Постанова № 33775891, 24.09.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"24" вересня 2013 р. Справа № 903/555/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

за участі представників сторін:

від позивача - Перевозник П.М.;

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Товариства з обме-женою відповідальністю «Техно-Сервіс Плюс» на рішення господарського суду Волинської об-ласті від 22.07.2013р. у справі №903/555/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус К» м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Сервіс-Плюс»

с.Старовойтове Любомльського району Волинської області

про стягнення 91 385 грн. 22 коп. штрафних санкцій, інфляційних втрат та річних,-

Представнику Позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господар-ського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Волинської області від 22.07.2013р. у справі №903/555/13 (суддя Сур'як О.Г.) частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальні-стю «Крокус К» (надалі в тексті - ТзОВ «Крокус К») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Сервіс Плюс» (надалі в тексті - ТзОВ «Техно-Сервіс-Плюс») про стягнення 91 385 грн. 22 коп. штрафних санкцій згідно укладеного договору, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до даного рішення, з ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс» на користь ТзОВ «Крокус К» підлягає стягненню 2 855 грн. 63 коп. пені та 87 876 грн. 62 коп. штрафу згідно укладеного догово-ру, а також 572 грн. 18 коп. -3% річних та 1 826 грн. 08 коп. витрат зі сплати судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи стверд-жується неналежне виконання Відповідачем прийнятих згідно договору №301 від 20.10.2011р. зо-бов'язань з оплати вартості нафтопродуктів та виникнення 51 998 грн. заборгованості, яку разом із 67 130 грн. 44 коп. штрафних санкцій і річних за період 10.01.2012 - 11.07.2012 рішенням у справі №5004/787/12 було присуджено до стягнення з ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс». Місцевий суд зазначив, що оскільки заборгованість була погашена лише 23.11.2012р., то є правомірним нара-хування Позивачем на підставі договору №301 від 20.10.2011р. пені, штрафу і 3% річних на за-гальну суму 91 304 грн. 43 коп. за період 12.07.2012р. - 22.11.2012р., тобто до повного виконання рі-шення у справі №5004/787/12. При цьому, місцевий суд прийняв відмову Позивача від стягнення 72 грн. 84 коп. втрат від інфляції, припинивши провадження у справі в цій частині.(арк.справи 52-53).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області від 22.07.2013р. у даній справі, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові ТзОВ «Крокус К» відмовити повністю.

Скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм мате-ріального та процесуального права. Вказує, що виконуючий обов'язки директора Кузьмін О.В. діяв з перевищенням наданих йому повноважень, представляючи Товариство в судовому засіданні 22.07.013р., оскільки на той час директором вже була призначена інша особа. Також судом першої інстанції не враховано, що виданий 30.10.2012р. на виконання рішення у справі №5004/787/12 на-аз на суму 119 128 грн. 44 коп. був повністю виконаний Відповідачем 23.11.2012р., але Позивач знов нарахував 90 732 грн. 25 коп. штрафних санкцій, а також інфляційні і річні, що на думку Скаржника є подвійним покаранням за одне порушення; штрафні санкції нараховано за межами, встановленими ч.6 ст.232 ГК України, тому позовні вимоги підлягають залишенню без задоволен-ня.(арк.справи 63-68).

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 30.08.2013р. поновлено строк апеляційного оскарження, прийнято апеляційну скаргу Відповідача до провад-ження і призначено справу до слухання.(арк.справи 60-61).

Представник Позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 24.09.2013р. запе-речив проти доводів викладених в апеляційній скарзі, та просив суд апеляційної інстанції зали-шити без змін рішення господарського суду Волинської області у даній справі, а апеляційну скаргу - без задоволення. Надав копію витягу з ЄДР від 22.07.2013р. щодо особи, яка має право вчиняти юридичні дії від імені ТзОВ «Техно-Сервіс-Плюс».(арк.справи 78-79).

Відповідач не забезпечив явки свого представника у судове засідання 24.09.2013р., нато-мість останній надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на інший час через його участь у судовому засіданні Луцького міськрайонного суду 24.09.2013р. у справі іншого до-вірителя.(арк.справи 82-85).

Колегія суддів відхилила зазначене клопотання, зауваживши, що ухвалою апеляційного господарського суду від 30.08.2013р. - явка сторін не визнавалсь обов'язковою, а матеріали спра-ви дають можливість розглянути апеляційну скаргу по суті без участі Відповідача.(арк.справи 61).

