Постанова № 33775838, 24.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. Справа№ 910/579/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Гончарова С.А.

Коротун О.М.

секретар Джужа Р.Є.

за участю представників:

від позивача: Кутіщева О.А. (представник за довіреністю)

від відповідача: Проців Я.Я. (представник за довіреністю)

від третьої особи-1: Кошель І.М. (представник за довіреністю)

від третьої особи-2: не з'явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційні скарги Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" та Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал"

на рішення господарського суду міста Києва

від 13.03.2013 р. у справі №910/579/13 (суддя Босий В.П.)

за позовом Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал"

до Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Державне підприємство завод "Арсенал"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайнет Ltd"

про стягнення 2174516,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Казенне підприємство спеціального приладобудування "Арсенал" (надалі - "Підприємство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" (надалі - "Корпорація") про стягнення 2174516,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору про відшкодування витрат по обслуговуванню (утриманню) нерухомого майна, переданого за договором №10 Простого Товариства (спільної діяльності) від 18.12.2007 р. №И/90-322-08 від 23.09.2008 р. позивач надав послуги, проте відповідач не виконав належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 1787615,99 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 389900,70 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.02.2013 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство завод "Арсенал" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайнет Ltd".

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2013 р. у справі №910/579/13 позов задоволено частково. Стягнуто з Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" на користь Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" заборгованість у розмірі 850413,11 грн. та судовий збір у розмірі 17008,26 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2013 р. у справі №910/579/13 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 р. прийнято апеляційну скаргу Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" на рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2013 р. у справі №910/579/13 до провадження та призначено до розгляду на 10.06.2013 р.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2013 р. у справі №910/579/13 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Підставою для скасування рішення суду апелянт зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 р. змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 р. прийнято апеляційну скаргу Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" на рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2013 р. у справі №910/579/13 до провадження та спільного розгляду з апеляційною скаргою казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" та призначено до розгляду на 10.06.2013 р.

В судовому засіданні 10.06.2013 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 09.07.2013 р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 р. змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 р. відкладено розгляд справи на 03.09.2013 р., зобов'язано сторін, третіх осіб надати додаткові докази.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 р. продовжено строк розгляду апеляційних скарг на 15 днів, відкладено розгляд справи на 24.09.2013 р., зобов'язано позивача, третю особу-1 надати додаткові докази.

В судове засідання апеляційної інстанції представник третьої особи не з'явився.

Оскільки явка представників сторін, третіх осіб у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін, третьої особи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представника третьої особи-2.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача заявив клопотання про призначення у справі судової товарознавчої експертизи для визначення вартості витрат по обслуговуванню (утриманню) нерухомого майна та визначення їх обсягу.

Представник позивача заперечував проти клопотання.

Представник третьої особи-1 не заперечував проти клопотання.

Розглянувши заявлене представником відповідача клопотання про призначення судової експертизи, колегія суддів вважає дане клопотання не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Отже, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку спір може бути вирішено на підставі тих доказів, які наявні в матеріалах справи, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання про призначення у справі судової товарознавчої експертизи.

В судових засіданнях апеляційної інстанції 10.06.2013 р., 09.07.2013 р., 24.09.2013 р. представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал", просив рішення господарського суду міста Києва у справі №910/192/13 від 13.03.2013 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Проти доводів, викладених в апеляційній скарзі Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" заперечував, просив залишити її без задоволення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 10.06.2013 р., 09.07.2013 р., 24.09.2013 р. представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал", просив рішення господарського суду міста Києва по справі №910/192/13 від 13.03.2013 скасувати та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимоги відмовити повністю. Проти доводів, викладених в апеляційній скарзі Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" заперечував, просив залишити її без задоволення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 10.06.2013 р., 09.07.2013 р., 24.09.2013 р. представник третьої особи-1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал", просив рішення господарського суду міста Києва по справі №910/192/13 від 13.03.2013 скасувати та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимоги відмовити повністю. Проти доводів, викладених в апеляційній скарзі Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" заперечував, просив залишити її без задоволення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 10.06.2013 р., 09.07.2013 р. представник третьої особи-2 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал", просив рішення господарського суду міста Києва по справі №910/192/13 від 13.03.2013 скасувати та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимоги відмовити повністю. Проти доводів, викладених в апеляційній скарзі Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" заперечував, просив залишити її без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

18.12.2007 р. між Державним підприємством завод "Арсенал", Корпорацією "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайнет Ltd" було укладено договір простого товариства (спільної діяльності) №10 (далі за текстом - Договір №10), відповідно до п. 1.1 якого учасники за цим договором зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, що належить учасникам на відповідних правах, спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення спільних цілей у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації озброєння, військової техніки, військової зброї, а також здійснення господарської діяльності в інших напрямах та видах, незаборонених законодавством України.

Згідно п.п.8.1, 8.2 Договору №10, вищим органом управління простого товариства є збори учасників. Поточне керівництво діяльністю за договором і ведення окремого податкового та бухгалтерського обліку доручається НВО "Арсенал".

