Вирок № 33778549, 24.09.2013, Радехівський районний суд Львівської області

Справа №1-125/11

Провадження № 1/451/5/13

ВИРОК

іменем України

24 вересня 2013 року

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого -- Міги Я.М.

при секретарі -- Солтис Г.М.

з участю прокурора -- Ватраля Р.В.

захисників -- ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Радехові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Вузлове Радехівського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1, гр.-на України, не депутата, з середньою технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, військовозобов»язаного, раніше не судимого

за ст. ст. 296 ч.1, 186 ч.2 КК України, --

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_6 12.04.2008 року, приблизно о 22 год. 30 хв., перебуваючи біля бару ПП «ОСОБА_10», що в с.Мазярня-Каранська Кам»янка-Бузького району, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, яка виразилася в нанесенні тілесних ушкоджень, вчинив хуліганські дії, а саме наніс удар кулаком в обличчя потерпілому ОСОБА_8, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я.

Крім цього, 12.04.2008 року, приблизно о 22 год. 30 хв., на вулиці поблизу магазину-бару ПП «ОСОБА_10», що в с.Мазярня-Каранська Кам»янка-Бузького району, підсудний ОСОБА_6, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров»я, відносно потерпілої ОСОБА_9, а саме спричинивши їй садна-подряпини по передній поверхні грудної клітки, синець на третьому пальці правої китиці, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, відкрито викрав (зірвав) у потерпілої ОСОБА_9 золотий ланцюжок, вартістю 750 грн. з золотою підвіскою, вартістю 182 грн. 40 коп., які висіли в неї на шиї, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на суму 932 грн. 40 коп.

Підсудний ОСОБА_6 винним себе в скоєнні злочинів, визнав повністю, та показав в судовому засіданні, що в цей день, 12.04.2008 року він дійсно перебував в барі ПП «ОСОБА_10», що в с.Мазярня-Каранська Кам»янка-Бузького району, де разом з товаришами пив пиво. Приблизно о 22 год. 30 хвилин, на вулиці біля бару, ОСОБА_8, який святкував в барі свій день народження, почав до нього приставати та хотів його бити. Однак, він перший наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_8, від якого той впав на землю. Коли він відійшов від ОСОБА_8, то до нього підбігла ОСОБА_9, яка є дочкою дружини ОСОБА_8 та почала сваритися з ним. Тоді він зірвав з неї золотий ланцюжок з шиї та почав втікати, хоча зараз деталей вчинення злочину не пам»ятає. Коли його наздогнали та почали бити, то в нього щось забрали з руки, пригадує, що це була частина золотого ланцюжка, якого він зірвав з шиї ОСОБА_9 В скоєному розкаюється, обіцяє більше злочинів не вчиняти.

Винність підсудного ОСОБА_6 в скоєнні злочинів стверджуються іншими, зібраними пі час досудового слідства доказами, які є в матеріалах справи і не оспорюються в судовому засіданні, а тому суд визнає за недоцільне дальше дослідження стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом роз»яснено, що у такому випадку учасники судового розгляду будуть позбавлені оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Таким чином, на думку суду, винність підсудного ОСОБА_6 в скоєнні злочинів доведено повністю.

Дії підсудного ОСОБА_6 по епізоду нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 правильно кваліфіковані за ст. 296 ч.1 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилася в спричиненні легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я.

Дії підсудного ОСОБА_6 по епізоду заволодіння коштовностями в потерпілої ОСОБА_9 правильно кваліфіковані за ст. 186 ч.2 КК України як відкрите викрадення чужого майна, грабіж, поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілої.

Обставиною, що обтяжує відповідальність в діях ОСОБА_6 досудовим слідством визнано скоєння злочинів в стані алкогольного сп»яніння. Однак, на думку суду таку обставину, що обтяжує відповідальність в діях ОСОБА_6 необхідно виключити, оскільки сам підсудний ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що в цей вечір він випив пляшку пива, медичного освідування на стан сп»ягніння з ним проведено не було, а тому вважати, що при такій кількості вжитого алкогольного напою організм підсудного був в такому фізіологічному стані, що обумовило вчинення ним злочинів, у суду немає підстав.