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Крокус К»-постачальник та ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс»-покупець 20.10.2011р. уклали договір поставки №301 (надалі в тексті - Договір поставки), відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупця нафтопро-дукти, а покупець прийняти й оплатити їх вартість на умовах та в строки, обумовлені цим Догово-ром та додатковими угодами до нього.

Ціна, кількість та асортимент кожної конкретної партії товару узгоджуються сторонами і відображаються в рахунку-фактурі та у видатковій накладній на поставку партії товару; оплата вартості кожної конкретної партії товару за цим Договором здійснюється на умовах повної перед-оплати, якщо інше не передбачено відповідним рахунком-фактурою та/або додатковою угодою до договору.(п.п.3.1, 3.2 Договору поставки).

У випадку затримки оплати або неповної оплати за товар більше ніж на 3 календарні дні від дати відвантаження, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за весь час прострочення.(п.5.3 Договору поставки).

Крім того, згідно з п.5.4 Договору поставки, у випадку прострочення оплати за товар більше ніж на 3 календарні дні від дати відвантаження, покупець додатково до пені, сплачує постачаль-нику штраф у розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару, а у випадку, коли прострочення по-купцем оплати за товар триває 10 (десять) чи більше календарних днів від дати відвантаження, розмір вказаного штрафу збільшується на 0,5 % від вартості неоплаченого товару кожні наступні 10 (десять) календарних днів.

Договір набирає чинності з дня підписання і діє до 31.12.2011р., а в частині взаєморозра-хунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.(п.7.1 Договору поставки). Договір під-писано директорами ТзОВ «Крокус К» та ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс», скріплено відбитками печа-ток сторін.(арк.справи 9-12).

Сторони 01.12.2011р. уклали додаткову угоду №1 до Договору поставки, якою пролонгува-ли його дію до 31.12.2012р.(арк.справи 13).

Матеріалами справи стверджено і встановлено судом першої інстанції, що фактично отри-мавши нафтопродукти на загальну суму 253 998 грн, ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс» оплатило їх вар-тість частково, в сумі 202 000 грн., заборгувавши 51 998 грн., що спонукало ТзОВ «Крокус К» зве-рнутись з позовом до господарського суду.

Рішенням господарського суду Волинської області від 01.08.2012р. у справі №5004/787/12 залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р., з ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс» стягнуто на користь ТзОВ «Крокус К» 119 128 грн. 44 коп., з яких: 51 998 грн. боргу, 5 383 грн. 98 коп. пені за період 10.01.2012р.-11.07.2012р., 59 523 грн. 10 коп. штрафу, 845,79 грн. втрат від інфляції за січень-березень 2012р. та 1 377 грн. 57 коп. -3% річних за період 29.12.2011р.-11.07.2012р.(арк.справи 24-32).

30.10.2012р. на виконання рішення господарським судом видано наказ.(арк.справи 33).

Як вбачається із довідки ПАТ «Укрсоцбанк» №06.10-17/91 від 28.05.2013р. кошти в сумі 119 128 грн. 44 коп. на рахунок Позивача Відповідач сплатив 23.11.2012р.(арк.справи 22-23).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача підлягає част-ковому задоволенню, з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що ци-вільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно ст.509 ЦК України,- зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (борж-ник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, вико-нати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), суб'єк-ти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсут-ності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положен-ня ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повин-на вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інте-реси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими закона-ми або договором.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не присту-пив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або зако-ном.

Частина 2 статті 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання гро-шового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням вста-новленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простро-ченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних за користування коштами протя-гом 12.07.2012р. - 22.11.2012р., колегія суддів погоджується з місцевим судом, що обчислення су-ми арифметично вірне, відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак, зазначена вимога пра-вомірно задоволена судом першої інстанції в сумі 572 грн.18 коп.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність припинен-ня провадження у справі в частині стягнення 72 грн. 84 коп. інфляційних втрат, оскільки згідно п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач від-мовився від позову і відмову прийнято господарським судом.(арк.справи 47).

