені нею при розгляді справи.

В судовому засіданні позивачка змінила та уточнила свої позовні вимоги, посилаючись на те, що протягом розгляду позову відповідач продав без її згоди частину спільно нажитого майна - транспортні засоби, які використовував для здійснення підприємницької діяльності та отримував дохід, просила стягнути з відповідача 1/2 частину вартості проданих транспортних засобів - автомобіля SCANIA 93М р/н НОМЕР_1, автомобіля SCANIA R 124GA 4x2 NA 360 р/н НОМЕР_2, автомобільного причепа ZREMB N263 р/н НОМЕР_3; стягнути з відповідача ? частину доходу, отриманого ним від використання цих транспортних засобів з травня 2010 року, тобто з часу коли вони припинили спільне проживання однією сім»єю до часу вирішення спору в розмірі 73 002 грн. 50 коп. та визнати за нею право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення площею 123,0 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1.

Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримала, звернула увагу суду на те, що відповідачем під час розгляду позову без згоди позивачки було продано транспортні засоби, які під час розгляду позову використовувались невідомими особами і відповідно втратили частину своєї вартості.

Крім того, вона послалась на те, що як під час перевірки автомобілів державним

виконавцем з метою забезпечення можливості виконання судового рішення, так і під час

призначення судової автотоварознавчої експертизи відовідач не повідомив місця знаходження транспортних засобів та не забезпечив можливості їх огляду і фіксування технічного стану, що привело до певних складнощів при проведенні експертизи.

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив частково, визнав, що протягом січня 1987 року - початку 2010 року проживав з ОСОБА_1 в зареєстрованому шлюбі; що вона має право на нежиле приміщення, розташоване на АДРЕСА_1, а проти задоволення іншої частини позовних вимог заперечив, мотивуючи це тим, що в їх сім»ї заробляв гроші, за які придбавалося майно тільки він, а відповідачка не мала постійного місця роботи та доходу; що добровільно поділити він майно він не відмовлявся, а відповідачка зверталась до нього з цього приводу не особисто а через представника; що майно, яке просила поділити позивачка не перебувало в їх спільній власності, належало йому особисто і має іншу вартість ніж вказує позивачка; що Лебединською МДПІ повідомлено суду загальний розмір коштів, які він отримав від підприємницької діяльності і не вказано його витрат; що автомобіль SCANIA R 124GA 4x2 NA 360 був придбаний за гроші, виручені від продажу автомобіля КАМАЗ-5320, який колись належав батьку відповідача; що позивачка не приймала участі в сплаті кредитів та погашенні інших витрат, які несла їхня сім»я під час сумісного проживання та відшкодовував він особисто після розірвання шлюбу.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення і послався на те, що оцінка майна, яке є предметом спору здійснена невірно, без врахування технічного стану транспортних засобів на час ухвалення судового рішення.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні показали суду, що вони кілька років тому придбали автомобіль „Skania 93М, д/н НОМЕР_1, 1995 року випуску шляхом отримання від відповідача ОСОБА_2 генеральної довіреності і передали сторонам за їх місцем проживання - в господарстві по АДРЕСА_2 18 000 дол. США.

Експерт Марченко В.В. в судовому засіданні показав суду, що при оцінці SCANIA 93М р/н НОМЕР_1, автомобіля SCANIA R 124GA 4x2 NA 360 р/н НОМЕР_2, автомобільного причепа ZREMB N263 р/н НОМЕР_3 він користувався методикою, в основу якої покладено врахування показників, необхідних для визначення середньо ринкової вартості транспортних засобів на території України

З паспортів, свідоцтв (а.с. 6-7, 148-149, 151, 255 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що сторонами є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, а його батьками є ОСОБА_6, померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7

З свідоцтва (а.с. 8, 150 т.1), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 16.01.1987 року в відділі РАЦС м. Волгодонська Ростовської області між сторонами був зареєстрований шлюб, актовий запис № 69.

