Рішення № 33778691, 23.09.2013, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"23" вересня 2013 р.

642/1196/13-ц

2/642/562/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бородіної О.В.

при секретарі Алімурадовій Т.Я.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» про стягнення пайового внеску, пені та моральних збитків, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» про стягнення пайового внеску, пені та моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами 10 січня 2006 року був укладений договір пайової участі у будівництві №45/57 житлового багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до умов договору позивач зобов»язаний був внести і внес на розрахунковий рахунок ТОВ «Харківжитло» пайовий внесок в розмірі 438264 грн., що на день укладання договору складало 86 785 у.о.; відповідач, в свою чергу, зобов»язався завершити будівництво об»єкту у 2-му кварталі 2009 року. По завершенню будівництва позивачу повинна була виділитися в натурі, із створеної учасниками спільної часткової власності, трикімнатна квартира будівельний номер 45/57 у будинку за адресою АДРЕСА_1, на четвертому поверсі, загальною проектною площею 102,10 кв.м.

На момент подання позовної заяви відповідач зобов»язання за договором про пайову участь у будівництві не виконав, чим порушив права позивача.

Позивач зазначає, що він виконав взяті за договором зобов'язання, своєчасно сплатив вартість обраного об'єкта, відповідач прийняв сплачені кошти та закріпив за ним конкретний об'єкт, а саме зазначену квартиру. Але взяті на себе зобов'язання щодо введення в експлуатацію об'єкта будівництва у другому кварталі 2009 року та передати його під заселення, відповідач до теперішнього часу не виконав, що є істотним порушенням умов договору, у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості отримате те, на що розраховував при укладанні договору.

За таких обставин позивач змушений звертатись до суду за захистом свого порушеного права і просить суд задовольнити його позовні вимоги, а саме:

зобов'язати відповідача повернути вкладені у будівництво зазначеної квартири гроші в розмірі 86 785 у.о., за курсом долару США на момент подачі позовної заяви (707,297 грн.);

стягнути з відповідача на користь позивача неустойку відповідно по п. 4.7, п. 10.3 договору № 45/57 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактично внесених грошових коштів за кожний день прострочення виконання зобов'язання, якы вын розрахував у розмірі 362 211,42 грн.

Під час розгляду справи позивач уточнив в цій частині свої позовні вимоги та просив суд стягнути неустойку за останній рік, тобто в межах позовної давності.

Також просив стягнути з відповідача моральні збитки які він оцінив у 100000 грн.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги з уточненнями підтримав з підстав зазначених у позовній заяві, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

10 січня 2006 року між сторонами був укладений договір пайової участі у будівництві №45/57 з додатками.

Предметом даного договору визначено, що Позивач та Відповідач, домовились спільно діяти на підставі об'єднання своїх пайових внесків для досягнення спільної мети: будівництво та введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.

Згідно п.3.1. вказаного договору до обов'язків позивача входило внесення грошових коштів ( Пай) загальна сума якого на дату укладання договору склала 438 264 грн., що на день укладення договору рівнялось 86 785 у.о.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язався по закінченню будівництва виділити позивачу з багатоквартирного будинку за вищевказаною адресою в натурі його частку у вигляді трикімнатної квартири будівельний номер 45/57 у будинку за адресою АДРЕСА_1, на четвертому поверсі , загальною проектною площею 102,10 кв.м., та у відповідності до п.2.4. завершити будівництво Об'єкту в другому кварталі 2009 року.

На підтвердження виконання взятих на себе зобов'язань по договору, щодо внесення грошових коштів 29.01.2007 року ОСОБА_1 на депозитний рахунок відвідача було внесено 86 785 у.о. (в доларах США), що в еквіваленті складало 438 264 грн., що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 25).

Проте, як стверджує позивач, відповідачем взяті на себе зобов'язання досі не виконані. Зворотного суду надано не було.

Водночас ч 1 ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо в договорі передбачений строк його виконання, то він підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач по справі мав намір отримати у власність квартиру у об»єкті в строк, обумовлений в укладеному з відповідачем договорі. З моменту закінчення строків надання позивачеві майна минуло більш ніж три роки, однак відповідачем зобов»язання не виконані . За таких обставин суд приходить до висновку, що порушення відповідачем укладеного з позивачем договору є істотним.

Таке істотне порушення договору є підставою для розірвання договору та стягнення з відповідача грошових коштів внесених позивачем (паю).

Але враховуючи те, що відповідно до вимог ст..11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, а позивачем вимоги щодо розірвання договору №45/57 не заявлені, правових підстав для зобов'язання відповідача повернути сплачені грошові кошти позивачу у суду нема, що є підставою для відмови у цій частині позовних вимог.

Що стосується позовних вимог, які уточнені, відносно стягнення неустойки відповідно по п. 4.7, п. 10.3 договору № 45/57 пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми фактично внесених грошових коштів за кожний день прострочення виконання зобов'язання, то слід зазначити.

Відповідно до п. 10.3 договору № 45/57 у разі порушення Товариством своїх зобов'язань відповідно до п. 2.4 (строк закінчення будівництва - 2-й квартал 2009 року), більш ніж на 90 банківських днів, товариство сплачує пайщику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактично внесених пайщиком грошових коштів за кожний день прострочення, починая з 91-го дня.

Представником відповідача за позовом у письмових запереченнях заявлено про застосування строку позовоної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальний строк позовної давності у три роки. Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, вирішуючи даний спір, суд приходить до висновку про застосування спеціальної позовної давності, оскільки позивачем ставиться позовна вимога про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання.

Як вбачається з листа №10-70/0/4-13 від 16.01.2013р., такої позиції дотримується й Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Так, позивач звернувся до суду з позовом 12.02.2013 року., тому пеню слід вираховувати, починаючи з лютого 2012 року по січень 2013 року.

Згідно зі ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання по номінальній вартості на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися у випадках та в порядку, встановленими законом.

Відповідно до ст.533 ЦПК України грошове зобов'язання має бути виконано в гривнях, а якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

На підставі зазначеного суд розраховує пеню виходячи із суми 438264 грн.

Отже, з врахуванням строку позовної давності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 65739,78 грн.

(7,5х2/365) =0,041096

(438264 грн. х 0,041096 х365:100) = 65739,78 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Правовідносини, що існують між сторонами, є зобов'язальними. У разі порушення зобов'язання моральна шкода може відшкодовуватися лише тоді, якщо це встановлено договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки в даному випадку мають місце договірні відносини, а тому відповідальність ТОВ «Харківжитло» можлива лише у випадку, встановленому договором. Однак договір №45/57 не містить умов, згідно з якими відповідач повинен відшкодовувати моральну шкоду.

Суд, оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст.ст. 258, 526, 530, 533, 611, 651 ЦК України та ст.ст. 10, 11, 88, 209, 211-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» про стягнення пайового внеску, пені та моральних збитків - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло»(код ЄДРПОУ 33120188) на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення виконання зобов»язань у розмірі 65739,78 (шістдесят п'ять тисяч сімсот тридцять дев'ять гривень 78 коп).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» на користь державного бюджету судові витрати у розмірі 657 грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, або якщо рішення було ухвалене за відсутності осіб, що приймають участь у справі, протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя О.В. Бородіна