Постанова № 33779767, 09.09.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2013 року 810/2973/13-а

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрсплав" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрсплав" (далі-позивач, товариство) до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі-відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень №0002862203 та №0002872203.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства. Оскільки відповідачем перевірку позивача призначено та проведено на підставі кримінально-процесуального законодавства, то податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймаються до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Позивач зазначає, що ним до перевірки надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій, укладених між позивачем та контрагентами. В обґрунтування своїх висновків відповідач покладається лише на матеріали кримінальної справи, рішення у якій не прийнято, та на підставі цього зробив висновки про фіктивність правочинів, укладених між позивачем та контрагентами. Просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити, а розгляд справи здійснювати без його участі.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. У призначений день і час до суду відповідач не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик в судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України від 15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Відповідно до статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 № 755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно зі статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав. Справа розглядалась судом без представника відповідача за наявними в ній матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрсплав" є юридичною особою, що зареєстрована 23.02.2005 виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області. Товариство перебуває на обліку платників податків в Броварській ОДПІ з 02.03.2005. Свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість товариство має з 14.03.2005.

На підставі постанови про призначення документальної перевірки по кримінальному провадженню №32013180000000005 від 31.01.2013, наказу Броварської ОДПІ Київської області ДПС № 459 від 22.04.2013 податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрсплав» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «ATM», ТОВ «Ферріт - Д», ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ТОВ «Матадор» за період з 01.01.2010 по 31.01.2013. За результатами перевірки складено акт від 17.05.2013 №425/22-5/33341353, згідно з яким зроблено висновок про порушення позивачем, зокрема: п.138.2, 138.4, 138.6, 138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, унаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 560662 грн., в т.ч.: за ІІ-ІV кв. 2011 р. в розмірі 58207 грн, за І кв. 2012 р. - в розмірі 96008 грн, за ІІ-ІІІ кв. 2012 р. - в розмірі 262862 грн, за ІІ-ІІІ кв. 2012 р. - в розмірі 52637 грн, за II-IV кв. 2012 р. - в розмірі 90948 грн; п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 529144 грн, в т.ч.: за листопад 2011 р. в сумі 50615 грн, за березень 2012 р. в сумі 91436 грн, за квітень 2012 р. в сумі 139199 грн, за травень 2012 р. в сумі 63585 грн, за червень 2012 р. в сумі 37564 грн, за липень 2012 р. в сумі 13908 грн, за серпень 2012 р. в сумі 9593 грн, за вересень 2012 р. в сумі 26630 грн, за жовтень 2012 р. в сумі 58112 грн, за листопад 2012 р. в сумі 28505 грн, за січень 2013 р. в сумі 9997 грн.

У ході перевірки встановлено, що ТОВ "Компанія «Укрсплав» не мало взаємовідносин з TOB «ВК Віконні системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТOB «Шовковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка» за період 01.01.2011 по 30.09.2012.

Броварською ОДПІ Київської області ДПС було направлено запит на адресу ТОВ «Компанія «Укрсплав», на який отримано відповідь про відмову в наданні копій документів, так як всі необхідні документи було пред'явлено інспектору під час виїзної перевірки. ТОВ «Компанія «Укрсплав» до перевірки не надано документів на підтвердження фактів транспортування товару від ПП «ATM», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Ангстрем континенталь» та ТОВ «Матадор». Таким чином не можливо встановити факт транспортування (передачі) товару.

Сертифікатів якості, відповідності продукції до перевірки ТОВ «Компанія «Укрсплав» також не надано. Інші документи, які підтверджують взаємовідносини між ТОВ «Компанія «Укрсплав» і ПП «ATM», TOB «Ферріт-Д», ТОВ «Ангстрем континенталь» та ТОВ «Матадор» до перевірки не надано.

До Броварської ОДПІ надійшла постанова про призначення позапланової перевірки ТОВ «Компанія «Укрсплав» від 31.01.2013 старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Борисенка В.М. по кримінальному провадженню №32013180000000005 від 15.01.2013 за ч.2 ст.205 КК України за фактом вчинення невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва з використанням ТОВ «Будівництво та комплектація» та за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Ферріт-Д», ПП «ATM», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТOB «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран» та ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шовковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка».