З трудової книжки, довідки (а.с. 9, 59-64 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 почала трудову діяльність в 1979 році, була звільнена з роботи в 2010 році, з 10.04.2012 року перебуває на обліку як безробітна в Лебединському міськрайонному центрі зайнятості.

З договору та технічного паспорта (а.с. 10-12, 93-97 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що позивач 22.04.1999 року купив цегляне приміщення котельні, загальною площею 123,0 кв.м., розташоване на АДРЕСА_1.

З свідоцтв (а.с. 13 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що автомобіль - сідловий тягач - Е „Skania" 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 зареєстрований за ОСОБА_2 10.07.2007 року а напівпричеп бортовий - Е „Zremb" 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_2 20.02.2008 року.

З оголошення (а.с. 14 т.1), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що відповідачем було опубліковано оголошення про продаж сідлового тягача - Е „Skania" R-124 та причепа ZREMB на інтернетсайті «Автобазар».

З чеків, технічних паспортів, гарантійних талонів (а.с.15-21, 65 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що протягом 1997-2006 років сторонами були придбані побутова техніка, меблі та інші речі.

З касового ордеру, технічних умов, рішення, робочого проекту та плану (а.с. 22-30 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що протягом 2003-2010 років до будинку по АДРЕСА_2 Сумської області було проведено інженерні мережі для забезпечення отримання комунальних послуг.

З довідки (а.с. 66 т.1), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що позивачку було взято на податковий облік як суб»єкта підприємницької діяльності 16.08.1995 року, знято 18.03.2004 року, потім знову взято на облік 26.07.2004 року та знято - 18.11.2004 року.

З довідок (а.с. 79, 131, 156-157 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що відповідач отримав дохід від підприємницької діяльності в 2 кв. 2010 року - 13 800 грн., в 3 кв. 2010 року - 23 100 грн., в 4 кв. 2010 року - 20 450 грн., в 2011 році - 75 655 грн., в 1 кв. 2012 році 13 000 грн., а всього за 2 кв. 2010 року - І квартал 2012 року - 146 005 грн.

З постанови, пояснення (а.с. 104-105, 136 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що зі слів відповідача автомобіль „Skania" 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 та причеп ZREMB були продані невідомій особі в березні 2012 року без зняття з обліку в органах ВРЕР ДАІ.

З висновку судової будівельно - технічної експертизи, фототаблиць, технічної документації, інформаційних даних (а.с. 113-126 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ринкова вартість нежитлового приміщення площею 123,0 кв.м. по АДРЕСА_1 становить 88 500 грн.

З довідки (а.с. 144), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що автомобіль „Skania" 93М, р/н НОМЕР_1, 1995 року виготовлення, 06.12.2003 року був зареєстрований за ОСОБА_2 мешканцем АДРЕСА_3.

З довідки, угоди, договорів, повідомлення та кредитної справи (а.с. 152, 218, 222-230 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що в ОСОБА_2 20.06.2007 року у ВАТ «Ощадбанк» отримав кредит на суму 70 000 грн. під іпотеку нерухомого майна - домогосподарства, розташованого по АДРЕСА_2. Станом на 01.05.2010 року заборгованість зі сплати кредиту становила 39 452 грн. 34 коп. Заборгованість станом на 23.04.2012 року відсутня.

З довідки (а.с. 153 т.1), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 в Сумській філії ПАТ КБ «Приватбанк» оформив картковий кредит з кредитним лімітом 10 424 грн. а його баланс станом 30.06.2010 року складав 2 586,38 грн.

З довідки (а.с. 154 т.1), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що автомобіль КАМАЗ 5320, р/н НОМЕР_4 1977 року випуску був зареєстрований за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканцем АДРЕСА_2. 06.07.2002 року даний автомобіль був знятий з обліку для реалізації в межах України.

