Ухвала суду № 33779723, 25.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2;; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

25 вересня 2013 року № 2а-4238/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Коморного О.І.

секретар Ячмінська Я.О

від

позивача ОСОБА_1

відповідача Сіщук В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_3 про виправлення помилки у виконавчому листі №2а-4238/12/1370 виданому 20 липня 2012 року у справі № 2а-4238/12/1370 за позовом ОСОБА_3 до підрозділу примусового виконання рішення відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій неправомірними та про поновлення строку для подання виконавчого документа до виконання

встановив:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2012 року задоволено частково позов ОСОБА_3 до підрозділу примусового виконання рішення відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій неправомірними та 20 липня 2012 року видано виконавчий лист №2а-4238/12/1370.

Позивач, ОСОБА_3, звернувся із заявою про виправлення помилки у виконавчому листі №2а-4238/12/1370 виданому 20 липня 2012 року у справі № 2а-4238/12/1370 за позовом ОСОБА_3 до підрозділу примусового виконання рішення відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій неправомірними шляхом зазначення у графі "боржник" ідентифікаційного коду 34942940 Головного управління юстиції у Львівській області, структурним підрозділом якого є боржник, підрозділ примусового виконання рішення відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та продовженням терміну виконання рішення суду по справі №2а-4238/12/1370, строк подачі виконавчого листа №2а-4238/2012 року.

Заява мотивована тим, що через відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного коду позивачеві постановою від 31.07.2013 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження

Представник заявника (позивача) у судовому засіданні заяву підтримав, просить її задовольнити, крім того повідомив суд, що постанова від 31.07.2013 року, якою позивачеві відмовлено у відкритті виконавчого провадження оскаржена до Львівського окружного адміністративного суду, який визнав таку протиправною та скасував.

Представник відповідача проти заяви заперечив повністю, зазначив, що ідентифікаційний код 34942940 належить Головному управлінню юстиції у Львівській області, а не відповідачеві, просить у задоволенні заяви відмовити.

При вирішенні заяви суд виходить із завдань адміністративного судочинства закріплених у ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. При цьому у відповідності до ч.2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Цю норму слід розуміти в системному зв'язку із частиною 1 тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.

Згідно ч.2 ст. 259 КАС України, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Виконавчий лист згідно ч.1 ст. 259 КАС України має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1. ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» N 606-XIV від 21 квітня 1999 року у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон N 606-XIV), державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно п.3 ч.1 ст. 18 Закону N 606-XIV, у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

Відповідно до п.9 ч.1 ст.3 КАС України відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно ч.1 ст. 48 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам) (ч.3 ст. 48 КАС України).

У вищенаведених нормах відсутня вказівка на те, що відповідач, суб'єкт владних повноважень, має обов'язково мати статус юридичної особи, а відповідно мати ідентифікаційний код в ЄДРПОУ.

Відповідно до ч.3 ст.181 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Таким чином, відповідач, як орган державної виконавчої служби, є самостійним відповідачем у адміністративній справі, а не Головне управління юстиції у Львівській області.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що вимога п.3 ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" про зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), не поширюється на відповідачів - суб'єктів владних повноважень, які не завжди можуть мати статус юридичної особи, проте згідно закону є відповідачами у справі та боржниками у розумінні Закону України "Про виконавче провадження".

Відтак належним способом захисту права позивача на виконання судового рішення є оскарження постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-4238/12/1370, чим позивач і скористався.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та вищенаведених норм чинного законодавства суд дійшов висновку про відсутність підстав для виправлення помилки у виконавчому листі, оскільки така не допущена при його видачі та, відповідно, відсутності підстав для визнання судом поважними причин для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 165, 167, 259, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про виправлення помилки у виконавчому листі №2а-4238/12/1370 виданого 20 липня 2012 року по справі № 2а-4238/12/1370 за позовом ОСОБА_3 до підрозділу примусового виконання рішення відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій неправомірними та про поновлення строку для подання виконавчого документа до виконання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.09.2013 р. о 10:00 год.

Суддя Коморний О.І.