Рішення № 33788313, 26.09.2013, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2066/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

В складі: головуючого-судді: Хільчука І.І.,

секретаря Олексюк Г.І.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представників відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісною позовною заявою ОСОБА_1 до Корницької сільської ради, ОСОБА_3, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Управління Держземагенства в Коломийському районі про визнання незаконним рішення Корницької сільської ради, недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку та зустрічною позовною заявою Корницької сільської ради до ОСОБА_1, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3 про знесення старого житлового будинку, -

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою /яка визнана судом первісним позовом/, підтримуючи яку в судовому засіданні він та його представник пояснив, що 12 лютого 1996 року між ним та його матір'ю ОСОБА_7 було укладено угоду, на підставі якої він став власником житлового будинку по АДРЕСА_1.

В листопаді 2011 року він дізнався, що відповідачу ОСОБА_3 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 395367. Державний акт видано на підставі рішення Корницької сільської ради № 89 від 27 листопада 2001 року. Дані документи були видані на земельну ділянку на якій знаходиться належні йому на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 30 ЗК України в редакції 1992 року, який діяв на час укладення угоди та ст. 120 ЗК України в редакції 2001 року, який діє на даний час, при переході права власності на будівлю, споруду, переходить і право користування земельною ділянкою, а відповідно до ст. 377 ЦК України до набувача переходить і право користування тією частиною земельною ділянки, на якій розташована споруда.

За таких обставин, просили задовольнити позовну заяву, оскільки наявність рішення Корницької сільської ради № 89 від 27 листопада 2001 року порушує законні права та інтереси позивача, як власника нерухомого майна та заперечили проти задоволення зустрічної позовної заяви, в результаті чого подали до суду заяву про застосування судом строку позовної давності, яку мотивували тим, що Корницька сільська рада знала про рішення 1998 року і зобов'язана була протягом трьох років з моменту його винесення звернутися до суду про виконання та зобов'язання знести старий житловий будинок. Також представник ОСОБА_2 зазначила, що відсутні правові підстави, передбачені чинним ЦК України щодо припинення права власності на старий житловий будинок.

Позивач за зустрічним позовом та відповідач-1 за первісним позовом, сільський голова с. Корнич Лахнюк В.В., підтримуючи зустрічну позовну заяву пояснив суду, що необхідність в зверненні до суду з позовною заявою про знесення старого житлового будинку пояснюється тим, що на даний час не виконано рішення органу місцевого самоврядування - Корницької сільської ради, прийнятого 24 лютого 1998 року № 7, яким зобов'язано ОСОБА_1 знести старий житловий будинок.

Оскільки обов'язок щодо знесення старого житлового будинку обумовлений рішенням органу місцевого самоврядування лише Корницька сільська рада вправі звертатися до суду з відповідною позовною заявою.

Сільський голова с. Корнич Лахнюк В.В. подав до суду заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 та просив відмовити в задоволенні позовної заяви з підстав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 отримали кожен Державний акт на право власності на свою земельну ділянку, які є суміжними одна до одної.

При підготовці приватизації обох земельних ділянок було складено акти обстеження, встановлення межових знаків і погодження меж, які передаються у власність ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 на земельну ділянку в АДРЕСА_1, в зв'язку з чим, ОСОБА_1 знав про наявність Державного акту та рішення Корницької сільської ради видані ОСОБА_3В і не оскаржував їх в порядку передбаченому законодавством.

Відповідач-2 за первісним позовом ОСОБА_3 подав до суду письмові пояснення, підтримуючи які зазначив, що в 2001 році він та ОСОБА_1 розпочали процедуру по оформленню документів на приватизацію земельних ділянок, якими вони користувалися. В 2001 році йому було видано Державний акт на право власності на землю, а в 2002 році - ОСОБА_1 Після проведеної приватизації земельних ділянок ОСОБА_1 було відомо про те, що належний йому житловий будинок не знаходиться на його земельній ділянці, оскільки він підлягав знесенню на підставі рішення Корницької сільської ради. Жодних претензій до нього чи до Корницької сільської ради, до інших осіб ОСОБА_1 не мав, як і не оскаржував рішення Корницької сільської ради в частині знесення належного йому старого житлового будинку. Просив відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.

Представник відповідача-2 ОСОБА_4 також заперечував проти задоволення позовної заяви ОСОБА_1 та пояснив суду, що позивачем пропущено загальний строк позовної давності, що позбавляє його права на звернення до суду в межах відповідних строків на захист порушеного права, оскільки ОСОБА_1 ще в 1998 році знав про те, що належний йому старий житловий будинок знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_3

Просив суд застосувати строк позовної давності, який є підставою для відмови у позові ОСОБА_1, а зустрічний позов задовольнити, оскільки рішення органу місцевого самоврядування є обов'язковим до виконання, однак рішення від 24 лютого 1998 року № 7 не виконано ОСОБА_1 в частині знесення старого житлового будинку. Крім того, відповідне рішення не скасоване, а тому підлягає виконанню.

Представник третьої особи - Управління Держземагенства в Коломийському районі пояснила суду, що на підставі виданих Корницькою сільською радою рішень ОСОБА_3 та ОСОБА_1 останні отримали Державні акти на право власності на земельні ділянки, якими користувалися.

З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд, вважає, що в задоволенні первісної позовної заяви слід відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити з таких підстав.

Встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 лютого 1996 року та нотаріально посвідченої угоди з ОСОБА_7 від 12 лютого 1996 року ОСОБА_1 став власником старого житлового будинку по АДРЕСА_1.

Згідно договору дарування посвідченого державним нотаріусом Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори Калиняк Н.М. 28 березня 1996 року ОСОБА_3 став власником незакінченого будівництвом житлового будинку, відсоток готовності якого становив 54 % з господарськими будівлями і спорудами.

24 лютого 1998 року виконавчим комітетом Корницької сільської ради прийнято рішення № 7, яким дозволено ОСОБА_1 продовжити самовільно розпочате будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_1 знести старий житловий будинок розміщений на земельній ділянці його брата ОСОБА_3 до 01 червня 1998 року. Дане рішення не змінено та не скасовано в порядку встановленому законодавством.

29 січня 2002 року рішенням виконавчого комітету Корницької сільської ради № 3 ОСОБА_3 надано дозвіл на переоформлення технічної документації та продовження будівництва житлового будинку в АДРЕСА_1.

На підставі даного рішення ОСОБА_3 було видано будівельний паспорт на забудову земельної ділянки і 21 травня 2002 року новозбудований житловий будинок прийнятий в експлуатацію, що підтверджується актом прийомки в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку.

Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок виданого на підставі рішення виконавчого комітету Корницької сільської ради від 28 травня 2002 року № 3 підтверджено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.

ОСОБА_1 на підставі отриманого рішення виконавчого комітету Корницької сільської ради від 24 лютого 1998 року № 7 житловий будинок по АДРЕСА_1 не добудував, старий житловий будинок не зніс.

В зв'язку з цим, погосподарський номер АДРЕСА_1 значиться як за старим житловий будинком, власником якого є ОСОБА_1, так і за новозбудованим житловим будинком, власником якого є ОСОБА_3

Щодо земельних ділянок, якими користувалися ОСОБА_1 та ОСОБА_3, то судом встановлено, що 27 листопада 2001 року рішенням Корницької сільської ради № 89 передано в приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1192 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1.

В 2001 році Коломийською районною філією ДП «Івано-Франківський регіональний центр ДЗК» виготовлено ОСОБА_3 технічний звіт про виконані роботи по складанню кадастрового плану земельної ділянки, розміщеної в АДРЕСА_1, що передається в приватну власність.

12 грудня 2001 року було складено акт обстеження, встановлення межових знаків і погодження меж земельних ділянок, які передаються в приватну власність ОСОБА_3, який було підписано зокрема суміжним землекористувачем ОСОБА_1

18 грудня 2001 року ОСОБА_3 було видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1.

25 липня 2001 року було складено акт обстеження, встановлення межових знаків і погодження меж земельних ділянок, які передаються в приватну власність ОСОБА_1, який було підписано зокрема суміжним землекористувачем ОСОБА_3

25 червня 2002 року рішенням Корницької сільської ради передано в приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1367 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1.

В 2002 році Коломийською районною філією ДП «Івано-Франківський регіональний центр ДЗК» виготовлено ОСОБА_1 технічний звіт про виконані роботи по складанню кадастрового плану земельної ділянки, розміщеної в АДРЕСА_1, що передається в приватну власність.

30 серпня 2002 року ОСОБА_1 було видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1.

Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Рішенням виконавчого комітету Корницької сільської ради від 24 лютого 1998 року № 7 (а.с. 50), технічними звітами про виконані роботи по складанню кадастрових планів земельних ділянок, що передавалися ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 28-38, 104-123), рішенням Корницької сільської ради від 25 червня 2002 року (а.с. 117), Державним актом на право призваної власності на земельну ділянку виданому ОСОБА_1 30 серпня 2002 року (а.с. 125) підтверджено, що про порушення свого права, за захистом якого звернувся до суду ОСОБА_1 довідався ще в 1998 році.

Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач-2 подав до суду заяву про застосування строку позовної давності, в зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 слід відмовити за пропущенням строку позовної давності звернення до суду.

24 лютого 1998 року рішенням виконавчого комітету Корницької сільської ради № 7 зобов'язано ОСОБА_1 знести старий житловий будинок розміщений на земельній ділянці його брата ОСОБА_3 до 01 червня 1998 року.

Дане рішення не виконане по даний час, а тому Корницька сільська рада, як орган місцевого самоврядування, який виніс дане рішення, вправі звернутися до суду з відповідною позовною заявою.

Згідно ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

У відповідності до вимог ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно ст. 71 ЦК УРСР в редакції 1963 року та ст. 257 ЦК України /2004 року / загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 76 ЦК УРСР, ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові (ст. 80 ЦК УРСР, ч. 5 ст. 267 ЦК України).

Враховуючи, що рішення виконавчого комітету Корницької сільської ради № 7 від 24 лютого 1998 року прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не виконане на даний час, не скасоване в порядку, передбаченому чинним законодавством, суд, вважає, що Корницькою сільською радою пропущено строк позовної давності з поважних причин.

Так, згідно акту від 03 листопада 2011 року встановлено, що ОСОБА_1 по місцю реєстрації в АДРЕСА_1 не проживає з 1990 року, по місцю реєстрації його не було, речей повсякденного вжитку не виявлено (а.с. 53).

05 травня 2002 року ОСОБА_7 надала пояснюючу записку, з якої вбачається, що ОСОБА_1 в старому житловому будинку, який підлягав знесенню не проживав дванадцять років, тобто з 1990 року. Справжність підпису ОСОБА_7 засвідчено секретарем виконкому Корницької сільської ради Лахнюком В.В. (а.с. 58).

За таких обставин Корницька сільська рада не мала можливості звернутися до суду з позовною заявою про виконання рішення суду та знесення, оскільки ОСОБА_1 не проживав в АДРЕСА_1.

Судом також встановлено, що згідно довідки сільського голови с. Пістинь, Косівського району від 17 липня 2012 року № 254 підтверджено, що ОСОБА_1 не зареєстрований, але проживає в с. Пістинь, Косівського району з 2004 року по вул. Українській (а.с. 54).

Наведені обставини підтверджують, що ОСОБА_1 втратив інтерес до старого житлового будинку, не проживає в ньому протягом тривалого часу, а тому виконання рішення органу місцевого самоврядування в частині знесення старого житлового будинку не порушить прав та інтересів ОСОБА_1 та не позбавить його єдиного житла, оскільки ОСОБА_1 має постійне місце проживання в с. Пістинь, Косівського району по вул. Українській.

Враховуючи, що передбачений в ч. 1 ст. 346 ЦК України перелік правових підстав для припинення права власності не є вичерпним, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 346 ЦК України право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом, суд, вважає, що зустрічна позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

На підставі ст.,ст. 8, 19, 55, 124, 144 Конституції України, ст.,ст. 71, 76, 80 ЦК УРСР/в редакції 1963 року/ ст.,ст. 4, 21, 256, 257, 261, 267, 327, 346 ЦК України, ст.,ст. 27, 30 ЗК України /в редакції 1991 р./ та ст.,ст.120,155 /в редакції 2001 р/, ст., ст. 209, 214-216, 218, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Корницької сільської ради, ОСОБА_3, третьої особи Управління Держземагенства в Коломийському районі про визнання незаконним рішення Корницької сільської ради, недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку - відмовити за пропуском строку позовної давності.

Зустрічну позовну заяву Корницької сільської ради до ОСОБА_1, третьої особи, ОСОБА_3 про знесення старого житлового будинку задовольнити, визнавши причини пропуску строку позовної давності поважними.

Зобов'язати ОСОБА_1 знести одноповерховий, старий дерев'яний будинок, загальною площею 43,3 кв.м., житловою 33,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до рішення виконавчого комітету Корницької сільської ради від 24 лютого 1998 року № 7.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1, судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп. в дохід держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Оригінал рішення зберігається в матеріалах справи № 346/2066/13-ц.

Суддя: Хільчук І. І.