Визначаючи підсудному ОСОБА_6 міру покарання суд, в якості обставин, які пом"якшують покарання враховує йому визнання своєї вини, щире каяття.

При визначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_6 суд враховує приведені вище пом"якшуючі обставини, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, його молодий вік на момент вчинення злочину, а також те, що на протязі п»яти років підсудний ОСОБА_6 не вчинив інших злочинів, що свідчить про його виправлення.

Суд не заходить підстав для звільнення підсудного ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності в зв»язку із закінченням строків давності по інкримінованому йому злочині, передбаченому ст. 296 ч.1 КК України, незважаючи на те, що з моменту вчинення злочину пройшло понад п»ять років виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.

Як встановлено з матеріалів справи підсудний ОСОБА_6 під час досудового розслідування не з»являвся на виклики до слідчого /т.1 а.с. 52, 64, 68/, через що до нього було застосовано привід, однак він не був виконаний із-за його відсутності по місцю проживання. В зв»язку з цим відносно нього було оголошено розшук /т.1 а.с. 78/, а досудове розслідування зупинено. Порушував підсудний ОСОБА_6 правила підписки про невиїзд і під час судового розгляду справи, оскільки він одинадцять разів не з»являвся на виклики в судові засідання, сім разів до нього було судом застосовано приводи, які часто не виконувалися через відсутність його по місцю проживання, а саме ці обставини стали підставою для оголошення його в розшук та зміни йому міри запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту, що відповідно до чинного законодавства кваліфікується як ухилення від слідства і суду.

Вважає суд ухиленням від слідства і суду з метою уникнути відповідальності і безпідставні клопотання як самого підсудного так і його захисників про неявку до слідчого для проведення слідчих дій в зв»язку з хворобою, при відсутності в матеріалах будь-яких даний, які б підтверджували захворювання, а також клопотання про відкладення та перенесення розгляду справи в судових засіданнях.

Виходячи з вищенаведеного внаслідок зупинення перебігу давності, на думку суду строки давності притягнення до кримінальної відповідальності підсудного ОСОБА_6 не закінчилися.

Необхідно, на думку суду стягнути з ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області 340 грн. 48 коп. судових витрат за проведення трасолочічної експертизи, оскільки експертною установою, згідно представленого розрахунку /т.1 а.с.159/, затрачені кошти у вищевказаному розмірі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_6 визнати винним в скоєнні злочинів передбачених ст. ст. 296 ч.1, 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

- за ст. 296 ч.1 КК України у вигляді чотирьох місяців арешту;

- за ст. 186 ч.2 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Згідно ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_6 від призначеного покарання, у вигляді позбавлення волі, звільнити з випробуванням, якщо він протягом річного іспитового строку не вчинить нового злочину.

Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_6 наступні обмеження:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця роботи, проживання або навчання;

Міру запобіжного заходу - взяття під варту - замінити засудженому ОСОБА_6 на - підписку про невиїзд - із звільненням засудженого ОСОБА_6 з-під варти з залу судового засідання.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області 340 грн. 48 коп. судових витрат за проведення трасолочічної експертизи. Стягнення провести на рахунок Банку УДК у Львівській області, МФО: 825014, одержувач НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області, рахунок №35221003000808, ЄДРПОУ 25575150, призначення платежу: за експертні роботи.

Речові докази по справі: золоту підвіску та частину золотого ланцюжка, які знаходяться в бухгалтерії Кам»янка-Бузького РВ ГУ МВСУ у Львівській області /а.с. 170/ - повернути потерпілій ОСОБА_9.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту оголошення.

СуддяМіга Я. М.