До Броварської ОДПІ надійшов також акт від 21.12.2012 №7198/22- 4/24606641 ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ДПС «Про результати невиїзної документальної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПП «АТМ» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Будівництво та реконструкція» за листопад 2011 р., з ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 р., з ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 р., з БПП «Сура» за вересень 2011 р., з ПВП «Форест» за червень 2011 р.». Перевіркою встановлено, що ТОВ «Будівництво та реконструкція», ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Пасіфік», БПП «Сура», ПВП «Форест» взагалі не придбавало товар у 2011-2012 роках, в свою чергу й не могло здійснювати реалізацію товару, робіт, послуг в адресу ПП «АТМ». У ході перевірки не встановлено факту поставок товарів по ланцюгу ТОВ «Будівництво та реконструкція», ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Пасіфік», БПП «Сура», ПВП «Форест» - ПП «АТМ».

На адресу ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ДПС від ДПІ у м. Полтаві надійшов акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівництво та комплектація» з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків за листопад 2011 р. з урахуванням уточнюючого розрахунку від 20.10.2012 за №1404/22-6/36274510 від 11.12.2012». Операції з поставки по ланцюгу ТОВ «Будівництво та комплектація», ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Пасіфік», БПП «Сура», ПВП «Форест» - ПП «ATM» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків, у зв'язку з не підтвердженням у ТОВ «Будівництво та комплектація» об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

До Броварської ОДПІ надійшов акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ДПС «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Феріт Д» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Будівництво та комплектації» за листопад 2011 р., ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 р., ТОВ «Олимп» за вересень 2011 р., ТОВ «ПАСІФІК» за вересень 2011 р., БПП «Сура» за вересень 2011 р.» від 21.12.12 за № 7210/224/36441206. У ході перевірки не встановлено факту поставок товарів по ланцюгу ТОВ «Будівництво та комплектація», ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Олимп», ТОВ «ПАСІФІК», БПП «Сура», ТОВ «Кафепродакшн», ПП «СВ Гермес», ТОВ «Хімагросервіс», ПВП «Форест», ТОВ «Феріт Д» у зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям у 2011- 2012 рр. у ТОВ «Феріт Д».

До Броварської ОДПІ надійшов акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ДПС «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ангстрем Континеталь» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 р., ТОВ «Форест» за червень 2011 р., ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 р., ППСВ «Гермес» за березень 2011 р., БПП «Сура» за вересень, листопад 2011 р., їх реальності та повноти відображення в обліку» від 21.12.2012 №7208/224/33906299. У ході перевірки встановлено, що ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Форест», ТОВ «Пасіфік», ПП СВ «Гермес», БПП «Сура» взагалі не придбавали товар у 2011-2012 роках, тому не могли здійснювати реалізацію товару, робіт, послуг в адресу ТОВ «Ангстрем Континеталь».

До Броварської ОДПІ надійшов акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ДПС «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Матадор» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з контрагентами ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 р., ТОВ «Олімп» за вересень 2011 р., ПП «СВ Гермес» за березень 2011 р., ПВП «Форест» за червень 2011 р., ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 р., ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 р., БПП «Сура» за вересень 2011 р., ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 р., їх реальності та повноти відображення в обліку» від 21.12.12 №7200/224/31820299. У ході перевірки встановлено, що ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Олімп», ПП «СВ Гермес», ПВП «Форест», ТОВ «Кафепродакшн», ТОВ «Пасіфік», БПП «Сура», ТОВ «Хімагросервіс» взагалі не придбавали товар у 2011-2012 роках, тому в свою чергу й не могли здійснювати реалізацію товару, робіт, послуг в адресу ТОВ «Матадор». Операції з поставки по ланцюгу ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Олімп», ПП «СВ Гермес», ПВП «Форест», ТОВ «Кафепродакшн», ТОВ «Пасіфік», БПП «Сура», ТОВ «Хімагросервіс» - ТОВ «Матадор» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

