Рішення № 33775675, 26.09.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 вересня 2013 року Справа № 913/2105/13

Провадження №10/913/2105/13

За позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Луганської дирекції залізничних перевезень ДП "Донецька залізниця", м. Луганськ

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля",

м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 10 360 грн. 00 коп.

Суддя Мінська Т.М.

Секретар судового засідання Берещенко Н.Ю.

У засіданні брали участь:

від позивача - Федорова О.А., юрисконсульт юридичного сектору, довіреність № Н-01/70 від 16.01.2013;

від відповідача - Український А.Б., ведучий юрисконсульт, довіреність № 18 від 02.01.2013.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену у залізничній накладній № 51389997 (вагон №67867713) маси вантажу у розмірі 10360 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

04.05.2013 зі станції Новодружівська Донецької залізниці ПАТ "Лисичанськвугілля" здійснило відправлення вагону №67867713 (надалі-вагони) згідно накладної № 51389997 на станцію Збірна Донецької залізниці.

Провізна плата за вказаний вагон 2072 грн. 00 коп. В залізничній накладній в графі спосіб визначення маси вказано - на вагонних вагах 150 тон., правильність вказаних в накладній відомостей підтверджено посадовою особою Відповідача.

При проходженні вагону через станцію Переїзна Донецької залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначених вагонах не відповідає масі вказаній відправником у накладній.

Контрольне переважування вагону № 67867713 проводилось на 150-тонних вагонних вагах (остання держповірка 21.01.2013) про що було складено комерційний акт БН № 686517/2 від 05.05.2013. Перевіркою було виявлено, що маса вантажу зазначена в накладній по даному вагону не відповідає дійсній масі вантажу встановленій при зважуванні, а саме: згідно накладної маса вантажу визначена відправником становить - брутто - 92100, тара - 23100 кг, нетто - 69000 кг, фактично виявилось -брутто - 92450 кг, тара - 23100 кг, нетто - 69350 кг, що більше проти відомостей зазначених у накладній на 350 кг та на 350 кг більше вантажопідйомності вагону.

Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні у зв'язку з порушенням позивачем вимог Статуту залізниць України та Правил складання актів (ст. 129 Статуту), зокрема Відповідач вважає, не для засвідчення факту невідповідності маси вантажу даним, зазначеним в перевізному документі складається лише комерційний акт, та не потрібно складати акти загальної форми, у копії накладній, яка надійшла Відповідачу з претензією від 07.06.2013, в графі 49 була відсутня відмітка про складання комерційного акту, а наданій суду накладній № 51389997 в графі 49 відмітка про комерційний акт зроблена в рукописному варіанті, а не електронному, Позивачем не дотримано порядок претензійного врегулювання спору, оскільки до претензії були додані незасвідчені копії документів, комерційний акт не підписано прийомоздавальником Шаповаловою О.Г., в присутності якої здійснювалось переважування.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне:

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

А відповідно до статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998. N 457, до компетенції Міністерства транспорту України віднесено затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (с. 24 Статуту залізниць).

А статтею 122 Статуту залізниць установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334.

Неправильне зазначення в накладній маси вантажу засвідчено комерційним актом, що є належним доказом факту неправильного зазначення відправником маси вантажу у розумінні ст. 129 Статуту залізниць України та п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 № 644.

Оцінюючи обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт завантаження спірного вагону на 350 кг більше ніж вказано у накладній та на 350 кг більше ніж вантажопідйомність вагону, підтверджується не лише комерційним актом, а й іншими доказами, в тому числі даними переважування цього вагону, що внесені в книгу форми ГУ - 78. За таких обставин факт неправильного зазначення відповідачем відомостей у накладній підтверджено матеріалами справи.

Відповідальність вантажовідправника за вказані дії передбачена згідно статей 118, 122 Статуту залізниць України у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, який за даним позовом складає 2072 грн. х 5 = 10360 грн.

За таких обставин факт неправильного зазначення відповідачем відомостей у накладній підтверджено матеріалами справи, тому позивачем правомірно нараховано і визначено штраф 10360 грн.

Доводи Відповідача, викладені в відзиві на позов, не відповідають вимогам нормативних актів, зокрема п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334, п. 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 № 644, та спростовуються матеріалами справи та доводами Позивача, викладеними в заперечних від 17.09.2013.

Позовні вимоги, підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам законодавства, тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп. покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля", 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1, ідентифікаційний код 32359108 на користь Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк, вул. Артема, 68, код 01074957 в особі Луганської дирекції залізничних перевезень ДП "Донецька залізниця", м. Луганськ, вул. Кірова, 44, код 25926039 штраф в сумі 10360 грн. 00 коп., витрати на сплату судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної

Повне рішення складено і підписано 30.09.2013.

Суддя Т.М.Мінська