Виходячи зі змісту п.9.3 спільне майно учасників обліковується НВО "Арсенал" на окремому балансі.

Відповідно до п.9.4 Договору №10, обов'язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням цих обов'язків, розподіляється між учасниками пропорційно розміру їх часток.

Спільні витрати та збитки учасників покриваються за рахунок доходу, отриманого в результаті спільної діяльності. У випадку недостатності доходу для покриття витрат та збитків, що виникли в результаті спільної діяльності, це покриття здійснюється учасниками пропорційно їхнім вкладам (п.11.1, п.11.2 Договору №10).

При цьому, в пункті 11.3 Договору №10 сторони погодили, що компенсація витрат на обслуговування майна, зазначеного в п. 9.1, 9.2 цього договору, здійснюється НВО "Арсенал" на основі окремих правочинів (договорів, угод), які укладаються між учасниками простого товариства.

23.09.2008 р. між Державним підприємством заводом "Арсенал" (сторона-1) та Договором простого товариства (спільної діяльності) №10 від 18.12.2007 р. (сторона-2) було укладено договір про відшкодування витрат по обслуговуванню (утриманню) нерухомого майна, переданого за договором №10 Простого Товариства (спільної діяльності) від 18.12.2007 р. №И/90-322-08 від 23.09.2008 р. (надалі - Договір №И/90-322-08).

Відповідно до п. 2.1 Договору №И/90-322-08, сторона-2 бере на себе зобов'язання здійснювати на користь сторони-1 відшкодування витрат по обслуговуванню (утриманню) нерухомого майна, переданого їй згідно Договору №10 від 18.12.2007 р., а саме: корпусів №5 (загальна площа 1048,0 кв.м.), №6 (загальна площа 13783,0 кв.м.), №7 (загальна площа 2697,0 кв.м.), №9 (з 3-го по 6-й поверхи - заг. площа 2467,68 грн.), №11 (заг. площа 206,83 кв.м.), №14 (1-й поверх - заг. площа 1384,0 кв.м.), №59 (заг. площа - 11003 кв.м.), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8 та їх прибудинкових територій, та інших витрат з обслуговування та утримання цього майна.

Згідно з п. 2.2 Договору №И/90-322-08, вартість наданих послуг визначається кошторисом, який є невід'ємною частиною даного договору (додаток 1).

Пунктом 3.1 Договору №И/90-322-08, визначено, що сторона-2 зобов'язується сплачувати стороні-1 грошові кошти як відшкодування за витрати по обслуговуванню (утриманню) нерухомого майна, згідно умов договору, до кінця календарного місяця за який здійснюється відшкодування витрат, за умови надання відповідних документів, а саме: рахунку-фактури, яка надається не пізніше ніж за 5 робочих днів до кінця календарного місяця та акту виконаних робіт, що забезпечує виконання п. 2.1 цього договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору відшкодування витрат проводиться щомісячно та у розмірах, передбачених даним договором на підставі наданих стороною-1 рахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Кабінету Міністрів України №525-р від 10.04.2009р. "Про перейменування казенного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Арсенал" та реорганізацію державного підприємства завод "Арсенал" і державного науково-дослідного підприємства "Український технологічний центр оптичного приладобудування", ДП завод "Арсенал" було реорганізовано шляхом приєднання до Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал".

Статтею 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 ГК України, припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації: - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, - за рішенням інших осіб-засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбаченим цим Кодексом, - за рішенням суду.

Статтею 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

28.05.2009 р. Національним космічним агентством України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №525-р від 10.04.2009 р. прийнято Наказ №141 "Про реорганізацію ДП завод "Арсенал", відповідно до п. 2 якого припинено діяльність ДП завод "Арсенал".

18.11.2009 р. наказом Національного космічного агентства України №376 "Про деякі питання реорганізації ДП завод "Арсенал" було затверджено Передавальний акт передання всього майна, прав та обов'язків ДП завод "Арсенал" до КП СПБ "Арсенал" в результаті приєднання від 16.11.2009 р.

24.11.2009 р. було проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи ДП завод "Арсенал" (номер запису 10701120023000830).

24.03.2011 р. Київським апеляційним адміністративним судом у справі №2а-6913/09/2670 за позовом Первинної профспілкової організації ДП завод "Арсенал" до Кабінету Міністрів України, Національного космічного агентства України, за участю третьої особи КП СПБ "Арсенал" було прийнято постанову (яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2012 р.), якою було визнано незаконним та скасовано положення п.2 Розпорядження кабінету Міністрів України №525-р від 10.04.2009 р. «Про перейменування казенного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Арсенал" та реорганізацію державного підприємства завод "Арсенал" і державного науково-дослідного підприємства "Український технологічний центр оптичного приладобудування" в частині «Реорганізувати державне підприємство завод "Арсенал" шляхом приєднання до казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал", визнано незаконними та скасовано Наказ Національного космічного агентства України №141 від 28.05.2009 р. «Про реорганізацію ДП завод "Арсенал"».