З урахуванням постанови від 31.01.2013 старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України та вищевказаних актів ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ДПС встановлено, що договір, укладений між ПП «ATM», TOB «Ферріт-Д», TOB «Ангстрем Континенталь», TOB «Матадор» та TOB «Компанія «Укрсплав» за періоди: листопад 2011 р., березень-листопад 2012 р., січень 2013 р. не створює юридичних наслідків, кріп тих, що пов'язані з його недійсністю. Враховуючи те, що ПП «ATM», TOB «Ферріт-Д», TOB «Ангстрем Континенталь», TOB «Матадор» не мають виробничих засобів, трудових ресурсів, а також відсутня інформація щодо характеру взаємовідносин між ними та ТОВ «Компанія «Укрсплав» відповідачем визнано, що відсутні належні докази підтвердження реальності проведення фінансово-господарських операцій.

Податковим органом визнано, що надані на перевірку податкові накладні не містять інформації про посадових або уповноважених осіб, які їх підписали, тому оформлені з порушеннями вимог законодавства і не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

У зв'язку з тим, що перевіркою не встановлено факту придбання товарів та не доведено їх використання у господарській діяльності платника податку, ТОВ «Компанія «Укрсплав» неправомірно віднесено до складу витрат та податкового кредиту суми по взаємовідносинах з ПП «ATM», TOB «Ферріт-Д», TOB «Ангстрем Континенталь», TOB «Матадор».

На підставі Акту перевірки від 17.05.2013 №425/22-5/33341353 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: від 28.05.2013 №0002872203, яким збільшено суму грошового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість у розмірі 793716 грн., у тому числі за основним платежем 529144 грн, за штрафними санкціями - 264572 грн, та №0002862203, яким збільшено суму грошового зобов'язання по сплаті податку на прибуток у розмірі 686275,75 грн, у тому числі за основним платежем - 560662 грн, за штрафними санкціями - 125613,75 грн.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що між позивачем та ПАТ «Київський завод «Граніт» 01.09.2011 укладено договір оренди №7/17-11, предметом якого є передача орендарю в користування приміщення під офісне приміщення та склад на території ПАТ «Київській завод «Граніт». На підтвердження отримання позивачем складського приміщення сторонами складено акт здачі-приймання приміщення.

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Ангстрем Континенталь» (продавець) 05.10.2012 укладено договір №051012 на отримання покупцем товару (металопродукція).

Факт надання товару оформлювався 7 податковими та 7 видатковими накладними, а також 7 товарно-транспортними накладними, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача.

Отриману продукцію від ТОВ «Ангстрем-Констинеталь» у подальшому реалізовано контрагентам, зокрема: ТОВ «Тара-Пак», ПАТ «Уманський завод «Мегометр», ТОВ «Босфор» та іншим, що підтверджується податковими та видатковими накладними, довіреностями на осіб стосовно отриманої продукції (т.1 а.с.101-248), укладеними договорами з контрагентами (т.2 а.с.17-38).

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Матадор» (продавець) 01.11.2011 укладено договір №718 на отримання покупцем товару (металопродукція).

Факт надання товару оформлювався 12 податковими та 12 видатковими накладними, а також 12 товарно-транспортними накладними, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача.

Отриману продукцію від ТОВ «Матадор» у подальшому реалізовано контрагентам, зокрема: ПАТ «Завод «Південкабель», ПАТ «Уманський завод «Мегометр», ПВКФ «Бджілка», ТОВ «Компанія «Алтекс» та іншим, що підтверджується оформленнями податковими та видатковими накладними, довіреностями на осіб стосовно отриманої продукції (т.2 а.с.61-249, т.3 а.с.1-14), укладеними договорами з контрагентами (т.3 а.с.18-39).

ТОВ «Компанія «Укрсплав» (покупець) з ПП «АТМ» (продавець) 09.04.2012 укладено договір №27 на отримання покупцем товару (металопродукція).

Факт надання товару оформлювався 14 податковими та 14 видатковими накладними, а також 14 товарно-транспортними накладними, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача.

