Ухвала суду № 33787608, 03.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 р. Справа № 30921/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Онишкевича Т. В., Попка Я. С.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2010 року у справі №2а - 2210/10/2470 за адміністратвиним позовом Обласного комунально - торгівельного підприємства «Наука» до Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

УСТАНОВИВ:

Обласне комунальне торгівельне підприємство «Наука» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці і просило скасувати рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 червня 2009 року за № 0009800234/0 на суму 8 666 гривень.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем помилково застосовано фінансову санкцію за невиконання вимог щоденного друку фіскального звітного чеку за кожен такий випадок, так як Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачено вимоги щодо застосування штрафних санкцій у такий спосіб. Крім цього, не момент перевірки пройшло більше одного року з моменту вчинення правопорушення.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2010 року позовні вимоги задоволено частково: скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівці №0009800234/0 від 16 червня 2009 року про застосування до Обласного комунального торгівельного підприємства «Наука» штрафних (фінансових) санкцій в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 8 496 гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився із таким судовим рішенням і оскаржив його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Посилаючись в апеляційній скарзі на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи і порушення у зв'язку з цим норм процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову простанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на ті обставини, що оспорюване рішення прийнято правомірно, на підставі вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», з урахуванням невиконання позивачем вимог щоденного друкування фіскальних звітів. Крім цього, як зазначає відповідач, судом першої інстанції було помилково застосовано ст. 250 Господарського кодексу України.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року у відповідності до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку процесуального правонаступництва замінено відповідача: Державну податкову інспекцію у м. Чернівці на Державну податкову інспекцію у місті Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області

Позивач в судове засідання не прибув, а також не направив в судове засідання представника відповідач, хоча сторони належним чином та у встановленому законом порядку були повідомлені про дату, час та місце судового засідання. При цьому, від осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участі.

У зв'язку з цим справу розглянуто відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що положення пунктів 4 та 5 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не містять вимоги щодо застосування до суб'єкта підприємницької діяльності санкцій за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку чи його не зберігання протягом встановленого терміну, а також не зберігання контрольних стрічок за кожне таке невиконання чи не зберігання.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що за відсутності законодавчих посилань на множинність таких порушень, які можуть бути підставою для застосування фінансової санкції, яка визначається як сума таких санкції за кожне порушення, у відповідача були відсутні підстави для застосування фінансової санкції у такий спосіб.

Крім цього, судом встановлено, що відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення не було враховано терміни застосування адміністративно - господарської санкції передбачені ст. 250 Господарського кодексу України і, зокрема, при застосуванні штрафу в розмірі 170 гривень за не роздрукування 09 квітня 2008 року фіскального звітного чеку.

Щодо виявленого перевіркою порушення порядку ведення обліку товарних запасів та застосування фінансової санкції у подвійному розмірі вартості не облікованих товарів за цінами реалізації суд зазначає, що п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

За порушення вказаних вимог до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

Статтею 6 вищевказаного Закону України визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Проте, ні вказаним Законом України, ні будь - яким іншим нормативно - правовим актом України не передбачено обов'язку ведення суб'єктами господарювання товарно - матеріального звіту. Даючи оцінку правомірності оспорюваного рішення відповідача, суд виходив з того, що положенням ст. 20 зазначеного Закону України передбачена відповідальність за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Проте, в матеріалах перевірки (акті) відсутні докази здійснення позивачем реалізації товару, не облікованого у встановленому порядку. Не надано відповідачем таких доказів і під час судового розгляду справи.

Таким чином, як наголошує суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення в частині застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції в сумі 6 626 гривень за діяння, яке позивач не вчиняв, відповідач не діяв у спосіб передбачений законодавством.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач, Обласне комунальне торгівельне підприємство «Наука» (до 23 липня 2009 року - Державне комунальне торгівельне підприємство «Наука»), 04 серпня 1992 року зареєстроване виконавчим комітетом Чернівецької міської ради як юридична особа.

