Рішення № 3377930, 03.04.2009, Василівський районний суд Запорізької області

№ 2-706/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2009 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого – судді Кочевої І.В., при секретарі Вороніній О.В., за участю представника позивача ОСОБА_1 , що діє за довіреністю, представника відповідача – ОСОБА_2 – що діє за угодою, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв’язок” у особі Запорізької філії ЗАТ „УМЗ” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв’язку,

В С Т А Н О В И В :

В позові вказано, що 08 грудня 2004 року Спільне підприємство «Український мобільний зв`язок», правонаступником якого э позивач, уклало з відповідачем у справі договори: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на надання послуг мобільного телефонного зв’язку, та додаткові угоди до них. Для використання телефонів були надані телефонні номери та особовий рахунок НОМЕР_3 , по якому проводилися розрахунки за надані послуги. Відповідно до п.3.1 вказаних договорів розрахунковий період становить один календарний місяць. У випадку неотримання рахунків до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до п.2.4.5 Договорів та п.7.9 Правил користування мережами мобільного зв’язку УМЗ абонент зобов’язаний зателефонувати до УМЗ для одержання інформації щодо подальших розрахунків. Крім того, відповідач був зобов’язаний оплачувати позивачу збір на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 7,5% від вартості послуг мобільного зв’язку одночасно з оплатою рахунків за послуги зв’язку. Відповідно до п.1.1 Додаткових угод до вказаних договорів від 08.12.2004 року, відповідач уклав кожну Додаткову угоду на 548 днів – до 09.06.2006 року і у випадку тимчасового обмеження надання послуг з ініціативи УМЗ на підставах, обумовлених Договорами, або за заявою абонента в період строку, встановленого цим пунктом, період дії кожної Додаткової угоди продовжується на весь строк, протягом якого надання послуг призупинено. Також, відповідно до п.1.2 Додаткових угод, якщо абонент відмовляється від договору та\або додаткової угоди до закінчення строку, встановленого п.1.1 кожної додаткової угоди, або коли дія договору достроково припиняється на підставі п.5.2 Договорів у зв’язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв’язку, абонент відповідно до ст.546 УК України зобов’язаний сплатити договірну санкцію в розмірі 3,65 грн. за кожен день, що лишився до закінчення терміну дії кожної додаткової угоди. Виставлені відповідачу рахунки за період з 01.03.2005 року по 30.05.2005 року не оплачені відповідачем по теперішній час. Сума боргу за надані послуги зв’язку склала 172 грн. 88 коп., сума несплачених зборів до Пенсійного Фонду України – 48 грн.54 коп. У зв’язку з виникненням заборгованості надання послуг зв’язку на підставі п.2.4.2 Договорів виставлялися рахунки тільки за збереження телефонних номерів в мережі до 29 травня 2005 року, тобто до розірвання кожного договору. У зв’язку з несплатою рахунків 29 травня 2005 року договори з відповідачем були розірвані та 30.05.2005року йому були виставлені рахунки на оплату договірних санкцій, кожна з яких відповідно до п.1.1 та п.1.2 Додаткових угод складала 1741 грн. 05 коп. Оскільки надання послуг зв’язку було призупинено протягом 101 дня, період дії кожної додаткової угоди пролонгований на 101 день, що підтверджено довідкою про підключення, призупинення надання послуг і розірвання договору з абонентом. Термін дії кожної Додаткової угоди пролонгований до 18.09.2006 року, а кожна договірна санкція розрахована з наступного: 3.65 грн. х 477 днів (строк, що залишився до закінчення терміну дії кожної додаткової угоди – з 29 травня до 18 вересня 2006 року). Посилаючись на ст.36 Закону України «Про телекомунікації» у випадку затримки оплати за надані телекомунікаційні послуги відповідач зобов’язаний оплатити пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується пеня від суми заборгованості. З 10.06.2006 року діє облікова ставка НБУ в розмірі 8,5 %. За невиконання грошових зобов’язань за 365 днів) від суми заборгованості 172 грн. 88 коп. пеня склала 14 грн. 70 коп. Загальна сума заявлених вимог становить 3718 грн. 22 коп. Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати: 50 грн. держмита та 30 грн. ІТЗ, а також суму боргу – 3718 грн. 22 коп.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просить задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував, суду пояснив, що він дійсно підписував надані представником позивача у судовому засідання оригінали зазначених у позові договорів та додаткових угод (завірені належним чином копії яких є у матеріалах справи), але він вважав на час їх підписання, що підписує документи про прийняття його на роботу. 08 грудня 2004 року незнайомий чоловік надав йому підписати документи, сказав, що надасть роботу, але фактично запрошення на роботу він так і не отримав. У 2005 році йому почали приходити рахунки на оплату послуг мобільного зв’язку. Послуг від позивача він не отримував. Вважає, що був введений в оману, звертався до міліції та прокуратури з приводу того, що він був ошуканий, але ніяких доказів на підтвердження своїх заперечень суду не надав. До суду з приводу визнання договорів, підписаних ним недійсними – недійсними не звертався.

Представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що відповідач був введений в оману, він не знав що підписував, вважає, що підстав для задоволення позову не має.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, надані позивачем докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.58 ч.1 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Ст.14 ч.1, ч.2, ч.3 ЦК України передбачає, що цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї. Виконання цивільних обов’язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.526, ст.901 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Ст.903 ЦК України передбачає, зобов’язання замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Ст.907 передбачає, що договір про надання послуги може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються за домовленістю сторін або законом.