Отриману продукцію від ПП «АТМ» в подальшому реалізовано контрагентам, зокрема: ТОВ «Луганський електромашинобудівний завод», ТОВ «Ватра-Техносвітло», ТОВ «Інбор-Оснастка», ТОВ «Руслан Комплект» та іншим, що підтверджується податковими та видатковими накладними, довіреностями на осіб стосовно отриманої продукції (т.3 а.с.69-249, т.4 а.с.1-162), укладеними договорами з контрагентами (т.4 а.с.165-184).

1 березня 2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Ферріт-Д» (продавець) укладено договір №01/03-14 на отримання товару (металопродукція).

Факт надання товару оформлювався 10 податковими та 10 видатковими накладними, а також 10 товарно-транспортними накладними, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача.

Отриману продукцію від ТОВ «Ферріт-Д» в подальшому реалізовано контрагентам, зокрема: ПАТ «Свеський насосний завод», ПАТ «Промзапал», ТОВ «Електровік-сталь», ТОВ «Волмет-2010» та іншим, що підтверджується податковими та видатковими накладними, довіреностями на осіб стосовно отриманої продукції (т.4 а.с.206-249, т.5 а.с.1-226), укладеними договорами з контрагентами (т.5 а.с.230-249, т.6 а.с.1-8).

На підтвердження видачі довіреностей ТОВ «Компанія «Укрсплав» на осіб, які здійснюють отримання продукції у вищевказаних контрагентів надано книгу обліку довіреностей на 2011, 2012, 2013 роки, записи в якій підтверджують факти видачі таких довіреностей (т.1 а.с.67-73).

З метою здійснення транспортування продукції замовникам позивачем укладено 05.01.2011 договір транспортного експедирування №050101 з ФОП ОСОБА_2 на перевезення вантажів автомобілями Богдан НОМЕР_1 та Богдан НОМЕР_2, а також позивачем надано копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (т.6 а.с.65-70).

Оплата по договорах здійснювалось позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагентів, що підтверджується виписками з особового рахунку товариства (т.4 а.с.185-186, т.6 а.с.9-11).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України та іншим законодавством.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 1.2, п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88 (далі - Положення №88) визначено, що господарські операції відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог даного Положення.

Підпунктом 2.1, п. 2 Положення №88 встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення (пункт 2.5 вказаного Положення).

Відповідно до пп. 2.16, п. 2 Положення №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Суд бере до уваги, що первинні документи позивача містять всі обов'язкові реквізити, як того вимагає законодавство, та надають змогу встановити суть господарської операції.

Як вже зазначалось судом, рішення про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість прийнято податковим органом у зв'язку з господарськими операціями з ПП «ATM», TOB «Ферріт-Д», ТОВ «Ангстрем континенталь» та ТОВ «Матадор», які податковий орган вважає нікчемними. При цьому, висновок податкового органу про нікчемність договорів ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарської операції, відсутністю наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків.

Таким чином, вирішення цієї справи залежить від доведеності суду факту постачання товару за господарською операцією, за результатами здійснення яких податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, факт поставки товарів між позивачем та вказаними контрагентами - ПП «ATM», TOB «Ферріт-Д», ТОВ «Ангстрем континенталь» та ТОВ «Матадор» та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право позивача на віднесення понесених витрат до складу податкового кредиту та валових витрат підтверджується представленими суду первинними фінансово-господарськими документами та наявністю очевидного зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Як встановлено судом, на момент вчинення та виконання господарських договорів ПП «ATM», TOB «Ферріт-Д», ТОВ «Ангстрем континенталь» та ТОВ «Матадор» є належним чином зареєстрованими юридичними особами, які мають право вчиняти правочини, на дату здійснення господарських операцій з позивачем були зареєстрованими платником податку на додану вартість і мали право виписувати податкові накладні.

При цьому суд враховує вимоги статті 18 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідачем не надано суду доказів, що підтверджують наявність в Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення реєстрації юридичної особи ПП «ATM», TOB «Ферріт-Д», ТОВ «Ангстрем континенталь» та ТОВ «Матадор» на час вчинення цих правочинів.

