Рішення № 33781912, 30.09.2013, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4191/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 вересня 2013 року Шевченківський районний суд м.Львова

у складі : головуючої - судді Білінської Г.Б.

при секретарі Галоян К.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТО ПРОСТО" про визнання право чину недійсним та стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом, у якому просить визнати недійсною з моменту укладення Угоду №378325 від 25.04.2012 р. з усіма додатками, укладену між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю „АВТО ПРОСТО" ,а також стягнути із відповідача грошові кошти в розмірі 21 151,54 грн.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 25 квітня 2012 р. Між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» в особі продавця-консультанта Шевченко Н.М. було укладено Угоду № 378325 Предметом зазначеної угоди було надання послуг з придбання автомобіля ЗАЗ Ланос, вартістю 80 960,00 грн. Цю угоду вважає недійсною з наступних підстав:

- вважає діяльність відповідача нечесною підприємницькою практикою, що вводить споживача в оману, оскільки під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткій ,незрозумілій або в двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Згідно ч.6 ст.19 Закону України „Про захист прав споживачів" правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними,

- відповідно до ст. 215 ЦК України підставою для недійсності право чину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами або однією із сторін вимоги про те, що зміст правочину не може суперечити ЦК України,а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Оскільки оспорювана угода є прикладом нечесної підприємницької практики, містить несправедливі умови, позивач вважає таку ,вчинену всупереч волевиявленню позивача.

-відповідно до п.4 ч.1 ст.34 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" діяльність відповідача , яка містить ознаки фінансової діяльності, визначеної ст.1 цього Закону , потребує ліцензування. Однак під час укладення оспорюваної Угоди відповідач відповідної ліцензії на таку діяльність не мав.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнила і просить визнати недійсною угоду лише з тої підстави, що на момент її укладення

ТОВ „АВТО ПРОСТО" здійснювало свою діяльність без відповідного дозволу \ ліцензії\

Представник відповідача у судове засідання не з"явився , подав письмові заперечення на позов та просить справу розглянути у його відсутності.

З'ясувавши обставини справи ,дослідивши зібрані по справі докази,суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

25.04. 2012 р. між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» в особі продавця-консультанта Шевченко Н.М. було укладено Угоду № 378325 . Ст..2 угоди встановлено, що відповідач є товариство, яке надає послуги ,предметом яких є придбання автомобілів учасниками через систему придбання у групах Авто Так.ц Предметом зазначеної угоди було надання послуг з придбання автомобіля ЗАЗ Ланос, вартістю 80 960,00 грн. За системою придбання автомобілів у групах „Авто Так" кожний із учасників, який належним чином виконує зобов'язання за Угодою, отримує автомобіль через механізм, передбачений в угоді,оскільки система функціонує таким чином, що кількість учасників групи,яким надається право на отримання автомобіля,відповідає кількості автомобілів,яку можна придбати за рахунок Чистого Фонду групи,створеного за рахунок щомісячних внесків учасників групи . Діяльність ТОВ „АВТО ПРОСТО" з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття „Фінансова послуга"

Відповідно до ч.5 ст. 1 Закону України „Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг „ під поняттям „Фінансова послуга" розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством,- і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Законом України від 02.06.2011 р. „Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг" , що введений в дію з 09.01.2012 р. , внесено зміни до ч.1 ст. 4 Закону України „Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" та доповнено п. 11-1 ,відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

На підставі цього Закону Національна комісія , що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг \ як уповноважений державний орган\ затвердила Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах \розпорядження від 9.10.2012 р. №1676 „про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах"\ Ліцензійні умови закріпляють визначення, сутність , правий статус учасників такого виджу фінансових правовідносин,як придбання товарів у групах.

Придбання товарів у групах є легітимною підприємницькою діяльністю за умови отримання відповідного дозволу та дотримання всіх встановлених вимог законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ТОВ „АВТО ПРОСТО" видано 19.01.2012 р., рішення про видачу Ліцензії Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг , ТОВ „АВТО ПРОСТО" прийнято 25.12.2012 р., строк дії Ліцензії з 15.01.2013 р. по 15.01.21018 р.

Оскаржувана угода між ТОВ „АВТО ПРОСТО" та ОСОБА_1 укладена 25.04.2012 р., тобто на момент, коли відповідач не мав відповідного дозволу на надання фінансових послуг.

Ст.227 ЦК України визначено, що право чин юридичної особи,вчинений нею без відповідного дозволу \ ліцензії\ може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 236 ЦК України передбачено, що угода, визнана судом недійсною, є такою з моменту її здійснення. Угода підлягає визнанню недійсною із застосуванням правових наслідків недійсності правочину.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60,62,213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 216, 230 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити,

Визнати недійсною з моменту укладення Угоду № 378325 від 25 квітня 2012 року з усіма додатками, укладену між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 21 151 \двадцять одна тисяча сто п'ятдесят одна\ грн.. 54 коп.

Судовий збір стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» на користь держави судовий збір в розмірі 211 грн. 51 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд протягом десяти днів.

Суддя: Г. Б. Білінська