Рішення № 33775679, 26.09.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 вересня 2013 року Справа № 913/2107/13

Провадження № 30/913/2107/13

За позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі Луганської дирекції залізничних перевезень» Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 23140 грн. 00 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Губарева М.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Федорова О.А., довіреність № Н-01/70 від 16.01.2013,

від відповідача - Пікалова С.М., довіреність № 14-86д від 01.07.2013,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 25140 грн. 00 коп. за невірно зазначену в залізничній накладній № 52021441 масу вантажу у вагонах №№ 66762881, 63836910.

Позов мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній під час здійснення перевезення вантажу у спірних вагонах, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача сума штрафу у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечив відзивом № 9-юр/13 від 20.08.2013 проти позову, посилаючись на те, що вантаж був прийнятий станцією відправлення без будь-яких зауважень, що маса вантажу була визначена вагами, які своєчасно пройшли державну повірку.

Крім того, відповідач звернувся з заявою про зменшення розміру штрафу № 8-юр/13 від 20.08.2013 з посиланням на ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та на скрутне фінансове становище підприємства.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

У травні 2013 року зі станції відправлення Должанська Донецької залізниці на станцію Огородний Донецької залізниці за накладною № 52021441 ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» (далі за текстом - відповідач) відправило вантаж у вагонах №№ 67185926, 66762881, 63836910, одержувачем за накладною відповідачем було зазначено ТОВ «ДТЕК «Східенерго» ДТЕК Луганська ТЕС, вантаж маркований паралельними смугами (а. с. 18).

Згідно п. 24 накладної та наданого позивачем листа маса вантажу у вказаних вагонах була визначена відповідачем без участі залізниці (а. с. 54).

При проходженні вагонів через станцію Родаково було проведено контрольне переваження вагонів №№ 66762881, 63836910 на 150-тонних тензометричних вагах. За результатами такого переваження було встановлено, що у вагоні № 66762881 за накладною № 52021441 вказана маса вантажу 71000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 73280 кг, що на 2280 кг більше, ніж вказано у накладній; у вагоні № 63836910 за накладною вказана маса вантажу 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 69820 кг, що на 820 кг більше, ніж вказано у накладній.

Викладене підтверджується Книгою обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах, протоколами зважування вагонів (а. с. 13-17, 55).

По даному факту складено акти загальної форми № 1,2 від 21.05.2013 та від 24.05.2013, комерційний акт серії БИ № 563322 від 21.05.2013 (а. с. 10-12).

В комерційному акті містяться відомості про те, що вагони технічно справні, рівномірне навантаження, нижче бортів, виймання та поглиблення відсутні, маркований паралельними смугами, маркування не порушено.

Надлишок вантажу 3100 кг був направлений на станцію призначення за досильною накладною № 52525623 ( а. с. 20).

За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст. ст. 118, 112 Статуту залізниць України нарахував штраф на суму 23140 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача на свою користь.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повина довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом - Статут) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом - Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладній № 52021441 (вагони №№ 66762881, 63836910) вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 71000 кг та 69000 кг, вантаж (антрацит), спосіб визначення маси - на 150-тонних вагонних вагах; у графі «Відправник» вказано найменування відправника - ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», тобто відповідача у справі, вантаж маркований паралельними смугами.

Представник відправника своїм підписом підтвердив правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п 2.3 Правил № 765/19503.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Отже доводи відповідача за відзивом судом відхиляються через їх безпідставність.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150-тонних тензометричних вагах (повірка яких проведена 17.05.2013) згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 66762881, що була зазначена відповідачем у перевізних документах - 71000 кг, фактичній масі вантажу - 73280 кг, у вагоні № 63836910, що була зазначена відповідачем у перевізних документах - 69000 кг, фактичній масі вантажу - 69820 кг.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено актами загальної форми № 1,2 від 21.05.2013 та від 24.05.2013, комерційним актом серії БИ № 563322 від 21.05.2013, які складені з дотриманням вимог чинного законодавства та підписані уповноваженими на це посадовими особами (а. с. 10).

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 52021441 за вагони № 66762881, 63836910 становить 2314 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 23140 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу судом відхиляється з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, встановлення розміру зменшення є правом суду та застосовується ним виходячи з обставин справи, з врахуванням всіх її обставин, та ґрунтуючись на внутрішньому переконанні суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Юридичний аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Отже, відповідачем не надано доказів винятковості випадку для застосування вищенаведених норм права.

Крім того, завантаження вантажу у спірних вагонах понад їх вантажопідйомність впливає на безпеку руху на залізниці.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», м. Свердловськ Луганської області, вул. Енгельса, будинок № 1, код 37596090, на користь Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк, вул. Артема, буд. 68, код 01074957, в особі Луганської дирекції залізничних перевезень» Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Луганськ, вул. Кірова, буд. 44, код 25926039, штраф у розмірі 23140 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 30.09.2013

Суддя І.П. Голенко