Ухвала суду № 33787776, 12.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 р.Справа № 818/1924/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,

представників сторін: позивача - Нестеренка А.В., відповідача - Васильченко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. по справі № 818/1924/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюміній-Сервіс-Індустрія"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкрвого повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алюміній-Сервіс-Індустрія" (далі по тексту - ТОВ «Алюміній-Сервіс-Індустрія», позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у місті Сумах Сумської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.02.2013 № 0000141550/11203, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 36 217 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9 054, 50 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року по справі № 818/1924/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюміній-Сервіс-Індустрія" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сумах від 28.02.2013 № 0000141550/11203, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 36 217 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9054, 50 грн.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року по справі № 818/1924/13-а, ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на норми п.200.4, 200.6, 200.7 ст.200 Податкового кодексу України, п.4.6.5 розділу V наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20228, стверджує, що платники ПДВ, у даному випадку позивач, не мають права на складання уточнюючих розрахунків з метою зміни напрямку бюджетного відшкодування (на рахунок платника податку або в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів), оскільки зміна напряму відшкодування не може розцінюватись як виправлення помилки. З огляду на викладене, з вказівкою на пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, вважає правомірним спірне податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачеві бюджетного відшкодування з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року по справі № 818/1924/13-а скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях, поясненнях та у судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що позивачем помилково в декларації з ПДВ суму бюджетного відшкодування зазначено в рядку 23.1 "У зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів". При цьому, разом із зазначеною податковою декларацією за вересень ТОВ «Алюміній-Сервіс-Індустрія» було подано додаток 4 - «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування», в якій проставлено спірну суму - 36217 грн., як суму, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок позивача. 02.11.2012 року позивач подав до ДПІ у м. Сумах уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ, в якому сума бюджетного відшкодування перенесена з рядка 23.1. "Сума, що підлягає бюджетом у відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів" у рядок 23.2 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банках", до уточнюючого розрахунку подані необхідні додатки: №2, №3 та №4. Враховуючи викладене, стверджує про наявність у позивача права на отримання суми, заявленої до бюджетного відшкодування на поточний рахунок підприємства за вересень 2012 року в сумі 36 217 грн., заявленої в рядку 23.2 декларації з ПДВ, а відтак, вважає спірне податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 36 217 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 року замінено відповідача по справі - Державну податкову інспекцію у місті Сумах Сумської області Державної податкової служби - на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у місті Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - ДПІ у м. Суми ГУ Міндоходів у Сумській області, відповідач).

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.11.2012 року посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Алюміній-Сервіс-Індустрія" з питань достовірності заявлення бюджетного відшкодування за вересень 2012 року та уточнюючого розрахунку від 02.11.2012.

За наслідками перевірки відповідачем складено акт від 21.11.2012 № 3876/15-5/36437949, яким зафіксовано порушення п.200.4, п. 200.6, п.200.7 ст.200 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями в результаті чого ТОВ "Алюміній-Сервіс-Індустрія" завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 36 217, 00 грн., та занижено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів на 36 217, 00 грн. (а.с. 8-12)

10.12.2012 року на підставі акта перевірки від 21.11.2012 № 3876/15-5/36437949 ДПІ у м. Сумах прийнято податкові повідомлення - рішення:

- № 0001221550/63735, згідно якого підприємству збільшено суму бюджетного відшкодування з додатку на додану вартість на 36 217, 00 грн. (а.с. 13);

- № 0001211550/63739, згідно якого підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 36 217, 00 грн. та нараховано штрафні фінансові санкції в сумі 18 109, 00 грн. (а.с. 14)

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав до голови ДПС Сумської області скаргу від 24.12.2012 № 399 (а.с. 21-24).

Рішенням ДПС Сумської області від 16.01.2013р. № 296/10/10-105-408/432 скаргу позивача задоволено частково, скасовано податкове-повідомлення рішення від 10.12.2012 року № 0001211550/63739 у частині застосування штрафних санкцій у розмірі 9 054, 50 грн., податкове повідомлення-рішення від 10.12.2012 № 0001221550/63735 - залишено без змін (а.с. 25-28).

28.02.2013 року відповідачем на підставі акта перевірки від 21.11.2012 року № 3876/15-5/36437949 та рішення ДПС Сумської області від 16.01.2013 року № 296/10/10-105-408/432 прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.2013 року № 0000141550/11203, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 36 217 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9 054, 50 грн. (а.с. 15).

Скориставшись правом, наданим п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.02.2013 року № 0000141550/11203.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення, а також з наявності у позивача права на отримання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до пп. 200.1, 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до п.п. 200.6, 200.7 платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року від 19.10.2012 (а.с. 29-31) в рядку 23.2 "у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів" відображено суму 36 217 грн.

Крім цього, з декларацією подано додаток № 4 до декларації «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування», в якому зазначено 36 217 грн., як суму, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок позивача (а.с. 36).

Відповідно до п. 13 "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, декларація подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

З викладеного вбачається, що заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) подається платником податків лише у разі заповнення відповідного рядка декларації про прийняття ним рішення про повернення суми податку на додану вартість з бюджету. Як було зазначено вище, позивачем подано додаток 4 до декларації та одночасно відображено суму 36 217 грн. в графі 23.2, тобто декларація та додаток до неї, що є її частиною, містять розбіжності щодо визначення порядку відшкодування сум податку на додану вартість.

Згідно ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Скориставшись цим правом, позивач 02.11.2012 року подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2012 року, в якому бюджетне відшкодування в розмірі 36 217 грн. переніс до рядку 23.1 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" (а.с. 41-44).

При цьому, разом із уточнюючим розрахунком позивачем у листопаді 2012 року було подано Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування», в якому вказано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 36217 грн., а також Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування» (а.с.173-174).

Колегія суддів відмічає, що позивачем з декларацією за вересень 2012 року подано додаток № 4, який подається лише у випадку прийняття платником рішення про отримання бюджетного відшкодування на рахунок, а відтак, позивачем було прийнято рішення саме про отримання такого відшкодування, а не врахування у зменшення наступних податкових зобов'язань.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає хибними доводи відповідача в обґрунтування правомірності своїх дій про те, що позивачем було змінено напрямок бюджетного відшкодування спірної суми в розмірі 36217 грн.

Твердження відповідача про те, що дії, вчинені позивачем не є помилкою, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки ст. 50 ПК України не містить переліку помилок, які можуть бути самостійно виправлені платником або обмежень щодо такого виправлення, крім заборони уточнення звітності в ході проведення документальних перевірок.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 28.02.2013 № 0000141550/11203, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 36 217 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9054, 50 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів.

За таких обставин, факти вказаних в акті перевірки від 21.11.2012 № 3876/15-5/36437949 порушень слід вважати недоведеними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.02.2013 № 0000141550/11203 про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 36 217 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9054, 50 грн.. - підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. по справі № 818/1924/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.

Повний текст ухвали виготовлений 16.09.2013 р.