Не знайшли свого документального підтвердження доводи Скаржника, що виконуючий обов'язки директора Кузьмін О.В. діяв з перевищенням наданих йому повноважень, представляю-чи Товариство в засіданні суду першої інстанції 01.08.2012р. Твердження, що на той момент ди-ректором ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс» вже була призначена інша особа - спростовується наявною в матеріалах справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АГ №081945, виданого на запит №17199656 Перевозника П.М. від 17.09. 2013р., в якому станом на 22.07.2013р. керівником ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс» зазначено Кузьміна Олек-сандра Володимировича.(арк.справи 78-79).

Правомірним є і висновок місцевого суду про безпідставність заперечень Відповідачем по-зовних вимог з мотиву повного виконання рішення господарського суду Волинської області від 01.08.2012р. у справі №5004/787/12, оскільки відповідно до ст.599 ЦК України, зобов'язання при-пиняється виконанням, проведеним належним чином, а рішення фактично було виконане лише 23.11.2012р.

Разом з тим, розглядаючи вимоги про стягнення штрафних санкцій, колегія суддів приймає до уваги наступне:

Як зазначалось вище, Позивачем нараховано 2 855 грн. 63 коп. пені та 87 876 грн. 62 коп. штрафу згідно п.5.3 Договору поставки через затримку покупцем оплати або неповної оплати за товар більше ніж на 3 календарні дні, від дати відвантаження, а пунктом 5.4 Договору поставки, сторони погодили умову про нарахування штрафу у випадку прострочення покупцем оплати, роз-мір якого збільшується на 0,5% від вартості неоплаченого товару кожні наступні 10 календарних днів.

Водночас, вирішуючи даний спір, апеляційний суд вважає за необхідне скористатись пра-вом, передбаченим п.3 ч.1 ст.83 ГПК України і зменшити розмір штрафу та пені, які підлягають стягненню з Відповідача на 50%, вважаючи даний випадок винятковим і приймаючи до уваги, що згідно ст.233 ГК України - у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порів-няно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З цими положеннями кореспондується ч.3 ст.551 ЦК України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наяв-ності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Зі змісту наведених норм випливає, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незнач-ності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріалами справи стверджено і встановлено апеляційним судом, що всупереч умовам п.3.2 Договору, Позивач на власний ризик відпустив паливо без повної попередньої оплати, при цьому, згідно рішення у справі №5004/787/12 крім 51 998 грн. боргу - Відповідач сплатив Позива-чеві 67 130 грн. 44 коп. штрафних санкцій, а у даній справі - за відсутності заборгованості - остан-нім нараховано додатково 90 732 грн. 25 коп. штрафних санкцій, що свідчить про неспівмірність покарання і завданих збитків, невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення,

Зважаючи на викладене, за переконанням судової колегії - стягнення з боржника штрафних санкцій не є і не може бути джерелом збагачення кредитора, що судом першої інстанції залишено без уваги і зумовило ухвалення рішення про стягнення штрафу і пені в повному обсязі за відсут-ності збитків Позивача.

Аналогічна правова позиція вбачається з постанови Вищого господарського суду України від 31 жовтня 2012р. у справі №2/20/2012/5003.

З підстав ст.33 ГПК України, до стягнення підлягає 43 938грн. 31коп. штрафу та 1 427грн. 82коп. пені за період 12.07.2012р.-22.11.2012р.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'-єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна ска-рга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Волинської області від 22 липня 2013р. - зміні в частині сягнення з Відповідача штрафних санкцій. В решті рішення зали-шається без змін.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 83, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Сервіс-плюс» на рішення господарського суду Волинської області від 22.07.2013р. у справі №903/ 555/13 - задоволити частковою

2. Рішення суду першої інстанції змінити, виклавши пункт другий резолютивної частини в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Сервіс Плюс», яке знахо-диться в с.Старовойтове, вул.Прикордонників, 7-А Любомльського району Волинської облвсті (код ЄДРПОУ 34313877) на користь Товариства з обмежено: відповідальністю «Крокус К», яке знаходиться у м.Київ, вул.Орловська, 8/1 (код ЄДРПО 33345248) 43 938грн. 31коп. штрафу, 1 427 грн. 82коп. пені за період 12.07.2012р. - 22.11.2012р., 572грн.18коп. -3% річних за період 12.07. 2012р. - 22.11.2012р. та 1 826грн. 08коп. витрат зі сплати судового збору.

В решті рішення залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касацій-ному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу №903/555/13 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.