Постанова № 33787029, 19.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 р. Справа № 804/10244/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяЛяшко О.Б. при секретаріСтавицькому О.В. за участю: представника позивача представників відповідача Коляди О.О. Овсянникової Л.О., Какалюк В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ВІВАТ» 29 липня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень №0000212260, №0000202260 від 06.03.2013р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Віват» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноті нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Ривал» за період з 01.07.2012 по 31.07.2012, які відображені в Акті від 12.02.2013 №697/22-6/23368027, є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а податкові повідомлення - рішення №0000212260, №0000202260 від 06.03.2013р.є незаконними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2013 було допущено заміну первинного відповідача Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на правонаступника Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав письмові пояснення на адміністративний позов від 02.08.2013, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду заперечення на адміністративний позов від 13.08.2013, в якому зазначив, що оскаржувані позивачем рішення винесені в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України, у задоволенні позову просили відмовити.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ВІВАТ» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ВІВАТ» (Код ЄДРПОУ 23368027) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноті нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Ривал» (Код за ЄДРПОУ 25009114) за період з 01.07.2012 по 31.07.2012.

За результатом даної перевірки податковим органом складено акт від 12.02.2013 №697/22-6/23368027 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВІВАТ» (Код ЄДРПОУ 23368027) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноті нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Ривал» (Код за ЄДРПОУ 25009114) за період з 01.07.2012 по 31.07.2012 (надалі-Акт).

У висновку Акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

1) п.п. 14.1.27, ст. 138,140.142.143 Податкового кодексу України від 02 грудня 2012 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), витрати за III квартал 2012 року позивачем завищено в сумі 3464750,0 грн., що отримані безоплатно від невстановленої особи без укладання будь-яких угод. Заниження податку на прибуток за III квартал 2012 року складає 727598,0 грн.

2) п.п.135.5.4. п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2012 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), доходи III квартал 2012 року позивачем підлягають збільшенню в сумі 4157700,0 грн. - вартість товарів (з ПДВ), що отримані безоплатно від невстановленої особи без укладання будь-яких угод. Заниження податку на прибуток за III квартал 2012 року складає 873117,0 грн.

3) ст.185, ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів від ПП «Ривал» (код ЄДРПОУ 25009114) на суму 692950,00 грн., що призвело до зниження податку на додану вартість на суму 692950,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з фактами, викладеними в Акті, надав заперечення на Акт, в якому вимагав від відповідача скасувати висновки Акту та визнати правильність віднесення до податкового кредиту податкової декларації за липень 2012 року.

Відповіддю на заперечення від 05.03.2013 №5656/10/22-6 відповідач залишив заперечення на Акт без задоволення.

ТОВ «ВІВАТ» 19 березня 2013 року отримало від відповідача податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі зазначеного акту:

- форми «Р» №0000212260 від 06.03.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 2401072,00 грн. (в т.ч. штрафна санкція у сумі 800357,00 грн.);

- форми «Р» №0000202260 від 28.09.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1039425,00 грн. (в т.ч. штрафна санкція у сумі 346475,00 грн.).

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з первинною скаргою до Державної податкової служби у Дніпропетровській області, але рішенням про результати розгляду скарги від 20.05.2013 №2150/10/10-25 у задоволенні скарги було відмовлено, а податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Листом Вих. №92 від 04 червня 2013 року позивач звернувся з повторною скаргою на податкові повідомлення-рішення №0000212260, №0000202260 від 06.03.2013 до Начальника ДПС України, однак Рішенням про результати розгляду скарги від 20.06.2013 №5394/6/99-99-10-01-15 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 06.03.2013 №0000212260 та №0000202260 та рішення ДПС у Дніпропетровській області, прийняте за результатом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Що стосується проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВІВАТ» (Код ЄДРПОУ 23368027) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноті нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Ривал» (Код за ЄДРПОУ 25009114) за період з 01.07.2012 по 31.07.2012 судом встановлено наступне.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що на лист №4/2/0/19-1322.6-21 від 03.01.13 «Про надання інформації та її документального підтвердження» ТОВ «ВІВАТ» надано відповідачеві податкові та видаткові накладні та пояснення щодо мети придбання зазначених товарів та подальший рух у господарській діяльності. Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включено до складу податкового кредиту за липень 2012 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за липень 2012 року.

Згідно листа позивача від 16.01.2013 №11 наданого до відповідача: реалізація товарів, які були придбані у ПП «Ривал» код ЄДРПОУ 25009114, здійснювалась у липні - вересні 2012 року у Торгівельних павільйонах «Корзинки» м. Дніпропетровська, м. Дніпродзержинська та м. Павлограда кінцевому споживачеві.

Таким чином, посилаючись на підпункт 78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України, відповідачем порушено чинне законодавство щодо підстав призначення перевірки, оскільки Позивач у відповідь на лист №4/2/0/19-1322.6-21 від 03.01.13 «Про надання інформації та її документального підтвердження» надав пояснення та їх документальне підтвердження у листі №11 від 16.01.2013 з додатками на 146 аркушах.

Згідно п.78.4, 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідності до п.79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ВІВАТ» (код ЄДРПОУ 23368027) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Ривал» (код за ЄДРПОУ 25009114) за період з 01.07.2012 по 31.07.2012, проведена на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 та ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) згідно наказу ДПІ від 18.01.2013 №63.

Наказ №63 від 18.01.2013 року був надісланий на адресу Позивача поштою та вручено 30.01.2013 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення, наявна в матеріалах справи, що відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як свідчать обставини справи, під час проведення перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «ВІВАТ», за результатом якої складено акт від 12.02.2013 №697/22-6/23368027 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВІВАТ» (Код ЄДРПОУ 23368027) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноті нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Ривал» (Код за ЄДРПОУ 25009114) за період з 01.07.2012 по 31.07.2012, було встановлено взаємовідносини із ПП «Ривал» за липень 2012 року.

Взаємовідносини між суб'єктами господарювання відбувалися на підставі договору постачання товару від 02.07.2012 №02/07-2.

Предмет договору Продавець ПП «Ривал» зобов'язується на умовах даного договору передати у власність покупця (ТОВ «ВІВАТ») товари, а покупець зобов'язується сплатити його повну вартість та прийняти товар.

ТОВ «ВІВАТ» до перевірки надано податкові та видаткові накладні.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включено до складу податкового кредиту за липень 2012 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за липень 2012 року.

Згідно листа позивача від 16.01.2013 №11, наданого до відповідача реалізація товарів, які були придбані у ПП «Ривал» код ЄДРПОУ 25009114, здійснювалась у липні - вересні 2012 року у Торгівельних павільйонах «Корзинки» м. Дніпропетровська, м. Дніпродзержинська та м. Павлограда кінцевому споживачу.

Під час судового розгляду справи позивачем надано первинну документацію підприємства, що підтверджує укладення та виконання даного договору, а саме: Договір від 02.07.2012 №02/07-2, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі.

Дослідження первинних документів, що опосередковують господарські відносини ТОВ «ВІВАТ» та оформлювались в рамках виконання умов вищезазначеного договору, в цілях їх відображення в бухгалтерському обліку показало, що вони складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відносно наданих до перевірки та відображених в акті перевірки первинних документів ДПІ жодних зауважень висловлено не було.

Отже, в акті перевірки відображено факт придбання товару, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами, здійснення розрахунків між сторонами, використання придбаного товару позивачем у власній господарській діяльності.

Таким чином, придбавши товар, для використання у власній господарській діяльності, та сплативши його вартість, у т.ч. ПДВ у вартості товару, позивач набув право на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту підприємства.

Акт перевірки не свідчить про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для визначення контролюючим органом податкових зобов'язань.

У висновку Акту на сторінці 28 зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Віват»:

- п.п. 14.1.27, ст. 138,140.142.143 Податкового кодексу України від 02 грудня 2012 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), витрати за III квартал 2012 року ТОВ «Віват» завищено в сумі 3464750,00 грн., що отримані безоплатно від невстановленої особи без укладання будьяких угод. Заниження податку на прибуток за III квартал 2012 року складає 727598,00 грн.

- п.п.135.5.4. п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2012 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), доходи III квартал 2012 року ТОВ «Віват» підлягають збільшенню в сумі 4157700,00 грн. - вартість товарів (з ПДВ), що отримані безоплатно від невстановленої особи без укладання будь-яких угод. Заниження податку на прибуток за III квартал 2012 року складає 873117,0 грн.

На сторінці 27 Акту зазначено, що доходи Позивача за III квартал 2012 року підлягають збільшенню в сумі 4157700,00 грн. - вартість товарів (з ПДВ), що отримані безоплатно від невстановленої особи без укладання будь - яких угод. Заниження податку на прибуток за III квартал 2012 року складає 873117,00 грн.

Судом встановлено, що підставою для висновків оскаржуваної перевірки був акт Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №2086/22- 517/25009114 від 30.11.2012 року «про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ривал» щодо підтвердження здійснення господарських відносин з контрагентами за грудень 2011 року, січень-травень, липень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку».

В даному акті зазначено, що зустрічною звіркою ПП «Ривал» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП «Ривал» по ланцюгу з контрагентам, які відображені у складі податкових зобов'язань та податкового кредиту ПП «Ривал» за грудень 2011 року, січень-травень, липень 2012 року.

Разом з тим, судом встановлено, що згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2013 №2а/0470/15185/12:

- визнано протиправними дії ДПІ у Красногвардійському районі М.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС щодо встановлення нікчемності правочинів ПП «РИВАЛ» висновками та іншими положеннями акта №2086/22-517/25009114 від 30.11.2012р. «про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ривал»щодо підтвердження здійснення господарських відносин з контрагентами за грудень 2011 року, січень-травень, липень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку».

- визнано протиправними дії ДПІ у Красногвардійському районі М.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС у вигляді проведення зустрічної звірки ПП «РИВАЛ» (код 25009114) з контрагентами та у вигляді складання акту №2086/22-517/25009114 від 30.11.2012р. «про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ривал»щодо підтвердження здійснення господарських відносин з контрагентами за грудень 2011 року, січень-травень, липень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку».

Крім того, в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2013р. №2а/0470/15185/12 зазначено: «Відповідачем не надано суду достовірних доказів, якими б спростовувався рух активів у процесі здійснення вказаних господарських операцій, відсутність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій та відсутність зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача.

Таким чином, позивачем були надані первинні документи, достатні для висновку про реальність вчинених правочинів з придбання товарів. В свою чергу відповідачем не надано жодних доказів про відсутність змін в активах ПП «Ривал» внаслідок укладання нереальних правочинів та здійснення вищевказаних оподатковуваних операцій.

Таким чином, висновки акту №2086/22-517/25009114 від 30.11.2012, що позивачем було порушено ч. 1 ст. 203, ч. Іст.207, ст. 215, ст. 216, ст.228, ст. 662, ст. 655 та 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, та положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України, є необґрунтованими та незаконними».

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що забрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, в зазначеній вище постанові Дніпропетровським окружним адміністративним судом вже було досліджено Договір поставки № 02/07-2 від 02.07.2012 р., укладений між ТОВ «ВІВАТ» та ПП «Ривал», та встановлено, що угода між зазначеними особами була реальною та дійсною.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «ВІВАТ» та ПП «Ривал» були зареєстровані платниками ПДВ.

Під час судового розгляду справи позивачем доведено наявість фізичних, технічних та технологічних можливостей ТОВ «ВІВАТ» для вчинення правочинів з ПП «Ривал», що становлять зміст господарської операції. Зазначені обставини підтверджуються первинною документацією ТОВ «ВІВАТ», яка була надана представником позивача та міститься в матеріалах справи.

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального отримання ТОВ «ВІВАТ» товарів, зазначених у видаткових та податкових накладних, і повністю спростовують висновок відповідача щодо нікчемності спірних правочинів. Натомість відповідач під час розгляду справи не навів суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковості, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Судом критично оцінюються посилання відповідача на акт Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №2086/22- 517/25009114 від 30.11.2012 року «про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ривал» щодо підтвердження здійснення господарських відносин з контрагентами за грудень 2011 року, січень-травень, липень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку», оскільки у відповідності до роз'яснень Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика європейського суду є самостійним джерелом права і підлягає застосуванню національними судами.

У п. 38 рішення, датованого 09.01.2007 (справа Інтерсплав проти України) Європейський суд з прав людини відзначив: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, які здійснюються конкретною компанією, вони можуть прийняти відповідні заходи з метою запобігання чи усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду, стосовно загальної практики по відшкодуванню ПДВ при відсутності будь-яких ознак, що вказували б на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що «суд визнає, що коли Держави-члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання з боку визначеної фізичної чи юридичної особи, вони можуть застосувати відповідні заходи з метою попередити, зупинити чи покарати за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що якщо національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної чи юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при ряді операцій по поставкам, чи яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж-таки карають одержувача оподаткованої ПДВ поставки, що повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, що знаходився поза контролю одержувача і відносно до якого не було засобів відстежування і забезпечення його зусиль, то влада виходить за розумні границі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами інтересів і вимогами захисту права власності.

Враховуючи своєчасне та повне використання компанією-заявником своїх зобов'язань по декларуванню ПДВ, неможливості з її боку забезпечити дотримання постачальником його зобов'язань по декларуванню ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства відносно системи оподаткування, про яку компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань по своєчасному декларуванню ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності».

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України та за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність вчинення спірних дій з проведення перевірки належним чином не довів.

Оскільки, приймаючи оскаржувані рішення, відповідач діяв не на підставі та з порушенням норм, що передбачені Податковим кодексом України, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4-12, 41, 94, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000212260 від 06 березня 2013 року, яке винесене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ» (код ЄДРПОУ 23368027), щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 2401082,00 грн. (два мільйони чотириста одна тисяча вісімдесят дві гривні 00 копійок), з яких: за основним платежем + 1600715,00 грн. (один мільйон шістсот тисяч сімсот п'ятнадцять гривень 00 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 800357,00 грн. (вісімсот тисяч триста п'ятдесят сім гривень 00 копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000202260 від 06 березня 2013 року, яке винесене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ» (код ЄДРПОУ 23368027), щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1039412,00 грн. (один мільйон тридцять дев'ять тисяч чотириста дванадцять гривень 00 копійок), з яких: за основним платежем + 692950,00 (шістсот дев'яносто дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят гривень 00 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 346475,00 (триста сорок шість тисяч чотириста сімдесят п'ять гривень 00 копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ» (код ЄДРПОУ 23368027) судовий збір у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 серпня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили 23.08.2013 р. СуддяО.Б. Ляшко О.Б. Ляшко