Рішення № 33775759, 25.09.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2013 р. Справа № 923/859/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Датій Н.Г., за участю представників учасників процесу:

від позивача: Керімова Р.Р. - уповн. предст., дов. № 23/30 від 18.12.2012р.,

від відповідача: Волкової С.Г. - уповн. предст., дов. № 19-12/2012 від 19.12.2012р.

у відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", м.Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея", м.Херсон

про стягнення 48561,52грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея", м.Херсон

до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", м.Херсон

про стягнення 9769,62грн.

Описова частина рішення.

Про обставини справи зазначено в ухвалах суду від 15.07.2013р., 29.08.2013р., 10.09.2013р., якими розгляд справи відкладався, останньою з них продовжувався строк розгляду справи.

Провадження у справі порушено за позовом про стягнення 48561,52грн. в якості штрафних санкцій у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з поставки товарів за специфікаціями № 6 та № 9 у відносинах за договором поставки товару № П26СН-17-19/06 від 21.06.2012р.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав позовом щодо суми 3207,82грн., проти решти вимог заперечує, стверджуючи про їх безпідставність. Від відповідальності у вигляді штрафу в сумі 3207,82грн. відповідач просить його звільнити, стверджуючи, що вчиненню ним правопорушення сприяли неправомірні дії (бездіяльність) позивача, що полягали в порушенні умов оплати товару.

У справі ухвалою від 15.07.2013р. прийнята до розгляду зустрічна позовна заява про стягнення з ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" 8147,89грн. штрафу та 1621,73грн. в якості 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням покупцем товару у відносинах за договором поставки № П26СН-17-19/06 від 21.06.2012р. зі специфікаціями № 6 та № 9 зобов'язань з оплати товару.

В судовому засіданні 10.09.2013р. представник ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" заперечував проти вимог за зустрічним позовом, стверджуючи про його необґрунтованість, при цьому мотивів того твердження не наводив.

У судовому засіданні 25.09.2013р. представник ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" надав суду письмові пояснення № 05юд/0925 від 25.09.2013р. (вх. № 2/3739/13 від 25.09.2013р.), за викладення яких ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" визнало вимоги за зустрічним позовом у справі.

За викладенням заперечень проти первісного позову ТОВ "Амалтея" вказало наступне.

Норма про штраф за несвоєчасну поставку товару в договорі суперечить визначенню штрафу за чинним законодавством, зокрема, ст.549 ЦК України. За цією статтею закону штраф є одноразовим платежем і не може розраховуватись за кожен день прострочення зобов'язання, як про це зазначено за п.5.2 договору. Тому обґрунтованим за первісним позовом є нарахування штрафу в розмірі 0,3% від суми несвоєчасного поставленого товару за кожною з вказаних у позовній заяві накладних, а не в такому ж розмірі 0,3% за кожен день прострочки поставки товару за цими накладними.

Су д в с т а н о в и в:

21.06.2012р. між ТОВ "Амалтея" (постачальник, відповідач) та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (покупець, позивач) укладено договір поставки № П26СН-17-19/06 (далі - договір, договір поставки), за яким відповідач зобов'язався здійснити поставку поліпропіленових мішків шитих (товар) відповідно до специфікацій до договору автотранспортом за власний рахунок на склад позивача у м.Сєвєродонецьку, вул. Пивоварова, буд.5, промплощадка, а позивач зобов'язався прийняти товар та оплатити його в строк, передбачений п.2.1 договору: 50% загальної суми договору передплатою згідно виставленого відповідачем рахунку, а решту - інші 50% від вартості кожної партії товару - протягом 5 банківських днів після поставки товару на склад покупця (копія власне договору - на а.с.16, 17).

За позовами у справі учасники заявили штрафні санкції, а ТОВ "Амалтея" ще й 3% річних, у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо специфікацій № 6 та № 9 до названого договору поставки.

Позивач до підстав вимог за первісним позовом відніс дані про прострочку поставки відповідачем товару:

- у відносинах за специфікацією № 6 до договору:

- на 7 днів за накладною № РН-0000953 від 22.10.2012р. щодо суми 399тис.грн.;

- та на 13 днів за накладною № РН-0000970 від 28.10.2012р. щодо суми 61275грн. (визначений цією специфікацією строк поставки - до 15.10.2012р.);

- а також у відносинах за специфікацією № 9 до договору:

- на 1 день за накладною № РН-0001023 від 01.11.2012р. щодо суми 130500грн.;

- на 14 днів за накладною № РН-0001104 від 14.11.2012р. щодо суми 88450грн.;

- на 26 днів за накладною № РН-0001166 від 26.11.2012р. щодо суми 208800грн.;

- на 32 дні за накладною № РН-0001201 від 02.12.2012р. щодо суми 181250грн.

