Постанова № 33787099, 23.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 вересня 2013 р. № 820/5664/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

при секретарі судового засідання Гайворонському В.С.,

за участю представників сторін:

позивача - Овчарової А.О.,

відповідача - Погосян В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Прокурора Московського району м. Харкова до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа: ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати дії Московського ВДВС ХМУЮ протиправними щодо порушення процедури реалізації майна, що виразились у не отриманні державним виконавцем відповідного дозволу органів опіки та піклування передбаченого чинним законодавством України, зобов'язати Московського ВДВС ХМУЮ належним чином розглянути подання прокуратури району та притягнути до дисциплінарної відповідальності за допущені порушення вимог чинного законодавства України винних осіб.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначив, що Відповідачем не було розглянуто належним чином подання прокурора району, не вжито заходів до припинення дій пов'язаних із реалізації майна, а саме: 1/2 частини двокімнатної квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_1 на праві власності, оскільки відповідачем були порушені права неповнолітньої ОСОБА_2., ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за вказаною адресою, тому що не отримано дозволу органу опіки та піклування для вчинення вказаних дій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача проти позову заперечував вказав, що згідно норм Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний після відкриття виконавчого провадження надіслати запити щодо встановлення майнового стану боржника, в тому числі і з'ясувати коло осіб зареєстрованих в належному боржникові житлі. Однак при цьому законодавством не встановлено обов'язку державного виконавця запитувати дану інформацію напередодні торгів. При цьому, відповідач посилався на наявність в матеріалах виконавчого провадження листа від 02.04.12 року, наданого КП "Жилкомсервіс", про відсутність зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1, після отримання якого і було здійснено дії щодо оцінки майна та його продажу.

Представник 3-ї особи підтримав заявлений позов Прокурора Московського району м. Харкова, та зазначив, що Відповідачем порушено п. 67 Порядку провадження органами опіки і піклування визначеної законом діяльності, пов'язаної із захистом майнових прав дитини дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної в місті ради за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня находження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформлюються рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 12.03.2013 року звертався із заявою до органів виконавчої служби та надавав довідку КП "Жилкомсервіс", в якій зазначено, що в даній квартирі проживає неповнолітня дитина ОСОБА_1., однак відповідачем ці відомості взяті до уваги не були.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку:

У зв'язку із пожежею, яка трапилась у відділі 28.11.2009 року виконавчий лист №1-22, виданий Апеляційним судом Харківської області про конфіскацію на користь держави всього майна, що належить ОСОБА_1, а також матеріали виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого документу було знищено.

20.12.2011 року державним виконавцем на адресу Апеляційного суду Харківської області направлено подання про видачу дублікату виконавчого листа № 1-22/02.

Рішенням від 06.02.2012 року Апеляційного суду Харківської області (т. 2 а.с. 14-16) Відповідачу видано дублікат виконавчого листа №1-22 (т. 2 а.с. 2) про конфіскацію на користь держави всього майна, що є власністю ОСОБА_1, вирок по справі від 05.11.2002 року.

27.02.2013 року державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Погосян В.В. було складено постанову про відкриття виконавчого провадження №31421404 по примусовому виконанню дублікату виконавчого листа №1-22-02 від 06.02.2012 року майна, що є власністю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (т.2 а.с. 50, 52).

Керуючись ст.ст. 5, 11, 90 Закону України "Про виконавче провадження" з метою виявлення рухомого та нерухомого майна боржника, отримання інформації щодо наявності поточних рахунків державним виконавцем направлено запити до управління держкомзему у м. Харкові, АДБ ГУМВС України у Харківській області, ВДАІ з обслуговування Московського району м. Харкова та АТІ ГУМВС України в Харківській області, ДПІ у Московському районі м. Харкова, КП "ХМБТІ" та до ХМІ держтехнагляду.

Відповідачем 27.02.2012 року також надіслано письмовий запит №10-30/68-12/21 до директора КП "Жилкомсервіс" про склад сім'ї, прізвища, ім'я по батькові, дату народження осіб, які зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 53).

Листом від 02.04.2012 року КП "Жилкомсервіс" повідомив запитувача інформації про те, що за адресою АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_3., 1923 року народження власник, зареєстрована з 11.05.1973 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_3, знята з реєстраційного обліку 15.02.2006 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, онук, зареєстрований з 06.10.1999 року (т. 2 а.с. 64).

Згідно телефонної довідки АДБ ГУМВС України у Харківській області боржник згідно форми №26 прибув з місця відбування покарання, та зареєстрований за адресою зазначеною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 про що 27.02.2012 року було складено відповідний акт державного виконавця (т. 2 а.с. 54).

У відповідності до відповіді "Міської інспекції держтехнагляду" за боржником ніяка техніка не зареєстрована (т. 2 а.с. 58).

Згідно відповіді ВДАІ з обслуговування Московського району м. Харкова та АТІ ГУМВС України в Харківській області за боржником транспортні засоби не зареєстровані.

Листом від 05.03.2013 року ДПІ у Московському районі м. Харкова повідомило Відповідача, що боржник на обліку в ДПІ як суб'єкт господарювання-фізична особа не знаходиться, розрахункові рахунки відсутні (т. 2 а.с. 63).

З відповіді АДБ ГУМВС України у Харківській області вбачається, що боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. (т. 2 а.с. 67).

Старший державний виконавець Погосян В.В. 08.08.2012 року звернулась з поданням до Московського районного суду м. Харкова про виділ частки квартири, що належить боржнику на праві власності (т. 2 а.с. 71).

Відповідно до ухвали Московського районного суду м. Харкова від 19.09.2012 року по справі 2027/13457/2012 за боржником визнано право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 77-78).

03.10.2012 року складено та підписано акт опису й арешту майна № 31421404, описано та накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника, що знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 копії яких були того ж дня отримані особисто боржником ОСОБА_1. (т. 2 а.с. 84-85).

Постановою від 10.10.2012 року державним виконавцем було призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (т. 2 а.с. 86).

Згідно звіту про оцінку майна початкова вартість майна, а саме 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 визначена для реалізації та становить 65 042,00 грн. (т. 2 а.с. 90-104).

15.11.2012 року Відповідачем на адресу сторін було надіслано повідомлення про оцінку арештованого майна, яке ОСОБА_1 отримав 21.11.2012 року (т. 2 а.с. 121).

Стягувач - ДПІ в Московському районі м. Харкова Харківської обласної Державної податкової інспекції вищезазначене повідомлення отримав 19.11.2012 року (т. 2 а.с. 121).

05.02.2013 року до Головного управління юстиції у Харківській області направлені пакети

документів щодо реалізації належного ОСОБА_1 майна, а саме: телевізору Раnasonic, музичного центру з двома колонками, телевізору (марка та модель відсутні), дві акустичні колонки Genius, бойлер Galmet, пральна машинка Indesit IWSC5105, газової плитки Greta, мікрохвильової піч LG, чайнику електричного Sinlo та 1/2 частини ізольованої двокімнатної квартири АДРЕСА_1, для здійснення заходів щодо передачі майна на реалізацію (т. 2 а.с. 128).

Згідно повідомлення Головного управління юстиції у Харківській області тендер на реалізацію вищезазначеного майна було виграно Харківською філією ПП "СП "Юстиції" (т. 2 а.с. 132-133).

20.02.2013 року до відділу надійшли договори від 14.02.2013 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого рухомого та нерухомого майна (т. 2 а.с. 134-143).

З повідомлення ПП "СП "Юстиції" торги з реалізації нерухомого майна, а саме: 1/2 частини ізольованої двокімнатної квартири АДРЕСА_1 були призначені на 13.03.2013 року (т. 2 а.с. 145).

Торги призначені на 13.03.2013 року проведені не були, оскільки були відсутні заявки покупців (т. 2 а.с. 148).

У зв'язку з тим, що протягом довго часу майно, яке передано на реалізацію продано не було, ПП "СП "Юстиції" уцінило майно, та на останніх торгах, які відбулись 21.06.2013 року було продано 1/2 частину ізольованої двокімнатної квартири АДРЕСА_1 за 32700,00 грн. (т. 2 а.с. 151, 154, 159, 192-193).

Відповідно до заповіту, складеного 29.04.2004 року ОСОБА_3. після своєї смерті все своє майно заповідала ОСОБА_1, 1979 року народження (т. 2 а.с. 161).

Як вбачається з свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 2 а.с. 160).

В січні 2011 року ОСОБА_1 був звільнений з місць позбавлення волі та звернувся до 11 державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом йому було відмовлено.

Відтак, третя особа звернулась до Московського райсуду м. Харкова з заявою про продовження строку для прийняття спадщини.

Рішенням Московського райсуду м. Харкова від 180.8.2011 року ОСОБА_1 було подовжено строк на 3 місяці (т. 2 а.с. 162).

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу правомірності дій державних виконавців щодо реалізації нерухомого майна третьої особи під час примусового виконання виконавчого листа №1-22/02.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження".

За змістом статті 1 цього Закону виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника визначено главою 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно частини 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частиною 4 статті 177 Сімейного кодексу України визначено, що дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

Відповідно до частини 10 названої статті Сімейного кодексу України порядок провадження органами опіки та піклування визначеної законом діяльності, пов'язаної із захистом майнових прав дитини, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2000 року № 866.

Згідно пункту 67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом майнових прав дитини, дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної в місті ради за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей.

Закон України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402-III визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.

Відповідно до статті 18 названого Закону держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Згідно підпункту 4.5.9. пункту 4.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено спосіб і порядок виконання , державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувану з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частинами 1,6 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27.09.91 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

З викладено витікає, що орган державної виконавчої служби зобов'язаний отримати попередній дозвіл органів опіки та піклування для реалізації нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні діти.

З матеріалів справи встановлено, що 17.06.2013 року Прокурор Московського району м. Харкова звернувся із поданням до Відповідача з проханням припинити дії пов'язані з реалізацією нерухомого майна, право на яке має малолітня ОСОБА_2 до отримання відповідного дозволу опіки та піклування (т. 1 а.с. 8-9).

08.07.2013 року Позивач дізнався, що у задоволенні подання йому відмовлено, та не припинено дії пов'язані з реалізацією майна, в якому проживає неповнолітня ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 10-12).

Судом встановлено, що заяву боржника із довідкою КП "Жилкомсервіс", ОСОБА_1. від 12.03.2013 року було отримано відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції 13.03.2013 року, тобто до реалізації конфіскованого майна.

З пояснень наданих Позивачем в судовому засіданні встановлено, що разом із заявою третя особа надавала Відповідачу довідку з КП "Жилкомсервіс" від 04.12.2012 року, в якій зазначалось, що 11.05.2012 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано неповнолітню доньку ОСОБА_1. ОСОБА_2., ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 6).

Таким чином, реєстрація малолітньої дитини ОСОБА_1. за вказаною адресою є неперервною з 11.05.2012 року.

Однак, Відповідачем вказані обставини не були враховані та в матеріалах виконавчого провадження дозвіл на реалізацію нерухомого майна, право користування яким має неповнолітня дитина, відсутній.

Додатково суд зазначає, що також не заперечувалось Відповідачем, Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції не звертався жодного разу до органів опіки та піклування з заявою про надання дозволу на реалізацію майна, в якому зареєстрована ОСОБА_2.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про неправомірність дій відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо примусової реалізації нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в рамках виконавчого провадження №31421404, а отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Поряд з цим, суд не знаходить обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання Московського ВДВС ХМУЮ належним чином розглянути подання прокуратури району та притягнути до дисциплінарної відповідальності за допущені порушення вимог чинного законодавства України винних осіб, оскільки подання прокурора району було Відповідачем розглянуто на нього була дана вичерпна відповідь.

Приймаючи до уваги викладене, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню, а саме в частині: визнання протиправними дій відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо примусової реалізації нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в рамках виконавчого провадження №31421404.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора Московського району м. Харкова до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа: ОСОБА_1 про визнання дій протиправними - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо порушення процедури реалізації майна, що належить ОСОБА_1, а саме: 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя М.О.Лук'яненко

Повний текст постанови виготовлено 30 вересня 2013 року.