Рішення № 33777568, 24.09.2013, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/171/13- ц

провадження № 2/368/135/13

Рішення

іменем України

"24" вересня 2013 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Шевченко І. І.

при секретарі Губенко А.П.

з участю представника позивача Остапенка С.В.

та представників відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

представник позивача просить суд стягнути із відповідача на користь позивача ПAT «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором в сумі 60 703 грн. 24 коп., стягнути з відповідача на користь ПAT «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 607 грн. 03 коп., посилаючись на те, що 19.03.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_4 уклали кредитний договір № 11129550000, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 14970,00 USD з розрахунку 11,0 % річних на строк з 19 березня 2007 року по 16 березня 2012 року. Цільове призначення кредиту - придбання автомобіля.

08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» (переходить і відступається) право вимагати (замість АТ «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відповідно до вищевказаного договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору.

Відповідно до п. 1.2.2 Кредитного договору, відповідач взяв на себе повернути суму кредиту та сплати проценти, комісії штрафи та інші платежі згідно умов договору.

Відповідно до п. п 1.3.3, 1.3.4 Договору проценти нараховуються на суму кредитних коштів щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, методом факт/360 відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України, за період з моменту фактичного надання до повернення коштів банку, а сплачуються з 1 по 19 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

Відповідно до п. 5.3 кредитного договору у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань по своєчасному поверненню кредиту та сплати за кредит банк має право стягнути з позичальника суму боргу в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення ( застава,поручительство та інших).

Відповідно до п. 5.9 кредитного договору, у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту або термінів сплати процентів, комісій строком більш ніж на один місяць, та/або порушення інших умов договору та/або у випадку порушення позичальником та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором, банк має право вимагати дострокового - звернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 12 договору.

Пунктом 12.1 кредитного договору передбачено, що у випадку настання обставин визначених у п. п. 2.11., 4.8. 4.9, 5.7., 5.9., 5.10., 5.12., 5.14., 7.4.. 10.2., 10.14. договору та направлення банком на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за договором протягом 31 (тридцяти одного) календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від банку, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 32 (тридцять другий) календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від Банку, при цьому у випадку не отримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення банку чи у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 40 (сорока) календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 41 календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов'язання не виконані, у зв'язку з чим, станом на 14.01.2013 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі: за кредитним договором № 11129550000: 60703,24 грн., з яких: тіло кредиту - 40 687,41 грн., в тому числі прострочена заборгованість за тілом кредиту складає -40 687,41 грн., заборгованість за відсотками - 20 015,83 грн., в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 8 980,85 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернута позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

В судовому засіданні представник ПАТ «Дельта Банк» позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги позивача не визнали та просили суд відмовити у їх задоволенні. Наданий представником розрахунок заборгованості за договором кредиту є упередженим, не обґрунтований первинними документами, такими, що навіть містить математичні помилки та не відповідає умовам кредитного договору. Окрім того, до Печерського районного суду було подано позов щодо визнання кредитного договору недійсним, оскільки вважають, що при укладенні вказаного договору були порушенні права відповідача.

Суд, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

19 березня 2007 року між ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11129550000.

Відповідно до умов Кредитного договору АТ ІБ «УкрСиббанк» надав ОСОБА_4 кредит в іноземній валюті в сумі 14 970 доларів США, а ОСОБА_4 зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі до 16.03.2012 року згідно з графіком погашення кредиту.

Цільове призначення кредиту - придбання автомобіля.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня, при цьому не встановлюючи будь-яких обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, що і було зафіксовано в укладеному між сторонами договорі.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Такими законодавчими актами, що встановлюють право банку здійснювати операції в іноземній валюті, зокрема, є: Закон України «Про банки і банківську діяльність», Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закон України «Про Національний банк України».

Законом України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії, яка надається Національним банком України.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Частиною 1 ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» розміщення залучених коштів від свого імені визнається кредитною операцією.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Відповідно до п. п. 10-11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що згідно із статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу ІІ Закону України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті.

Статті 47 та 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000р. № 2121-ІІІ(із змінами), передбачають можливість здійснення банками кредитних операцій від свого імені, на власних умовах та на власний ризик незалежно від виду валюти, яка використовується, на підставі банківської ліцензії.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст. 627 ЦК України передбачає свободу договору, вибір контрагента, визначення умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_4 підписав кредитний договір без будь-яких застережень, що свідчить про те, що принцип свободи договору порушений не був. Сторони досягли усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з довідки-розрахунку заборгованості за кредитом ОСОБА_4 у період з 19.03.2007 року по 14.01.2013 року частково сплачував кошти за кредитом та нарахованим процентам, оскільки сума заборгованості по тілу кредиту становить 5090,38 дол. США, чим у відповідності до ст.ст. 533, 536, 545 ЦК України прийняв на себе виконання зобов'язання за кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах, що передбачені кредитним договором, а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» (переходить і відступається) право вимагати (замість АТ «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відповідно до вищевказаного договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору.

Всупереч умов кредитного договору ОСОБА_4 в повній мірі не здійснював платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання, тому відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу за кредитним договором та нарахованих процентів за його користування у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, сума заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором становить 5090,38 доларів США, а відповідно до розрахунку заборгованості по відсотках за користування кредитом, сума заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ «Дельта Банк» становить 7594,55 доларів США (а.с. 18).

Таким чином, станом на 14 січня 2013 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ «Дельта Банк» становить 7594,55 доларів США.

Будь-яких доказів на спростування визначеної суми заборгованості за кредитними договорами або на її зменшення представники відповідача до суду не надали.

Так, за клопотанням представника відповідача було призначено судово - економічну експертизу. Однак, вказана експертиза не була проведена, оскільки відповідачем не було проведено оплату та не надано платіжні документи, які підтверджують погашення кредиту за кредитним договором від 19.03.2007 р. № 11129550000, тому ухвала суду залишилася без виконання. Вищевказане дає суду зробити висновок, що відповідачем не спростовано суму заборгованості по даному кредиту, тому суд у відповідності з вимогами ст. 60 ЦПК України приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт того, що розрахунок заборгованості має математичні помилки та не відповідає вимогам кредитного договору.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та законні, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 57, 60 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд прису джує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві про порційно до розміру задоволених позовних вимог, а тому суд стягує з відповідача на користь ним понесені судові витрати, які підтверджені квитанціями про їх сплату, а саме: витрати по сплаті судового збору в сумі 607 грн. 03 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.. 99 Конституції України, ЦК України, договором № 11129550000 від 19.03.2007 року, ст.ст. 10, 60, 61, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором в сумі 60 703 (шістдесят тисяч сімсот три) грн. 24 коп.

Стягнути із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, код за ЄДРПОУ 34047020) витрати по сплаті судового збору в сумі 607 (шістсот сім) грн.. 03 коп.

Рішення набирає чинності відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами , які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: І. І. Шевченко