Ціна первісного позову є розрахунком штрафної санкції за перелічені періоди прострочок поставок товарів за переліченими накладними як 0,3% від вартості поставленого з порушенням строку товару за кожен день прострочки.

ТОВ "Амалтея" до підстав вимог за зустрічним позовом віднесло дані про прострочку оплати ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" товару:

- у відносинах за специфікацією № 6 до договору:

- на 8 днів за накладною № 0000817 від 17.09.2012р. щодо суми 12885грн. (мало бути сплачено до 24.09.2012р., оплачено 02.10.2012р. платіжним дорученням № 15345);

- на 3 дні за накладною № 0000836 від 24.09.2012р. щодо суми 427500грн. (мало бути сплачено до 24.09.2012р., сплачено 02.10.2012р. платіжним дорученням № 15345);

- на 9 днів за накладною № 0000902 від 01.10.2012р. щодо суми 89775грн. (мало бути сплачено до 06.10.2012р., сплачено 16.10.2012р. платіжним дорученням № 16227);

- на 32 дні за накладною № 0000929 від 15.10.2012р. щодо суми 64125грн. (мало бути сплачено до 20.10.2012р., сплачено 22.11.2012р. платіжним дорученням № 18666,);

- на 25 днів за накладною № 0000953 від 22.10.2012р. щодо суми 399000грн. (мало бути сплачено до 27.10.2012р., сплачено 22.11.2012р. платіжним дорученням № 18666);

- на 21 день за накладною № 0000970 від 28.10.2012р. щодо суми 61275грн. (мало бути сплачено до 01.11.2012р., сплачено 22.11.2012р. платіжним дорученням № 18666);

- у відносинах за специфікацією № 9 до договору:

- на 17 днів за накладною № 0001010 від 28.10.2012р. щодо суми 84100грн. (мало бути сплачено до 05.11.2012р., сплачено 22.11.2012р. за платіжним дорученням № 18669);

- на 14 днів за накладною № 0001023 від 01.11.2012р. щодо суми 130500грн. (мало бути сплачено до 08.11.2012р., сплачено 22.11.2012р. платіжним дорученням № 18669);

- на 1 день за накладною № 0001104 від 14.11.2012р. щодо суми 88450грн. (мало бути сплачено до 21.11.2012р., сплачено 22.11.2012р. платіжним дорученням № 18669);

- на 1 день за накладною № 0001166 від 26.11.2012р. щодо суми 208800грн. (мало бути сплачено до 03.12.2012р., сплачено 04.12.2012р. платіжним дорученням № 19232);

- на 4 дні за накладною № 0001201 від 02.12.2012р. щодо суми 181250грн. (мало бути сплачено 07.12.2012р., сплачено ж 11.12.2012р. платіжним дорученням № 19772).

Слід зауважити, що фактичні обставини у спірних відносинах, віднесені до підстав первісного та зустрічного позовів, не є спірними між сторонами у справі: не є спірними зазначені вчинені поставки за певними накладними товарів певними вартостями та оплати певних сум певними датами у відносинах поставки за названими платіжними документами.

Вимоги за первісним та зустрічним позовами у справі підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За викладенням специфікації № 6 від 03.09.2012р. до договору поставки (копія на а.с.25) обумовлено поставку 370тис. мішків ціною 2,85грн./шт., вартістю 1054500грн., у вересні 2012р. Додатковою угодою № 2 до договору поставки сторони змінили норму про строк поставки товару за специфікацією № 6, визначивши термін поставки: - до 15.10.2012р. (копія додаткової угоди на а.с.19).