Згідно з планом перевірок на червень 2009 року, затвердженого відповідачем, та на підставі направлення №000661 від 04 червня 2009 року, відповідачем проведено перевірку належного позивачеві магазину, що розташований по вул. Заньковецької, 4 у м. Чернівці, за результатами якої 04 червня 2009 року складено акт перевірки за №2113/24/12/23/14264381.

Згідно висновків перевірки, викладених у зазначеному акті, в ході її проведення встановлено, що позивачем не роздруковані фіскальні звітні чеки реєстратора розрахункових операцій 17 листопада 2008 року, 12 лютого 2009 року, а також 09 квітня 2008 року, 17 листопада 2008 року, 12 лютого 2009 року. Крім цього, не забезпечено збереження контрольних стрічок реєстратора розрахункових операцій за 21 березня 2008 року та 06 січня 2009 року.

Представлені накладні №Я - 377 від 07 травня 2009 року, №РН_ФО01541 від 06 тарвня 2009 року та № РН_ФО01540 від 06 травня 2009 року підтверджують отримання позивачем товару, який знаходиться на місці реалізації, в магазині. Проте, облік товарів на суму 3 313 гривень не відображено в товарно - матеріальному звіті.

У зв'яку з вищевикладеним, відповідачем зазначено про порушення позивачем вимоги п.п. 9, 10, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі висновків акта перевірки відповідачем 16 червня 2009 року прийнято рішення №0009800234/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8 666 гривень, в тому числі: 1700 гривень, що становить двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за п'ять випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій; 340 гривень, що становить десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за два випадки невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну; 6 626 гривень, що становить подвійну вартість необлікованих товарів за цінами реалізації.

Правові підстави та порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону України реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі - продажу іноземної валюти

Згідно із ст. 3 вищезгаданого Закону України суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Статтею 17 зазначеного Закону України за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій; десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну

Тобто, ст. 17 вказаного Закону України не містить посилань на множинність таких порушень, які могли б бути підставою для застосування санкцій за кожне таке порушення, виявлене в ході планової перевірки.

Крім цього, 17 листопада 2008 року та 12 лютого 2009 року позивач не мав можливості роздрукувати звітні чеки за відсутності електроживлення, що підтверджується довідкою ВАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго».

Також, відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

За порушення вказаних вимог до суб'єктів підприємницької діяльності відповідно до ст. 20 цього ж Закону застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, статтею 6 цього ж Закону України визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

З урахуванням встановлених судами фактичних обставин справи та доказів, представлених сторонами на обґрунтування своїх доводів та заперечень, положень нормативно - правових актів, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильних висновків щодо помилкового застосування відповідачем положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині накладення на позивача штрафних санкцій у визначеному розмірі, виходячи із кількості фактів не роздрукування фіскального звіту.

Крім цього, суд першої інстанції підставно послався на ст. 250 Господарського кодексу України щодо застосування адміністративно - господарської санкції за порушення, що мало місце 09 квітня 2008 року поза межами встановленого вказаною правовою нормою строку.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність у позивача обов'язку ведення обліку товарних запасів з посиланням на ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», так як діяльність позивача оподатковується за правилами, які не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Так як судом встановлено факт порушення, яке полягає у не роздрукуванні фіскальних звітних чеків, правомірним є висновок про часткове задоволення позовних вимог.

Тому, доводи апеляційної скраги щодо зазначених обставин і висновків суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висноків суду першої інстанції.

Також, колегія суддів вважає, що у контексті ст. 71 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами правомірності свого рішення.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, вважає, що суд першої інстанції дотримався зазначених вимог.

Обставини, викладені відповідачем на обґрунтування доводів апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду вважає такими, що не заслуговують на увагу і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із змісту вищевказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також про порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 159, 195, 197, 198, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2010 року у справі №2а - 2210/10/2470 за адміністратвиним позовом Обласного комунально - торгівельного підприємства «Наука» до Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення особам, які беруть участь у справі, копії ухвали і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Т. В. Онишкевич

Я. С. Попко