З пояснення, квитанцій (а.с. 155, 219, 231, 253-254 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що на ОСОБА_6 витрачав кошти на утримання сина ОСОБА_2

З листа, довіреності, витягів (а.с. 162-166, 194-196 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 28.04.2007 року та 26.10.2010 року надавав довіреності на право продажу автомобіля „Skania 93М, р/н НОМЕР_1, 1995 року випуску, колір - жовтий, тип ТЗ - вантажний фургон ОСОБА_3.

З довідок (а.с. 197 т.1, 24 т.2), досліджених в судовому засіданні вбачається, що за ОСОБА_2 з 16.01.1987 року були зареєстровані такі транспортні засоби: автомобіль „Skania 93М р/н НОМЕР_1, зареєстрований 06.12.2003 року; „Skania" R124GA4x2NA360 р/н НОМЕР_2, зареєстрований 12.02.2008 року; автомобіль VOLKSWAGEN Transporter р/н НОМЕР_5, зареєстрований 19.12.2002 року, знятий з обліку для реалізації 01.02.2003 року; причеп „Zremb" N263, р/н НОМЕР_3, зареєстрований 06.07.2007 року; причіп ГКБ 8350, д/н НОМЕР_6, зареєстрований 09.06.2000 року, знятий з обліку для реалізації 30.05.2002 року.

З довідки (а.с. 220-221 т.1), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 користується послугами АТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ», через який за період з 01.03.2010 року по 31.03.2012 року було здійснено сплату коштів за закупку дизельного палива.

З довідок (а.с. 232-233 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 сплатив страхові внески до Пенсійного фонду України за період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 1 414,80 грн., та єдиний соціальний внесок за період з 01.01.2011 року по 26.11.2012 року в сумі 7 181,99 грн., а також щомісячно протягом 2010 - 2012 року сплачував єдиний податок.

З накладних (а.с. 234-235 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 самостійно здійснює догляд за належним технічним станом транспортних засобів, купує запасні частини.

З квитанції, виписки ( а.с. 236-237 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 користується послугами ПАТ КБ «Приватбанк» і станом на 30.06.2010 року мав заборгованість перед банком 2 586 грн. 38 коп.

З трудової книжки (а.с. 239-240 т.1), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 в 2007 році працював водієм в ТОВ «Астика».

З ліцензійних карток, довідки, свідоцтва (а.с. 241-244 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 з 21.01.1996 року зареєстрований як приватний підприємець, види діяльності - роздрібна торгівля з лотків та на ринках, діяльність наземного транспорту, на здійснення яких має відповідні дозволи.

З висновків (а.с. 5 - 14, 82 - 84 т.2), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ринкова вартість сідлового тягача-Е марки „Skania" R124GA4x2NA360, р/н НОМЕР_2, 1996 року виготовлення, з урахуванням зносу, станом на 16.04.2013 року, без урахування фактичного пробігу може складати - 225 960 грн. Вартість може уточнена при наданні ТЗ для огляду.

Ринкова вартість автомобільного причіпа марки „Zremb" ППТ (86-100 куб.м.) бортовий - Е, N263, д/н НОМЕР_3, 1993 року виготовлення, з урахуванням зносу, станом на 16.04.2013 року, без урахування фактичного пробігу може складати - 39 880 грн. Вартість може уточнена при наданні ТЗ для огляду.

З висновків (а.с. 30 - 36, 82 - 84 т.2), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ринкова вартість автомобіля „Skania 93М р/н НОМЕР_1 1995 року виготовлення, з фактичним пробігом 850 тис. км., з урахуванням зносу, станом на 2013 року складає - 119 895 грн.

З інвентарної справи №1325, дослідженої в судовому засіданні вбачається, що домогосподарство по АДРЕСА_3 19.09.1996 році було придбане ОСОБА_2 зареєстровано на його ім»я.

Вислухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява обґрунтована, між сторонами мають місце сімейні правовідносини і позов підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що 16.01.1987 року в відділі РАЦС м. Волгодонська Ростовської області між сторонами був зареєстрований шлюб, актовий запис № 69. Проте між сторонами склалися неприязні стосунки, сім»я розпалася і з травня 2010 року вони проживають окремо. Відповідач відмовляється добровільно поділити спільно придбане майно. Тому позивачка звернулася до суду та просила поділити майно, що є їх спільною сумісною власністю та стягнути з відповідача половину доходу, отриманого ним від використання спільного майна в підприємницькій діяльності протягом проміжку часу, коли сторони проживали окремо.

Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що під час проживання в шлюбі сторонами було придбано нерухоме майно, зокрема нежитлове приміщення площею 123,0 кв.м., вартістю 88 500 грн., розташоване по АДРЕСА_1.

Також в зазначений період часу сторонами були придбані транспортні засоби, зокрема автомобіль SCANIA 93М р/н НОМЕР_1 вартістю 119 895 грн., автомобіль SCANIA R 124GA 4x2 NA 360 р/н НОМЕР_2 вартістю 225 960 грн., автомобільний причеп ZREMB N263 р/н НОМЕР_3 вартістю 39 880 грн., які в подальшому були продані відповідачем іншим особам.

Зазначені транспортні засоби використовувались для підприємницької діяльності і від їх використання протягом 2 кв. 2010 року - І кварталу 2012 року ОСОБА_2 отримав дохід в розмірі 146 005 грн.

Вказані обставини встановлені з пояснень сторін, показів свідків та з матеріалів справи.

Згідно вимог ст.ст. 355, 359 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності, доходи від використання майна, що є у спільній власності, надходять до складу спільного майна.

Згідно вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям під час шлюбу є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно вимог ст.ст. 60-61 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. До об»єктів права спільної сумісної власності подружжя відносяться зокрема, заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Згідно вимог ст.ст. 69-71 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою.

Суд вважає, що в судовому засіданні було доведено проживання сторін в шлюбі, придбання ними в цей час спільного майна, до складу якого входить зокрема нежитлова будівля та транспортні засоби та факт отримання відповідачем доходу від використання цих транспортних засобів, поскільки ці обставини були підтверджені поясненнями сторін та матеріалами справи (а.с. 8, 10-12, 156-157, 197 т.1).

При цьому суд враховує, що в судовому засіданні відповідач ствердив, що продав спірні транспортні засоби іншим особам. Ці його пояснення частково підтверджуються показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і не були оспорені позивачкою.

Проте, суд не може взяти до уваги заперечення відповідача та його представника в тій частині що в сім»ї заробляв гроші за які придбавалося майно тільки він, а відповідачка не мала постійного місця роботи та доходу, поскільки вони спростовуються трудовою книжкою позивачки та іншими документами, дослідженими в судовому засіданні (а.с. 59 - 64, 66 т.1) та поскільки в судовому засіданні було встановлено, що вона під час перебування в шлюбі займалася веденням домашнього господарства та доглядом за дитиною.

Також суд не може взяти до уваги заперечення відповідача в тій частині що

добровільно поділити він майно він не відмовлявся, а відповідачка зверталась до нього з цього приводу не особисто а через представника, так як на думку суду ці заперечення не стосуються суті позовних вимог.

Також суд не може взяти до уваги заперечення відповідача та його представника в тій частині що майно, яке просила поділити позивачка не перебувало в їх спільній власності а належало йому особисто, так як в судовому засіданні було встановлено, що нежитлова будівля і спірні транспортні засоби були набуті сім»єю і зареєстровані на ім»я відповідача під час проживання в шлюбі з позивачкою і згідно чинного законодавства є їх спільною сумісною власністю.

Також суд не може взяти до уваги заперечення відповідача та його представника в тій частині що транспортні засоби, які просила поділити позивачка оцінені без їх огляду і врахування розміру пробігу та технічного стану, внаслідок чого мають іншу вартість, ніж встановлено експертизою, поскільки допитаний в судовому засіданні експерт пояснив, що

при оцінці спірного майна він користувався методикою, в основу якої покладено врахування показників, необхідних для визначення середньо ринкової вартості транспортних засобів на території України, а відповідач стверджував, що на час розгляду спору і відповідно під час оцінки майна автомобілі та причіп були ним продані, тривалий проміжок часу перебували у власності та експлуатації інших осіб, що на думку суду привело до їх зношування і відповідно до зміни вартості порівняно з тією, яку вони мали, перебуваючи в сумісній власності сторін.