За викладенням специфікації № 9 від 11.10.2012р. до договору поставки (копія на а.с.28) обумовлено поставку 239тис. мішків ціною 2,90грн./шт. вартістю 693100грн., у жовтні 2012р. Поряд з вивченням договору, додаткової угоди до нього, специфікацій судом вивчено вже зазначені, віднесені сторонами до підстав вимог накладні, платіжні документи, а також надані сторонами в копіях за вимогою суду рахунок на оплату № 44 від 04.09.2012р. та рахунок-фактуру № СФ-0000723 від 11.10.2012р.(посилання на останні серед іншого містяться в зазначенні призначення платежу за накладними). Порівняння змісту договірних умов про строки поставок, платежів, дат поставок за названими накладними, дат платежів за названими платіжними дорученнями свідчить про правильність визначення позивачем за первісним позовом (це ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот") періодів прострочки поставки товарів за специфікаціями № 6 та № 9 та про правильність визначення позивачем за зустрічним позовом (це ТОВ "Амалтея") періодів прострочки оплати товарів за специфікаціями № 6 та № 9. Так само вірно визначено вартості товарів, поставка яких вчинена з прострочкою, та суми платежів, вчинених несвоєчасно (тут суд ще раз зауважує, що ці фактичні обставини не є спірними між сторонами у справі, що, зокрема, слідує з абз.5 відзиву ТОВ "Амалтея" на первісний позов - а.с.54 та з пояснень ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" № 05юд/0925 від 25.09.2013р. - а.с.155).

Суд прийняв до уваги, що надані кожною зі сторін копії рахунка на оплату № 44 від 04.09.2012р. та рахунка-фактури № СФ-0000723 від 11.10.2012р., на які поряд з посиланнями на договір, накладні вчинено посилання у зазначених платіжних документах (копії, надані відповідачем, на а.с.153, 154, надані позивачем - на а.с.156, 157) в цілому співпадають, мають однакові дані щодо зазначення учасників відносин, певного товару певною кількістю, ціною та вартістю. Копії одного й того ж рахунка-фактури № СФ-0000723, надані суду різними суб'єктами, відрізняються одним написом: в примірнику позивача (а.с.156) зазначено посилання на договір № П26СН-17-19/06 від 21.06.2012р., а в примірнику відповідача (а.с.154) на місці того посилання зазначено фразу "без замовлення". В решті копії рахунка-фактури № СФ-0000723 не відрізняються, як не відрізняються копії рахунка № 44, надані кожною зі сторін.

Вказана відмінність у тексті копій рахунка не має значення для справи, оскільки призначення платежів (щодо вчинення платежів виставляються рахунки) за названими платіжними документами ідентифіковано і посиланням на оплату товару за певними накладними (окрім посилань на договір та рахунки), відтак платежі однозначно ідентифікуються прив'язкою до певних поставок. Поряд з цим, як зазначено, фактичні обставини не є спірними між сторонами.

Відповідно до п.5.3, 5.6 договору поставки:

- у випадку порушення строків поставки товарів постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 0,3% від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочки платежу;

- у випадку порушення строків оплати товару покупець сплачує пеню в розмірі 0,3% від вартості товару за кожен день прострочки оплати.

Арифметично розрахунок штрафних санкцій за первісним позовом ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" вчинило за вже названі періоди прострочки товарів названою вартістю з врахуванням формули за п.5.3 договору - в розмірі 0,3% від вартості недопоставленого протягом названих періодів товарів за кожен день прострочки платежу (розрахунок на а.с.7).

Розрахунок штрафних санкцій за зустрічним позовом ТОВ "Амалтея" за вже названі періоди прострочки певних платежів арифметично вчинило з врахуванням обмеження пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України за порушення строків виконання грошових зобов'язань Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (розрахунок на а.с.112).

Зазначені розрахунки штрафних санкцій наведені ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" за первісним позовом та ТОВ "Амалтея" за зустрічним позовом як і розрахунок річних за зустрічним позовом (а.с.113) судом перевірені, арифметично кожен з цих трьох розрахунків вчинено правильно.