Як було встановлено у судовому засіданні 08 грудня 2004 року між відповідачем та спільним підприємством «Український мобільний зв'язок» було укладено два договори: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 про надання послуг мобільного телефонного зв’язку, та додаткові угоди до них. Завірені належним чином копії яких є в матеріалах справи. Відповідачем при огляді у судовому засідання оригіналів вказаних договорів та додаткових угод до них було визнано, що вказані документи підписані саме ним. Відповідно до статуту закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» (ЗАТ «УМЗ»), реєстрацію якого проведено 18.10.2004 року державним реєстратором Печерської районної ради м.Києва, вказане товариство є правонаступником СП «Український мобільний зв'язок».

Жодних доказів на підтвердження заперечень проти позову відповідач та його представник суду не надали, крім того, відповідач зазначив, що він не може надати суду такі докази. Від відповідача та його представника клопотань про витребування доказів, чи доводів про неможливість отримання їх відповідачем та його представником - суду не заявлялося.

Відповідно до зазначених договорів відповідач виступав як абонент мобільного зв’язку, йому для використання телефонів були надані телефонні номери та особовий рахунок НОМЕР_3 . Відповідно до п.3.1 вказаних договорів розрахунковий період становить один календарний місяць. У випадку неотримання рахунків до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до п.2.4.5 Договорів та п.7.9 Правил користування мережами мобільного зв’язку УМЗ абонент зобов’язаний зателефонувати до УМЗ для одержання інформації щодо подальших розрахунків. Крім того, відповідач зобов’язався оплачувати позивачу збір на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 7,5% від вартості послуг мобільного зв’язку одночасно з оплатою рахунків за послуги зв’язку. Відповідно до п.1.1 Додаткових угод до вказаних договорів від 08.12.2004 року, відповідач уклав кожну Додаткову угоду на 548 днів – до 09.06.2006 року і у випадку тимчасового обмеження надання послуг з ініціативи УМЗ на підставах, обумовлених Договорами, або за заявою абонента в період строку, встановленого цим пунктом, період дії кожної Додаткової угоди продовжується на весь строк, протягом якого надання послуг призупинено. Також, п.1.2 Додаткових угод передбачено - якщо абонент відмовляється від договору та\або додаткової угоди до закінчення строку, встановленого п.1.1 кожної додаткової угоди, або коли дія договору достроково припиняється на підставі п.5.2 Договорів у зв’язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв’язку, абонент відповідно до ст.546 УК України зобов’язаний сплатити договірну санкцію в розмірі 3,65 грн. за кожен день, що лишився до закінчення терміну дії кожної додаткової угоди.

Виставлені відповідачу рахунки за період з 01.03.2005 року по 30.05.2005 року не оплачені відповідачем по теперішній час, що не оспорювалося відповідачем. Сума боргу за надані послуги зв’язку склала 172 грн. 88 коп., сума несплачених зборів до Пенсійного Фонду України – 48 грн.54 коп.

У зв’язку з несплатою рахунків 29 травня 2005 року договори з відповідачем були розірвані та 30.05.2005року йому були виставлені рахунки на оплату договірних санкцій, кожна з яких відповідно до п.1.1 та п.1.2 Додаткових угод складала 1741 грн. 05 коп. Оскільки надання послуг зв’язку було призупинено протягом 101 дня, період дії кожної додаткової угоди пролонгований на 101 день, що підтверджено довідкою про підключення, призупинення надання послуг і розірвання договору з абонентом. Термін дії кожної Додаткової угоди пролонгований до 18.09.2006 року, кожна договірна санкція розрахована позивачем з наступного: 3.65 грн. х 477 днів (строк, що залишився до закінчення терміну дії кожної додаткової угоди – з 29 травня до 18 вересня 2006 року).

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про телекомунікації» у випадку затримки плати за надані телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Ч.3 цієї ж статті передбачає, що сплата споживачем пені, не звільняє споживача від обов’язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

Таким чином, відповідач зобов’язаний оплатити пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується пеня від суми заборгованості. З 10.06.2006 року діє облікова ставка НБУ в розмірі 8,5 % за невиконання грошових зобов’язань (за 365 днів) від суми заборгованості 172 грн. 88 коп. пеня складає 14 грн. 70 коп.

Невиконання відповідачем договорів, у частині сплати наданих послуг підтверджено: копіями договорів, додатковими угодами, довідкою про підключення та призупинення надання послуг і розірвання договору.

Загальна сума заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача - становить 3718 грн. 22 коп., її сума підтверджена розрахунками позивача, розмір її відповідачем та його представником не оспорювався. Вказану суму суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати у розмірі - 50 грн. держмита та 30 грн. ІТЗ, сплачених позивачем – суд покладає на рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14, 526, 530, 546, 901-905 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 14, 82, 88, 208, 209, 214 -215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв’язок” заборгованість у сумі 3718 грн. 22 коп., та судові витрати по сплаті держмита – 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 30 грн., а всього 3799 грн. 22 коп. на розрахунковий рахунок № 26008526 в «Райффайзен банк Аваль» у м.Київ, МФО 300335, ОКПО 14333937.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. Уразі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Кочева І.В.