Рішення № 33784604, 27.09.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/6445/13-ц

н/п 2/640/2068/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2013 року Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого

судді Чередник В.Є.,

при секретарі Кривенко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка заявляє самостійні вимоги - Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області про зобов»язання знести об»єкт самочинного будівництва та за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області до ОСОБА_2 про зобов»язання знести об'єкт самочинного будівництва, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Харківська міська рада звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_2, загальною площею 139,9 кв.м.

В подальшому, до початку судового розгляду справи представником Харківської міської ради подано заяву про зміну предмету позову, яка прийнята судом, відповідно до якої позивач змінив предмет позову та просив суд: знести об'єкт самочинного будівництва - нежитлову будівлю літ. «Б-2», загальною площею 139,9 кв.м, по АДРЕСА_2 за рахунок ОСОБА_2

Представником третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області подано позов до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківська міська рада, про знесення об'єкту самочинного будівництва - нежитлової будівлі літ. «Б-2», загальною площею 139,9 кв.м, по АДРЕСА_2 за рахунок ОСОБА_2.

13.09.2013 р . представником Харківської міської ради надано до суду заяву про уточнення позовних вимог в порядку ст. 31 ЦПК України, в якій позовні вимоги збільшено, оскільки в позові третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, помилково вказано меншу площу нежитлової будівлі літ. «Б-2», а саме 139,9 кв.м, хоча площа самочинно збудованої будівлі літ. «Б-2» складає 320,3 кв.м.

13.09.2013р., представником Інспекції ДАБК у Харківській області надано до суду заяву про уточнення позовних вимог в порядку ст. 31 ЦПК України, в якій позовні вимоги збільшено, оскільки в позові третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, помилково вказано меншу площу нежитлової будівлі літ. «Б-2», а саме 139,9 кв.м, хоча площа самочинно збудованої будівлі літ. «Б-2» складає 320,3 кв.м.

В судовому засіданні представник позивача - Харківської міської ради Маринушкіна Л.В. свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, подала заяву про уточнення формулювання позовних вимог, та просила суд розглядати справу із такою редакцією прохальної частини позову: зобов'язати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Дзержинським ЦВМ Дзержинським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області) знести об'єкт самочинного будівництва - нежитлову будівлю літ. «Б-2», загальною площею 320,3 кв.м, по АДРЕСА_2, позовні вимоги Інспекції ДАБК у Харківській області- підтримала.

Представник третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області Кінзбурська В.О., свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, в судовому засіданні подала заяву про уточнення формулювання позовних вимог, та просила суд розглядати справу із такою редакцією прохальної частини позову: зобов'язати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Дзержинським ЦВМ Дзержинським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області) знести об'єкт самочинного будівництва - нежитлову будівлю літ. «Б-2», загальною площею 320,3 кв.м, по АДРЕСА_2, позовні вимоги ХМР- підтримала.

Відповідач та його представник проти позову ХМР та Інспекції ДАБК у Харківській області заперечували. При цьому, представник відповідача пояснив, що вважає позовні вимоги про знесення спірного об'єкту Б-2 необґрунтованими, оскільки це є крайніми заходами та можуть застосовуватися лише в разі, якщо приміщення неможливо привести в попередній стан, а в даному випадку можливо.

Нежитлове приміщення Б-1побудовано в 1917 р., в 2001 році була інвентаризація, по договору купівлі-продажу ОСОБА_2 придбав це нежитлове приміщення, тому володів їм законно, у нього є право користування земельною ділянкою, яка доречі, належить КЕВ, куди він звертався для вирішення питання про її придбання.

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом та за ним було визнано право власності на будівлю Б-2. Представник відповідача вважає, що ХМР не має відношення до земельної ділянки, тому відповідач і не звертався до ХМР з заявою про узаконення та введення в експлуатацію даної будівлі.

Суд, вислухавши думку сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування (п. 5 Постанови Пленуму ВСУ №6 від 30.03.2012р.).

При цьому, закон не пов'язує право органів місцевого самоврядування на звернення із позовом про знесення об'єкту самочинного будівництва із повноваженнями щодо розпорядження земельною ділянкою, на якій таке самочинне будівництво розташоване.