Штрафні санкції окрім як нормами договору врегульовано законодавством.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу (ГК) України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.4, 6 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношення до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Такі ж обмеження подвійною обліковою ставкою Національного банку України розміру пені за порушення строків виконання грошових зобов'язань містяться в Законі України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

У ст. 549 ЦК України наведено поняття неустойки (штрафу, пені), якою вважається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом вважається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею вважається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на зміст пункту 5.3 договору (у випадку порушення строків поставки товарів постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 0,3% від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочки платежу) сторони за викладенням цього пункту виклали норму саме про пеню, яка узгоджується з визначенням пені за ст.549 ЦК України. Помилкове називання за викладенням цього пункту договору пені штрафом не спростовує узгодження за змістом, текстом пункту по суті саме пені. До загальних засад цивільного законодавства за ст.3 ЦК України віднесено справедливість, добросовісність та розумність. Логічним, переконливим, справедливим, добросовісним і розумним є саме таке тлумачення змісту норми за п.5.3 договору про штрафну санкцію за порушення строку поставки товару. Зміст, текст норми превалює над неправильно використаною назвою штрафної санкції: оскільки за текстом норми договору про відповідальність за порушення строку поставки товару сторони узгодили саме пеню, що є очевидним з огляду на дефініцію пені, наведену законодавцем, суд має застосовувати правила саме про пеню. Неправильне обзивання учасниками в цьому разі штрафом по суті пені не має визначального значення, форма, назва не превалює над змістом. По суті викладена пеня, не стала штрафом тільки тому, що її такою назвою обізвали сторони.

Відтак, суд дійшов висновку про спростування заперечень ТОВ "Амалтея" проти первісного позову та наявність підстав за договором та законодавством для стягнення штрафних санкцій за порушення строків поставки товару, якими по суті є пені. Поряд з встановленою правильністю арифметичного розрахунку штрафних санкцій за первісним позовом суд, на підставі викладеного, встановив і підстави для стягнення цих санкцій за цим позовом.

Вже зазначені зміст п.5.6 договору, ст.230, 231 ГК України, ст.549 ЦК України, встановлені обставини несвоєчасної оплати ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" отриманих від ТОВ "Амалтея" товарів та встановлена арифметична правильність розрахунку пені за зустрічним позовом є підставами для задоволення зустрічного позову щодо пені. Поряд з цим, за ті ж періоди прострочки тих же платежів, щодо несвоєчасності вчинення яких нараховано пеню за зустрічним позовом, ТОВ "Амалтея" нарахувала та заявила до стягнення відсотки річних в сумі 1621,73грн. Як зазначено, розрахунок цих відсотків, наведений ТОВ "Амалтея" (а.с.113), судом перевірено, арифметично він є правильним.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо спірних відносин суд не встановив, щоб договором або законом був встановлений інший розмір відсотків, ніж названі у ст.625 ЦК України 3% річних.

Таким чином і щодо вимог про стягнення 1621,73грн. в якості 3% річних зустрічний позов є обґрунтованим.

Суд прийняв до уваги також, що відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Суд не встановив, щоб визнання ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" вимог за зустрічним позовом суперечило законодавству або порушувало чиї-небудь права, охоронювані законом інтереси.

Задовольняючи первісний позов, суд на підставі ст.49 ГПК України відносить судові витрати за ним на ТОВ "Амалтея", задовольняючи зустрічний позов, суд на підставі тієї ж ст.49 ГПК України відносить судові витрати за ним на ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот". До судових витрат у справі відноситься судовий збір за первісним та зустрічним позовами.

ТОВ "Амалтея" за результатами первісного позову має відшкодувати на користь ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" витрати останнього зі сплати 1720,50грн. судового збору за первісним позовом за платіжним дорученням № 19456 від 06.06.2013р., а ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" за результатами зустрічного позову має відшкодувати на користь ТОВ "Амалтея" витрати останнього зі сплати 1720,50грн. судового збору за зустрічним позовом за платіжним дорученням № 900 від 10.07.2013р.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача у звільненні від стягнення штрафних санкцій за первісним позовом з огляду на наступне.

Це клопотання відповідачем розпочато викладенням у відзиві на позовну заяву на а.с.55 та закінчено текстуально у письмовому клопотанні на а.с.130 з викладенням пропущеного у відзиві при його виготовленні тексту. Відповідач просив звільнити його від визнаної ним суми штрафних санкцій в 3207,82грн. Пославшись на ч.3 ст.219 ГК України, відповідач вказав, що якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) іншої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Обґрунтування клопотання про звільнення від відповідальності відповідач виклав так: "Неправомірні дії позивача виразились в тому, що останнім було порушено п.2.1 договору в частині остаточної 50% оплати поставленої партії товару протягом 5 банківських днів після поставки товару на склад. Підтвердженням цього є копії документів, які встановлюють факт поставки та факт оплати за поставлений товар, а саме, видаткові накладні та платіжні доручення. Розрахунок прострочення сплати ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" доводить, що прострочення виконання зобов'язань за договором було допущено позивачем".

Відповідно до ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч.3 ст.219 ГК України якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Поряд з цим, за ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, а за ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Правила доказування, передбачені ст.33 ГПК України ("кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень") поширюються і на клопотання про звільнення від відповідальності: заявник клопотанням мав довести підстави для звільнення від відповідальності.

ТОВ "Амалтея" таких підстав не довело, а суд не встановив підстав ні для зменшення розміру відповідальності, ні для звільнення від відповідальності відповідача за наведеними ним та процитованими судом обґрунтуваннями. По суті відповідач стверджує, що обставини за первісним позовом є підставами для звільнення його від відповідальності. Насправді, ті встановленні судом обставини як і обставини встановлені щодо зустрічного позову не свідчать, не є доказом того, що порушення позивачем строків платежів сприяли порушенню відповідачем строків поставок.

Такого сприяння як причинно-наслідкового зв'язку, чинника, який обумовлює порушення певних строків певних поставок відповідач не обґрунтовував, не довів певними доказами обумовленості порушення строків певних поставок неотриманням вчасно певних сум, суд не встановив, відтак виходить з того, що кожен з порушників сам відповідальний за своє порушення, яке не обумовлено поведінкою іншої сторони, якому не сприяла поведінка іншої сторони.

У справі сторони посилались на судову практику в обґрунтування своїх позицій у спорі.

Позивач послався на постанову Вищого господарського суду України від 05.07.2006р. у справі № 46/468-05 за позовом Підприємства по експлуатації житлового фонду Харківської облспоживспілки до ТОВ "ЛІК-Харківське будівельне управління" про стягнення штрафу в сумі 56595,57грн. (надана позивачем копія постанови на а.с.158, 159), відповідач послався на постанови Верховного Суду України у двох справах: від 06.12.2010р. у справі № 42/562 за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" до ТОВ "Компанія Атол" про стягнення заборгованості за договором постачання електричної енергії та від 28.02.2011р. у справі № 23/225 за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Татарка" Шевченківської районної ради у м.Києві про стягнення 228456,80грн. боргу, 14052,68грн. пені, 19771,98грн. штрафу, 2056,49грн. в якості відсотків річних та 10151,04грн. на відшкодування втрат від інфляції (копії цих постанов, надані відповідачем, на а.с.146-151).

Суд зауважує, що ні одна з трьох названих судових постанов не має прецедентного, преюдиційного значення для справи, не містить правового висновку, який би був обов'язковим для застосування при розгляді цієї справи.

У постанові Вищого господарського суду України дійсно зазначено про правильність стягнення штрафу, нарахованого за кожен день прострочення грошового зобов'язання, проте з постанови не слідує, що спір точився щодо можливості, неможливості штрафу саме за кожен день прострочки. Поряд з цим у справі № 923/859/13, як зазначено, суд дійшов висновку, що обумовлена штрафна санкція по суті є пенею.

У вказаних постановах Верховного Суду України дійсно серед іншого йде мова про те, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч.2 ст.231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, до яких віднесено допущення прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконання робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу. Проте у справі № 923/859/13 за первісним позовом вирішено спір про штрафну санкцію, відмінну від штрафу за абз.3 ч.2 ст.231 ГК України (там зазначено, що поряд зі стягненням пені за порушення строків виконання зобов'язання в розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, при простроченні понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% такої вартості). Як вже зазначено, у справі № 923/859/13 за первісним позовом суд встановив, що обумовлена штрафна санкція є пенею.

Керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

с у д в и р і ш и в:

Задовольнити первісний позов.

Стягнути з ТОВ "Амалтея", м.Херсон (код ЄДР 21298452) на користь ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", м.Сєвєродонецьк, Луганської області (код ЄДР 33270581) 48561грн. 52коп. в якості штрафних санкцій за позовом та 1720грн.50коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Задовольнити зустрічний позов.

Стягнути з ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", м.Сєвєродонецьк, Луганської області (код ЄДР 33270581) на користь ТОВ "Амалтея", м.Херсон (код ЄДР 21298452) 8147грн. 89коп. в якості штрафних санкцій та 1612грн.73коп. в якості 3% річних за позовом, а також 1720грн. 50коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Повне рішення складено

27.09.2013р.

Суддя В.В. Чернявський