19.05.2011 р. державну реєстрацію припинення юридичної особи ДП завод "Арсенал" було відмінено.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в період з 24.11.2009 р. по 19.05.2011 р. позивач був правонаступником прав та обов'язків ДП завод "Арсенал" за договором №И/90-322-08 від 23.09.2008 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 1784615,99 грн. за період з грудня 2009 р. по травень 2012 р.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять докази надання позивачем послуг згідно Договору за грудень 2009 року та за період з червня 2010 року по червень 2011 року на загальну суму 850413,11 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами на відшкодування витрат по обслуговуванню та утриманню нерухомого майна за цей період.

Акти на відшкодування витрат по обслуговуванню та утриманню нерухомого майна за період з січня 2010 року по травень 2012 року та з липня 2011 року по травень 2012 року не підписані відповідачем. Заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 934202,88 грн. за вказаний період не підтверджена належними та допустимими доказами.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.1 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане щомісячно, тобто з урахуванням положень ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України до останнього числа відповідного місяця. Отже, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, з урахуванням терміну правонаступництва позивачем прав та обов'язків ДП завод "Арсенал", колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" про стягнення з "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" заборгованості у розмірі 792025,43 грн. (за грудень 2009 р. - 91373,27 грн., червень 2010 р. - 58387,68 грн., липень 2010 р. - 58387,68 грн., серпень 2010 р. - 58387,68 грн., вересень 2010 р. - 58387,68 грн., жовтень 2010 р. - 58387,68 грн., листопад 2010 р. - 58387,68 грн., грудень 2010 р. - 58387,68 грн., січень 2011 р. - 58387,68 грн., лютий 2011 р. - 58387,68 грн., березень 2011 р. - 58387,68 грн., квітень 2011 р. - 58387,68 грн., травень 2011 р. - 58387,68 грн.) є правомірними та обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, на думку колегії суддів, заборгованість відповідача складає 792025,43 грн.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання позивача на акт №18 від 11.07.2011 р. на відшкодування витрат по обслуговуванню та утриманню нерухомого майна за червень 2011 р. (а.с.177), оскільки в червні 2011 р. позивач уже не являвся правонаступником ДП завод "Арсенал".

Твердження позивача про те, що Казенне підприємство спільного приладобудування "Арсенал" є стороною-1 у договорі №И/90-322-08 від 23.09.2008 р. й після поновлення державної реєстрації ДП завод "Арсенал", посилаючись на додаткову угоду від 18.04.2011 р. №6 до договору №И/90-322-08 від 23.09.2008 р., колегією суддів не приймається, оскільки як вбачається з додаткової угоди №6 від 18.04.2011 р., сторони дійшли згоди про те, що усі права та обов'язки, які виникли у зв'язку з підписанням Договору №И/90-322-08 від 23.09.2008 р. переходять до КП СПБ "Арсенал", як до правонаступника, у зв'язку із припиненням ДП завод "Арсенал" шляхом приєднання КП СПБ "Арсенал".

Крім суми основного боргу, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 389900,70 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з грудня 2009 року по травень 2012 року.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

В ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 7.3 Договору №И/90-322-08 від 23.09.2008 р. встановлено, що за несвоєчасну оплату рахунків зі сторони-2 стягується пеня у розмірі 0,1%, але не більше розміру подвійної облікової ставки НБУ, від суми неоплачених коштів згідно виставленого рахунку, за кожний день такого прострочення.

Враховуючи те, що позивачем не надано доказів на підтвердження виставлення відповідачу рахунків, вказані позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, однак судом не вірно встановлений період, за який стягується сума заборгованості та відповідно розмір заборгованості, яка підлягає задоволенню, а тому рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає зміні, а стягненню з Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" на користь Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" підлягає 792025,43 грн. основного боргу. В іншій частині в позові відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" на рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2013 р. у справі №910/579/13 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2013 р. у справі №910/579/13 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" (01010, м. Київ, вул. Московська, 8; ідентифікаційний код 34690805) на користь Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" (01010, м. Київ, вул. Московська, 8; ідентифікаційний код 14307357) заборгованість у розмірі 792025 (сімсот дев'яносто дві тисячі двадцять п'ять) грн. 43 коп. та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 15840 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сорок) грн. 50 коп. В іншій частині в позові відмовити.»

Стягнути з Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" (01010, м. Київ, вул. Московська, 8; ідентифікаційний код 14307357) на користь Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" (01010, м. Київ, вул. Московська, 8; ідентифікаційний код 34690805) заборгованість у розмірі судовий збір у розмірі 583 (п'ятсот вісімдесят три) грн. 88 коп.»

Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/579/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя Іоннікова І.А.

Судді Гончаров С.А.

Коротун О.М.

Повний текст постанови підписаний 26.09.2013 р.