Крім того, суд не може взяти до уваги заперечення відповідача та його представника в тій частині, що Лебединською МДПІ повідомлено суду загальний розмір коштів, які він отримав від підприємницької діяльності і не вказано його витрат, так як в судовому засіданні відповідачем не було доведено, що ці витрати він здійснював не за рахунок сімейного бюджету, а з інших джерел а на думку суду гроші, які вкладає особа в здійснення підприємницької діяльності є обіговими коштами і ці кошти теж підлягають поділу між сторонами.

В той же час, суд не може взяти до уваги заперечення відповідача та його представника в тій частині що автомобіль SCANIA R 124GA 4x2 NA 360 був придбаний за гроші, виручені від продажу автомобіля КАМАЗ-5320, який колись належав батьку відповідача, так як в судовому засіданні не було доведено, що померлий ОСОБА_6 дав дозвіл на використання цих коштів лише на користь ОСОБА_2 і заборонив їх витрачати на користь всієї сім»ї останнього чи на користь позивачки зокрема.

Також суд не може взяти до уваги заперечення відповідача та його представника в тій частині що позивачка не приймала участі в сплаті кредитів та погашенні інших витрат, які несла їхня сім»я під час сумісного проживання та які відшкодовував він особисто після розірвання шлюбу, так як згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог а в позовній заяві відповідних вимог не ставиться. В той же час відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду з зазначеними вимогами в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Тому, суд бере до уваги, що сторони мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної власності, що цей поділ повинен проводитись на засадах рівності часток сторін і що позивачка не заперечує проти отримання грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно подружжя і вважає необхідним задоволити позов ОСОБА_1 в повному обсязі, визнати за нею право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, стягнути з відповідача на її користь вартість 1/2 частини проданих транспортних засобів у сумі 192 867 грн., виходячи з розрахунку 225 960 + 119 895 + 39 880 : 2 = 192 867,5 та 1/2 частину доходу від використання транспортних засобів для здійснення підприємницької діяльності протягом 2 кв. 2010 року - І кварталу 2012 року ОСОБА_2 отримав дохід в розмірі 73 002 грн. 50 коп., виходячи з розрахунку 146 005 : 2 = 73 002,5.

Також суд вважає необхідним в силу вимог ст.ст. 86,88 ЦПК України покласти на відповідача сплату судових витрат по даній справі.

На підставі вище наведеного, керуючись ст. ст. 10, 15, 30, 60, 88, 130, 209, 213 - 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 359, 368, 372 ЦК України, ст.ст. 60 - 61, 69 - 71 СК України;

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частини проданих транспортних засобів - автомобіля SCANIA 93М р/н НОМЕР_1, автомобіля SCANIA R 124GA 4x2 NA 360 р/н НОМЕР_2, причепа ZREMB N263 р/н НОМЕР_3 у сумі 192 867 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину доходу від використання транспортних засобів для здійснення підприємницької діяльності у сумі 73 002 грн. 50 коп.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканкою АДРЕСА_4 право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення площею 123,0 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області кошти на відшкодування витрат на проведення судових автотоварознавчих експертиз № 36 від 16.04.2013 року та № 74 від 26.06.2013 року в сумі 782 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при поданні позову в сумі 214 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_2 судовий збір в розмірі 2 886 грн. 59 коп. на користь державного бюджету м. Лебедина код бюджетної класифікації - інші надходження - 24060300, р/р - 31114115700010 - Державний бюджет м. Лебедина, код ЄДРПОУ отримувача 37345566, Банк ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО - 837013.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні підчас проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Стеценко В. А.