Так, відповідно до положень ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів міських ради в галузі будівництва належать: координація на відповідній території діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів, вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування.

Таким чином, законом визначено декілька суб'єктів, що мають право на звернення до суду із позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів, а саме органи державної влади; органи місцевого самоврядування; власник земельної ділянки; інші особи, права яких порушені.

Вимоги органу державної влади або органу місцевого самоврядування мотивовані публічним інтересом: порушенням містобудівних і інших норм, загрозою життю і здоров'ю громадян, спотворенням архітектурного ансамблю тощо.

За таких обставин, як Харківська міська рада, так і Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області є суб'єктами права на звернення до суду із позовом про знесення об'єкту самочинного будівництва на території м. Харкова.

В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 28.11.2002, укладеним із ТОВ «НПО-5», набув у власність нежитлові приміщення №№2, 3, 4, 5, загальною площею 68,3 кв.м, розташовані в одноповерховій нежитловій будівлі літ. «Б-1» по АДРЕСА_2

В подальшому, Відповідачем проведено реконструкцію та переобладнання належних йому нежитлових приміщень в нежитловій будівлі, після якої будівля літ. «Б-1» (після реконструкції літ. «Б-2») складається із: нежитлових приміщень підвалу І, ІІ, ІІІ, загальною площею 50,2 кв.м, нежитлових приміщень першого поверху №№1-9, загальною площею 133,1 кв.м, нежитлових приміщень 2-го поверху №№10-14, загальною площею 137,0 кв.м. Всього площа нежитлової будівлі літ. «Б-2» внаслідок реконструкції та переобладнання збільшилась до 320, 3 кв.м.

В березні 2007 року відповідач звернувся до Київського районного суду м. Харкова із позовом до Харківської міської ради про визнання права власності на самочинно реконструйовану та побудовану будівлю літ. «Б-2» по АДРЕСА_2.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23.03.2007 р. по справі №2-2137/07/14 позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі. За ОСОБА_2 визнано право власності на нерухоме майно - реконструйоване та переобладнане приміщення нежитлової будівлі літ. «Б-2» під магазин непродовольчих товарів з офісними приміщеннями, загальною площею 320,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 12.11.2009 р. частково задоволено апеляційну скаргу прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, рішення Київського районного суду м. Харкова від 23.03.2007р. - скасовано, справу повернуто до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.12.2010р. по справі № 2-1504/10/08 позовну заяву ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Харківської міської ради, Харківської міської ради, третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про визнання права власності на самочинно реконструйовану та переобладнану будівлю залишено без розгляду за заявою позивача, підтриманою в судовому засіданні представником позивача.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.01.2013 р. щодо наявності в реєстрі даних про право власності, інших речових прав, іпотеки, обтяжень на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, право власності на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. «Б-2», загальною площею 320,3 кв.м, за будь-якими фізичними та юридичними особами не зареєстровано.

Як вбачається із матеріалів справи, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області на підставі наказу начальника №183 від 23.01.2013 проведено позапланову перевірку об'єкту будівництва (нежитлової будівлі), розташованого за адресою: АДРЕСА_2, на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з 20.02.2013.

За результатами проведеної перевірки головним державним інспектором інспекційного відділу Північного регіону з контролю за будівництвом об'єктів та у сфері житлово-комунального господарства м. Харкова Метелицею Е.І., начальником відділу правового забезпечення Макарцем М.Ю. складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил №183 від 21.02.2013р. .

Вказаним актом зафіксовані порушення під час здійснення будівництва літ. «Б-2», загальною площею 320,3 кв.м, по АДРЕСА_2, вимог положень ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», ст.ст. 34, 36, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме здійснення будівництва об'єкту нерухомості без дозволу на проведення будівельних робіт, реєстрації декларації про початок будівельних робіт тощо.

Із матеріалів справи вбачається, що з метою встановлення можливості збереження здійсненого Відповідачем самочинного будівництва у відповідності із положеннями Порядку вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом, затвердженого рішенням Харківської міської ради №390/11 від 17.08.2011, Інспекцією ДАБК у Харківській області до Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради направлено запит щодо відповідності самочинно побудованої будівлі літ. «Б-2» умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

За інформацією Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради №5143/0/27-12 від 07.12.2012 містобудівні умови та обмеження на самочинно збудовані по вул. Пушкінській, 61 в м. Харкові об'єкти не можуть бути надані, що в свою чергу унеможливлює збереження об'єктів самочинного будівництва у відповідності до встановленого Порядку.

У зв'язку виявленими порушеннями законодавства у сфері містобудування та архітектури Інспекцією ДАБК у Харківській області 21.02.2013 прийнято рішення про заборону експлуатації об'єкту будівництва, а саме: нежитлової будівлі літ. «Б-2», що розташована за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 61, яке вручено відповідачу 21.02.2013р..

Крім того, з метою усунення виявлених порушень законодавства відповідачу внесено припис про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 21.02.2013, яким відповідача зобов'язано знести самочинно збудовану будівлю літ. «Б-2», розташовану за адресою: АДРЕСА_2, в строк до 01.03.2013.

Проте, відповідачем вимоги припису у встановлені строки виконані не були.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Інспекції ДАБК у Харківській області, в якому просив суд: визнати протиправними дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківський області щодо проведення позапланової перевірки нежитлової будівлі за літ. «Б-2» по АДРЕСА_2, за наслідками якої складений Акт № 183 від 21.02.2013 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил; визнати протиправним і скасувати припис від 21.02.2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо за літ. «Б-2» по АДРЕСА_2; визнати протиправним та скасувати рішення від 21.02.2012 року про заборону експлуатації об'єкта будівництва щодо будівлі за літ. «Б-2» по АДРЕСА_2.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 по справі №820/1671/13-а, залишеною ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2013 р. без змін, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.

Статтею 376 ЦК України встановлено застосування до забудовника санкцій у вигляді знесення об'єкта самочинного будівництва, які частини 4 і 7 зазначеної норми закону пов'язують з порушенням суспільних інтересів , прав власника (користувача ) земельної ділянки, на якій здійснено будівництво, або інших осіб.

Цією нормою закону передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, а також зобов'язана знести за власний рахунок самочинне будівництво у разі заперечення власника земельної ділянки проти визнання за цією особою права власності на нерухоме майно.

Крім того вказаною правовою нормою чітко визначено коло осіб, які наділені правом вимагати знесення особою, яка здійснила самочинне будівництво, об'єкту самочинного будівництва, а саме - власник (користувач) земельної ділянки, на якої здійснене самочинне будівництво, а також відповідний орган державної влади або місцевого самоврядування.

Так положення частини 1 статті 376 ЦК України дають підстави для висновку, що критеріями самочинного будівництва є: будівництво об'єкту нерухомого майна на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, здійснене без належного дозволу чи проекту, або з порушенням будівельних норм і правил.

Відповідно до норми частини 2 статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Наведена норма закону передбачає три окремі підстави для визнання будівництва самочинним та відповідні правові наслідки для особи, яка його здійснила.

Зокрема, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб (частина 4 статті 376 ЦК України).

Таким чином, аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що законодавство не визнає самочинне будівництво об'єктом правового захисту, крім передбаченого частиною 3 статті 376 ЦК України випадку, а тому правовими наслідками самочинного будівництва, в разі звернення до суду з позовом відповідного органу, є або знесення такого будівництва, право на звернення до суду з таким позовом закон надає відповідному органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

При цьому, під самочинним будівництвом слід розуміти як нове будівництво, так і реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт вже існуючих об'єктів нерухомості (стаття 9 Закону України від 20 травня 1999 року «Про архітектурну діяльність»).

Відповідно до наведеної норми, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта нерухомості здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Будівництво без належного дозволу має місце як при відсутності дозволу на будівництво, так і при відсутності дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», здійснення будівництва на земельних ділянках, не наданих відповідно до вимог закону, без отримання дозволів на будівництво та виконання будівельних робіт, без розроблення і затвердження проектної документації, є самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.

Отже, застосування до забудовника санкцій у вигляді знесення об'єкта самочинного будівництва закон пов'язує з порушенням ним встановленого порядку забудови території і використання земель.

Доказів надання компетентним органом у власність або користування земельної ділянки для будівництва літ. «Б-2» по АДРЕСА_2, отримання дозволу на проведення будівельних робіт, затвердження проекту будівництва, а також прийняття закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації відповідачем до матеріалів справи не надано.

При таких обставинах суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ч. 7 ст. 376 ЦК України, відповідно до якої житловий дім, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї цілі, або без належного дозволу чи належним чином затвердженого проекту. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана знести цю будову та відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням об'єкту в попередній стан.

Відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

З наявних в матеріалах справи графічних матеріалів поверхових планів будівель літ. «Б-1» та літ. «Б-2», які було складено до будівництва та після нього, вбачається, що будівля літ. «Б-1» була одноповерхова та складалася з нежитлових приміщень. Відповідно до договору купівлі-продажу від 28.11.2002 ОСОБА_2 придбав нежитлові приміщення №№ 2, 3, 4, 5, загальною площею 68,3 кв.м у будівлі літ. «Б-1».

Після проведення будівництва було створено нову будівлю літ. «Б-2», яка в свою чергу вже складається з побудованого підвалу, першого поверху, до якого входять 9 нежитлових приміщень, та другого поверху.

Зазначеними графічними матеріалами поверхових планів будівель літ. «Б-1» та літ. «Б-2» підтверджено, що у літ. «Б-1» приміщення 2 мало площу 17,7 кв.м, приміщення 3 - 15,6 кв.м, приміщення 4 - 14,8 кв.м, приміщення 5 - 20,2 кв.м. Але вже після будівництва об'єкта літ. «Б-2» приміщення 2 має площу 22,6 кв.м, приміщення 3 - 20,4 кв.м, приміщення 4 - 19,7 кв.м, приміщення 5 - 20,3 кв.м.

Отже, приміщення будівель літ. «Б-1» та літ. «Б-2» є зовсім різними, з іншими геометричними показниками та різною площею.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості про право власності на літ. «Б-2», загальною площею 320,3 кв.м, по АДРЕСА_2 взагалі відсутні.

З огляду на викладене, судом встановлено, що будівля літ. «Б-1» та будівля літ. «Б-2» є зовсім різними, складаються з різної кількості нежитлових приміщень та мають різну площу по поверхам. А тому стверджувати про можливу реконструкцію будівлі літ. «Б-2» шляхом приведення її до первісного вигляду на момент придбання неможливо, адже приміщення будівлі літ. «Б-1» як такі, вже не існують взагалі.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії інвентаризаційної справи на спірну нежитлову будівлю по АДРЕСА_2, плану поверхів громадського будинку та (а.с.16-21, 114-119), позивачем фактично було створено нову двоповерхову будівлю з підвалами літ. «Б-2» замість одноповерхової літ. «Б-1».

Зазначене, у свою чергу обумовлює неможливість перебудови даного об'єкта з метою усунення істотного відхилення від проекту, оскільки такий проект не розроблявся взагалі, а також унеможливлює усунення істотного порушення будівельних норм та прийняття зазначеного об'єкту в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зафіксованих актом перевірки № 183 від 21.02.2013р., є неможливим іншим способом, ніж знесення будівлі, зазначеним у приписі відповідача від 21.02.2013р. .

Згідно з положеннями ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, представником Інспекції ДАБК у Харківській області до матеріалів справи надано ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2013 по справі №820/1671/13-а за позовом ОСОБА_2 до Інспекції, якими встановлені аналогічні факти.

На підстави викладеного, суд вважає вказані факти доведеними, та такими, що не підлягають додатковому доказуванню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Харківської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю підлягають задоволенню.

На підставі наведеного,керуючись ст. ст.10, 11, 60, 88, 212, 215, 218 ЦПК України, ст.. 376 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Харківської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Дзержинським ЦВМ Дзержинським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області) знести об'єкт самочинного будівництва - нежитлову будівлю літ. «Б-2», загальною площею 320,3 кв.м, по АДРЕСА_2.

Стягнути із ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1) судовий збір на користь держави у сумі 114,70 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова апеляційної скарги.

Суддя -