Суд зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Оскільки ст. 228 ЦК України передбачено, що для правочину, який порушує публічний порядок, передбачено наявність умислу сторін на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави, то такий умисел повинен встановлюватися під час розслідування кримінальної справи і розгляду її судом або у момент винесення постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасників такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав законної сили, чи постанова суду (компетентних органів) про притягнення названих осіб до адміністративної відповідальності. Відомостей про наявність таких судових рішень відповідачем не надано.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом правочини не віднесено законом до нікчемних та відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Позивачем на підставі первинних документів по господарських відносинах з ПП «ATM», TOB «Ферріт-Д», ТОВ «Ангстрем континенталь» та ТОВ «Матадор» було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до пп.14.1.156, 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3, ст.198 ПК України, визначено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункти 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

В Акті перевірки відповідачем наведено перелік податкових накладних, які були виписані ПП «ATM», TOB «Ферріт-Д», ТОВ «Ангстрем континенталь» та ТОВ «Матадор» для позивача. Таким чином, при отриманні податкових накладних від ПМП ПП «ATM», TOB «Ферріт-Д», ТОВ «Ангстрем континенталь» та ТОВ «Матадор», які засвідчують отримання товарів (робіт, послуг), у позивача виникло право на податковий кредит з ПДВ у відповідному періоді.

Суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних ці контрагенти позивача не були зареєстровані як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому не мали права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні, які надавались для проведення перевірки, є документами, що засвідчують факт придбання платником податків товару, з дати отримання яких, згідно із приписами статті 201 ПК України, у платника виникає право на податковий кредит та які, підтверджують право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість.

Згідно з п.138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судом з'ясовувалися, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Суд бере до уваги, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, дослідженими у справі доказами підтверджено рух активів позивача у процесі здійснення господарських операцій, установлено наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, підтверджено зв'язок між фактом придбання товарів і господарською діяльністю платника податку.

Суд враховує, що підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків. Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Як вже зазначалось, до складу валових витрат позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), підтверджені податковими накладними. Твердження податкового органу про відсутність факту поставки товарів на користь позивача у судовому засіданні було спростовано.

Отже, податковим органом не доведено, що зазначені господарські операції є фіктивними чи безтоварними, не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція відповідача про нікчемність угоди ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтверджено належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

Під час судового розгляду справи суду було надано всі первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та виконання договорів, укладених між позивачем та ПП «ATM», TOB «Ферріт-Д», ТОВ «Ангстрем континенталь» та ТОВ «Матадор», а отже твердження відповідача про порушення позивачем вимог п.138.2, 138.4, 138.6, 138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.2 ст.200 ПК України є безпідставними.

Що стосується посилань позивача про вихід відповідача за межі наданих повноважень та безпідставність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень через порушення вимог пункту 86.9 статті 86 ПК України, то суд їх відкидає з наступних підстав.

Так, позивач наводить приписи вказаної норми без урахування внесених до її тексту змін. Фактично, на час винесення слідчим 31.01.2013 постанови про призначення податкової перевірки чинною редакцією пункту 86.9 статті 86 ПК України передбачалося, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Оскільки, як вбачається з указаної постанови слідчого, зазначене кримінальне провадження розслідувалося не стосовно посадової особи позивача, а його предметом були не податки чи збори, то посилання позивача на порушення відповідачем вимог пункту 86.9 статті 86 ПК України є безпідставним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідачем не доведено суду належними та достатніми доказами фактів неправильного формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ПП «ATM», TOB «Ферріт-Д», ТОВ «Ангстрем континенталь» та ТОВ «Матадор» за період 2011-2013 рр. та неправомірне віднесення коштів, сплачених за придбання товару (робіт та послуг), до валових витрат та податкового кредиту, не спростовано твердження позивача з цих обставин справи, а відтак, не доведено правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд вважає, що відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002862203 та №0002872203 від 28.05.2013, видані Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією в Київській області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрсплав" судовий збір у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 09 вересня 2013 р.