Копія
Справа № 822/2872/13-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2013 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі :головуючого-судді суддівШевчука О.П. Блонського В.К. Петричковича А.І. при секретарі за участі:Тимчишину В. М. позивача, представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Міністерства оборони України про визнання протиправними скасування наказів №360 від 31 травня 2013 року, №183 від 19 червня 2013 року, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Міністерства оборони України, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністра оборони України від 31 травня 2013 року № 360 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" яким на полковника ОСОБА_5 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді: "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю", визнати протиправним та скасувати наказ Міністра оборони України від 19 червня 2013 року №183 (по особовому складу), про звільнення полковника ОСОБА_5 у запас за пунктом "е" (через службову невідповідність) частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", поновити полковника ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді начальника Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України, стягнути з Міністерства Оборони України на користь полковника ОСОБА_5 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування своїх вимог, позивач вказує на те, що накази Міністерства оборони України від 31 травня 2013 року № 360 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та від 19 червня 2013 року №183 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки відповідно до положень Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Службове розслідування, за результатами якого було видано наказ Міністра оборони України від 16.05.2013 року №320, та яке нібито стало підставою для притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності, було закінчено та затверджено 17.04.2013 року та відповідно до якого ніяких порушень в діях ОСОБА_5 виявлено не було, а дисциплінарне стягнення застосоване через 43 доби після завершення службового розслідування, тобто у строк який перевищує термін притягнення до дисциплінарної відповідальності на 14 діб. Крім того, в порушення вимог Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, станом на день підписання наказу №360 ніякої перевірки або додаткової перевірки не було призначено і відповідно не було проведено, бесіду з ОСОБА_5 ніхто не проводив, що позбавило права позивача довести свою правову позицію. Таким чином, на думку позивача, відповідач порушив строк притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5 Щодо причин, які призвели до службового розслідування, то позивач у відповідності до діючих нормативних документів не був наділений правом приймати рішення щодо розподілу коштів на закупівлю речового майна для Збройних Сил України, придбання та постачання придбаного речового майна на склади та бази без погодження з відповідними безпосередніми начальниками з генерального штабу Збройних Сил України та Міністерства оборони України.
Станом на 31.05.2013 року полковник ОСОБА_5 дисциплінарних стягнень не мав, а посилання відповідача на результати службового розслідування на підставі наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.11.2012 року №231 "Про призначення службового розслідування" позивач вважає безпідставним, оскільки будь-яких дисциплінарних стягнень на підставі матеріалів вказаного розслідування до нього не накладено, а тому застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення згідно наказу №360 від 31.05.2013 року позивач вважає незаконним.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, з підстав викладених в письмових запереченнях та просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції, відповідач зазначив, що Міністр оборони України затвердив 17.04.2013 року акт службового розслідування, складений комісією Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України, та відповідно до якого запропоновано матеріали службового розслідування передати до управління по боротьбі з корупцією Головного управління військової служби правопорядку Збройних Сил України для проведення перевірки на предмет наявності корупційної складової в діях службових осіб Збройних Сил України та підпорядкованих йому військових частин. Крім того, відповідно до пунктів 4 та 6 пропозицій викладених в даному акті службового розслідування було запропоновано комісією за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог ст.ст. 16, 58,59 Статуту внутрішньої служби, п.1.11 Положення від 21.06.07 №363 та п.п.1.19, 1.20 Тимчасового керівництва від 24.12.10 №690, а також надання неправдивої інформації щодо наявності військового майна станом на 01.01.2013, що призвело до викривлення фінансової звітності в цілому в Збройних Силах України, притягнути командирів військових частин : А2756, А2760, А0988 до дисциплінарної відповідальності та матеріали службового розслідування передати до управління по боротьбі з корупцією Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України для проведення перевірки на предмет наявності корупційної складової в діях службових осіб Збройних Сил України та підпорядкованих йому військових частин. В подальшому в результаті проведення перевірки управління по боротьбі з корупцією Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України передало матеріали до Генеральної прокуратури України для прийняття процесуального рішення, та відповідно до пункту "є" ст.68 та ст.86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України наказом №360 від 31.05.2013 року відповідач застосував до позивача дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю. На виконання вимог наказу №360 відповідачем виданий наказ (по особовому складу) №183 від 19.06.13 про звільнення полковника ОСОБА_5 відповідно до ч.6 ст. 26 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" з військової служби у запас за пунктом "е" (через службову невідповідність).
Таким чином, відповідач вважає, що жодних порушень та неправомірних дій зі сторони Міністерства оборони України при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення та в подальшому звільнені його з військової служби не має.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що полковник ОСОБА_5 проходив дійсну військову службу в Збройних силах СРСР та Збройних силах України з серпня 1979 року. З 15 липня 2011 року по 10.07.2013 року перебував на посаді начальника Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України, що підтверджується послужним списком та довідкою військової частини А2510 №341/90 від 10.07.2013 року.
Наказом Міністра оборони України №360 від 31.05.2013 за порушення вимог статей 16, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на начальника Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України полковника ОСОБА_5 відповідно до пункту"є" статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.
Наказом Міністра оборони України №183 від 19.06.2013р. полковника ОСОБА_5 відповідно до частини шостої статті 26 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" звільнено з військової служби у запас за пунктом "е"(через службову невідповідність) .
Підставою прийняття відповідачем наказів №360 від 31.05.2013 та №183 від 19.06.2013р., стали результати службових розслідувань призначені на підставі наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 06 листопада 2012 року №231 "Про призначення службового розслідування" та наказу Міністерства оборони України від 11 квітня 2013 року №250 "Про призначення службового розслідування", а також результати додаткової перевірки, проведеної управлінням по боротьбі з корупцією Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України та отриманих пояснень від позивача.
Суд встановив, що відповідно до наказу Міністерства оборони України від 11.04.2013 року №250 "Про призначення службового розслідування" та за результатами службового розслідування, які оформлені у вигляді акту службового розслідування від 17 квітня 2013 року, який затверджений Міністром оборони України 17.04.2013 року, прийнятий наказ №320 від 16.05.2013 про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Вказаним наказом за порушення вимог пунктів 1.11, 1.7, 1.18 Положення з бухгалтерського обліку у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.06.2007 року №363(зі змінами), пунктів 1.4,1.13,1.19,1.20 Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 24.12.2010 року №690 ( зі змінами), у відповідності до пункту "є" статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних сил України накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю на командира військової частини А0988 - підполковника ОСОБА_6, на командира військової частини А2678 - полковника ОСОБА_7 та командира військової частини А1361 - полковника ОСОБА_8, у відповідності до пункту "д" статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накладено дисциплінарне стягнення - пониження в посаді, на командира військової частини А2760 - полковника ОСОБА_9, на командира військової частини А2756 - підполковника ОСОБА_10, відповідно до пункту "г" статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність.
При цьому, в акті службового розслідування від 17.04.2013 року будь-яких порушень полковником ОСОБА_5 не встановлено.
Згідно пунктів 3 пропозицій акту службового розслідування від 17 квітня 2013 року начальнику Тилу Збройних сил України комісією запропоновано невідкладно вжити дієвих заходів щодо отримання недопоставленого військового майна військовими частинами Тилу Збройних Сил України про що доповісти Міністру оборони України встановленим порядком.
Матеріали службового розслідування на виконання п.4 вказаних пропозицій акту службового розслідування передані до управління по боротьбі з корупцією Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України для проведення перевірки на предмет наявності корупційної складової в діях службових осіб Тилу Збройних Сил України та підпорядкованих йому військових частин.
Згідно ст.ст. 84,85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №551-XIV, із змінами та доповненнями, ( надалі Дисциплінарний статут) прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. У кожному випадку вчинення корупційного правопорушення або невиконання військовими посадовими особами вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається командиром самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Суд встановив, що в порушення вимог ст.ст.84,85 Дисциплінарного статуту додаткове службове розслідування не призначалось, наказом не оформлялась. Під час її проведення Головним управлінням Військової служби правопорядку Збройних Сил України від позивача отримані письмові пояснення за 2013 рік без зазначення дати та місяця. Згідно вказаних пояснень позивач вказав, що на звернення командирів військових частин А2756, А0988, А2760 надавав усні рекомендації щодо приймання майна під гарантійні листи, так як він не являвся безпосереднім начальником командирам вказаних військових частин. Будь - яких письмових звернень або письмових розпоряджень полковник ОСОБА_5 не надавав зазначеним командирам військових частин.
Згідно пунктів 1 та 3 Положення "Про Тил Збройних Сил України", затвердженого наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 16.05.2011 року №90, Тил Збройних Сил України (далі - Тил Збройних Сил) є органом військового управління, який призначений для організації та здійснення в межах компетенції тилового забезпечення Збройних Сил України. Тил Збройних Сил підпорядковується начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України ( далі -начальник Генерального штабу). Основним завданням Тилу Збройних Сил є керівництво військовими частинами та установами, безпосередньо підпорядкованими Тилу Збройних Сил.
Відповідно до п. 2.3 "Основних завдань і функцій Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України, відповідальність, права та обов`язки його керівників", затвердженого начальником Тилу Збройних Сил України 31.08.2010 року начальник Центрального управління речового забезпечення має право видавати розпорядження органам управління, установам та підрозділам речового забезпечення військ (сил); обліково-операційної діяльності речової служби; організації ведення військового господарства, зберігання, експлуатації та ремонту технічних засобів речової служби.
Відповідачем не надано доказів стосовно того, що військові частини А2756, А0988, А2760 безпосередньо підпорядковуються начальнику Центрального управління речового забезпечення.
Суд встановив, що будь-яких письмових розпоряджень та наказів командирам військових частин А2756, А0988, А2760 позивач не надавав та не міг надавати стосовно обліку та приймання майна, яке фактично не надійшло, під гарантійні листи по договорам 2012 року, та як вони йому не підпорядковувались.
Таким чином, твердження відповідача в наказі №360 від 31.05.2013 року, що дозвіл командирам військових частин А2756, А2760, А0988 Тилу Збройних Сил України на приймання майна без його фактичного надходження до вказаних військових частин надавався ним особисто не відповідає дійсним обставинам справи.
Управління по боротьбі з корупцією Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України після отримання пояснень від позивача та письмових доповідей начальників зональних відділів військової служби правопорядку без оформлення результатів додаткової перевірки актом, своїм листом за №306/КД/2809 від 16.05.2013 року направило в Генеральну прокуратуру України. За результатами розгляду вказаного листа, Генеральною прокуратурою України внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.2 ст.423, ч.2 ст.366 КК України за фактом недоотримання речового майна та проводиться досудове розслідування, що підтверджується листами Генеральної прокуратури України від 23.08.2013 року №10/2-26593-13, від 11.06.2013 року №10/1/2-26593-13 та витягом з кримінального провадження №42013000000000203.
Суд встановив, що згідно наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 06 листопада 2012 року №231 "Про призначення службового розслідування" проведено службове розслідування, яке оформлене актом від 23.11.2012 року, затвердженого начальником Генерального штабу-Головнокомандувачем Збройних Сил України 26.11.2012 року. Відповідно до п.3 пропозицій акту службового розслідування від 23.11.2012 року комісією, яка проводила службове розслідування дійшла висновку : за неналежне виконання своїх службових обов`язків, порушення вимог ст.ст.12,36,58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, начальника Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України полковника ОСОБА_5 - розглянути на атестаційній комісії Збройних Сил України щодо відповідності займаній посаді.
Згідно витягу з протоколу №18 засідання атестаційної комісії Збройних Сил України від 30.11.2012 року, затвердженого начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України 10.12.2012 року рекомендовано позивача призначити на іншу посаду непов`язану з матеріальними цінностями. Про те, як встановив суд позивач продовжував працювати на посаді начальника Центрального управління речового забезпечення Тилу Збройних Сил України до 10.07.2013 року. Тобто, на підставі висновків акту службового розслідування від 23.11.2012 року та атестаційної комісії до позивача не накладались дисциплінарні стягнення передбачені ст.68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Відповідно до п. є ст.68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на старших офіцерів може бути накладене таке дисциплінарне стягнення : є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.
Згідно ст.ст.86, 87 Дисциплінарного статуту після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби. Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення.
Суд встановив, що додаткове службове розслідування не призначалось, результати перевірки не оформлялись актом, бесіда з позивачем не проводилась в порушення ст.ст.84-87 Дисциплінарного статуту.
Крім того, станом на дату застосування дисциплінарного стягнення до полковника ОСОБА_5 та прийняття рішення по даній справі винна позивача не встановлена, а внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.2 ст.423, ч.2 ст.366 КК України та проведення досудового розслідування за фактом недоотримання речового майна не є доказом вчинення правопорушення саме полковником ОСОБА_5
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, тому всі недоведені відповідачем обставини суд трактує на користь позивача.
Аналізуючи вказані обставини по справі та застосовуючи відповідні норми права, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувані рішення відповідач діяв не на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), тому вважає, що оскаржувані накази необхідно визнати протиправними та скасувати, а позивача необхідно поновити на посаді, яку він займав.
Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про: поновлення на посаді у відносинах публічної служби, присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 необхідно задовольнити в повному обсязі, з врахуванням їх уточнення.
Керуючись ст.ст. 158 - 163, 186, 254, 256 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_5 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України №360 від 31 травня 2013 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким на полковника ОСОБА_5 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України №183 від 19 червня 2013 року "По особовому складу" в частині звільнення полковника ОСОБА_5 у запас за пунктом "е" (через службову невідповідність) частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Поновити полковника ОСОБА_5 на посаді начальника Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України.
Зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_5 середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 11 липня 2013 року по 25 вересня 2013 року .
Постанова в частині поновлення на посаді та зобов'язання нарахувати та виплатити середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 30 вересня 2013 року 10 год. 20 хв.
Головуючий суддя судді/підпис/ /підпис/ /підпис/О.П. Шевчук В.К. Блонський А.І. Петричкович "Згідно з оригіналом" Суддя О.П. Шевчук
Судове рішення № 33775548, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 25.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 822/2872/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: