Рішення № 33784936, 26.09.2013, Авдіївський міський суд Донецької області

Провадження № 2/217/19/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року Авдіївський міський суд Донецької області в складі:

головуючого: судді Соболєвої І.П.,

секретаря судового засідання: Сильчевої Ю.С.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Авдіївка з застосуванням технічних засобів «Оберіг» цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до громадянина Швейцарії ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління юстиції у Донецькій області, про стягнення аліментів на дитину. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в неї народився син, ОСОБА_5, батьком якого є відповідач. Відповідач на даний час проживає на території Швейцарії. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Відповідно до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном 1956 року позивач зверталась через Головне управління юстиції у Донецькій області та Міністерство юстиції України до держави Швейцарія щодо стягнення з відповідача на території Швейцарії аліментів на утримання дитини. Проте, листом від 05.03.2012 Міністерством юстиції України було повернуто весь пакет документів, у зв'язку із тим, що швейцарська сторона повідомила про необхідність надання копії судового рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_3, постановленого судом України. Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі ? частини з усіх видів доходів щомісячно, починаючи з дня звернення до суду до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити у повному обсязі.

Судом відповідно до вимог частини 3 статті 415 Цивільного процесуального кодексу України та на підставі положень Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року, Гаазької Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах 1970 року, Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень надіслано судове доручення про вручення відповідачу пакету документів (позовної заяви з додатком, повідомлення про розгляд справи на 26 жовтня 2012 року на 10-00 годину з резервною датою слухання справи 28 грудня 2012 року о 10-00 годині).

На виконання судового доручення, судом отримано протокол засідання цивільного відділу судової дільниці Ольтен Гезген (Швейцарія) від 07 серпня 2012 року, за змістом якого допитаний ОСОБА_3 повідомив, що він заперечує проти задоволення позову про стягнення аліментів, оскільки він не вважає себе батьком дитини і бажає, щоб був проведений тест на батьківство. Крім того, відповідач пояснив, що він познайомився з позивачем у Швейцарії біля трьох років тому, після чого вона запросила його відвідати Україну. Він приїхав до м. Донецьк, а потім разом з позивачем вони відвідали м. Ялту. Через рік він знов приїхав до України, і у позивача вже була дитина. Позивач повідомила його, що це його син, і що дитину звати ОСОБА_5, проти чого він заперечував з підстав невідповідності часу. Потім позивач сказала йому, що, дійсно, він не є батьком дитини, але вона дуже бажає, що він ним був. Під час його другої поїздки до України позивач мала намір відвідати Швейцарію разом із сином, для чого їй була потрібна віза. З цієї причини відповідач звернувся до юриста у м. Донецьку, від якого отримав різні документи на російській мові, які підписав. Про визнання батьківства на той час мова не йшла. Також відповідач вказав, що він є штатним службовцем, працює в «Бини`с Паб АГ» в Ольтені. До березня 2012 року його дохід за вирахуванням всіх податків становив 4 600,00 швейцарських франків та додаткова 13-а зарплата. З березня 2012 року він знаходиться на лікарняному та отримує 88 % попереднього доходу, тобто 4 100,00 швейцарських франків. Повідомив, що він залишиться непрацездатним на тривалий час, перебуває на повному лікарняному (100%) на невизначений строк. Вказав, що не погоджується на судове засідання без його участі і бажає отримати повістку.

Судом відповідно до зазначених вище вимог законодавства було здійснено повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання на 26 вересня 2013 року на 14-30 годину з резервною датою судового засідання 26 листопада 2013 року о 14-30 годині. Відповідно до отриманого судом повідомлення від суду Ольтен-Гезген (Швейцарія), відповідачеві особисто було вручено повідомлення про дату, час та місце судового засідання, про що надано Свідоцтво про вручення від 11 липня 2013 року.

Відповідач у судове засідання, призначене на 26 вересня 2013 року, не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

21.08.2013 до суду надійшов лист адвоката ОСОБА_6 (м. Ольтен, Швейцарія), в якому він на підставі доручення клієнта (ОСОБА_3) повідомив про представництво інтересів відповідача. Від імені відповідача він зазначив, що ОСОБА_3 не є батьком дитини, про що була обізнана позивач.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача (представника відповідача) на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про народження (серія НОМЕР_1), виданого 18 травня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Авдіївського міського управління юстиції Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_5, про що в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний запис за № 87 від 30 квітня 2010 року. Батьками дитини зазначені: батько - ОСОБА_3, громадянин Швейцарії; мати - ОСОБА_1, громадянка України.

Дитина знаходиться на утриманні матері, позивача по даній справі, з нею мешкає.

На підставі частини 1 статті 2 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про міжнародне приватне право», право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону,

інших законів, міжнародних договорів України.

Статтею 66 цього Закону передбачено, що права та обов'язки батьків і дітей визначаються особистим законом дитини або правом, яке має тісний зв'язок із відповідними

відносинами і якщо воно є більш сприятливим для дитини.

Частиною 1 статті 67 вказаного Закону визначено, що зобов'язання щодо утримання, які виникають із сімейних відносин, крім випадків, передбачених статтею 66 цього Закону,

регулюються правом держави, у якій має місце проживання особа, яка має право на утримання.

Враховуючи, що відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про міжнародне приватне право», особистим законом фізичної особи вважається право держави,

громадянином якої вона є, а також те, що дитина - ОСОБА_5 є громадянином України та постійно проживає на території України, розгляд даної справи здійснюється за законодавством України.

Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України), батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що між сторонами немає домовленості відносно утримання дитини, зокрема, стосовно першочергових витрат на дитину.

Як пояснила позивач у судовому засіданні, вона на даний момент не працює та їй важко самотужки виховувати та утримувати дитину, просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він не є батьком дитини, оскільки відповідач не надав суду доказів на підтвердження цього факту у відповідності до вимог закону.

Відповідно до положень частини 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім

випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 цієї ж статті передбачено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які

беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження заперечення батьківства по відношенню до дитини, суд доходить висновку, що ним не виконаний обов'язок, встановлений статтею 60 ЦПК України щодо доведення вказаних ним обставин.

Натомість, позивачем у судове засідання надана заява ОСОБА_3 про визначення батьківства, яка посвідчена 18 травня 2010 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрована в реєстрі за № 1625, та складена в присутності перекладача ОСОБА_8, за змістом якої відповідач визнав себе батьком ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_1 підтвердила, що ОСОБА_3 є батьком дитини.

Вказана заява відповідає положенням статті 281 СК України та подана до відповідного органу реєстрації актів цивільного стану відповідно до положень статті 126 СК України, з огляду на що суд приймає вказану заяву як належний та допустимий доказ в даній справі.

Крім того, суд не приймає до уваги пояснення адвоката ОСОБА_6 (м. Ольтен, Швейцарія), оскільки суду не надано належним чином оформленого відповідно до вимог статті 42 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) документа на підтвердження повноважень представника відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи достатньо доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позивачем позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інше.

Відповідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Як вбачається з отриманих в порядку виконання судового доручення документів, відповідач за фахом є комерційним директором (власником) підприємства, відповідно до його пояснень до березня 2012 року його дохід за вирахуванням всіх податків становив 4 600,00 швейцарських франків та додаткова 13-а зарплата. З березня 2012 року він знаходиться на лікарняному та отримує 88 % попереднього доходу, тобто 4 100,00 швейцарських франків. Повідомив, що він залишиться непрацездатним на тривалий час, перебуває на повному лікарняному (100%) на невизначений строк.

Суд також враховує, що дитина проживає з матір'ю, яка на даний час не працює, оскільки здійснює догляд за дитиною. Як зазначила позивач, єдиним джерелом доходу, з якого здійснюється утримання дитини, є державна соціальна допомога по догляду за дитиною.

Таким чином, аналізуючи усі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини необхідно стягнути аліменти у розмірі ? частини усіх видів його доходів щомісячно, починаючи із дня подання позову до суду, тобто з 28 травня 2012 року, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3.

На підставі статті 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету міста Авдіївка судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок.

На підставі ст.ст.180, 182, 183 Сімейного Кодексу України, Гаазької конвенції про вручення судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, Гаазької Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах 1970 року, ст.ст. 10, 11, 57- 61, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_3, народження ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина Швейцарії на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_5, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини всіх видів його заробітку щомісяця, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягування аліментів необхідно проводити з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 28 травня 2012 року, до досягнення ОСОБА_5, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державного бюджету міста Авдіївки судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: