Постанова № 33787129, 23.09.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/3636/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКозачок І.С. при секретаріОстровській І.В. за участі: представника позивача представника відповідачаПетровського В.А. Дєдушкіна С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Островського" до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання дій протиправними, скасування вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ім. Островського" просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення 20.08.2013 року камеральної перевірки поза межами строку, встановленого вимогами Податкового кодексу України. Також просить скасувати прийняту на підставі результатів цієї перевірки податкову вимогу від 04.09.2013 року № 17-15 на суму 79 611,40 грн. а також рішення про опис майна у податкову заставу від 04.09.2013 року № 4320/10/15-032, як таких, що прийняті безпідставно. Крім цього, просить зобов'язати відповідача провести зміни до картки обліку платника податків.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримує, посилається на те, що камеральну перевірку податкової звітності позивача, а саме декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року, відповідачем проведено у серпні 2013 року, тобто за межами строку, який передбачений пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України. Зважаючи на це, податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу, які прийняті на підставі висновків цієї перевірки, також не можна вважати правомірними.

Представник відповідача позов не визнає, подав письмові заперечення, де зазначає, що під час камеральної перевірки встановлене порушення порядку заповнення платником податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року. З урахуванням подачі платником уточнюючого розрахунку по ПДВ за березень 2011 року, це призвело до необґрунтованого зарахування частини від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту в рахунок погашення податкового боргу, який станом на 01.09.2011 року був відсутній. В подальшому, податкове зобов'язання на суму 79 611, 40 набуло ознак податкового боргу, про що 03.09.2013 року відновлена інформація у картці особового рахунку платника.

На підставі висновків перевірки були прийняті податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу, які відповідач вважає правомірними. Стосовно строків проведення перевірки, представник відповідача посилається на пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України та вважає, що податковий орган діяв на підставі та в межах наданих йому повноважень. Просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що у позові слід відмовити.

Судом встановлено, що 20.08.2013 року головним державним ревізором - інспектором Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2011 року.

Відповідно до висновку перевірки, викладеного у акті №627/160/03788903 від 20.08.2013 року, підприємством завищене від'ємне значення різниці поточного звітного періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість . Тому сума податкового боргу станом на 19.09.2011 року залишається непогашеною та несплаченою на дату складання акту.

Перевіркою встановлено, що позивачем 19.09.2011 року подано податкову декларацію з ПДВ №9007722843 за серпень 2011 року, у рядку 20.1 якої зазначена сума 83 824 гривень. Задеклароване значення рядка 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» в сумі 83 824 грн. та значення рядка 20.1 «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість» в сумі 83 824 грн.

Аналізом особового рахунку платника встановлено, що станом на 01.09.2011 року у підприємства був відсутній податковий борг, а сума боргу в розмірі 79 611,40 грн. виникла станом на 19.09.2011 року у зв'язку із збільшенням суми ПДВ, що підлягає сплаті по уточнюючому розрахунку №21674 за березень 2011 року.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, податкове зобов'язання в розмірі 79 611,40 грн., визначене платником самостійно згідно з поданим ним уточнюючим розрахунком за березень 2011 року, яке безпідставно погашене за рахунок від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ №9007722843 за серпень 2011 року, та не сплачене протягом граничного терміну сплати, набуло ознак податкового боргу. В судовому засіданні представник позивача не заперечував суть порушення, допущеного під час складання податкової звітності.

04.09.2013 року була сформована та надіслана на адресу платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкова вимога форми "Ю" №17-15 на суму 79 611,40 грн. Також 04.09.2013 року прийняте рішення №4320/10/15-032 про опис майна платника у податкову заставу, яке разом з податковою вимогою надіслане позивачу. Зазначені рішення податкового органу вручені платнику 05.09.2013 року.

Отже, податковим органом під час проведення перевірки виявлене порушення, яке безпосередньо вплинуло на податкові зобов'язання платника податків - позивача та свідчить про те, що у позивача є грошове зобов'язання, що не сплачене у встановлені строки, тому має ознаки податкового боргу. Протилежне в судовому засіданні не встановлено, і представником позивача не доведено.

Стосовно питання правомірності проведення камеральної перевірки поза межами строку, встановленого пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, суд виходить з наступного.

Стаття 200 Податкового кодексу України передбачає порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. Відповідно до пункту 200.10 цієї статті протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Як встановлено судом, камеральна перевірка була проведена пізніше строку, передбаченого вимогами п. 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, тому у цьому випадку дійсно має місце бездіяльність відповідача, що полягає у не проведенні камеральної перевірки у 30-денний строк.

Разом з тим, серед позовних вимог відсутня вимога про визнання протиправною бездіяльності, однак є вимога про визнання протиправними дій Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення вказаної перевірки.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, вказана норма надає податковому органу право самостійно визначати грошові зобов'язання платника податків, що може бути зроблено, зокрема, за наслідками проведення перевірок.

Як встановлено судом, Податковий кодекс України не передбачає будь-які правові наслідки у випадку пропуску податковим органом 30- денного строку проведення камеральної перевірки, зокрема і таких, які унеможливлюють проведення такої перевірки у майбутньому або призводять до висновку про нікчемність її результатів.

Тому, оскільки камеральна перевірка була проведена в межах строку, передбаченого статтею 102 Податкового кодексу України, відповідач діяв в межах наданих йому повноважень.

Враховуючи те, що доводи позивача обґрунтовані лише посиланням на проведення камеральної перевірки поза межами строку, визначеного п. 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, а будь-які інші зауваження до перевірки, у тому числі щодо причин нарахування грошового зобов'язання, відсутні, суд не знаходить достатніх підстав визнавати дії відповідача протиправними. Також відсутні підстави для виходу суду за межі позовних вимог.

Разом з тим, суд звертає увагу податкового органу на необхідність подальшого належного контролю за дотриманням строків проведення камеральних перевірок податкової звітності.

Стосовно скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, суд вважає, що такі вимоги не можуть бути задоволені лише на тій підставі, що камеральна перевірка проведена пізніше, ніж визначено однією з норм Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що податковим органом дотриманий порядок виставлення та надсилання податкової вимоги, порядок прийняття рішення про опис майна у податкову заставу. Оскільки позивачем не наведені будь-які доводи на підтвердження протиправності вказаних рішень відповідача, такі вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Також не підлягає задоволенню вимога про зобов'язання внести зміни до картки обліку платника податків, оскільки попередньо встановлено, що у підприємства наявний непогашений податковий борг, що належним чином відображено у картці обліку.

Зважаючи на викладене, у позові слід відмовити.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 86, 158-163 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 25 вересня 2013 року 10.35

Суддя/підпис/І. С. Козачок"Згідно з оригіналом" Суддя І. С. Козачок